Приклад завдання до залікової роботи
Національна металургійна академія України
ЗАЛІКОВА РОБОТА З КУРСУ “ОХОРОНА ПРАЦІ”
БІЛЕТ № 45
| 1.Назвіть види інструктажів з охорони праці, порядок їх проведення та реєстрації. |
| 2.Які вимоги пред/являються до виробничого освітлення? |
| 3.При зміненні технології виконується інструктаж: 1) увідний; 2) первинний; 3) повторний; 4) позаплановий; 5) цільовий. |
| 4.Темп роботи 21-30 рухів за хвилину: 1) легкий; 2) помірний; 3) середній; 4) високий; 5) дуже високий. |
| 5.Висота робочої зони приміщень: 1) 2; 2) 2,5; 3) 3; 4) 4; 5) 5м. |
| 6.За ступенем дії на організм оксид вуглецю відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високо небезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) мало небезпечних; 5) безпечних. |
| 7.Температура поверхні обладнання на робочих місцях не повинна перевищувати: 1) 30; 2) 35; 3) 40; 4) 45; 5) 500С. |
| 8.Гранично припустима напруга знижується в 3 рази при вологості повітря більше ніж: 1) 60; 2) 65; 3) 70; 4) 75; 5) 80%. |
| 9.Наряд-допуск є обов/язковим для виконання робіт на електроустановках з напругою більше ніж: 1) 600; 2) 1000; 3) 5000; 4) 10000; 5) 12000В. |
| 10.Якщо ймовірність аварії становить 15%, то технологічний процес за небезпекою оцінюється балом: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5. |
| 11.Одиницею виміру освітленості є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м2; 5) лк/м2. |
| 12.Найбільш чутливими для людини є частоти звукових коливань: 1) 16-100Гц; 2) 100-500Гц; 3) 500Гц-1кГц; 4) 1-4кГц; 5) 5-10кГц. |
Затверджено на засіданні кафедри ІЕ та ОП Протокол № від 2005р.
Зав. кафедрою проф. Бобилєв В.П.
Викладач доц. Іванов І.І.
Додаток 2
Коефіцієнт теплопровідності та ступінь чорноти матеріалу кладки печей
| Матеріал | l, Вт/(м*К) | e |
| Динас | 1,046 + 0,00093t | 0,66 |
| Шамот | 0,7 + 0,00064t | 0,59¸0,85 |
| Піношамот | 0,312 + 0,000195t | 0,75¸0,85 |
| Червона цегла | 0,466 + 0,000512t | 088¸0,93 |
Додаток 3
Режим роботи у залежності від інтенсивності теплового опромінення*
| Максимальна тривалість опромінення, хвилин | Інтенсивність теплового опромінення q, Вт/м2 | |||||||
| Одноразово t1 | 3,5 | 2,5 | ||||||
| Сумарно за годину tS |
* Для проміжних значень q тривалість опромінення визначають інтерполяцією
Додаток 4
Ступінь чорноти металів для виготовлення екранів
| Метал | Алюміній | Жерсть біла стара | |||
| Дуже окислений | Шорсткий | полірований | |||
| e | 0,11¸0,3 | 0,06¸0,07 | 0,04¸0,062 | 0,28 | |
| Метал | Сталь | Залізо оцинковане блискуче | |||
| Листова шліфована | Окислена шорстка | ||||
| e | 0,52¸0,61 | 0,8¸0,98 | 0,23 | ||
Додаток 5
Витратний коефіцієнт витоку газів та пари крізь нещільності
| Р, кГс/см2 * | < 1 | |||||||
| В | 0,121 | 0,166 | 0,182 | 0,189 | 0,252 | 0,289 | 0,297 | 0,37 |
* 1кГс/см2 = 9,81*104 Па
Додаток 6
ГДК шкідливих речовин в робочій зоні приміщення, мг/м3
| NO2 | NH3 | H2S | SO2 | SO3 | HF | HCl | HCN | Cl2 | CO | CS2 |
| 0,5 | 0,3 |
Додаток 7
Межі спалаху газів у суміші з повітрям
| Газ | H2 | CO | CH4 | H2S | |
| Межа спалахування, % об. | Нижня | 4,1 | 12,5 | 5,3 | 4,3 |
| Верхня | 74,2 | 74,2 | 14,0 | 45,5 |
Додаток 8
Питомий електричний грунту при вологості 10¸20%
| Грунт | чорнозем | Глина | суглинок | пісок | Супісок |
| r, Ом*м |
Додаток 9
Коефіцієнт сезонності для вертикального заземлювача і горизонтальної стрічки за нормальної вологості грунту
| Кліматична зона | І | ІІ | ІIІ | ІV | |
| Електрод | Вертикальний | 1,7 | 1,5 | 1,3 | 1,1 |
| горизонтальний | 4,5 | 3,0 | 2,0 | 1,4 |
Додаток 10
Коефіцієнт екранування заземлювача
| Число вертикальних заземлювачів | Вертикальні електроди, що розміщені: | З/єднувальна стрічка | |||||||
| в ряд | По контуру | ||||||||
| К=1 | К=2 | К=3 | К=1 | К=2 | К=3 | К=1 | К=2 | К=3 | |
| 0,73 | 0,83 | 0,89 | 0,69 | 0,78 | 0,85 | 0,45 | 0,55 | 0,70 | |
| 0,65 | 0,77 | 0,85 | 0,61 | 0,73 | 0,80 | 0,40 | 0,48 | 0,64 | |
| 0,59 | 0,74 | 0,81 | 0,55 | 0,68 | 0,76 | 0,34 | 0,40 | 0,56 | |
| 0,48 | 0,67 | 0,76 | 0,47 | 0,63 | 0,71 | 0,27 | 0,32 | 0,45 | |
| - | - | - | 0,41 | 0,58 | 0,66 | 0,23 | 0,25 | 0,40 |
Додаток 11
Нормативні значення КПО у виробничих приміщеннях
| Розряд роботи | Характер робіт у приміщенні | Вид освітлення | ||
| Види робіт за ступенем точності | Розміри об/єкта розпізнання, мм | верхнє та комбіноване | Бічне | |
| І | Особливо точні | £ 0,1 | 3,5 | |
| ІІ | Високої точності | > 0,1 до 0,3 | ||
| ІІІ | Точні | > 0,3 до 1 | 1,5 | |
| ІV | Малої точності | > 1 до 10 | ||
| V | Грубі | > 10 | 0,5 | |
| VI | Загальне спостереження за ходом виробничого процесу без виділення окремих деталей | - | 0,25 |
Додаток 12
Густина повітря, кг/м3 при температурі t, 0C і атмосферному тиску Р, мм рт.ст.*
| t, 0C | -10 | -5 | +5 | +10 | +15 | +20 | +25 | +30 | +35 | ||
| Р,мм рт.ст. | 1,342 | 1,317 | 1,293 | 1,27 | 1,248 | 1,226 | 1,205 | 1,185 | 1,165 | 1,146 | |
| 1,316 | 1,291 | 1,267 | 1,244 | 1,223 | 1,202 | 1,181 | 1,162 | 1,141 | 1,123 |
* 750мм рт. ст. =105 Па
Додаток 13
Типові тестові питання до заліку
1. Повторний інструктаж з техніки безпеки виконується не рідше, ніж 1 раз на: 1) місяць; 2) квартал; 3) півроку; 4) рік; 5) 2 роки.
2. Цільовий інструктаж з техніки безпеки виконується при: 1) зміненні технології; 2) зміненні правил охорони праці; 3)порушенні правил охорони праці; 4) перерві в роботі на 60 днів; 5) виконанні робіт за нарядом-допуском;
3. При перерві в роботі на 60 днів виконується інструктаж: 1) увідний;
2) первинний на робочому місці; 3) повторний; 4) позаплановий; 5) цільовий.
4. При порушеннях правил техніки безпеки виконується інструктаж:
1) увідний; 2) первинний на робочому місці; 3) повторний; 4) позаплановий; 5) цільовий.
5.Несщасні випадки на виробництві оформлюються актом за формою:
1) Л-2; 2) У-3; 3) 5-Б; 4) 6-А; 5) Н-1.
6.Копію акту за формою Н-1 отримує зацікавлена особа не пізніше:
1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 5; 5) 7 днів після закінчення розслідування
7.Строк зберігання актів за формою Н-1:1) 5; 2) 10; 3) 25; 4) 45; 5) 50 років.
8.Комісія з розслідування несщасного випадку складає акт за формою Н-1 на протязі: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 7 діб.
9.Акт за формою Н-1 складається в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 7 екземплярах.
10.Акт спеціального розслідування несщасного випадку складається на протязі: 1) 3; 2) 5; 3) 7; 4) 10; 5) 14 днів.
11.Якщо ймовірність аварії становить 60%, то технологічний процес за небезпекою оцінюється балом: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.
12.Якщо ймовірність аварії становить 15%, то технологічний процес за небезпекою оцінюється балом: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.
13. Технологічний процес з можливою аварією – це процес з її ймовірністю: 1) 10-30; 2) 20-50; 3) 30-60; 4) 40-70; 5) 50-70%.
14. Дуже серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
15. Серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
16. Менш серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
17. Найбільш небезпечна категорія технологічного процесу: 1)1А; 2)5Д; 3)3В; 4) 4М; 5) 5В.
18. Найменш небезпечна категорія технологічного процесу: 1)1А; 2)5Д; 3)3В; 4) 4М; 5) 5В.
19. Величина переміщуємого вантажу при легкий роботі: 1) 1-2; 2) 3-5; 3) 6-10; 4) 8-12; 5) 10-16 кг.
20. Темп роботи 31-40 рухів за хвилину: 1) легкий; 2) помірний; 3) середній; 4) високий; 5) дуже високий;
21. Гранична маса переміщуємого вантажу для чоловіків:1) 40; 2) 50; 3) 60; 4) 70; 5) 80кг.
22. Гранична маса переміщуємого вантажу для жінок:1) 15; 2) 40; 3) 50; 4) 60; 5) 70кг.
23. Середній темп роботи: 1) до 10; 2) 10-20; 3) 21-30; 4) 31-40; 5) 41-50 рухів за хвилину.
24. Ширина санітарно-захисної зони ІІ класу: 1) 50; 2) 100; 3) 300; 4) 500; 5) 1000 м.
25. Ширина санітарно-захисної зони 1000м відповідає класу: 1) І; 2) ІІ; 3) ІІІ; 4) ІV; 5) V
26. Мінімальний об/єм виробничого приміщення на 1 робітника: 1) 5; 2) 8; 3) 10; 4) 15; 5) 20 м3.
27. Мінімальна площа виробничого приміщення на 1 робітника: 1) 2,5; 2) 3; 3) 4,5; 4) 5,5; 5) 6 м2.
28. Періодичність огляду промислової споруди: 1) 1 раз на тиждень; 2) 2 рази на місяць; 3) 1 раз на місяць; 4) 2 рази на рік; 5) 1 раз на рік.
29. Мінімальна висота робочих приміщень: 1) 2,1; 2) 2,5; 3) 3,2; 4) 3,5; 5) 4м.
30. Висота робочої зони приміщень: 1) 2; 2) 2,5; 3) 3; 4) 4; 5) 5м.
31. Мінімальна ширина проходів при кількості робітників 700: 1) 1; 2) 1,5; 3) 2; 4) 2,5; 5) 3м.
32. Оптимальний вміст кисню в повітрі: 1) 78,08; 2) 35,93; 3) 20,95; 4) 16,64; 5) 0,93%.
33. Оптимальний вміст азоту в повітрі: 1) 78,08; 2) 35,93; 3) 20,95; 4) 16,64; 5) 0,93%.
34. Пил утворює з повітрям: 1) суміші; 2) аерозолі; 3) суспензії; 4) емульсії; 5) сплави.
35. Гази утворюють з повітрям: 1) суміші; 2) аерозолі; 3) суспензії; 4) емульсії; 5) сплави.
36. Дрібнодисперсний пил має розмір частинок менше, ніж: 1) 100; 2) 50; 3) 25 4) 20 5) 10 мкм
37. Оксид вуглецю спричиняє на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.
38. Оксиди азоту спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.
39. Поліциклічні ароматичні вуглеводні спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.
40. Радіоактивні речовини спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загально токсичну; 5) подразнюючу.
41. За ступенем дії на організм свинець відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.
42. За ступенем дії на організм кремнеземистий пил відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.
43. За ступенем дії на організм аміак відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.
44. Гранично припустима концентрація оксиду вуглецю в робочій зоні: 1) 0,001; 2) 0,01; 3) 0,1; 4) 1; 5) 20мг/м3.
45. Вміст шкідливих речовин у повітрі, що надходить у виробниче приміщення, не повинен перевищувати: 1) 0,1; 2) 0,2 3) 0,3; 4) 0,4; 5) 0,5 від ГДК.
46. Діапазон атмосферного тиску для нормальної життєдіяльності організму: 1) 450-900; 2) 550-950; 3) 600-900; 4) 700-800; 5) 650-960 мм рт. ст.
47. Тепловиділення людини під час важкої роботи становить біля: 1) 40; 2) 85; 3) 125; 4) 500; 5) 800 Вт.
48. Нормальна температура відкритої поверхні тіла робітника: 1) 31-32; 2) 32-33; 3) 33-34; 4) 34-35; 5) 35-360С.
49. Нормальна температура внутрішніх органів людини: 1) 31,6; 2) 33,1; 3) 36,6; 4) 37,5; 5) 37,90С.
50. Терморегуляція організму при підвищенні температури повітря більше 30-350С здійснюється за рахунок: 1) теплопровідності крізь одяг; 2) конвекції; 3) випромінення на оточуючі поверхні; 4) випаровування зі шкіри; 5) нагріву видихненного повітря.
51. Тепловіддача від людини випроміненням припиняється при температурі оточуючого середовища: 1) 25-28; 2) 30-35; 3) 37-40; 4) 40-45; 5) 42-480С.
52.Оптимальна вологість повітря в робочому приміщенні: 1) 20-30; 2) 30-40; 3) 40-60; 4) 60-70; 5) 65-75%.
53. Мінімальна швидкість руху повітря, яку сприймає людина: 1) 0,05; 2) 0,1; 3) 0,15; 4) 0,2; 5) 0,5м/с.
54. Швидкість руху повітря в робочому приміщенні влітку не повинна перевищувати: 1) 0,1-0,2; 2) 0,2-0,5; 3) 0,1-0,7; 4) 0,2-1,0; 5) 1,0-1,5м/с.
55. Припустима швидкість повітряного душирування в гарячих цехах: 1) 1,5; 2) 2,5; 3) 3,5; 4) 4,0; 5) 5,0 м/с.
56. Надлишок явного тепла в холодних цехах складає: 1) 5-10; 2) 23-24; 3) 150-200; 4) 300-500; 5) 700-900 Вт/м3.
57. Надлишок явного тепла в гарячих цехах складає: 1) 5-10; 2) 23-24; 3) 150-200; 4) 300-500; 5) 700-900 Вт/м3.
58. Особливо шкідливим виробничим фактором променевий потік теплоти стає при інтенсивності випромінення: 1) 0,3-0,6; 2) 1,5-2,5; 3) 3-6; 4) 6-8; 5) 8-9 кВт/м2..
59. Заходи по зменшенню дії теплового випромінення на робітника проводять при інтенсивності потоку більше ніж: 1) 127; 2) 220; 3) 348; 4) 453; 5) 880 Вт/м2.
60. Температура поверхні обладнання на робочих місцях не повинна перевищувати: 1) 30; 2) 35; 3) 40; 4) 45; 5) 500С.
61. Якщо розміри приміщення 30х40х5 м, а витрата повітря на вентиляцію Vв=1500м3/годину, то коефіцієнт повітрообміну складає: 1) 0,1; 2) 0,25; 3) 1; 4) 4; 5) 10.
62. Нагрівання кровеносних сосудів, нервів, тканин є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.
63. Змінення складу крові та органічних рідин організму є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.
64. Подразнення та збудження тканин організму є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.
65. Гранично припустимий струм при частоті 50Гц: 1) 0,1; 2) 0,2; 3) 0,3; 4) 0,4; 5) 1 мА.
66. При вологості повітря більше 75% гранично припустимий струм зменшується в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 8 разів.
67. При температурі повітря більше 250С гранично припустима напруга зменшується в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 8 разів.
68. Гранично припустима напруга постійного струму: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 5; 5) 8 В.
69. Яка з частот електричного струму є найбільш небезпечною: 1) 15; 2) 150; 3) 250; 4) 350; 5) 550 Гц.
70. Яка з частот електричного струму є більш безпечною: 1) 50; 2) 100; 3) 150; 4) 200; 5) 300 Гц.
71. Небезпека постійного струму є вищою, ніж змінного з частотою 50 Гц при напрузі: 1) 127; 2) 220; 3) 300; 4) 500; 5) 1000 В.
72. Небезпека постійного струму є нижчою, ніж змінного з частотою 50 Гц при напрузі: 1) 127; 2) 400; 3) 600; 4) 1000; 5) 1200 В.
73. Виробничі приміщення з температурою 400С за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.
74. Виробничі приміщення з вологістю повітря 95% за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.
75. Виробничі приміщення з електропроводним пилом за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.
76. Виробничі приміщення з хімічно активним середовищем за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.
77. Приміщення з електропроводним пилом і температурою 400С за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.
78. Наряд-допуск є обов/язковим для виконання робіт на електроустановках з напругою більше: 1) 600; 2) 1000; 3) 5000; 4) 10000; 5) 12000 В.
79. За усним розпорядженням можливо виконання робіт на електроустановках з напругою до: 1) 1; 2) 2; 3) 5; 4) 10; 5) 12 кВ.
80. Струм прихвату: 1) 3-5 мА; 2) 20-25 мА; 3) 90-100 мА; 4) 0,5-0,6 А; 5) 1,0-1,2 А.
81. Межа смертельно небезпечного струму: 1) 25мА; 2) 80мА; 3) 100мА; 4) 0,5А; 5) 1А.
82. Опір захисного заземлення для установок з напругою до 1000В не повинен перевищувати: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 4; 5) 10 Ом.
83. Опір захисного заземлення для установок з напругою більше 1000В не повинен перевищувати: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 4; 5) 10 Ом.
84. Захисне заземлення з опором 2 Ом можна використовувати в установці з напругою: 1) 600В; 2) 1200В; 3) 1250В; 4) 1500В; 5) 1800В.
85. Одиницею виміру світлового потоку є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м2; 5) лк/м2.
86. Одиницею виміру сили світла є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м2; 5) лк/м2.
87. Одиницею виміру освітленості є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м2; 5) лк/м2.
88. Кількісним показником освітлення є: 1) коефіцієнт пульсації; 2) фон; 3) контраст; 4) показник осліпленості; 5) яркість.
89. Якісним показником освітлення є: 1) коефіцієнт пульсації; 2) світловий потік; 3) сила світла; 4) освітленість; 5) яркість.
90. Довжина хвиль інфрачервоного випромінення: 1) 2-10; 2) 10-380; 3) 380-770; 4) 770-340000; 5) 340000-600000 нм.
91. Довжина хвиль видимого випромінення: 1) 2-10; 2) 10-380; 3) 380-770; 4) 770-340000; 5) 340000-600000нм.
92. Якщо освітленість всередині і зовні приміщення Ев=20лк і Ен=800лк, то коефіцієнт природньої освітленості: 1) 40; 2) 160; 3) 2,5; 4) 4; 5) 25%.
93. Освітленість всередині споруди при аварійному освітленні повинна бути не меншою: 1) 0,5; 2) 1; 3) 1,5; 4) 2; 5) 2,5 лк.
94. Освітленість в проходах при евакуаційному освітленні повинна бути не меншою: 1) 0,5; 2) 1; 3) 1,5; 4) 2; 5) 2,5 лк.
95. Мінімальна висота підвісу світильників: 1) 1,5-2; 2) 2-2,2; 3) 2,2-2,4; 4) 2,4-2,6; 5) 2,6-2,8м.
96. Найбільша видимість досягається при падінні світла на поверхню під кутом: 1) 30; 2) 45; 3) 60; 4) 75; 5) 900.
97. Середній строк служби ламп розжарювання: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2,5; 4) 8-12; 5) 20-25тис.год.
98. Середня світлова віддача газорозрядних ламп: 1) 1-5; 2) 7-20; 3) 40-110; 4) 127-280; 5) 380-500 лм/Вт.
99. Діапазон частот звукових коливань, які сприймає людина: 1) 10 Гц-40 кГц; 2) 16 Гц-20 кГц; 3) 50 Гц-30 кГц; 4) 70 Гц-50 кГц; 5) 100 Гц-30 кГц.
100. Найбільш чутливими для людини є частоти звукових коливань: 1) 16-100 Гц; 2) 100-500 Гц; 3) 500 Гц-1 кГц; 4) 1-4 кГц; 5) 5-10 кГц.
101.Інфразвук - це звук з частотою, нижчою: 1) 5; 2) 16; 3) 20; 4) 100; 5) 220 Гц.
102. Ультразвук - це звук з частотою, вищою: 1) 5; 2) 16; 3) 20; 4) 100; 5) 220 кГц.
103. Умовний поріг чутності звуку прийнятий для частоти: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 3; 5) 5 кГц.
104. Інтенсивність звуку на умовному порозі чутності: 1) 10-8; 2) 10-10; 3) 10-12; 4) 10-14; 5) 10-16Вт/м2.
105. Поріг больових відчуттів при сприйнятті звуків: 1) 20; 2) 50; 3) 80; 4) 130; 5) 150 дБ.
106. Глухота наступає при короткочасній дії шуму з інтенсивністю більшою, ніж: 1) 20; 2) 50; 3) 80; 4) 130; 5) 150 дБ.
107. Найбільш шкідлива частота вібрації: 1) 2-4; 2) 6-9; 3) 10-15; 4) 16-20; 5) 30-50 Гц.
108. Якщо у виробничому процесі використовуються горючі гази з нижньою границею вибуховості меншою 10%, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
109. Якщо у виробничому процесі використовуються рідини з температурою сполоху 28-610С, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
110. Якщо у виробничому процесі утворюється горючий пил з нижньою границею спалахування більшою 65г/м3, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
111. Якщо у виробничому процесі використовуються речовини в гарячому або розплавленому стані, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.
112.Пожежно-технічні комісії створюються звичайно на підприємствах пожежної категорії: 1) А,Б,В; 2) В,Г,Д; 3) Г,Д,Е; 4) Д,Е,Ж; 5) П,К,Ж.