Загальні вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра екології та безпеки життєдіяльності
Рег. №____________
Методичні рекомендації
щодо виконання розрахунково-графічної робіт
для студентів заочної форми навчання
з дисципліни БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
для студентів ____4____ курсу
факультету кібернетики
Херсон – 2011р.
Методичні рекомендації щодо виконання розрахунково-графічної роботи для студентів заочної форми навчання з дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Укладач (і):_Малєєв В.О., кількість сторінок - 30.
Рецензент: доцент Карманов В.В.____________
Затверджено
на засіданні кафедри _екології та БЖД
протокол №_1__ від _30.08.2011р
Зав. кафедри В.Д.Михайлик
Відповідальний за випуск ______________________________________
ЗМІСТ
1. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
1.1. Загальні вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи
1.2. Оформлення розрахунково-графічної роботи
2.ВАРІАНТИ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ РОБІТ
3.РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
4.Зразок титульної сторінки
5.БЛАНК ЗАВДАННЯ
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Загальні вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи
Розрахунково-графічна робота виконується з метою закріплення, поглиблення узагальнення знань, одержаних студентами за період навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) передбачає:
- узагальнення отриманих результатів, їх якісний та кількісний аналіз;
- визначення теоретичного підходу до розв’язання визначеної проблеми, мети, завдань і методики дослідження;
- складання списку літературних джерел та їх критичний аналіз;
- обґрунтування рекомендацій та формування висновків.
При виконанні розрахунково-графічної роботи студент повинен:
- самостійно осмислити проблему , творчо, критично її дослідити;
- зібрати, проаналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела;
- застосовувати отримані знання при вирішенні практичного завдань;
- навчитись формулювати висновки пропозиції та рекомендації.
До найважливіших вимог, які висуваються до написання розрахунково-графічної роботи з дисципліни "Безпека життєдіяльності", належать:
1. Знання теорії питання, основних понять теми. У ході виконання розрахунково-графічної роботи студент повинен показати свою теоретичну підготовку. У викладі кожного питання має бути включена теоретична характеристика використовуваних категорій і понять. Такий підхід - неодмінна умова позитивної оцінки представленої роботи.
2. Виявлення основних підходів, поглядів, концепцій з розглянутої теми та їх аналіз. Необхідно викласти наявні в літературі підходи з досліджуваної проблеми та виконати їх аналіз.
3. Наявність власної позиції та її аргументація. У розрахунково-графічній роботі студент на основі вивченої літератури, нормативних правових актів повинен визначити свою точку зору з висвітленого питання й аргументувати її.
4. Самостійне і творче виконання роботи. Використання літературних та інших джерел не повинне заміняти власний стиль і пошук вирішення проблеми.
5. Наявність практичних пропозицій. При написанні розрахунково-графічної роботи доцільно звернути увагу на нові, пошукові ідеї, висловлені іншими авторами та сформулювати свої самостійні судження, пропозиції і рекомендації з досліджуваної проблеми.
7. Правильне оформлення роботи. Текст розрахунково-графічної роботи, як правило, набирається на персональному комп’ютері з дотриманням вимог щодо оформлення розрахунково - графічної робіти. Невиконання даних вимог є підставою для зниження оцінки чи повернення її студенту на доопрацювання.
Термін виконання розрахунково-графічної роботи визначається навчальним графіком.
При написанні роботи студент повинен показати хороше знання нормативних актів, літературних джерел тощо. Матеріали розрахунково-графічної роботи мають бути викладені відповідно до законів логіки - закону тотожності, закону суперечності, закону достатнього обґрунтування, що означає:
- не можна висловлювати два суперечні судження про один предмет;
- кожна висловлена думка, твердження мають бути обґрунтованими.
У практичній частині контрольної роботи необхідно навести алгоритм і обґрунтувати розв'язання конкретних задач, виконання завдань.
Процес виконання розрахунково-графічної роботи можна розділити на декілька послідовних етапів.
1-й етап - добір та опрацювання джерел інформації. Цей етап передбачає:
1) ознайомлення зі змістом джерел;
2) опрацювання джерел за «цитатним» принципом з зазначенням авторів, назви роботи та сторінкою в тексті;
3) створення картотеки (бібліографічної, тематичної);
4) критична оцінка опрацьованих джерел, їх аналіз;
5) визначення пріоритетного шляху власного дослідження.
Добираючи джерела інформації, студент повинен складати бібліографію. Корисні поради у процесі добору літератури можна отримати від наукового керівника та працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, які є в наявності в бібліотеці. Поглиблене вивчення літератури доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки у них висвітлюються останні досягнення теорії та практики в галузі безпеки життєдіяльності. Решту літератури вивчають у порядку, зворотному до хронологічного. У процесі вивчення літератури студенту доцільно робити конспективні записи, виписки окремих цитат на окремих аркушах або картках. Слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги (брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Ці дані стануть у нагоді при оформленні списку літератури та посиланні на першоджерела.
Особливої уваги заслуговує критична оцінка змісту опрацьованих джерел інформації, оскільки це допоможе студентові виявити рівень вивченості обраної проблематики. Треба пам’ятати, що розрахунково-графічна робота на 4 курсі, як правило, не може обмежуватись реферуванням джерел інформації, а повинна стати результатом самостійного опрацювання матеріалу з елементами набутих у процесі дослідження знань і досвіду.
2-й етап - збір і обробка матеріалу.Для написання розрахунково-графічної роботи потрібні не тільки літературні джерела, але й бажані статистичні, фактичні матеріали, на основі яких можна зробити обґрунтовані висновки щодо вирішення проблем, пов’язаних з безпекою життєдіяльності. Джерелами одержання цих даних можуть бути: статистичні збірники і довідники, різні інформаційні бюлетені з питань техніки безпеки, промислової безпеки та санітарії, ергономіки; звіти та первинна документація підприємств та ін.
3-й етап - написання та оформлення роботи.Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану розрахунково-графічної роботи; у разі необхідності підбирається додаткова інформація. На цьому ж етапі проводяться розрахунки, будуються діаграми, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. Завершується етап оформленням розрахунково-графічної роботи згідно з вимогами.
При написанні розрахунково-графічної роботи можна звертатися до викладачів кафедри екології та безпеки життєдіяльності, в обов'язки яких входить:
- надання студентам методичної допомоги,
- визначення строків виконання розрахунково-графічної роботи;
- аналіз висновків і результатів дослідження;
- контроль за виконанням розрахунково-графічної роботи.
Структура розрахунково-графічної роботи:
- титульний лист;
- зміст;
- вступ;
- основна частина;
- висновки і пропозиції;
- додатки (при наявності);
- список використаних джерел інформації.
Титульний лист є першим аркушем зброшурованої контрольної роботи. Зразок оформлення додається. Друга сторінка-бланк завдання.
Зміст контрольної роботирозміщується після завдання. Він є відображенням плану виконання розрахунково-графічної роботи. Зміст послідовно включає найменування всіх розділів та частин роботи з зазначенням номерів сторінок, з яких починається виклад кожного розділу, у тому числі: вступу, висновків і пропозицій, списку використаних джерел інформації, додатків.
Приклад змісту розрахунково-графічної роботи (варіант 3):
ВСТУП
1.НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ШАХТАР
2.СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.
3.КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ АЛКОГОЛІЗМУ.
4.ПРОЯВИ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ.
5.ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ (ЗА НЕОБХІДНІСТЮ)
Головним завданням вступної частини (вступу)є обґрунтування актуальності, мети і практичної значущості безпеки життєдіяльності, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних завдань. Виділяються дискусійні питання та невирішені проблеми. Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки.
1.НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ. Для заданої спеціальності у відповідності до аксіоми про потенційну небезпеку скласти перелік найбільш вагомих небезпечних та шкідливих чинників та обґрунтувати даний перелік. Обсяг – одна-дві сторінки. ВАРІАНТИ: 1- водій автобусу, 2- студент, 3- шахтар, 4-поліцейський,5- вчитель,6-оператор ЕОМ, 7- електрик, 8-домогосподарка, 9-менеджер, 10-продавець, 11-будівельник,12-податковий інспектор, 13-космонавт, 14-водолаз, 15-автомеханік, 16-секретар-референт, 17-пожежник, 18-сапер, 19-міністр(НС), 20-лікар, 21-кухар, 22-моряк, 23-програміст, 24-фотограф, 25- лісник,
2.СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.
Необхідно оцінити небезпечність для життя мешканців України 25 чинників, наведених в таблиці 1.1, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) – оцінено в 25 балів, а далі – 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найбільш безпечним – в 1 бал. Чинник під номером 12- «Інші чинники» заповнюється опитуваним студентом на власний розсуд, наприклад: зґвалтування, моббінг або те, що не увійшло до основного переліку, а Ви вважаєте важливим чинником.
Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід студенти (для студентів заочників це можуть бути співробітники, члени родини тощо) по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили студенти (співробітники, члени родини), цю суму ділять на кількість опитаних студентів (людей) і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим є небезпечніший чинник. Середню оцінку небезпечності j-го чинника 
визначають за формулою:
, (1.1)
Де Sji- індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника, n – кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника qi в сумарній кількості небажаних наслідків за формулою:
qi = 
, %, (1.2)
Результати заносяться у таблицю. За даними проведеної оцінки обов’язково будується діаграма ( стовпчикова, кругова тощо) відносної частки небезпечних та шкідливих чинників для життя людини.
Таблиця 1.1 - Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини
| № | Чинники | Індивідуальна оцінка Sji | Оцінка Іваненко В.О. | Оцінка Петренко С.Д. | Оцінка Соненко П.В. | Оцінка Бергер М.Є. | Середня оцінка, Sj | Відносна частка, qi |
| Авіатранспорт | ||||||||
| Автотранспорт | ||||||||
| Атомна енергетика | ||||||||
| Вживання спиртних напоїв | ||||||||
| Виробничі травми | ||||||||
| Вбивства | ||||||||
| Водойми (купан-ня, відпочинок) | ||||||||
| Діагностичне випромінювання | ||||||||
| Електричний струм | ||||||||
| Залізничний транспорт | ||||||||
| Інфекційні захворювання | ||||||||
| Інші чинники | ||||||||
| Куріння | ||||||||
| Медичні препарати | ||||||||
| Наркотичні речовини | ||||||||
| Побутові травми | ||||||||
| Робота в правозахисних органах | ||||||||
| Пожежі | ||||||||
| Суїцид | ||||||||
| СНІД | ||||||||
| Спортивні та масові заходи | ||||||||
| Стихійні лиха | ||||||||
| Тероризм | ||||||||
| Харчові отруєння | ||||||||
| Хірургічне втручання |
Підсумовуючи вищевикладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і залежить від професії, віку та статі людини. В кінці розділу зробити аналіз отриманих даних.
3. РОЗРОБИТИ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО- ПОЛІТИЧНИХ, ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ НЕБЕЗПЕК.
ВАРІАНТИ: 1- наркотична залежність, 2 - натовп , 3 - алкоголь, 4 - тероризм, 5-освітлення приміщення, 6- отруйні рослини, 7- пожежа, 8- ураган, 9- повінь, 10-землетрус, 11- аварія з викидом хімічних речовин, 12- туберкульоз, 13-СНІД, 14- зсув, 15-отрутохімікати, 16-електромагнітні поля,17-бактериологічна зброя, 18-радіоактивне забруднення, 19-інформаційно-психологічна небезпека, 20-проституція, 21-насильство, 22-суїцид, 23-небезпеки військового характеру, 24-членство у небезпечних культах, 25- шумове забруднення.
Стисло на 2-3 сторінки зазначити спочатку актуальність тієї чи іншої соціально-політичної, природної або технічної небезпеки, потім навести основні шляхи вирішення проблеми. Особливу увагу при написанні розділу треба приділити питанням соціальної загрози небезпеки, економічним втратам суспільства через дану проблему, новітнім напрямкам вирішення проблематики.
4.НАНЕСТИ НА КАРТУ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ ТА ОПИСАТИ МІСЦЯ ТА ПРОЯВИ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК.
ВАРІАНТИ:1- Дніпропетровська, 2- Донецька, 3- Запорізька, 4- Луганська, 5-Полтавська, 6-Сумська, 7- Харківська, 8- Вінницька, 9- Волинська, 10- Житомирська, 11-Закарпатська, 12-Івано-Франківська, 13- Київська, 14- Кіровоградська,15- Львівська, 16-Рівненська, 17- Тернопільська, 18- Хмельницька, 19- Черкаська, 20- Чернігівська, 21-Чернівецька, 22- АР Крим, 23- Миколаївська, 24- Одеська, 25- Херсонська.
При написанні даного розділу розрахунково-графічної роботи необхідно описати найбільш небезпечні прояви на території зазначеної області природних та техногенних небезпек.
В якості приклада наведемо описання природних та техногенних небезпек в Херсонській області.
Рисунок 1.1-Херсонський НПЗ
Серед техногенних небезпек області треба виділити насамперед, Херсонський нафтопереробний завод. На поточний момент він не працює, знаходиться на реконструкції.
Серед небезпечних екзогенних процесів треба виділити підтоплення. В межах території області виділити такі площі.
Правобережна північно-східна частина території області представляє собою акумулятивну слабкорозчленовану лесову рівнину в межах степового вододільного плато з дуже пересіченим рельєфом, значними ухилами поверхні та розповсюдженням подів. Процес підтоплення розвивається як в природних, так і в техногенних умовах.
В останні 3 роки на ділянках з порушеним режимом формування процесу спостерігається зниження рівня грунтових вод. В 2008 році середньорічний рівень знизився на 0,54-1,04 м в порівнянні з 2007 роком. За багаторічний період (26 років) він також знизився в середньому зі швидкістю 0,05-0,07 м/рік.
Правобережна північно-західна частина території області. Це – безстічна вододільна рівнина, що прилягає до правого берегового схилу р. Інгулець відноситься до блоку природно-техногенних умов схильності до розвитку процесу підтоплення, в місцях розташування населених пунктів посилена значним техногенним навантаженням. Вододільні плато межиріччя Ю. Буг-Інгулець-Дніпро характеризуються високим ступенем підтоплення, найбільш в межиріччі П. Буг-Інгулець (Білозерський район, Херсонська міськрада), де розташований Інгулецький зрошуємий масив, територія характеризується утрудненими умовами дренованності, що неминуче веде до підвищення рівня грунтових вод і підтоплення.
Таблиця Розвиток підтоплення по адміністративних районах Херсонської області
| Адміністративний район | Станом на 1981 рік | Станом на 01.01.2008 року | Коефіцієнт ураження, К % | ||||
| РГВ, м | Площа розвитку км2 | Розвиток процесу у % до площі району | РГВ, м | Площа розвитку км2 | Розвиток процесу у % до площі району | ||
| Бериславський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Білозерський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Великоолександрівський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Великолепетиський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Верхньорогачицький | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Високопільський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Генічеський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Голопристанський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Горностаївський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Іванівський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Каланчацький | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Каховський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Нижньосірогозький | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Нововоронцовський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Новотроїцький | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Скадовський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Цюрупинський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 | |||||||
| Чаплинський | 0-4 | 0-2 | |||||
| 2-4 |
В 2008 році середньорічний РГВ піднявся (на 0,08-0,36 м), але не перевищив рівень 2006 року. Тому площі ділянок підтоплення, в основному, залишаються приблизно на тому ж рівні.
Східна частина Херсонської області (Токмакський підрайон Дніпро-Молочанського гідрогеологічного району). Підтоплені території крайньо локальне площадне розповсюдження, не дивлячись на те, що 5% території підрайону – його центральна і західна частини зрошуються. Підтоплені прируслові частини схилів лівобережжя Каховського водосховища та днища балок, які його прорізають. Основним фактором підтоплення являється низьке гіпсометричне положення цих площ і підпір їх водами Каховського водосховища. На вододільних плато в південній частині підрайону підтопленню підлягають невеликі площі подових знижень розміром 5х10-15 км. Не дивлячись на те, що вони попадають в зону зрошуваних масивів, основним фактором підтоплення є геологічна будова і рельєф.
В 2008 році рівень грунтових вод знизився на 0,20-0,52 м на фоні зростання за багаторічний період в середньому зі швидкістю 0,02-0,11 м/рік.
Олешківські піски на лівобережжі р. Дніпра, де зберігся природний режим підземних вод.
РГВ знизився як в 2008 році – на 0,10-0,13 м, так і за багаторічний період – в середньому зі швидкістю 0,01-0,06 м/рік.
Південна і південно-західна частини лівобережжя р. Дніпро, це низовинна пологохвиліста слабостічна рівнина, ускладнена багаточисельними подами і западинами, часто заболоченими. Дуже сильний ступінь ураженості підтопленням спостерігається в Голопристанському, Скадовському, Каланчаському, Генічеському районах, де рівні грунтових вод залягають в межах від 0 до 3 м, причому на більшій частині площі рівні залягають на глибинах менш 2,5 м. На півдні області розташовані крупні зрошувальні системи – Краснознаменська, Каховська, Генічеська, прокладені найбільші магістральні канали – Північно-Кримський, Каховський, Краснознаменський і інш., існує розгалужена мережа міжгосподарчих і внутрішньогосподарських каналів, втрати з яких є основним джерелом формування грунтових вод. Уздовж іригаційних каналів відбувається лінійне підтоплення. Окрім цього, наявність крупних каналів, розташованих в субширотному напрямку, призводить до порушення природного водообміну і відтоку підземних вод.
Відзначається підйом середньорічного рівня грунтових вод за багаторічний період в середньому зі швидкістю 0,01-0,03 м/рік.
Зсуви
Зсувні процеси розвинуті на схилах Каховського водосховища та на правому схилі Дніпровського лиману.
На схилах Каховського водосховища зафіксовано 33 зсуви: 18 на лівому схилі і 15 на правому. Вони розташовані на правому схилі на ділянці довжиною 6,0 км від східної околиці с. Ново-Воронцовка на південь в напрямку с. Осокорівка і на ділянці довжиною 6,5 км від південно-східної околиці с. Фірсовка до південної околиці с. Золота Балка в межах Нововоронцовського району та в Горностаївському районі на східній околиці с. Гаврилівка на протязі 550 м і між селами Республиканець і Милове на протязі 130 м, а на лівому березі в Верхньорогачицькому районі між селами Михайлівка і Бабіно на протязі 14 км і в Велико-Лепетихському районі між селами Мала і Велика Лепетиха на протязі 120 м. Під час останнього обстеження в 2005 році проявляли активність 18 зсувів (54%) – 13 зсувів на лівому схилі та 7 – на правому.
На правому схилі Дніпровського лиману зсуви розвинені між селами Широка Балка та Олександрівка.
Таблиця 1.2 -Розвиток зсувів на території Херсонської області у 2008 році
| Адміністративна одиниця | Ураженість території зсувами, км2 | Кількість зсувів, шт. | Кількість населених пунктів у зонах зсувів, шт. |
| Правобережжя Дніпровського лиману | |||
| Білозерський район, від с. Широкої Балки до с. Олександрівка | 0,17 | ||
| Лівобережжя каховського водосховища | |||
| Великолепетихський район, с. Велика Лепетиха, с. Каїри | 0,017 | ||
| Верхньорогачицький район, с. Михайлівка, с. Бережанка, с. Ушкалка | 0,16 | ||
| Правобережжя Каховського водосховища | |||
| Горностаївський район, с. Гаврилівка | 0,033 | ||
| Нововоронцовський район, с. Нововоронцовка, с. Золота Балка | 0,047 | ||
| Всього | 0,427 |
Абразія
Процеси абразія розвинуті на узбережжях Чорного та Азовського морів, схилах Дніпровського лиману та Каховського водосховища.
Близько 87% схилів Каховського водосховища вражені абразією, у тому числі 99 км (82,5% від загальної довжини схилу) на лівобережжі та 101,2 км (91,8%) – на правобережжі. Швидкість абразії в основному не перевищує 0,3 м/рік, однак на локальних ділянках в місцях розповсюдження зсувів вона дорівнює 0,3-0,5 м/рік. На правому схилі такі ділянки мають протяжність 8,4 км 9тобто 8,3% від загальної довжини абразійного схилу), а на лівому – 37 км (37,4%). Обстеження зсувів на схилах каховського водосховища проводились одноразово в 2005 році.
На правому схилі Дніпровського лиману, на південний захід с. Станіслав, активною абразією розмито (знівельовано) 3 зсувних тіла. На лівому схилі Каховського водосховища розмито 1 тіло зсуву.
Таблиця 1.3-Розвиток абразії на території Херсонської області
| Абразійні ділянки | Довжина абразійної ділянки, км |
| Правий схил Дніпровського лиману | |
| маяк Н. Хабловський – с. Олександрівка | 8,0 |
| с. Олександрівка – м. Станіслав | 4,0 |
| м. Станіслав – с. Софіївка | 6,0 |
| Узбережжя Чорного моря | |
| Залізний Порт – оз. Устрічне | 14,0 |
| пів. Хорли | 10,5 |
| Узбережжя азовського моря (Утлюкський лиман) | |
| м. Генічеськ – с. Н. Азов | 20,0 |
| Разом | 95,0 |
Забруднення р. Інгулець
Унаслідок скидання надлишку зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу здійснюється забруднення р. Інгулець елементами сольового складу. Річні обсяги скиду складають більш 10 млн м3.
Рівень забруднення води р. Інгулець у межах Херсонської області характеризується як високий, особливо в період скиду високомінералізованих шахтних вод та госпфекальних стоків Кривбасу. Це спричиняє негативний вплив на стан біоти і впливає на якість води р. Дніпро і води для зрошення. Середня мінералізація її за останні 20 років складає 0,6-3,6 г/л.
Незважаючи на розбавлення високомінералізованих вод р. Інгулець Дніпровською водою, якість води залишається низькою, особливо на початку поливного періоду. Природна відновлювальна функція річки вичерпана. Поливи водою підвищеної мінералізації призводять до осолонцювання ґрунтів та зниження урожайності сільськогосподарських культур. Підвищений вміст сульфатів, хлоридів, нітратів у підземних водах на території населених пунктів, по яких проходить р. Інгулець, не дає можливості використовувати підземну воду як питну. На сьогодні тільки у Великоолександрівському районі, по території якого проходить р. Інгулець, населення 13 населених пунктів користується привізною водою. Зменшилася також рибопродуктивність.
Розв’язання проблеми екологічного оздоровлення р. Інгулець на державному рівні розпочалося будівництвом у 80-х роках каналу Дніпро-Інгулець, уведеного в експлуатацію у 1988 році з потужністю 45 м/с, під час роботи якого передбачалася подача санітарних пропусків у розмірі 360 млн м3/ рік. Проте на даний час канал не працює в проектному режимі, тому практично не забезпечує підтримання нормального мінерального складу Інгулецьких вод.
Крім цього, ситуація з забрудненням Інгульця погіршується тим, що Білозерська виправна колонія № 105 здійснює прийом неочищених стічних вод від Дар’ївської виправної колонії № 10 на очисні споруди, які не забезпечують очистку і потребують реконструкції. Стічні води надходять в накопичувач, який знаходяться в аварійному стані і не відповідає вимогам екологічної безпеки. Ситуація небезпечна у санітарно-епідеміологічному відношенні, так як, неочищені стічні води подаються у накопичувач, розташований у басейна р. Інгулець, виконаний у земляному руслі, який знаходиться в аварійному стані (існує загроза прориву дамби та забруднення р. Інгулець інфікованими стічними водами). Описані природн і та техногенні загрози треба показати на карті області (формат карти А-4).
5.ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА. У даному розділі стисло на 1-2 сторінки необхідно описати дії щодо долікарської допомоги згідно варіанту завдання.
У висновках і пропозиціях стисло підсумовують результати проведеного дослідження за темою. Стисло наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, дається оцінка результатів дослідження з точки зору їх відповідності теми роботи, а також формулюються і обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення заходів з охорони праці. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати одну сторінку.
Додаткидо розрахунково-графічної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розмішуються на останніх сторінках роботи. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння роботи:
- проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- інструкції,
- методики,
- опис алгоритмів і програм вирішення задачна ПЕОМ,
- ілюстрації допоміжного характеру.
Список використаних джерел інформації вимагає розміщення усіх використаних джерел у такій послідовності:
1. Укази Президента України.
2. Закони Верховної Ради України.
3. Постанови Кабінету Міністрів України.
4. Доповіді та виступи керівників держави.
5. Спеціальна література за темою роботи (за прізвищами авторів книг, брошур, статей, назвами збірників у алфавітному порядку).
6. Електронні джерела.
Список може містити від 5 до 15 джерел інформації з обов'язковим посиланням на них у тексті роботи.
Обсяг додатків та списку використаних джерел інформації не входять у загальний обсяг роботи. На останній сторінці розрахунково-графічної роботи студент повинен поставити свій підпис і дату завершення роботи.
Остаточно оформлена розрахунково-графічної робота у зброшурованому вигляді здається на кафедру екології та безпеки життєдіяльності для реєстрації, перевірки, рецензування і прийняття викладачем рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.
Після реєстрації розрахунково-графічна робота передається викладачеві кафедри для попередньої перевірки та рецензування. У результаті перевірки роботи, науковий керівник складає рецензію (відгук) .
Робота не допускається до захисту, якщо:
- основні питання не розкриті, викладені фрагментарно;
- у тексті міститься велика кількість помилок, текст написаний недбало.
Якщо науковий керівник дає позитивну рецензію, робота допускається до захисту у строки, встановлені кафедрою.
У випадку коли розрахунково-графічної робота при попередній перевірці отримує оцінку "незадовільно", вона повертається студентові на доопрацювання відповідно до рецензії наукового керівника.
“Доопрацювання” не означає “повна зміна”. Тому доопрацьований варіант роботи не повинен бути наново написаним (надрукованим) варіантом. Всі доповнення і зміни до початкового варіанту роботи додаються на аркушах паперу формату А4 і розміщуються після додатків з відміткою параграфу, до якого вони належать. Після доопрацювання робота знову подається на кафедру для повторної перевірки.
Викладач може двічі повертати роботу на доопрацювання. Однак, втретє її перевіряє комісія, до складу якої входять три викладачі кафедри.