Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

(Охорона праці– у дипломних роботах бакалаврів)

Студент гр.___ П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Консультант з розділу

науковий ступінь, вчене звання П.І.Б.

“---“___________ 201_р.

Миколаїв – 201_р.

ДОДАТОК Б.КАРТА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Чинники виробничого середовища і трудового процесу	Значення фактора (ПДК, ПДУ)	3 клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці	Тривалість дії фактора, % за зміну
Норма	Факт	1 ст	2 ст	3 ст
1. Шкiдливi хiмiчнi речовини: а) 1 клас небезпеки б) 2 клас небезпеки в) 3-4 клас небезпеки
2. Шум
3. Ультразвук
4. Неіонізуючі: випромінювання а) промислової частоти б) радіотехнічних діапазонів
5. Рентгенівське випромінювання
6. Мікроклімат: а) температура повітря б) швидкість руху повітря в) відносна вологість
7. Освітлення: а) природне б) штучне
8. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г) переміщення в просторі
10. Напруженiсть працi: а) увага: тривалiсть зосередження, (% до тривалостi ) цiльнiсть сигналiв, у середньому за годину б) напруженiсть аналiзаторних функцiй: зiр : слух (при виробничiй потребi сприйняття мови або диференцiювання сигналiв) в) емоцiйна та iнтелектуальна на­пруженiсть г) одноманiтнiсть кiлькiсть елементiв у багаторазових повторювальних операцiях: тривалiсть виконання повторюваних операцiй час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дiй
11. Змінність
Кількість чинників

Гігієнічна оцінка умов праці________________________________________

ДОДАТОК В.ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

Таблиця В.1. Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

	Клас умов праці
Фактор виробничого середовища	Допустимий	Шкідливий	Небез­печний (екстремальний)
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
		3.1	3.2	3.3	3.4
Шум, дБА екв.	<ГДР	1.1-З*	3,1-6	6,1 -9	>9.1	130*****
Вібрація загальна, локальна, рівень віброшвидкості, дБА	<ГДР	<3**	3.1 -6	6,1 -9	9,1 - 12	>12
Вібрація імпульсна, віброприскорення, разів	<ГДР	-	1,1-2	2,1-3	3,1-4	>4
Інфразвук, дБ	<ГДР	<3***	3,1-6	6.1 -9	>9.1
Ультразвук повітряний, дБ	<ГДР	< 5****	5,1-10	10,1- 15	>15,1

* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА).

**Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.

*** Перевищення в одній з частот на дБ.

**** Перевищення в одній з частот на дБ.

***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

Таблиця В.2. – Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)

	Клас умов праці
Фактор виробничого середовища	Допус­тимий	Шкідливий 3	Небезпечний (екстремльний)
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
		3.1	3.2	3.3	3.4
Постійне магнітне поле	£ГДР	1,1 -3,0	3,1 - 5,0	5,1 - 10,0	>10
Електростатичне поле	£ГДР	1,1 -3.0	3.1-5,0	5,1-10,0	>10
Електричні поля про­мислової частоти (50 Гц)	£ГДР	1,1 -3,0	3,1 -5,0	5,1 10,0	>10
(для всьо­го робочо­го дня)
Магнітні поля про­мислової частоти (50Гц)	£ГДР	1,1 - 3,0	3,1 5,0	5.1 - 10.0	>10
(для робо­чого дня
Електромагнітні вип­ромінювання радіо­частотного діапазо­ну:
0,01 -3МГц	£ГДР	1,1 -3,0	3.1-5,0	5,1 -10,0	>10
3 - 30 МГц	£ГДР	1.1 -3.0	3,1-5,0	5,1 - 10,0	>10
30 - 300 МГц	£ГДР	1,1 -3,0	3,1-5,0	5,1-8.0	8,1-10,0	>10
300 МГц – 300 ГЩ	£ГДР	1,1 -3.0	3,1-5.0	5,1 -8.0	8,1 -10,0	>10
Лазерне випромінювання *	£ГДР (для постійного впливу)	ГДР1	1,1-3,0	3,1-6.0	6,1 -10,0	>10
ГДР2 (для однократної дії)	ГДР2	ГДР2	ГДР2	ГДР2

* Для ГДР при тривалості впливу рівній або більшій за 0,2 години.

Таблиця В.3. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Фактор виробничого середовища	Клас умов праці
Оптимальний	Допусти­мий	Шкідливій 3	Небезпеч­ний екстремаль-ний)
1 ступінь 3.1	2 ступінь 3.2	3 ступінь 3.3	4 ступінь 3.4
Температура повітря, °С	За СН	За СН	За показником WBGT-індексу, див.табл.5.
Швидкість руху по­вітря, м/с	-“-	-“-	-“-
Вологість повітря, %			-“-
Теплове випроміню­вання, Вт/м2	-“-	-“-	За 141-1500	1501-2000	2001 - 2500	2501-3500	>3500

Таблиця ВБ.4. Класи умов праці за показником WBGT- індексу * для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (*С)

Категорія робіт	Загальні енерговитрати, Вт	Клас умов праці
Опти-мальний	Допусти-мий	Шкідливий
1 ступінь 3.1	2 ступінь 3.2	3 ступінь 3.3	4 ступінь 3.4
Іа 1б 2а 2б	до 139 140- 174 175-232 233 – 290 більше 290	21,0-23,4 20,2 - 22,8 19,2-21,9 18,2-10,9 17,0-18,9	23.5 - 25,4 22,9 - 25, 22,0-25.1 21.0-23.9 19.0-21,8	25.5 - 26.6 25,9-26,1 25,2 - 25,5 24,0 - 24,2 21,9- 22,2	26.7 - 27,4 26,2 - 26,9 25.6 - 26,3 24,3 - 25.0 22,3 - 23,4	27,5-28,6 27,0-27,9 26,3 - 27,3 25,1-26,4 23,5-25,7	28.7-31.0 28,0 - 30,3 27,4 - 29,9 26.5-29.1 25.8 - 27,9

*WBGTS (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.

Таблиця В.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року

Показник мікроклімату	Клас умов праці
Температура повітря, 0С (нижня межа)	Опти­мальний	Допусти­мий	Шкідливий 3
Категорія робіт	Загальні енерговитрати.Вт	1 ступінь 3.1	2 ступінь 3.2	3 ступінь 3.3	4 ступінь 3.4
1а 1б 2а 2б	до 139 140-174 175-232 233 – 290 >290	За СН* -„- -„- -„- -„-	За СН* -„- -„- -„- -„-	18,1 -20.0 17.1 - 19,0 4.1 - 16.0 13.1 - 15.0 12.1 - 14.0	16,1 - 18,0 15,1-17,0 12,1 - 14,0 11.1-13,0 10.1 – 12,0	14,1-16,00 13.1- 15.0 10,1-12,0 9,1 -11.0 8,1-10.0	12,0-14.0 11,0-13,0 8.0-10.0 7.0-9,0 6.0 - 8.0
Вологість повітря, %		-„-	Вимоги відсутні
Швидкість руху повітря, м/с		-„-	Див. примітку

* “Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря має бути збільшена на 0,2 °С.

Таблиця В.6 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях

Показник	Клас умов праці
Температура повітря, 0С ***	Допусти­мий	Шкідливий
Кліматичні зони	1 ступінь 3.1	2 ступінь 3.2	3 ступінь 3.3	4 ступінь 3.4
	-232,0 -15,9	-29,4 -21,3	-31,5 -23,0	-35,7 -26,0	-48 -37

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцію (J, °С, м²/Вт); 0,71 (1а), 0,82 (1б); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури повітря різних класів не включають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона має бути збільшена на 2,0 ⁰С на кожний 1 м/с.

Таблиця Г.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату- для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Показник мікроклімату	Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа)	Опти­мальний	Допусти­мий	Шкідливий
Категорія робіт	Загальні енерговитрати Вт	1 ступінь 3.1	2 ступінь 3.2	3 ступінь 3.3	4 ступінь 3.4
1а 1б 2а 2б	до 139 140- 174 175-232 233 – 290 >290	За СН		28,1 -31.0 28,1 --31,0 27,1 --30.0 27,1 - 30.0 26,1 - 29,0	31.1-34.0 31,1 -34,0 30.1-33.0 30.1 - 33,0 29.1-32.0	34.1 -37.00 34.1 - 37,0 33,1-36.0 33,1 - 36,0 32,1-35.0	37.1-40.0 37.1 - 40.0 36.1-39.0 36.1 - 39.0 35.1-38,0
Швидкість руху повітря, м/с Відносна вологість повітря, % Теплове випромінювання, Вт/м2	За СН	За СН	Нижче максимально допустимих значень
60-70	71-85	86-100	-
141-1500	1501-2000	2001-2500	2501-3500

Таблиця Г.8 - Класи умов праці в залежності від параметрів освітленності середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)

Фактор виробничого середовища	Клас умов праці
Допусти­мий	Шкідливий
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
3.1	3.2	3.3	3.4
Природне освітлення (КВО, %)	Норма1	Недостатньо	Відсутнє
Освітленість робочої поверхні (Е,лк)	Норма1	0,5Ен –Ен2	<0,5Ен
Сліпуча блискість джерел світла (показник осліпленості, Р, відн.од)	Норма1	Р<Рн3
Відбитка сліпуча блискість	Відсутність
Пульсація освітленості (коефіцієнт пульсації, Кп,,%)	Норма1	Кп>Кпн4
Ультрафіолетова радіація (опроміненість, Еуф)	Норма1	Еуф>Еуф6

1 Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение.

2 Е_н – нормоване значення освітленості.

3 Р_н – нормований показник освітленості.

4 К_пн - нормоване значення коефіцієнта пульсації.

5 Згідно з “Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

6 Е_уф- нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.

Таблиця В.9 . Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

№ п/п	Показники важкості трудового процесу	Клас умов праці
Опти­мальний (легке фізичне наванта­ження)	Допусти­мий (середнє фізичне наванта­ження)	Шкідливій (важка праця)
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь
				3.1	3.2	3.3
	Фізичне динамічне наван­таження, виражене в оди­ницях механічної роботи за зміну, кг х м
1.1	При регіональному наванта­женні (з переважаючою уча­стю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні ван­тажу на відстань до 1м: для чоловіків для жінок
до 2500	ДО 5000	до 7000	до 9000	>9000
до 1500	до 3000	до 4000	до 5500	>5500
1.2	При загальному наванта­женні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок
до 12500	до 46000	до 70000	до 90000	> 90000
до 14000	до 28000	до 40000	до 55000	> 55000
	Маса вантажу, що підійма­ється та переміщується, кг:
2.1	Підіймання та переміщен­ня (разове) вантажів при чергуванні з іншою робо­тою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок
до 15	до ЗО	>30
до 5	до 10	> 10
2.2	Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок
до 5	до 15	до ЗО	>30
до З	до 7	>7
2.3	Сумарна маса вантажів, що переміщуються протя­гом зміни: з робочої поверхні для чоловіків для жінок з підлоги для чоловіків для жінок
-	до 870	>870
-	до 350	>350
-	до 435	>435
-	до 175	>175
	Стереотипні робочі рухи кількість за зміну)
3.1	При локальному наванта-женні (за участю м'язів кистей та пальців рук)
до 20000	до 40000	до 60000	> 60000
3.2	При регіональному на-вантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса)	до 10000	до 20000	до 30000	> 30000
	Статичне навантаження * Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кгс однією рукою двома руками за участю м'язів корпусу та ін.
до 18000	до 36000	до 70000	>70000
до 36000	до 70000	до 140000	>140000
до 43000	до 100000	до 200000	>200000
	Робоча поза	Вільна зручна поза (зміна пози) "сидячи-стоячи" за бажан­ням робітника	Періодич­не перебу­вання в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни враєморозташування різних ча­стин тіла відносно одна од­ної) до 25% часу зміни	Періодич­не перебу­вання в незручній фіксованій позі до 50 % часу зміни: перебу­вання у виму­шеній позі (навпо­чіпки. на колінах та ін.) до 25% часу зміни	Перебу­вання в незруч­ній, фік­сованій позі більше 50% часу зміни: перебу­вання у вимуше­ній позі (на колі­нах, нав­почіпки та ін.) більше 25% часу зміни
	Нахили корпусу (кількість за зміну)	до 50 разів	Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів	Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів	Вимушені нахили більше 30°, 300 разів
	Переміщення у просторі переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км
до 4	до 10	до 15	>15

* До п. 4: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40 % нижчі від вказаних.

Таблиця В.10. Клас умов праці за показниками напруженості трудового процесу

№ п/п	Показники напруженості трудового процесу	Клас умов праці
Опти­мальний (напруже­ність праці леї кого ступеня)	Допустимий (напруже­ність праці середнього ступеня)	Шкідливий (напружена праця) 3
1ступінь	2 ступінь	3 ступінь
		3.1	3.2	3.3
	Інтелектуальні навантаження
1.1	Зміст роботи		Рішення простих альтер­нативних завдань згідно з інструк­цією	Рішення складних завдань з вибором за відомим алгорит­мом (робота по серії інструкцій)	Евристич­на (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму
1.2	Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка	Сприй­мання сигналів, але немає потреби в корекції дії	Сприй­мання сигналів з наступною корекцією дій та операцій	Сприй­мання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номі­нальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів	Сприй­мання сигналів з наступною комплекс­ною оцінкою взаємо­пов'язаних параметрів. Комплек­сна оцінка всієї виробничої діяльності
1.3	Ступінь складності завдання	Обробка та виконання завдання	Обробка, виконання завдання та його перевірка	Обробка і контроль за вико­нанням завдання	Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам
1.4	Характер виконуваної ро­боти	Робота за індиві­дуальним планом	Робота за встано­вленим графіком з можли­вим його коригу­ванням по ходу діяльності	Робота в умовах дефіциту часу	Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відпові­дальністю за кінцевий результат
	Сенсорні навантаження
2.1	Тривалість зосеред-женого спостереження (в % від часу зміни)
до 25	26-50	21-75	>75
2.2	Щільність сигналів (світло­вих, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи
до 75	75-175	176-300	>300
2.3	Кількість виробничих об'єктів одночасної о спос­тереження
до 5	6-10	11-25	>25
2.4	Навантаження на зоровий аналізатор
2.4.1	Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей пра­цюючого до об'єкта розрі­знення не більше, ніж 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостере­ження (% часу зміни)	>5	5,0-1,1 більше 50% часу 1,0-0,3 до 50% часу менше 0,3 до 25%часу	1,0-0.3 мм більше 50% часу менше 0,3 25-50% часу	менше 0,3 більше 50% часу
2.4.2	Робота з оптичними прила­дами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосеред­женого спостереження (% часу зміни)		26-50	51-75	>75
2.4.3	Спостереження за екрана­ми відеотерміналів (годин на зміну)	до 2	2-3	3-4	>4
2..5	Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів	Розбірливість слів та сигналів від 100% до 90 %	Розбір­ливість слів та сигналів від 90% до 70 %	Розбірливість слів та сигналів від 70% до 50" о	Розбірливість слів та сигналів менше ніж 50%
	Фізичне навантаження
3.1	Ступінь відповідальності. Відсутність помилки	Несе відпові­дальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку пра­цівника	Несе відпо­відальність за функціо­нальну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.)	Несе відпові­дальність за функціо­нальну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправ­лень за рахунок додатко­вих зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.)	Несе відпо­відальність за функціо­нальну якість кінцевої продукції роботи (завдання). Викликає ушкоджен­ня облад­нання, зупинку технологічного про­цесу та ви­никає мож­ливість небезпеки для життя
3.2	Ступінь ризику для власного життя	Виключений		-	Можливий
3.3	Ступінь ризику за безпеку інших осіб	Виключе­ний			Можливий
	Монотонність навантажень
4.1	Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдан­ня або в опера-ціях, які повторюються багаторазово	>10	9-6	5-3	<3
4.2	Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються	>100	100-25	24-10	< 10
	Режим праці
5.1	Змінність роботи	Однозмін­на робота (без нічної зміни)	Двозмінна робота (без нічної зміни)	Тризмінна робота (робота у нічну зміну)	Не­регулярна змінність з роботою в нічний час

Вимоги до розміщення робочих місць з ПК наведені на рис В.1.

Рис. В.1. Розміщення робочих місць

ДОДАТОК Г.Методика визначення ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, яки встановлюється для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання гранично-допустимої концентрації у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викид встановлюється з урахуванням викидів сусідніх джерел і фонових концентрацій.

ГДВ є функцією від ГДК:

, г/с (для гарячих викидів)

де К_р - це коефіцієнт метеорологічного розбавлення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення за 1 с забруднюючої речовини до ГДК; - фонова концентрація забруднюючої речовини у повітрі, г/м³.

ГДВ розраховується для гарячих і холодних викидів за різними формулами. Для гарячих викидів:

К_р = ,

де Н – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м³/с, за формулою , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр гирла джерела викиду; DT - різниця температур суміші, що викидається, і повітря ^{- 0}С; Т навколишнього атмосферного повітря, приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця; A - коефіцієнт атмосферної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення (для Миколаївської області А = 160); F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (його величина приймається: F=1 для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю; F=2, F=2,5, F=3 для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює не менш 90%; від 75 до 90%; менш 75% відповідно); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з гирла джерела: n=3 для V₁ < 0,3; n=2 для V₁ від 0,3 до 2 м/с; n=1 для V₁ > 2 м/с; значення коефіцієнту m визначають розрахунковим методом за [2]; ГДК_м.р. – максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м³.

Для холодних викидів:

,

де H – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м³/с, за формулою , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, D - діаметр гирла джерела викиду, м; A, F, n - як для гарячих викидів.

ДОДАТОК Д.МЕТОДИКА визначення гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти

В основі визначення гранично-допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин у водні об’єкти лежить методика розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, які створюються джерелом в контрольних пунктах – розрахункових створах — з врахуванням розбавлення, внеску інших джерел, перспектив розвитку (запроектовані джерела) т. ін.:

ГДС = (ГДК-Сф) . (1/R )

(Д.1.)

де ГДС – гранично-допустимий скид шкідливих речовин у водойму (г/c, г/рік); ГДК – гранично-допустима концентрація шкідливих речовин (за визначеним типом водокористування) (г/л); С_ф – фонова концентрація речовини у водоймі (г/л); R – мінімальний фактор гідрологічного розбавлення (визначається за формулами (Д.2.-Д.4.) при умові f_v = 1).

1. При скидах у велику річку, де можна не враховувати процеси осадження речовин у донних відкладеннях, фактор гідрологічного розбавлення R на відстані х (м) від місця скиду дорівнює:

R =

(Д.2.)

де P₀ – витрата скидної води у місці скиду (м³/с); f_v – коефіцієнт розбавлення:

(для місця скиду f_v = 1; при повному перемішуванні f_v = P₀/P, де Р – витрата води в річці в місці спостережень, м³/с); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с^-1), інакше λ=1; υ – середня швидкість річки (м/с); 10³ – перевідний коефіцієнт (л/м³).

2. При скидах у закриту водойму чи маловодну річку фактор гідрологічного розбавлення R дорівнює:

R = f

(Д.3. )

де f – коефіцієнт зниження вмісту хімічних чи радіоактивних речовин за рахунок осадження в донних відкладеннях; V – об’єм водойми, м³; r – сумарні витрати забрудненої води за різними шляхами.

Коефіцієнт f осадження речовин в донних відкладеннях і на завислих частинках дозволяє враховувати процеси осадження зважених частинок і замулювання донних відкладень. Для визначення цього параметру приймається рівноважний коефіцієнт розподілу радіонукліду в системі “вода-донні відкладення” K_d [2, 38]. Цей коефіцієнт є специфічним для кожного конкретного хімічного елементу і визначається для випадку, коли система досягла стаціонарного стану, як відношення концентрації речовини в донних відкладеннях до концентрації цієї речовини у воді.

При відомому коефіцієнті K_d значення коефіцієнту f зменшення вмісту речовини у воді з-за процесів осадження на дно, визначається за формулою:

f = =

(Д.4. )

де V_b – об’єм обмінного шару донних відкладень (м³); S – площа дзеркала водойми (м²); H - “ефективний” шар ґрунтів дна водойми (м).

Коефіцієнт K_d краще визначати для кожної водойми окремо. У випадках відсутності даних K_d можна розрахувати за формулою:

Kd =k. tз

(Д.5. )

де k знаходиться за таблицею (Г.1.), а t_з – тривалість затоплення водойми (с).

Розрахунок вмісту хімічних та радіоактивних речовин у донних відкладеннях проводиться за формулою:

Сд.в. =

(Д.6. )

де k – швидкість переходу речовини із води у відкладення ( ); ρ – поверхова щільність відкладень (кг/м²); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с^-1); C_в –концентрація речовини у воді (г/л, Бк/л); t_з – тривалість затоплення (с).

Коефіцієнт k можна знаходити для кожної водойми окремо, а у випадку відсутності даних – використовувати дані табл.Д.1. Для розрахунку рекомендується використовувати значення t_з , яке дорівнює строку служби підприємства, яке здійснює скиди, а для ρ, якщо нема інших даних - 40 кг/м².

Таблиця Д.1 . Швидкість переходу речовини з води у донні відкладення, л/кг^.с [38]

Клас	Елемент	K
A – що швидко взаємодіють з відкладеннями	Mn, Co, Zr, Ru, Cs, Eu, Ce, Pu, Am, Cr, Cm, Np	5.10-5
B – що повільно взаємодіють з відкладеннями	C, Zn, Sr, Y	3.10-6
C – що слабо взаємодіють з відкладеннями	H, Nb, Tc, Ag, Sb, Te, I	4.10-7

ДОДАТОК 3.МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКИ НАСЛІДКІВ