Прогнозування масштабів та наслідків зараження НХР

Дисципліна БЖД

Методика

Прогнозування масштабів та наслідків хімічних аварій

(Оцінка хімічної обстановки)

Рекомендована література.

Основна.

1. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України № 73/82/64/112 від 27.03.2001 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті».

2. Михайлюк В. О. Цивільний захист. – Навчальний посібник. – Миколаїв: УДМТУ, 2003.– Ч. 2. Надзвичайні ситуації. – 124 с.

3. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. – Миколаїв: УДМТУ, 2004. – 140 с.

Допоміжна.

4. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко, П. П. Орлов и др.; Под ред. Г.П. Демиденко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 287 с.: ил. Глава 5, раздел 2.5, стр. 37-38; глава 12, раздел 12.5, стр. 161-165.

5. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с. Глава 3, розділ 3.2., стор. 175-186; глава7, розділ 7.1, стор. 317-331.

6. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.

Контрольні запитання:

- Що таке хімічно-небезпечні об’єкти, небезпечні хімічні речовини, хімічна аварія?

- Що таке токсичність, токсодоза?

- Класифікація НХР за характером впливу на людину, за ступенем токсичності.

- Найбільш поширені НХР, характер та шляхи їх негативного впливу на людину.

- Умови та способи зберігання НХР.

Прогнозування масштабів та наслідків зараження НХР.

Взагалі, оцінка хімічної обстановки може виконуватися методом прогнозування та за даними розвідки. Метод прогнозування застосовується для організації та проведення захисних заходів, а метод розвідки – при проведенні робіт у зонах хімічного зараження. Одним із найважливіших заходів комплексу заходів щодо захисту населення від зараження НХР є завчасне прогнозування зон можливого хімічного зараження. Під прогнозуванням масштабів зараження НХР розуміється визначення глибини і площі зон зараження, а також можливих втрат. Порядок нанесення зон можливого зараження НХР на топографічних картах і схемах розглядається нижче.

Прогнозування може бути довгостроковим (оперативним) та аварійним.

Довгострокове (оперативне) прогнозування (ДОП)застосовується для визначення ступеня небезпеки ХНО і планування завчасних захисних заходів.

Аварійне прогнозування проводиться для визначення можливих наслідків аварії в конкретних умовах її розгортання та ефективних дій для її локалізації, захисту населення та ліквідації наслідків.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення наступних задач:

Ø визначення напрямку вісі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання НХР, за метеоданими;

Ø визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

Ø прогнозування глибини зони ураження НХР;

Ø визначення площі ураження НХР;

Ø нанесення зон ураження на карти і схеми;

Ø визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалості дії ураження НХР;

Ø визначення можливих хімічних уражень людей, що знаходяться в осередку ураження (ступені ураження, орієнтовної кількості постраждалих);

Ø визначення заходів та способів захисту населення.

Вихідними даними для прогнозування і оцінки хімічної обстановки є:

§ координати місця розташування ХНО;

§ загальна кількість НХР на об’єкті і дані про їх розміщення і запаси в ємностях, трубопроводах та технологічному обладнанні;

§ кількість НХР, викинутих в атмосферу і характер розливу на підстилку поверхні ("вільно", "в піддон" або "в обвалування");

§ висота піддона або обвалування складських ємностей;

§ метеорологічні умови (температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоту флюгеру), ступінь вертикальної стійкості повітря)

§ час прогнозу погоди;

§ характер місцевості.

Ступінь вертикальної стійкості повітря (або вертикальна стійкість приземного шару повітря) характеризується трьома станами: конвекція, інверсія й ізотермія. Приземний шар повітря вважається висотою до 3-5 м.

При конвекції (день, ясна погода, швидкість вітру менше 4 м/с) в результаті прогріву сонячними променями поверхні землі температура грунту підвищується, тиск біля поверхні грунту підвищується, створюються висхідні конвекційні потоки. Хмара з НХР, захоплюючись конвекційними потоками, піднімається вверх, зменшуючи концентрацію НХР в приземному шарі повітря. Глибина ЗХЗ зменшується.

При інверсії (ніч, ясна погода, швидкість вітру до 4 м/с) охолоджена земля призводить до зменшення тиску у землі порівняно до верхніх шарів повітря і переміщення повітряних потоків зверху вниз. У зв’язку з цим хмара з НХР, притискаючись до поверхні землі, зберігає високу концентрацію НХР в приземному шарі повітря. Глибина ЗХЗ збільшується.

При ізотермії (похмуро, дощ, сніговий покрив, швидкість вітру більше 4 м/с) при однаковому тиску між верхніми і нижніми шарами переміщення хмари по вертикалі відсутнє. Глибина ЗХЗ відповідає середньому значенню між конвекцією та інверсією.

Наши рекомендации