Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

(Охорона праці– у дипломних роботах бакалаврів)

Студент гр.___ П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Консультант з розділу

науковий ступінь, вчене звання П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Миколаїв – 201_р.

ДОДАТОК Б.КАРТА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ

  Чинники виробничого середовища і трудового процесу Значення фактора (ПДК, ПДУ) 3 клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці Тривалість дії фактора, % за зміну
Норма Факт 1 ст 2 ст 3 ст
1. Шкiдливi хiмiчнi речовини: а) 1 клас небезпеки б) 2 клас небезпеки в) 3-4 клас небезпеки            
           
           
2. Шум            
3. Ультразвук            
4. Неіонізуючі: випромінювання а) промислової частоти б) радіотехнічних діапазонів            
           
5. Рентгенівське випромінювання            
6. Мікроклімат: а) температура повітря б) швидкість руху повітря в) відносна вологість            
           
           
7. Освітлення: а) природне б) штучне            
           
8. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г) переміщення в просторі            
           
           
10. Напруженiсть працi: а) увага: тривалiсть зосередження, (% до тривалостi ) цiльнiсть сигналiв, у середньому за годину б) напруженiсть аналiзаторних функцiй: зiр : слух (при виробничiй потребi сприйняття мови або диференцiювання сигналiв) в) емоцiйна та iнтелектуальна на­пруженiсть г) одноманiтнiсть кiлькiсть елементiв у багаторазових повторювальних операцiях: тривалiсть виконання повторюваних операцiй час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дiй            
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
11. Змінність            
Кількість чинників            

Гігієнічна оцінка умов праці________________________________________

ДОДАТОК В.ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

Таблиця В.1. Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

  Клас умов праці
Фактор виробничого середовища Допустимий Шкідливий Небез­печний (екстремальний)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
3.1 3.2 3.3 3.4  
Шум, дБА екв. <ГДР 1.1-З* 3,1-6 6,1 -9 >9.1 130*****
Вібрація загальна, локальна, рівень віброшвидкості, дБА <ГДР <3** 3.1 -6 6,1 -9 9,1 - 12 >12
Вібрація імпульсна, віброприскорення, разів <ГДР - 1,1-2 2,1-3 3,1-4 >4
Інфразвук, дБ <ГДР <3*** 3,1-6 6.1 -9 >9.1  
Ультразвук повітряний, дБ <ГДР < 5**** 5,1-10 10,1- 15 >15,1  

* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА).

**Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.

*** Перевищення в одній з частот на дБ.

**** Перевищення в одній з частот на дБ.

***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

Таблиця В.2. – Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)

  Клас умов праці
Фактор виробничого середовища Допус­тимий Шкідливий 3 Небезпечний (екстремльний)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
3.1 3.2 3.3 3.4
Постійне магнітне поле £ГДР 1,1 -3,0 3,1 - 5,0 5,1 - 10,0 >10  
Електростатичне поле £ГДР 1,1 -3.0 3.1-5,0 5,1-10,0 >10  
Електричні поля про­мислової частоти (50 Гц) £ГДР 1,1 -3,0 3,1 -5,0 5,1 10,0 >10  
(для всьо­го робочо­го дня)          
Магнітні поля про­мислової частоти (50Гц) £ГДР 1,1 - 3,0 3,1 5,0 5.1 - 10.0 >10  
(для робо­чого дня          
Електромагнітні вип­ромінювання радіо­частотного діапазо­ну:            
0,01 -3МГц £ГДР 1,1 -3,0 3.1-5,0 5,1 -10,0 >10  
3 - 30 МГц £ГДР 1.1 -3.0 3,1-5,0 5,1 - 10,0 >10  
30 - 300 МГц £ГДР 1,1 -3,0 3,1-5,0 5,1-8.0 8,1-10,0 >10
300 МГц – 300 ГЩ £ГДР 1,1 -3.0 3,1-5.0 5,1 -8.0 8,1 -10,0 >10
Лазерне випромінювання * £ГДР (для постійного впливу) ГДР1 1,1-3,0 3,1-6.0 6,1 -10,0 >10
ГДР2 (для однократної дії) ГДР2 ГДР2 ГДР2 ГДР2

* Для ГДР при тривалості впливу рівній або більшій за 0,2 години.

Таблиця В.3. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Фактор виробничого середовища Клас умов праці
Оптимальний Допусти­мий   Шкідливій 3 Небезпеч­ний екстремаль-ний)
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Температура повітря, °С За СН За СН За показником WBGT-індексу, див.табл.5.
Швидкість руху по­вітря, м/с -“- -“- -“-
Вологість повітря, %     -“-
Теплове випроміню­вання, Вт/м2 -“- -“- За 141-1500 1501-2000 2001 - 2500 2501-3500 >3500

Таблиця ВБ.4. Класи умов праці за показником WBGT- індексу * для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (*С)

Категорія робіт Загальні енерговитрати, Вт Клас умов праці
Опти-мальний Допусти-мий Шкідливий
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Іа 1б 2а 2б до 139 140- 174 175-232 233 – 290 більше 290 21,0-23,4 20,2 - 22,8 19,2-21,9 18,2-10,9 17,0-18,9 23.5 - 25,4 22,9 - 25, 22,0-25.1 21.0-23.9 19.0-21,8 25.5 - 26.6 25,9-26,1 25,2 - 25,5 24,0 - 24,2 21,9- 22,2 26.7 - 27,4 26,2 - 26,9 25.6 - 26,3 24,3 - 25.0 22,3 - 23,4 27,5-28,6 27,0-27,9 26,3 - 27,3 25,1-26,4 23,5-25,7 28.7-31.0 28,0 - 30,3 27,4 - 29,9 26.5-29.1 25.8 - 27,9

*WBGTS (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.

Таблиця В.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року

Показник мікроклімату Клас умов праці
Температура повітря, 0С (нижня межа) Опти­мальний Допусти­мий Шкідливий 3
Категорія робіт Загальні енерговитрати.Вт 1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
1а 1б 2а 2б до 139 140-174 175-232 233 – 290 >290 За СН* -„- -„- -„- -„- За СН* -„- -„- -„- -„- 18,1 -20.0 17.1 - 19,0 4.1 - 16.0 13.1 - 15.0 12.1 - 14.0 16,1 - 18,0 15,1-17,0 12,1 - 14,0 11.1-13,0 10.1 – 12,0 14,1-16,00 13.1- 15.0 10,1-12,0 9,1 -11.0 8,1-10.0 12,0-14.0 11,0-13,0 8.0-10.0 7.0-9,0 6.0 - 8.0
Вологість повітря, %   -„- Вимоги відсутні
Швидкість руху повітря, м/с   -„- Див. примітку

* “Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря має бути збільшена на 0,2 °С.

Таблиця В.6 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях

Показник Клас умов праці
Температура повітря, 0С *** Допусти­мий Шкідливий
Кліматичні зони 1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
-232,0 -15,9 -29,4 -21,3 -31,5 -23,0 -35,7 -26,0 -48 -37

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцію (J, °С, м2/Вт); 0,71 (1а), 0,82 (1б); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури повітря різних класів не включають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона має бути збільшена на 2,0 0С на кожний 1 м/с.

Таблиця Г.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату- для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Показник мікроклімату Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа) Опти­мальний Допусти­мий Шкідливий
Категорія робіт Загальні енерговитрати Вт 1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
1а 1б 2а 2б до 139 140- 174 175-232 233 – 290 >290 За СН   28,1 -31.0 28,1 --31,0 27,1 --30.0 27,1 - 30.0 26,1 - 29,0 31.1-34.0 31,1 -34,0 30.1-33.0 30.1 - 33,0 29.1-32.0 34.1 -37.00 34.1 - 37,0 33,1-36.0 33,1 - 36,0 32,1-35.0 37.1-40.0 37.1 - 40.0 36.1-39.0 36.1 - 39.0 35.1-38,0
Швидкість руху повітря, м/с Відносна вологість повітря, % Теплове випромінювання, Вт/м2 За СН За СН Нижче максимально допустимих значень
60-70 71-85 86-100 -
141-1500 1501-2000 2001-2500 2501-3500

Таблиця Г.8 - Класи умов праці в залежності від параметрів освітленності середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)

Фактор виробничого середовища Клас умов праці
Допусти­мий Шкідливий
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
3.1 3.2 3.3 3.4
Природне освітлення (КВО, %) Норма1 Недостатньо Відсутнє    
Освітленість робочої поверхні (Е,лк) Норма1 0,5Ен –Ен2 <0,5Ен    
Сліпуча блискість джерел світла (показник осліпленості, Р, відн.од) Норма1 Р<Рн3      
Відбитка сліпуча блискість Відсутність        
Пульсація освітленості (коефіцієнт пульсації, Кп,,%) Норма1 Кппн4      
Ультрафіолетова радіація (опроміненість, Еуф) Норма1 Еуфуф6      

1 Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение.

2 Ен – нормоване значення освітленості.

3 Рн – нормований показник освітленості.

4 Кпн - нормоване значення коефіцієнта пульсації.

5 Згідно з “Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

6 Еуф- нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.

Таблиця В.9 . Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

№ п/п Показники важкості трудового процесу Клас умов праці
Опти­мальний (легке фізичне наванта­ження) Допусти­мий (середнє фізичне наванта­ження) Шкідливій (важка праця)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь
    3.1 3.2 3.3
Фізичне динамічне наван­таження, виражене в оди­ницях механічної роботи за зміну, кг х м          
1.1   При регіональному наванта­женні (з переважаючою уча­стю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні ван­тажу на відстань до 1м: для чоловіків для жінок          
до 2500 ДО 5000 до 7000 до 9000 >9000
до 1500 до 3000 до 4000 до 5500 >5500
1.2 При загальному наванта­женні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок          
         
до 12500 до 46000 до 70000 до 90000 > 90000
до 14000 до 28000 до 40000 до 55000 > 55000
Маса вантажу, що підійма­ється та переміщується, кг:          
2.1 Підіймання та переміщен­ня (разове) вантажів при чергуванні з іншою робо­тою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок          
до 15 до ЗО >30    
до 5 до 10 > 10    
2.2   Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок          
до 5 до 15 до ЗО >30  
до З до 7 >7    
2.3   Сумарна маса вантажів, що переміщуються протя­гом зміни: з робочої поверхні для чоловіків для жінок з підлоги для чоловіків для жінок            
         
- до 870 >870    
- до 350 >350    
- до 435 >435    
- до 175 >175    
Стереотипні робочі рухи кількість за зміну)          
3.1 При локальному наванта-женні (за участю м'язів кистей та пальців рук)          
до 20000 до 40000 до 60000 > 60000  
3.2 При регіональному на-вантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса) до 10000 до 20000 до 30000 > 30000  
Статичне навантаження * Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кгс однією рукою двома руками за участю м'язів корпусу та ін.          
до 18000 до 36000 до 70000 >70000  
до 36000 до 70000 до 140000 >140000  
до 43000 до 100000 до 200000 >200000  
Робоча поза Вільна зручна поза (зміна пози) "сидячи-стоячи" за бажан­ням робітника Періодич­не перебу­вання в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни враєморозташування різних ча­стин тіла відносно одна од­ної) до 25% часу зміни Періодич­не перебу­вання в незручній фіксованій позі до 50 % часу зміни: перебу­вання у виму­шеній позі (навпо­чіпки. на колінах та ін.) до 25% часу зміни Перебу­вання в незруч­ній, фік­сованій позі більше 50% часу зміни: перебу­вання у вимуше­ній позі (на колі­нах, нав­почіпки та ін.) більше 25% часу зміни  
Нахили корпусу (кількість за зміну) до 50 разів Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів Вимушені нахили більше 30°, 300 разів  
Переміщення у просторі переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км          
до 4 до 10 до 15 >15  
                     

* До п. 4: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40 % нижчі від вказаних.

Таблиця В.10. Клас умов праці за показниками напруженості трудового процесу

№ п/п   Показники напруженості трудового процесу Клас умов праці
Опти­мальний (напруже­ність праці леї кого ступеня) Допустимий (напруже­ність праці середнього ступеня) Шкідливий (напружена праця) 3
     
1ступінь 2 ступінь 3 ступінь
3.1 3.2 3.3
Інтелектуальні навантаження          
1.1 Зміст роботи   Рішення простих альтер­нативних завдань згідно з інструк­цією   Рішення складних завдань з вибором за відомим алгорит­мом (робота по серії інструкцій) Евристич­на (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму  
1.2 Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка   Сприй­мання сигналів, але немає потреби в корекції дії Сприй­мання сигналів з наступною корекцією дій та операцій Сприй­мання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номі­нальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів Сприй­мання сигналів з наступною комплекс­ною оцінкою взаємо­пов'язаних параметрів. Комплек­сна оцінка всієї виробничої діяльності  
1.3   Ступінь складності завдання Обробка та виконання завдання Обробка, виконання завдання та його перевірка   Обробка і контроль за вико­нанням завдання   Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам  
1.4   Характер виконуваної ро­боти   Робота за індиві­дуальним планом   Робота за встано­вленим графіком з можли­вим його коригу­ванням по ходу діяльності Робота в умовах дефіциту часу   Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відпові­дальністю за кінцевий результат  
Сенсорні навантаження          
2.1   Тривалість зосеред-женого спостереження (в % від часу зміни)          
до 25 26-50 21-75 >75  
2.2 Щільність сигналів (світло­вих, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи          
         
до 75 75-175 176-300 >300  
2.3   Кількість виробничих об'єктів одночасної о спос­тереження          
до 5 6-10 11-25 >25  
2.4   Навантаження на зоровий аналізатор          
         
2.4.1   Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей пра­цюючого до об'єкта розрі­знення не більше, ніж 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостере­ження (% часу зміни) >5 5,0-1,1 більше 50% часу 1,0-0,3 до 50% часу менше 0,3 до 25%часу 1,0-0.3 мм більше 50% часу менше 0,3 25-50% часу менше 0,3 більше 50% часу  
2.4.2   Робота з оптичними прила­дами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосеред­женого спостереження (% часу зміни) 26-50 51-75 >75  
2.4.3 Спостереження за екрана­ми відеотерміналів (годин на зміну) до 2 2-3 3-4 >4  
2..5 Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів Розбірливість слів та сигналів від 100% до 90 % Розбір­ливість слів та сигналів від 90% до 70 % Розбірливість слів та сигналів від 70% до 50" о Розбірливість слів та сигналів менше ніж 50%  
Фізичне навантаження          
3.1 Ступінь відповідальності. Відсутність помилки Несе відпові­дальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку пра­цівника Несе відпо­відальність за функціо­нальну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.)   Несе відпові­дальність за функціо­нальну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправ­лень за рахунок додатко­вих зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.)   Несе відпо­відальність за функціо­нальну якість кінцевої продукції роботи (завдання). Викликає ушкоджен­ня облад­нання, зупинку технологічного про­цесу та ви­никає мож­ливість небезпеки для життя  
3.2 Ступінь ризику для власного життя Виключений   - Можливий  
3.3 Ступінь ризику за безпеку інших осіб Виключе­ний     Можливий  
Монотонність навантажень          
4.1 Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдан­ня або в опера-ціях, які повторюються багаторазово >10 9-6 5-3 <3  
         
4.2 Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються >100 100-25 24-10 < 10  
         
Режим праці          
5.1 Змінність роботи Однозмін­на робота (без нічної зміни) Двозмінна робота (без нічної зміни) Тризмінна робота (робота у нічну зміну) Не­регулярна змінність з роботою в нічний час  
                     

Вимоги до розміщення робочих місць з ПК наведені на рис В.1.

Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru

Рис. В.1. Розміщення робочих місць

ДОДАТОК Г.Методика визначення ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, яки встановлюється для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання гранично-допустимої концентрації у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викид встановлюється з урахуванням викидів сусідніх джерел і фонових концентрацій.

ГДВ є функцією від ГДК:

Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru , г/с (для гарячих викидів)

де Кр - це коефіцієнт метеорологічного розбавлення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення за 1 с забруднюючої речовини до ГДК; Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru - фонова концентрація забруднюючої речовини у повітрі, г/м3.

ГДВ розраховується для гарячих і холодних викидів за різними формулами. Для гарячих викидів:

Кр = Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru ,

де Н – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м3/с, за формулою Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru , де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр гирла джерела викиду; DT - різниця температур суміші, що викидається, і повітря - 0С; Т навколишнього атмосферного повітря, приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця; A - коефіцієнт атмосферної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення (для Миколаївської області А = 160); F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (його величина приймається: F=1 для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю; F=2, F=2,5, F=3 для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює не менш 90%; від 75 до 90%; менш 75% відповідно); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з гирла джерела: n=3 для V1 < 0,3; n=2 для V1 від 0,3 до 2 м/с; n=1 для V1 > 2 м/с; значення коефіцієнту m визначають розрахунковим методом за [2]; ГДКм.р. – максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м3.

Для холодних викидів:

Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru ,

де H – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м3/с, за формулою Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru , де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, D - діаметр гирла джерела викиду, м; A, F, n - як для гарячих викидів.

ДОДАТОК Д.МЕТОДИКА визначення гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти

В основі визначення гранично-допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин у водні об’єкти лежить методика розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, які створюються джерелом в контрольних пунктах – розрахункових створах — з врахуванням розбавлення, внеску інших джерел, перспектив розвитку (запроектовані джерела) т. ін.:

ГДС = (ГДК-Сф) . (1/R ) (Д.1.)

де ГДС – гранично-допустимий скид шкідливих речовин у водойму (г/c, г/рік); ГДК – гранично-допустима концентрація шкідливих речовин (за визначеним типом водокористування) (г/л); Сф – фонова концентрація речовини у водоймі (г/л); R – мінімальний фактор гідрологічного розбавлення (визначається за формулами (Д.2.-Д.4.) при умові fv = 1).

1. При скидах у велику річку, де можна не враховувати процеси осадження речовин у донних відкладеннях, фактор гідрологічного розбавлення R на відстані х (м) від місця скиду дорівнює:

R = Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru (Д.2.)

де P0 – витрата скидної води у місці скиду (м3/с); fv – коефіцієнт розбавлення:

(для місця скиду fv = 1; при повному перемішуванні fv = P0/P, де Р – витрата води в річці в місці спостережень, м3/с); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1), інакше λ=1; υ – середня швидкість річки (м/с); 103 – перевідний коефіцієнт (л/м3).

2. При скидах у закриту водойму чи маловодну річку фактор гідрологічного розбавлення R дорівнює:

R = f Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru (Д.3. )

де f – коефіцієнт зниження вмісту хімічних чи радіоактивних речовин за рахунок осадження в донних відкладеннях; V – об’єм водойми, м3; r – сумарні витрати забрудненої води за різними шляхами.

Коефіцієнт f осадження речовин в донних відкладеннях і на завислих частинках дозволяє враховувати процеси осадження зважених частинок і замулювання донних відкладень. Для визначення цього параметру приймається рівноважний коефіцієнт розподілу радіонукліду в системі “вода-донні відкладення” Kd [2, 38]. Цей коефіцієнт є специфічним для кожного конкретного хімічного елементу і визначається для випадку, коли система досягла стаціонарного стану, як відношення концентрації речовини в донних відкладеннях до концентрації цієї речовини у воді.

При відомому коефіцієнті Kd значення коефіцієнту f зменшення вмісту речовини у воді з-за процесів осадження на дно, визначається за формулою:

f = Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru = Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru (Д.4. )

де Vb – об’єм обмінного шару донних відкладень (м3); S – площа дзеркала водойми (м2); H - “ефективний” шар ґрунтів дна водойми (м).

Коефіцієнт Kd краще визначати для кожної водойми окремо. У випадках відсутності даних Kd можна розрахувати за формулою:

Kd =k. tз (Д.5. )

де k знаходиться за таблицею (Г.1.), а tз – тривалість затоплення водойми (с).

Розрахунок вмісту хімічних та радіоактивних речовин у донних відкладеннях проводиться за формулою:

Сд.в. = Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru (Д.6. )

де k – швидкість переходу речовини із води у відкладення ( Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях - student2.ru ); ρ – поверхова щільність відкладень (кг/м2); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1); Cв –концентрація речовини у воді (г/л, Бк/л); tз – тривалість затоплення (с).

Коефіцієнт k можна знаходити для кожної водойми окремо, а у випадку відсутності даних – використовувати дані табл.Д.1. Для розрахунку рекомендується використовувати значення tз , яке дорівнює строку служби підприємства, яке здійснює скиди, а для ρ, якщо нема інших даних - 40 кг/м2.

Таблиця Д.1 . Швидкість переходу речовини з води у донні відкладення, л/кг.с [38]

Клас Елемент K
A – що швидко взаємодіють з відкладеннями Mn, Co, Zr, Ru, Cs, Eu, Ce, Pu, Am, Cr, Cm, Np 5.10-5
B – що повільно взаємодіють з відкладеннями C, Zn, Sr, Y 3.10-6
C – що слабо взаємодіють з відкладеннями H, Nb, Tc, Ag, Sb, Te, I 4.10-7

ДОДАТОК 3.МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКИ НАСЛІДКІВ

Наши рекомендации