Структура заняття

Тема №1

Вступне заняття. Методи гігієнічних досліджень.

Організація навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС)

1. Навчальна мета

1.1. Оволодіти знаннями про гігієну як наукову дисципліну та санітарію, їх мету, завдання, складові частини, значення знання гігієни для лікарів різного профілю.

1.2. Засвоїти класифікацію гігієнічних методів і засобів дослідження навколишнього середовища та його впливу на організм і здоров¢я .

1.3. Ознайомитися з структурою санітарно-епідеміологічної служби України, шляхами і засобами охорони здоров’я населення, профілактики захворювань.

1.4. Ознайомитися з тематикою і порядком виконання НДРС, закріпити тему НДРС за кожним студентом.

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Поняття “профілактика”, як одна з основ медицини та її складові – гігієна та санітарія.

2.1.2. Основні поняття, методи та засоби досліджень з фізики, хімії, біології, мікробіології, фізіології та інших попередніх курсів, які використовуються для дослідження факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм і здоров’я.

2.1.3. Основи математичної обробки результатів медико-біологічних досліджень.

2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити фізичні, хімічні, бактеріологічні вимірювання об’єктів навколишнього середовища та їх впливу на організм.

2.2.2. Працювати з комп’ютерами чи мікрокалькуляторами при статистичній обробці результатів гігієнічних досліджень.

Питання для самопідготовки

3.1. Профілактичний, як провідний принцип охорони здоров’я населення. Профілактика суспільна та особиста, первинна, вторинна та третинна.

3.2. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, зміст.

3.3. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика.

3.4. Методи вивчення стану навколишнього середовища (санітарне обстеження і описання, органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні, бактеріологічні методи, їх сутність та застосування в гігієні).

3.5. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров¢я людини (експериментальні фізіологічні, біохімічні, гістологічні, гістохімічні, гематологічні, токсикологічні, методи натурного спостереження, клінічні).

3.6. Гігієнічне нормування як основа охорони навколишнього середовища та умова збереження здоров’я населення, його об’єкти, види, форми.

3.7. Відмінні особливості нормування природних факторів навколишнього середовища та антропогенних (техногенних) шкідливих чинників.

3.8. Принципи гігієнічного нормування, заклади та установи, що його здійснюють. Санітарне та правове законодавство по охороні навколишнього середовища та здоров’я населення.

3.9. Санітарія, як практичне застосування положень гігієни, санітарних норм і правил, її використання у роботі санітарного лікаря, лікарів інших спеціальностей.

3.10. Структура санітарно-епідеміологічної служби України. Державний та відомчий, запобіжний і поточний санітарний нагляд.

3.11. Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів управління (обласних, міських, районних, відомчих), їх завдання, форми роботи.

Структура заняття

Заняття семінарське. На початку заняття проводиться письмовий (або тестовий на комп’ютерах) контроль вихідного рівня знань студентів. Для коротких відповідей пропонується 10 питань з різних предметів, що передували курсу гігієни і які використовуються в гігієнічних дослідженнях (додаток 1).

Основна частина заняття присвячується детальному вивченню питань п.3: визначенню понять “гігієна”, “санітарія”, їх мети, завдань, класифікації методів і засобів реалізації мети та завдань. Студенти знайомляться з приладами і обладнанням, що застосовується для гігієнічних досліджень, вивчають структуру санітарно-епідеміологічної служби в Україні, структуру санітарно-епідеміологічних станцій, форми санітарного нагляду – запобіжного і поточного (додаток 2).

Під час перерви викладач знайомить студентів з кафедрою, її історією, напрямками наукової діяльності, профільними науковими лабораторіями.

Далі викладач інформує студентів про порядок оформлення протоколів, а також порядок відробки пропущених занять.

На цьому ж занятті студенти отримують теми для виконання навчально-дослідницької роботи (реферативної або експериментальної). Перелік рекомендованих тем та порядок оформлення НДРС приведені у додатку 3.