Задачі в області охорони праці

Для забезпечення безпечного провадження робіт в електроустановках повинний бути розроблений комплекс заходів, що містить у собі:

1. Організаційні заходи, спрямовані на дотримання трудового законодавства на основі Конституції України, Кодексу законів про працю (КЗП), Законів України ,,Про охорону праці ”, ,,Про пожежну безпеку”, ,,Про працю”, а також відповідно до ,,Типового положенням про навчання, інструктажі і перевірку знань працівників з питань охорони праці”, до ,,Типового положення про комісії з питань охорони праці підприємств”.

2. Технічні заходи, спрямовані на запобігання робітників від виробничих травм і професійних захворювань, на забезпечення комфортних умов праці й усунення причин, що викликають травматизм і професійні захворювання працюючих.

У ДСТУ 2293-93 "Охорона праці. Терміни і визначення" і інших стандартах даються визначення основних понять і термінів у галузі охорони праці.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі його професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого може привести до погіршення стану здоров'я, зниженню працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого за певних умов може привести до чи травм інших несподіваних погіршень здоров'я працівника.

В системі електропостачання міста, що розвивається, а особливо в його нових мікрорайонах, повинна вирішуватися задача розробки заходів і підбору засобів захисту, що забезпечують безпеку і нешкідливі умови праці для технічного і обслуговуючого персоналу.

Задачею розділу є охорона праці при підключенні житлового будинку до мережі електропостачання в районі міста „Дрогобич”.

2.2 Забезпечення охорони і безпеки праці при підключенні житлового будинку до мережі електропостачання

При підключенні житлового будинку до мережі виконуються наступні види робіт:

- земляні роботи;

- прокладка кабелю;

- роботи в кабельних колодязях, тунелях, колекторах;

- оброблення кабелів в муфтах;

- монтаж ввідно-розподільчих пристроїв (ВРУ).

Земляні роботи

Земляні роботи проводяться в першу чергу. У випадку проведення земляних робіт у місцях розташування підземних комунікацій до земляних робіт приступають тільки при наявності письмового дозволу організації, відповідальної за експлуатацію цих комунікацій. Поблизу підземних комунікацій (наприклад, трубопроводів) земляні роботи ведуть під безпосереднім спостереженням виконавця робіт чи майстра, а поблизу діючих кабелів, крім того, під спостереженням відповідального працівника енергосистеми, що експлуатує ці кабелі.

Користування ударними інструментами (ломи, кирки, клини, пневмоінструмент), а також землерийними машинами поблизу діючих підземних комунікацій (електричні кабельні лінії, газопроводи, напірні трубопроводи й ін.) забороняється. Якщо при роботах виявляють не передбачені в плані траси підземних комунікацій, то земляні роботи негайно припиняють надалі до з'ясування й одержання відповідного дозволу. Кабелі і муфти, виявлені при виконанні земляних робіт, підлягають захисту щитами і плакатами, що попереджають про наявність напруги і небезпеки для життя.

Прокладка кабелю

В даний час значна частина робіт із прокладки кабельних ліній механізована і ручна праця при виконанні цих робіт зведена до мінімуму. Звичайно завантаження і вивантаження барабанів з кабелем з кузова чи автомашини, з платформи вагона виконується автокранами, лебідками чи талями.

Особливу небезпеку для людей представляє вивантаження кабелю вручну з платформи залізничного вагона чи з автомобіля. При ручному вивантаженні барабан з кабелем потрібно опускати обережно по похилих площинах, застосовуючи бруси, труби, установлювані під кутом не більш 15°, відтягаючи при цьому барабан мотузками в протилежну сторону від напрямку спуска.

Основні міри безпеки при розкочуванні і прокладці кабелів зводяться до попередження поранення робітників. При перекочуванні барабана з кабелем забороняється стояти на шляху переміщення барабана, щоб уникнути його наїзду. Для підйому барабана з кабелем для розкочування в його осьовий отвір уставляється сталевий вал, домкрати встановлюються по обидва боки барабана і вал продівають у кільця гвинтів домкратів, після чого домкратами барабан піднімають над поверхнею землі.

Щоб уникнути надмірно швидкого обертання барабана при розкочуванні кабелю його гальмують спеціальним гальмом, що встановлюється на рамі одного з домкратів. Звичайно розкочування і витягування кабелю з барабана роблять за допомогою лебідки, установлюваної на протилежному кінці траси. Для полегшення зусилля при розкочуванні і запобіганні кабелю від ушкоджень на трасі встановлюють спеціальні ролики, а на всіх поворотах - кутові ролики. При розкочуванні кабелю робітниками категорично забороняється руками відтягати кабель на кутах повороту. Прокладку кабелю варто робити в брезентових рукавицях.

Якщо кабель прокладається вручну, то маса вантажу на кожного робітника не повинна перевищувати 35 кг для чоловіка і 20 кг для жінок і підлітків до 18 років.

Розподільна мережа 0,4 кВ виконується кабелями відповідного перетину, що прокладаються в кабельних траншеях і по стінах чи конструкціям будинку на висоті 2м і більш. Підйом кабелю для кріплення його на опорних пристроях кабельної конструкції на висоту більш 2 м варто робити за допомогою рогаток чи ручних блоків.

Іноді приходиться прокладати кабелі по стінах і конструкціях будинків і будівель на значній висоті від землі чи підлоги. Ці роботи потрібно виконувати з міцного риштовання з огородженням у вигляді поруччя і бортової дошки. Не дозволяється робота з прокладки кабелю на висоті зі сходів. Піднімати кабель на висоту більш двох метрів вручну можна тільки за допомогою рогаток чи блоків.

При прогріві кабелю електричним струмом не допускається застосування напруги понад 250 В. Силові трансформатори, зварювальні й інші машини, використовувані при прогріві на напругу понад 36 В, підлягають заземленню разом з металевою оболонкою кабелю.

Роботи в кабельних колодязях, тунелях, колекторах

Огляд кабельних колодязів, тунелів, колекторів і роботи в них повинні вироблятися не менш чим двома особами. Колодязь чи тунель при відкритті люка повинний бути провентильований. До роботи в колодязях і тунелях можна приступати тільки в тому випадку, якщо не буде виявлений газ (наявність чи відсутність газу встановлюють спеціальні служби підприємства). При роботах у колодязях, тунелях і колекторах допускається використання переносних ламп напругою не вище 12 В. Кабельні закладення монтують із застосуванням епоксидного компаунду і спеціальних лаків № 1 і 2 лише електромонтери, що пройшли попередній інструктаж.

Оброблення кабелів в муфтах

При обробленні кабелю в муфті чи воронці і їхньому заливанні кабельною масою її доводиться розігрівати до температури 120 - 130 °С. Цей процес небезпечний для робітників у відношенні отримання опіків, що вони можуть отримати при розбризкуванні розігрітої маси, а також при її запаленні. Кабельну масу варто розігрівати поза приміщенням на жаровні, застосовуючи як паливо вугілля, газ, чи на електронагрівачу. Температуру маси, що розігрівається, контролюють термометром, при цьому її не можна доводити до кипіння, тому що це може викликати спалах пари і її загоряння. При розігріванні кабельну масу для рівномірного її нагрівання необхідно перемішувати сталевим прутком чи спеціальною ложкою, але не дерев'яною палицею, що може виявитися вологою. Потрапляння навіть незначної кількості вологи в розплавлену кабельну масу може викликати її розбризкування. Щоб уникнути травм кабельну масу необхідно переливати з каструлі в кабельні муфти чи воронки в брезентових рукавицях і в запобіжних окулярах. Муфта чи воронка перед заливанням їхньою кабельною масою повинні бути ретельно просушені щоб уникнути розбризкування гарячої маси паром, що утворилися від вологи. Передавати каструлю з розплавленою масою безпосередньо з рук у руки небезпечно; спочатку її потрібно поставити на підлогу чи на землю, після чого її можна взяти.

Аналогічну небезпеку представляє розплавлювання припою для пайки жил чи кабелю для кріплення на жилах кабельних наконечників. Припій розігрівається в сталевому казанку і сталевою ложкою обережно заливається в з’єднувальні клеми чи в кабельні наконечники. Цю роботу також необхідно виконувати в брезентових рукавицях і запобіжних окулярах.

При обробленні кінців кабелю і монтажі його в епоксидних муфтах велику небезпеку представляє вплив епоксидного компаунда й особливо його затверджувача на тіло людини. При влученні цих речовин на шкіру можливе захворювання дерматитом чи екземою. Крім того, може відбутися роздратування слизуватої оболонки очей чи верхніх дихальних шляхів.

Щоб попередити влучення компаунда на шкіру, треба працювати в гумових чи поліетиленових рукавичках. Допускається застосування так званих біологічних рукавичок, що являють собою тонкий шар спеціальної захисної пасти, що наноситься на поверхню шкіри рук. Крім рукавичок повинні бути одягнуті пластмасові нарукавники, фартух, захисні окуляри а також респіратор чи протигаз.

У випадку влучення на шкіру компаунда чи затверджувача їх негайно треба видалити м'якою паперовою серветкою, а потім уражені місця промити 3%-ним розчином оцтової чи лимонної кислоти чи гарячою водою з милом. Після роботи й у перервах руки необхідно ретельно вимити, осушити рушником разового користування, після чого змазати їхньою жирною маззю на ланоліні, вазеліні чи касторовій олії.

Монтаж ввідно-розподільчих щитів житлового будинку

Сучасні розподільчі пристрої складаються з повністю або частково закритих шаф чи блоків з встроєними в них апаратами, пристроями захисту і автоматики, що поставляються в зібраному або повністю підготовленому для збирання вигляді. Таким чином, монтаж сучасного розподільчого пристрою зводиться в основному до установки в підготовленому приміщенні окремих шаф чи блоків, з’єднання їх апаратів між собою і з кабельними лініями.

Електромонтажники виконують при цьому слюсарно-збиральні і такелажні роботи: виконання електромонтажних заготовок в майстернях, виконання електричних з’єднань первинних і вторинних мереж, налfдку змонтованого обладнання. При електромонтажі РУ слід застосовувати міри захисту від механічних травм (ушибів, поранень), опіків, від ураження електричним струмом. Персонал електромонтажної організації незалежно від кваліфікаційної групи по техніці безпеки не прирівнюється до експлуатаційного персоналу, і йому забороняється проводити будь-які роботи по експлуатації електроустановок на будівельних площадках.

Для кріплення окремих деталей електрообладнання до стін і конструкцій приміщення РУ за допомогою дюбелів застосовуються порохові проистрої- будівельно-монтажний пістолет поршневого типу ПЦ-52-1 і порохові оправки типу ОДП-4М. Міри безпеки при використанні порохових інструментів передбачені заводськими інструкціями.

Підйом деталей обладнання чи конструкцій масою більш ніж 20 кг слід виконувати двом електромонтажникам. При масі вантажу більш ніж 50 кг піднімати його слід із застосуванням блоків чи лебідки.

З врахуванням усього вищевикладеного зробимо виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ). Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*, НШВФ поділяються на три групи: фізичні, хімічні, психофізичні.

Фізичні фактори:

1. Машини, що рухаються, і механізми, що пересувають обладнання (при переміщенні й установці устаткування на фундамент).

2. Гострі крайки і задирки на поверхні устаткування, інструменту.

3. Підвищена чи знижена температура повітря робочої зони (перегрів робітників у літню пору, переохолодження - у зимову).

4. Підвищений рівень шуму, вібрацій (підвищений шум характерний при використанні ручного електричного і пневматичного інструменту).

5. Підвищене значення напруги електричного ланцюга, замикання якого може відбутися через тіло людини (при налагодженні й іспитах змонтованого електроустаткування).

6. Розташування робочого місця на значній висоті (при монтажі кабельних ліній на стінах і конструкціях будинку).

7. Нестача природного освітлення (при роботі в критих приміщеннях, що викликає погіршення зору, зниження уваги).

8. Підвищена температура поверхні устаткування (при пайці жил і наконечників кабелів).

9. Падаючі предмети (при роботі на значній висоті).

Хімічні фактори:

1. Дратівливі речовини (при роботі з епоксидними смолами. При цьому можливі захворювання шкіри – дерматоз, роздратування слизуватої оболонки очей і верхніх дихальних шляхів ).

Психофізичні фактори

1. Фізичні перевантаження (при переміщенні електроустаткування і розкочуванню кабелів).

2. Нервово-психічні перевантаження (при роботах під напругою і випробуваннями).

Виявлені небезпечні й шкідливі виробничі фактори, розроблені необхідні заходи і засоби захисту при виконанні робіт наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Заходи і засоби захисту при виконанні робіт

НШВФ	Заходи і засоби захисту при виконанні робіт
1. Фізичні
1.1 Машини, що рухаються, і механізми	- при виконанні такелажних робіт забороняється знаходитися під стрілою піднімального механізму і під вантажем;
1.2 Підвищена (знижена) температура робочої зони	- виробничо-побутові приміщення для охолодження (обігріву) робітників; - забезпечення робітників спецодягом;
1.3 Підвищений рівень шуму, вібрацій	- усунення дефектів окремих частин механізмів; - засоби індивідуального захисту від шуму, звукоізоляція;
1.4 Гострі крайки і задирки на поверхні устаткування	- забезпечення робітників спецодягом, рукавицями;
1.5 Підвищена напруга електричного кола, замикання якого може пройти через тіло людини	-усі неструмопровідні металеві частини повинні бути надійно заземлені; - застосування спецодягу: діелектричні рукавички, боти;

Продовження таб. 2.1

1.6 Розташування робочого місця на значній висоті	- при прокладці кабелів по конструкціях будинку і стінам варто застосовувати міцні підмостки з огородженням у вигляді поручня і бортової дошки (у настилу); - забороняється прокладка кабелю зі сходів;
1.7 Недолік природного освітлення	- застосування стаціонарних чи переносних світильників;
1.8 Підвищена температура поверхні устаткування	- при пайці з'єднань кабельних жил і кабельних наконечників необхідно використовувати брезентові рукавиці і запобіжні окуляри;
1.9 Падаючі предмети	- огородження робочої зони, у якій виробляються роботи на висоті і можливі падіння предметів; - застосування захисних головних уборів;
2. Хімічні
2.1 Дратівні речовини	- до роботи з епоксидними смолами допускаються особи не молодше 18 років; - застосування гумових чи поліетиленових рукавичок, фартухів, пластмасових нарукавників, захисних окулярів; - застосування біологічних рукавичок у вигляді тонкого шару спеціальної захисної пасти;
3. Психофізичні
3.1 Фізичні перевантаження	- дотримання правил по підняттю вантажів;
3.2 Нервово-психологічні перевантаження	- технологічні перерви.