Тема 1. Предмет, структура, зміст, мета курсу „Основи охорони праці”. Соціально-економічне значення охорони праці

План:

1.1. Предмет, мета курсу „Основи охорони праці”.

1.2. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

1.3. Сучасний стан охорони праці в Україні і світі.

1.4. Зарубіжний досвід у вирішенні проблем охорони праці у розвинених країнах.

1.5. Література [1.1 - 1.11]

1.1 Предмет, мета курсу „Основи охорони праці”

„Основи охорони праці” - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування основ теоретичних і практичних знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології і психології праці; гігієни праці і виробничої санітарії, безпеки праці та пожежної безпеки.

Вивчення курсу „Основи охорони праці” допомагає студентам оволодіти системою знань у сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною, безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності, використання економічних методів управління. Дисципліна „Основи охорони праці” комплексна і містить у собі чотири основних розділи:

1. Правові та організаційні питання охорони праці;

2. Основи фізіології, психології, гігієни праці та виробничої санітарії;

3. Основи техніки безпеки;

4. Основи пожежної безпеки.

Головні завдання курсу:

- Озброєння студентів знаннями з охорони праці та застосування їх на рівні підприємства, організації;

- Розвиток у студентів навичок науково - дослідницької діяльності.

Вивчення дисципліни передбачає прослуховування лекцій, виконання практичних робіт, самостійну та індивідуальну роботу студентів з розділів курсу.

Пропонований опорний конспект лекцій „Основи охорони праці” складається з 9 тем, які охоплюють питання, потрібні для підготовки майбутнього фахівця із ступенем бакалавра і вище.

Опорний конспект надасть реальну допомогу для самостійної роботи при вивченні курсу „Основи охорони праці” студентів усіх спеціальностей і всіх форм навчання.

Поняття охорони праці можна розглядати в широкому і вузькому змісті.

У широкому понятті охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових відносин між працівником і роботодавцем. Вона полягає в обов’язку роботодавця забезпечити на робочому місці працівника умови праці, що відповідають нормативам, надати необхідні засоби колективного і індивідуального захисту.

У вузькому понятті під охороною праці розуміється створення і розвиток нормативної бази правового регулювання трудових відносин, а також застосування норм і правил охорони праці, у тому числі які можуть викликати відповідальність за їхнє порушення.

Охорона праці є однією з найбільш гострих проблем сучасного суспільства, яка має глобальний характер. Це обумовлено у першу чергу тим, що у ХХ столітті різко зросли масштаби промислового виробництва, пов’язані з появою нових технологій і відповідних видів діяльності. У результаті значно зросла кількість небезпечних виробничих об’єктів. Великі промислові аварії на таких об’єктах не тільки призводять до їхнього руйнування, припиненню виробничої діяльності і загибелі працівників, але і величезні території стають непридатними або мало придатними для проживання (Чорнобильська катастрофа та ін.). У силу цього питання безпеки праці та його охорони набули міжнародний характер і знаходяться під постійним контролем МОП.

Предмет охорони праці - це система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та ін. заходи та засоби.

Ціль цих засобів і заходів - створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності.

Здорові і безпечні умови праці в значній мірі забезпечуються технічним прогресом, удосконаленням техніки і технології виробництва.

Основними напрямками державної політики в області охорони праці є:

· забезпечення пріоритету збереження життя і здоров’я працівників;

· пожежна і вибухова безпека;

· виробнича санітарія - це система організаційно - технічних заходів і засобів, що запобігають або зменшують вплив на людину небезпечних факторів. Сюди відносяться: гігієна праці; системи життєзабезпечення; заходи щодо боротьби із шумом, вібрацією, випромінюванням, шкідливими речовинами і т.п.

· техніка безпеки - це система організаційно - технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання на працюючих небезпечних факторів.

Поняття охорони праці можна розглядати в широкому і вузькому змісті.

У широкому понятті охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових відносин між працівником і роботодавцем. Вона полягає в обов’язку роботодавця забезпечити на робочому місці працівника умови праці, що відповідають нормативам, надати необхідні засоби колективного і індивідуального захисту.

У вузькому понятті під охороною праці розуміється створення і розвиток нормативної бази правового регулювання трудових відносин, а також застосування форм і правил охорони праці, у тому числі які можуть викликати відповідальність за їхнє порушення.

1.2. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами

Курс охорони праці пов’язаний з такими дисциплінами як екологія, економіка, право, технічна естетика, інженерна психологія, та ін.

Охорона праці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою усунення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці. З питаннями охорони праці нерозривно пов’язане і вирішення питань охорони навколишнього середовища.

Складність задач, що постають перед охороною праці, вимагає використання досягнень багатьох наукових дисциплін, прямо або побічно позв’язаних із задачами створення здорових і безпечних умов праці.

Тому що головним об’єктом охорони праці є людина в процесі праці, а тому при розробці вимог гігієни праці використовуються результати досліджень ряду медичних, біологічних дисциплін і загально - освітніх дисциплін.

Особливо тісний зв’язок існує між охороною праці, безпекою життєдіяльності, організацією праці, ергономікою, інженерною психологією, технічною естетикою та трудовим правом.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров’я.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

У трудовому праві використовуються поняття охорони праці як системи правових норм, що передбачають у законодавстві, колективних і трудових договорах і угодах заходи і засоби по забезпеченню безпечних і здорових зусиль праці працівників і заходи для оздоровлення і поліпшення цих умов.

Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплінах єдина мета - сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров’я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Тому охорону праці кожна наука вивчає у своєму аспекті - не тільки юридичні, але і технічні, економічні, медичні й ін. Лише таке поняття охорони праці здатне забезпечити безпечні умови праці працівників. Якщо хоча б один її компонент не забезпечується, порушується вся система охорони праці працівника. У цьому разі охорона праці потрібна скрізь, де трудиться людина. Але Закон „Про охорону праці” поширює це поняття більш обмежено - на працю в виробництві усіх форм власності, включаючи працю як працівників, так і адміністрації, членів виробничих кооперативів, студентів - практикантів, військовослужбовців, залучених до роботи на підприємствах, будівництвах, громадян, що відбувають виправні роботи на підприємствах.

1.3. Сучасний стан охорони праці в Україні

Стан охорони праці в Україні залежить від стану економіки в країні. Економічна криза 90-х років призвела не тільки до падіння ВВП, зменшення виробництва всіх товарів і обсягу послуг у 2-3 рази, погіршення добробуту населення і ін. негативних явищ, а також до недопустимих норм зносу основних фондів у всіх галузях, перевищенню строків їх використання, відставання у технічному рівню від світових стандартів.

Ці негативні явища, а також практична відсутність державного фінансування на проблеми охорони праці та їх незадовільне матеріально-фінансове забезпечення на виробничому рівні призвели до фактичного занепаду системи охорони праці в Україні. По всіх основних показниках безпеки життєдіяльності наша країна з провідних позицій у минулому перемістилась на рівень слаборозвинених країн.

Відомо, що в системі „засоби праці – предмети праці – людський фактор”, найбільш слабким ланцюгом є людина. Вона за психофізичними можливостями відстає від потреб техніки. Особливо це відставання характерне для сучасної України у всіх сферах економіки, науки, культури, освіти, соціальній інфраструктурі та ін.

Все це призводить до негативних показників нашої країни у порівнянні з розвиненими країнами по травматизму, аваріям і техногенним катастрофам.

Так, Міжнародне бюро встановило, що в світі на 100 тис. працюючих кожен рік припадає 6 чол. загиблих, а в Україні – 11 чол., або майже в 2 рази більше (і це з урахуванням слаборозвинених країн).

Рівень травматизму у Франції, яка по площі, кількості населення і ступеню промислового розвитку близька до України, в 10 разів нижчий за наш. На кожен 1млн. т. вугілля в Україні при видобутку гинуть 5 шахтарів, а в США – в 20-30 разів менше.

Слід відзначити, що офіційна статистика відмічає як зменшення за останні роки кількості нещасних випадків (з 90 тис. до 47 тис. за рік), так і кількість смертельних травм на виробництві (з 3,25 тис. до 1,6 тис.). Але це не свідчить про поліпшення охорони праці, а лише про економічну кризу, зменшення обсягів виробництва чи зупинення діяльності багатьох підприємств.

На думку експертів МОП, незадовільний стан з охорони праці в Україні викликаний такими чинниками:

- незадовільна підготовка найманих працівників і роботодавців з питань охорони праці;

- відсутність належного контролю за станом безпеки праці на робочих місцях і виконанням встановлених норм;

- недостатнім забезпеченням працівників засобами колективної та індивідуальної безпеки;

- повільним впровадженням прогресивних і безпечних технологічних процесів;

- зносом (до 80 відсотків) технологічного обладнання;

- недостатньою роллю держави в організації, фінансуванні і контролю за системою охорони праці.

В період переходу до ринкової економіки, зміною форм власності, суттєвим зменшенням державного сектору економіки, непродуманою політикою приватизації, яка супроводжувалась масовою тінізацією і порушенням законодавства, зубожінням більшості верств населення, ростом інфляції та ін. негативними явищами увага до проблем охорони праці значно зменшилася. Держава, по суті, залишила за собою дві функції – нагляд за станом охорони праці і фіскальні функції до порушників діючого законодавства.

Все це не могло не призвести до тих показників травматизму, які є сьогодні в Україні у порівнянні з високорозвиненими країнами.

Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, яке нарешті закріплене законодавчо.

Задачі

- ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва;

- забезпечити надійне фінансування витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника;

- організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві;

- значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

1.4. Зарубіжний досвід у вирішенні проблем охорони праці у розвинених країнах

Україна зробила спробу впровадження методів і досвіду вивчення охорони праці, що відповідає Світовим стандартам.

Ефективність вирішення проблем охорони праці у великому ступені залежить від якості підготовки фахівців у цій області, від їхнього уміння приймати правильні рішення в складних умовах сучасного виробництва, що постійно змінюються.

Методи вивчення: а) введення цього спеціального курсу у всіх навчальних закладах системи освіти України, починати підготовку фахівців з охорони праці у вищих навчальних закладах; б) забезпечення активної участі профспілок і ін. суспільних формувань, широких кіл найманих робітників у вирішенні проблем охорони праці; в) створення необхідних передумов для створення нових суспільних інститутів і можливостей створення комісій з охорони праці на підприємствах і в організаціях, а також уповноважених трудового колективу з цих питань і т.п.; г) забезпечення матеріально - технічної і методологічної бази по підготовці, перепідготовці, підвищенню рівня кваліфікації фахівців з охорони праці, забезпеченню їх необхідною нормативною і методичною базою.

Закордонний досвід показує, що в більшості країн - членів ЄС предмет „Охорона праці” включений у навчальні програми на різних ступенях освіти, щоправда, у різних обсягах. У більшості з них проводилися компанії за його введення в навчальні плани - на національному, регіональному або місцевому рівнях. Так само, майже у всіх державах ЄС діють законодавчі акти або урядові постанови, що стосуються вивчення або навчання правилам безпечної праці. В одних випадках потрібне глибоке знання предмета, в інших - навики, що здобуваються в ході навчальної практики. Використовуються і прогресивні методи занять, які призначають студента „представником по безпеці праці” або проведення ігор із залученням „міністерств”, „інспекцій”, „соціальних партнерів”. У багатьох випадках, насамперед, потрібні знання нормативних документів.

У цілому ряді країн охорону праці починають вивчати зі шкільної лави, і мова йде про ризики в „виробничому середовищі”, характерної для учнів, що вивчають, як уникати небезпек у школі і будинку.

Уряд Данії, який розробив і здійснює програму „Чисте продуктивне середовище, 2005 рік”, у розділі, присвяченому охороні праці молодих працівників, включає і школярів. У неї включені рекомендації, що стосуються школи і які дають можливість учням вносити в неї свій внесок. За допомогою Міністерства освіти, профспілок, об’єднання промисловців і підприємців, організацій вчителів і батьків для телебачення був створений мультиплікаційний серіал. Його герої (два тролі по імені Ар і Мі), розповідають школярам про правила поведінки, чому в класах потрібно підтримувати чистоту і порядок, а на перервах уникати ігор, у яких можна нанести один одному травму. Ці серіали доповнюються поясненнями учителів, що введені в текст занять по різних предметах. У Данії прийнятий Закон „Про викладання проблем навколишнього середовища школярам і студентам”, що закріпив обов’язковість їхньої підготовки в області охорони праці.

В Італії Національний інститут запобігання травматизму і безпеки на виробництві розробив і створив телевізійний мультфільм „Вдома у Луки”, у якому за допомогою хлопців і анімації роз’яснюється всій малечі, як треба поводитися у будинку і на вулиці, щоб уникнути різного роду нещасних випадків. За допомогою ігор дитина поступово призвичається дізнаватися і запобігати небезпечних ситуацій. З цим фільмом змагається програма „Окуляри, за допомогою яких можна бачити все”. У ролі окулярів виступає дідусь, що відповідає на запитання хлопців і рекомендує, як поводитися в різних ситуаціях.

Професійно - технічна освіта обов’язково включає навчання практичним навикам безпечної праці, умінню оцінювати ризики, а також розумінню необхідності підвищення кваліфікацій і рівня майстерності, ознайомлення з принципами і системою охорони праці.

Оскільки професійні ризики не сприймаються викладачами інших дисциплін кафедри, як показує практика, найважче переконати керівників Вузів включати в навчальні програми курсу охорони праці. Однак, у ряді країн ініціатором цього виявляються Міністерства праці. У Великобританії, наприклад, Комісія зі здоров’я і безпеки праці домоглася включення програм охорони праці в загальну сітку навчання, починаючи зі шкільної лави і кінчаючи університетським - у тих закладах і факультетах, де при вивченні різних профільних предметів виявляється необхідність забезпечення безпеки праці. Важливість вивчення цього курсу була підкреслена в урядовій програмі „Відроджуючи охорону праці” - одну з ключових у цій області. Вона з’явилася передумовою до створення Стратегічного плану по запобіганню травматизму Великобританії на 2001-2010 роки, відповідно до якого травматизм повинен бути скорочений на 10-20%. Особливо слід зазначити, що курс охорони праці вивчається на медичних факультетах, а також входять в аспірантські програми. У такий спосіб готуються кадри для галузі медицини.

У Португалії, де вважають важливим привернути увагу населення до проблеми запобігання травматизму починаючи зі шкільної лави, діє Національна програма вивчення охорони праці на роботі, девіз якої говорить: „Безпека праці на роботі: вивчай сьогодні - застосовуй знання все життя”. Автори програми виходять з необхідності інтеграції загальноосвітніх предметів з курсом по охороні праці у всіх Вузах, розглядаючи це в якості одного з засобів скорочення травматизму на виробництві. У Португалії вважають обов’язковим вивчення цього курсу в середніх, спеціальних і вищих учбових закладах і підготовку викладачів по цій дисципліні.

Аналогічна робота ведеться на університетському рівні в Іспанії і деяких інших країнах - членах ЄС, де на регулярну основу поставлений захист дисертацій на одержання ступеня магістра з проблем охорони праці. 2002-2006 роки - період втілення в життя Стратегії ЄС в області охорони праці. У розділі, що відображає основні положення Стратегії, є спеціальний розділ, присвячений зміцненню культури запобігання травматизму. У ньому особливо підкреслюється значення навчання в області охорони праці. „Навчання починається не з приходом на ринок праці. Воно повинно бути невід’ємною частиною шкільних програм, або просто заради виховання в людях уваги до цієї проблеми (хоча б безпека на дорогах), чому учать у деяких країнах, або вивчення предмета професійно.

У Російській Федерації стан охорони праці, рівень травматизму та ін. показникі близькі до українського. Відомо, що стан умов охорони праці прямо залежить від економіки країни. По - перше, кризовий стан економіки, боротьба багатьох підприємств за виживання, коли першочерговим завданням є виплата зарплати працівникам і внесення чергових платежів, природно відсувають діяльність по поліпшенню умов і охорони праці на другий план.

По - друге, країна перейшла на ринкову систему господарювання, у якій рушійним мотивом господарської діяльності виступає доход. Ціль суб’єкта, що хазяйнує - одержання прибутку, тоді як капітальні вкладення в основні фонди, необхідні для поліпшення умов і охорони праці, призводять до росту собівартості продукції. В умовах, коли учасники виробничих процесів постійно віддають перевагу економічній вигоді, поліпшення умов і охорони праці виявляється важко розв’язуваною задачею.

Положення ускладнене також тим, що необхідні витрати, як правило, пов’язані з капіталовкладеннями в основні фонди, і вони значно перевищують економію на скорочення усіляких виплат у зв’язку з несприятливими умовами праці.

Виконаний огляд показує, що охорона праці є важливою сферою життя суспільства і їй приділяється підвищена увага в розвинених країнах. Україні є з кого брати приклад у цьому питанні.

За кордоном добре розуміють, що проблеми охорони праці мають не тільки соціальне, але і важливе економічне значення, а також правовий аспект.

Соціальне значення охорони праці: а) охороняти життя і здоров’я працівників від можливих виробничих шкідливостей; б) сприяти їхньому культурно - технічному зростанню: лише не надмірно утомлений від роботи в брудних, загазованих виробничих приміщеннях працівник здатний вечорами учитися, підвищувати свою кваліфікацію, читати, розважатися, займатися спортом, розвивати особистість; в) сприяти гуманізації праці.

Економічне значення охорони праці полягає в тому, що вона сприяє: а) росту продуктивності праці працівників, а тим самим і зростанню виробництва, економіки; б) скороченню втрат робочого часу від тимчасової непрацездатності працівників через виробничі травми, професійні захворювання; в) економії коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Контрольні запитання

1. Які головні цілі, задачі і мета курсу „Основи охорони праці”?

2.Який зв’язок курсу з іншими науками як комплексної дисципліни по збереженню здоров’я та працездатності робітників?

3. Нормативно-законодавча база охорони праці.

4. Який сучасний стан охорони праці в Україні та його чинники?

5. Особливості вирішення проблем охорони праці в деяких розвинених країнах.

Література:

1.1. Амоша О.І. Людина та навколишне середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. - К.: Наук. думка, 2002.

1.2. Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посібн. для студентів вищ. навч. закл. - К.: Ельга - Н, 2003. - с 280.

1.3. Жидецький В.Д., Джиги рей В.С., Мельников О.В., Основи охорони праці. - нова редакція. Львів: Афіша, 2004.

1.4. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 215с.

1.5. Методика визначення соціально - економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. - К.: 1999.

1.6. Пістун І.П. та інші. Охорона праці: Практикум. - Суми: універс. книга, 2000.

1.7. Романчук А. Менеджмент охраны труда. - Основа, 2003. - 176 с.

1.8. Ткачук К.М. та інші. Основи охорони праці. - К.: Основа, 2004. - 472.

1.9. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі. - К.: Професіонал, 2004. - 288 с.

1.10. Европейська точка зору на ефективність охорони праці. - //Інформ. бюлетень з охорони праці, 2001, №2.

1.11. Европейська модель економічного стимулювання охорни праці. - // Інформ. бюлетень з охорони праці, 2001, №2.

Наши рекомендации