Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

Важливим механізмом, що впливає на забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці, є встановлення громадського контролю за дотриманням законодав­ства про охорону праці. Закон України "Про охорону праці" у ст. 41 визначив коло суб'єктів, що повноважні здійснювати такий вид громадського контролю. Це:

- професійні спілки, їх об'єднання в особі їх виборних органів і представників;

- та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Прерогативу у здійсненні контролю за дотриманням законодавства про охо­рону праці надано професійним спілкам, як організаціям, що створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів найманих працівників. Уповноважені найманими працівника­ми особи з питань охорони праці на виробничому рівні правового регулювання здійснюють контроль у разі відсутності профспілкових організацій на підпри­ємстві, в установі, організації.

Згідно Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльнос­ті" профспілки здійснюють громадський контроль за виконанням законодав­ства про зайнятість, виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, виконанням колективних договорів і угод.

З прийняттям у 1992 році Закону України "Про охорону праці" за проф­спілками залишено лише функція контролю за дотриманням законодавства про охорону праці. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю профспілки здійснюють через свої виборні органи та представників. Для здійснення функцій контролю профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати по­ложення про них⁵⁹.

Функцію громадського контролю профспілки реалізують шляхом участі у:

- розроблені та реалізації загальнодержавної, галузевих, регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

⁵⁹ Наприклад, Президією Федерації профспілок України затверджені Типове положення про представників профспілок з питань охорони праці від 22.04.1994 р., 20 вересня 1994 року — Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства та Положення про громадського інспектора з охорони праці.

Розділ 4. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

- формуванні та забезпеченні виконання цільових регіональних програм по­ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за­ходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

- укладені відповідних угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;

- опрацюванні та прийнятті нових, перегляді та скасуванні чинних норматив­но-правових актів з охорони праці. Так, проекти законів, які стосуються со­ціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань;

- в опрацюванні комплексу заходів з охорони праці на виробничому рівні;

- встановлені факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя пра­цівника чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля;

- проведенні незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповід­ність їх нормативно-правовим актам про охорону праці;

- прийнятті в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів;

- розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на ви­робництві, надання своїх висновків про них;

- проведення навчання, перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт;

- роботі комісії з питань охорони праці підприємств, комісії з атестації робочих місць за умовами праці тощо.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, ви­робничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підпри­ємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Безпосереднім виконавцем функцій профспілок на виробничому рівні є профспілковий комітет як виборний орган. Він укладає та контролює виконан­ня колективного договору, звітує про його виконання, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору; разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці, соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного об­слуговування працівників; бере участь у розслідуванні нещасних випадків, про­фесійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охорони праці; здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним засто­суванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недо-

4.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці_________

ліків; здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права корис­тування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактич­них закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи або організації та колективним договором; представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування пра­цівників та членів їх сімей тощо. Законодавством України можуть бути встанов­лені й інші повноваження профспілок та їх виборних органів.

Представники профспілок, проводячи контроль, повинні перевіряти відпо­відність законодавству про охорону праці:

- умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, меха­нізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колективно­го та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, проходів, шляхів евакуації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов;

- діючого режиму праці і відпочинку, використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, організації питного режиму, пільг і компенсацій, що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці;

- проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів;

- проведення навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці;

- забезпечення працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержанням працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;

- наявністю і станом наочних засобів пропаганди та інформації з питань охоро­ни праці на підприємстві;

- своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

- виконанням наказів, розпоряджень, заходів з питань охорони праці, в тому числі заходів по усуненню причин нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій, визначених у актах розслідування.

Уповноважені представники профспілок мають право безперешкодно відвід­увати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, переві­ряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм,

Розділ 4. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

колективних договорів (угод), санітарно-побутового обслуговування і забезпе­чення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту, а також лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою водою, милом та іншим, одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відповідні докумен­ти, відомості та пояснення, що стосуються умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання законодавства про працю та соціально-економіч­них прав працівників.

Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодав­цям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для роз­гляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді.

У разі відсутності профспілок на виробничому рівні здійснення громадсько­го контролю покладається на уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці. Правовий статус уповноважених найманих працівниками осіб встановлюється Законом України "Про охорону парці", типовим положен­ням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом вико­навчої влади з питань праці та соціальної політики, та конкретним положенням, що приймається на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Порядок обрання, вимоги до кандидатур та чисельність уповноважених осіб з питань охорони праці визначається рішенням загальних зборів (конференції) найманих працівників з врахуванням конкретних умов виробництва, необхід­ності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

Первинне уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці повинні пройти навчання з охорони праці, після чого вони можуть вико­нувати свої повноваження. Для більш повного й ефективного виконання ними своїх повноважень роботодавець за свій рахунок забезпечує їх необхідними за­собами та звільняє від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Однією з гарантій діяльності уповноважених найманими працівниками осо­бами є заборона ущемлювати будь-які їх законні інтереси у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охо­рони праці. Законодавець встановив додаткові гарантії щодо їх притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності. Притягнути уповноважених осіб до цих видів юридичної відповідальності можна лише за згодою найманих працівників і лише у порядку, визначеному колективним договором.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці ма­ють право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони

Питання для обговорення та дискусій. Творчі завдання

можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які від­повідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Питання для обговорення та дискусій

1. Чи тотожні поняття "нагляд" і "контроль"?

2. Як співвідносяться між собою поняття "нагляд за дотриманням трудового за­конодавства" та "нагляд за дотриманням законодавства про охорону праці"?

3. Які стандарти щодо здійснення нагляду за дотриманням законодавства про охорону праці передбачено у міжнародному законодавстві?

4. Які форми взаємодії використовуються державними та громадськими орга­нами для здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці?

5. Чи може діяльність компетентних суб'єктів з нагляду та контролю за дотри­манням законодавства про охорону праці базуватись на соціальному партнер­стві як принципі трудового права України?

6. Вкажіть, які суб'єкти повноважні здійснювати контроль у сфері охорони праці.

7. Вкажіть основні функції громадського контролю за дотриманням законодав­ства про охорону праці.

8. Чи позаштатний державний інспектор Держнаглядохоронпраці здійснює гро­мадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці?

9. Чи може комісія з питань охорони праці підприємства здійснювати громад­ський контроль з питань охорони праці?

10. Чи можна на локальному рівні встановлювати суб'єктів та їх повноваження щодо здійснення громадського контролю?

Творчі завдання

1. Проведіть правовий аналіз матеріалів перевірок конкретних підприємств, здійснених у системі Держнаглядохоронпраці.

2. Складіть порівняльну таблицю повноважень:

а) державних штатних і позаштатних інспекторів;

б) суб'єктів, що здійснюють громадський контроль за охороною праці.

3. Проведіть дослідження правового регулювання здійснення нагляду та конт­ролю за дотриманням законодавства про охорону праці в одній із іноземних держав.

Розділ 4. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Література

1. Абрамова О.В., Коршунова Т.Ю. Правовьіе проблемьі организации надзора й контроля за соблюдением законодательства о труде. Ин-т законодательства й сравнительного право-ведение при Правительстве РФ. ТрудьІ № 60. М., 1995.

2. Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі питання // Пра­во України. — 2000. — №10.

3. Баклан О. Процесуальне оформлення адміністративних правопорушень в сфері охорони праці//Право України.— 1999. —№4. —С. 114-115.

4. Галега В. Про стан охорони праці та державного нагляду на об'єктах підвищеної небезпеки // Охорона праці. — 1999. — №6. — С. 6.

5. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. — М.: Юрид. лит-ра, 1987.—175с.

6. Єфименко О. Охорона праці і профспілки // Охорона праці. — 2002. — №5.

7. Иванов с.А. Контроль за применением международньїх норм о труде й его проблемьі // Государство й право. — 1997. — № 7.

8. Інформація про структуру Держнаглядохоронпраці України // Інформаційний бюлетень з охорони праці. — 2003. — №1. — С. 27-30.

9. Коняхин Л.Г. Надзор й контроль за соблюдением законодательства о труде. — М., 1982.

10. Кошелев А.В. О соблюдении норм об охране труда // Советское государство й право.— 1988. —№5.

11. Кузнєцов Ю. Попередні та періодичні медичні огляди // Охорона праці. — 1998. — № 5.— С.ЗО.

12. Луценко А. Наука про охорону праці — одна з постійних турбот Держнаглядохоронпраці // Охорона праці. — 2002. — № 5.

ІЗ.Нагорний П. Вдосконалювати санітарний нагляд за умовами праці // Охорона праці.

— 1999. —№2. —С. 44. 14. Науково-практичний коментар до Закону України "Про охорону праці". — Київ: Основа,

1997. —528с. 15.РІХТХОФЄН, фон В. Інспекція праці: Введення в професію. — Женева, Міжнародне бюро

праці, 2002. —411 с.

16. Семенков В.И. Надзор й контроль за охраной труда в СССР. — Минск: Изд-во Акад. наук БССР, 1963.—116с.

17. Сіленко А. Сила та слабкість профспілок як показник ефективності соціального захисту працівників: порівняльний аналіз // Право України. — 2000. — № 2. — С. 22-24.

18. Соловьев А. Охрану труда на мальїх предприятиях под контроль органов местного само-управления // Человек й труд. — 1998. — № 10.

19. Сошникова Т.А., Шеломов Б.А. Контроль профкома за соблюдением законодательства о труде. —М., 1987.

20. Студеникина М.С. Государственньїе инспекции в СССР. — М.: Юрид. лит-ра, 1987.— 108с.

21.ШкрабакВ.С. Охрана труда: Учебник. — Л.: БО "Агромиздат", 1990. — 246 с.

Нормативний матеріал

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Україн­ської РСР. — 1971. — № 50. — Ст. 375.

2. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р., в редакції Закону України від 21.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №2. — Ст. 10.

3. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради України — 1999. — № 45. — Ст. 397.

4. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України — 1995. — № 12. — Ст. 81.

Література. Нормативний матеріал

5. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населен­ня" від 24.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №27. — Ст. 218.

6. Закон України "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради Украї­ни. — 1994. — № 2. — Ст. 4.

7. Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради Украї­ни.— 1991. — № 53. — Ст. 793.

8. Указ Президента України про Державний комітет України з нагляду за охороною праці від 18.09.2002 р. №834/2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 38. — Ст. 1770.

9. Указ Президента України про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки від 05.12.2000 р. № 1303/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 49. — Том 1.

10. Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затверджене Указом Президента України від 16.01.2003 р. №29/2003 // Офіційний вісник України.— 2003.—№4. —Ст. 99.

11. Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затверджене Указом Пре­зидента України від 06.03.2001 р. №155/2001 // Офіційний вісник України. — 2001.— № 10.

12. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 р. № 1109 (у редакції постанови Кабінету Мі­ністрів України від 19.08.2002 р. №1217) // Офіційний вісник України. — 2002. — №34.— Ст.1612.

13. Положення про Державну пожежну охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 р. № 508.

14. Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загально­обов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Дер­жавного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територі­альних органів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003р. №72.

15. Положення про позаштатного державного інспектора по нагляду за охороною праці, за­тверджене наказом Комітету по нагляду за охороною працю України, від 19.06.1998р. № 127 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 28. — Ст. 1068.

16. Типове положення про територіальне управління Комітету по нагляду за охороною пра­ці України, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 02.07.1998 р.№ 135//Офіційний вісник України.— 1998. — №32.

17. Типове положення про державну інспекцію охорони праці Державного комітету України по нагляду за охороною праці, затверджене наказом Державного комітету України по на­гляду за охороною праці 19.06.1995 р. № 92 // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. — Київ, 1995. — Т. 4. — с. 39.

18. Порядок організації державного нагляду за охороною праці в системі Держнаглядохоронп-раці, затверджений наказом Державний комітет України по нагляду за охороною праці від 31.05.1995 р. № 82 // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних до­кументів. — Київ, 1995. — Т. 4. — с. 69.

19. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 28.12.1993 р. № 135 // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. — Київ, 1995. — Т. 1. — с. 73.

20. Перелік прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету Укра­їни по нагляду за охороною праці, затверджений Головою Державного комітету України по нагляду за охороною праці 12.11.1993 р. // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. — Київ, 1995. — Т. 4. — с. 48.

21. Положення про громадського інспектора з охорони праці, затверджене постановою Пре­зидії ФПУ від 20.09.1994 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.— 1997. —№ 11-12. —с. 662.

22. Типове положення про представників профспілок з питань охорони праці, затверджене постановою Президії ФПУ від 22.04.1994 р. № П-13-11 // Бюлетень законодавства і юри­дичної практики України. — 1997. — № 11-12. — с. 656.