Список деяких катастроф найкрупніших масштабів

Ø Землетруси: 27.05.1995 – Сахалін (9 балів), повністю зруйнований Нафтогірськ – загинуло 3 тисячі чоловік.

Ø Виверження вулканів: 1976 – Гватемала – виверження трьох вулканів і землетрус – загинуло 22 тисячі чоловік, 80 тисяч одержали поранення.

Ø За дослідженнями ЮНЕСКО, з 1885 до 1977 року від землетрусів загинули 3,5 млн чоловік, що складає 3120 жертв на рік. Чисельність тих, що гинули щорічно, з 1950 до 1970 року уже склала 10 тисяч чоловік, а з 1970 до 1985 року – досягла 20 тисяч чоловік. Землетруси сталися в Індонезії, Туреччині, на Тихоокеанському узбережжі, активізувався середземноморський пояс, тобто ожили сейсмоактивні зони планети. У минулих століттях в Європі було максимум один-два сильних землетруси, а в попередньому – близько 10.

Ø Перший сейсмоскоп винайшов китайський філософ Чан Єнг у 132 році до н. е. Це був великий глек із розміщеними по діаметру вісьмома драконячими головами. Що було всередині глека, так і залишилося таємницею. Навколо ж нього були розміщені вісім жаб (за вісім основними азимутами компаса) із широко розкритими ротами, направленими до голів драконів. У пащі кожного дракона лежала металева кулька. Коли траплявся землетрус, кулька падала у рот жабі. За тим, яка із жаб «ковтала наживку», визначали, в якій стороні світу відбувся поштовх… Історики того часу свідчили, що прилад дозволяв визначати землетруси на відстані до 700 км.

Деякі рекомендації правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

· При землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час – тільки декілька секунд, найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

· Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатися під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

· Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

· Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

· Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

· Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.

· Опинившись в завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Література

1. Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. «Безпека життєдіяльності». – с. 164–191.

2. Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності. – К., 1999.

3. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМИ, 1996. – 196 с.

4. Основи безпеки життєдіяльності. Посібник. – К., 2001.

5. Белов С.В., Ильницкая А.В., Козьяков А.Ф. и др. Безопасность жизнедеятельности. / Учебник. – М.: Высшая школа, 1999. – 448 с.

6. Безопасность жизнедеятельности. / Учебник. Под ред. Э.А. Арустамова –2006, 10-е изд., 476 с.

7. Основы безопасности жизнедеятельности и первой медицинской помощи. / Учебное пособие. Под ред. Айзмана Р.И. и др. – 2004, 2-е изд., 396 с.

8. Охрана труда. Справочник. Сост. Арустамов Э.А. – 2008, 588 с.

9. Радиация. Дозы, эффекты, риск. Пер. с англ. Ю.А. Банникова. – 1990, 79 с.

10. Гринин А.С, Новиков В.Н. Экологическая безопасность. Защита территории и населения при чрезвычайных ситуациях. / Уч. пос. – 2000, 336 с.

11. Кривошеин Д.А., Муравей Л.А. и др. Экология и безопасность жизнедеятельности. / Учебное пособие. - 2000, 447 с.