Модульна контрольна робота.
Контрольні запитання до змістовного модуля 2.
1. Дати визначення терміну «дихання».
2. Дихальні гази та типи дихання: аеробне та анаеробне.
3. Зовнішнє дихання та його типи: шкірне, трахейне, зяброве, легеневе.
4. Дихання наземних хребетних тварин: земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
5. Верхні та нижні дихальні шляхи.
6. Поділ дихальної системи на кондуктивну, перехідну (транзиторну) та респіраторну зони.
7. Механізми перенесення повітря через кондуктивну та респіраторну ділянки дихальної системи.
8. Анатомічний мертвий простір
9. Механічне очищення вдихуваного повітря в дихальних шляхах.
10. Захисні рефлекси з механо- та хеморецепторів верхніх та нижніх дихальних шляхів.
11. Зігрівання та зволоження повітря в порожнинах носа та носоглотки.
12. Біомеханіка дихання: предмет і завдання.
13. Модель Ф.К. Дондерса.
14. Формування плевральної щілини та внутрішньо плеврального тиску.
15. Еластичні властивості легенів, аналіз кривої тиск-об’єм.
16. Розтягуваність легенів, тиск розтягання; фактори, що знижують здатність легенів до розтягання.
17. Поверхневий натяг альвеол, як один із факторів, що визначає еластичність легенів.
18. Хімічний склад та функції сурфактанта альвеол.
19. Еластична тяга грудної клітки, пневмоторакс.
20. Співвідношення еластичних сил легенів та грудної клітки, функціональна залишкова ємність легенів.
21. Респіраторні м’язи та їх класифікація.
22. Механіка вдиху. Роль основних інспіраторних м’язів (діафрагма та зовнішні міжреберні) у процесі вдиху.
23. Механіка видиху. Видих в положенні стоячи та лежачи.
24. Типи зовнішнього дихання: грудний, черевний, змішаний.
25. Зміни об’єму та тиску в легенях та плевральній щілині під час дихання.
26. Еластичний та нееластичний опір дихальної системи.
27. Аеродинамічний опір повітроносних шляхів. Закон Хагена-Пуазейля.
28. Фактори, що впливають на аеродинамічний опір: об’єм легенів, діаметр бронхів, густина і в’язкість вдихуваних газів.
29. Нерівномірність вентиляції легенів та її причини.
30. Легенева та альвеолярна вентиляція, коефіцієнт вентиляції легенів.
31. Газообмін в легенях. Аерогематичний бар’єр або альвеолярно-капілярна мембрана.
32. Дифузійна поверхня легенів. Коефіцієнт Крога для О2 і СО2.
33. Газовий склад вдихуваного і видихуваного повітря та артеріальної і венозної крові.
34. Вентиляційно-перфузійне відношення.
35. Нерівномірна перфузія легенів кров’ю, гравітаційний фактор.
36. Вплив зміни рО2 на легеневий кровотік.
37. Артеріалізація крові, зміни рО2 та СО2 в крові вздовж легеневого капіляру.
38. Дихальні пігменти, що притаманні різним тваринам.
39. Залізовмісні та мідьвмісні пігменти.
40. Порівняльна характеристика залізовмісних дихальних пігментів: гемоглобіну, еритрокуорину, хлорокруорину та гемеритрину.
41. Кристали гемоглобіну.
42. Будова гемоглобіну: структура глобіну та особливості гему. Реакція оксигенації.
43. Типи гемоглобіну: фетальний, мінорний, основний, паталогічні форми гемоглобіну.
44. Кількісні показники гемоглобіну: вміст Нb в крові та еритроциті. Анемія.
45. Характеристика міоглобіну.
46. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Властивості гемоглобіну.
47. Ефект Веріго-Бора та його фізіологічне значення.
48. Транспорт в крові СО2 та його зв’язок з буферною функцією крові.
49. Сатураційна крива СО2. Ефект Христіансена-Дугласа-Холдейна.
50. Визначення тканинного дихання. Механізми надходження кисню до тканин: конвекція та дифузія.
51. Зміни рО2 та крові вздовж капіляру та оточуючій його тканині. Модель Крога.
52. Критичний рівень постачання кисню. Фактори, що призводять до виникнення тканинної гіпоксії.
53. Споживання тканинами О2. Коефіцієнт утилізації кисню. Кисневий запит та борг.
54. Нервова та гуморальна регуляції тканинного дихання.
55. Локалізація дихального центру, роботи Міславського.
56. Порівняльна характеристика ін- та експіраторних нейронів.
57. Класифікація нейронів дихального центру: бульбоспінальні, пропріобульбарні, ранні та пізні інспіраторні, постінспіраторні нейрони та ін.
58. Взаємодія нейронів дорсальної та вентральної респіраторних груп дихального центру довгастого мозку.
59. Дихальні центри моста мозку: пневмотаксичний та апнеістичний центри.
60. Ієрархія відділів дихального центру стовбура головного мозку.
61. Рефлекторна регуляція дихання. Рефлекс Герінга-Брейєра.
62. Рефлекси з хемо- та механорецепторів дихальних шляхів, больових рецепторів, термо- та механорецепторів шкіри.
63. Дослід Фредеріка, гуморальна регуляція дихання. Центральні та периферичні хеморецептори.
64. Зв’язок між регуляторними контурами дихальної та серцево-судинної системи.
Типове модульне завдання:
МОДУЛЬ – 1
із с/к „Фізіологія крові та дихання”
В-2
І) Відкриті питання:
1. Механізми підтримання рН крові.
2. Гемоглобін: будова, властивості (крива дисоціації оксигемоглобіну, ефект Бора).
ІІ) Тестові питання:
1. Агрегацію тромбцитів забезпечує фактор Вілебранда.
2. Фібринстабілізуючий фактор зміцнює фібриновий згусток
3. Зниження в крові вмісту калію призводитть до дисфункції системи гемостазу.
4. В еритроциті метгемоглобі-редуктаза запобігає окисленню заліза в складі гемоглобіну.
5. Концентрація білків в еритроциті перевищує цей показник плазми крові.
6. У хребетних пігменти крові знаходяться виключно в еритроцитах.
7. Якісний склад білків лімфи а)повторює білковий склад плазми крові, б) повторює білковий склад тканинної рідини, б) бідніший, ніж в плазмі крові.
8. Лейкоцитарна формула – співвідношення різних форм лейкоцитів в крові, виражене у %.
9. Всім лейкоцитам притаманний позитивний хемотаксиз.
10. Ведучу роль у неспецифічному клітинному імунітеті відіграють а) моноцити, б) нейтрофіли, в) базофіли разом з еозинофілами.
11. Число Хюфнера – кількість молекул О2, яку може приєднати 1 молекула гемоглобіну.
Питання, які виносяться на іспит:
1. Зміни фізичних властивостей крові внаслідок підвищення чи зниження гематокриту.
2. Роль органів видільної та дихальної системи у регуляції рН крові.
3. Порівняльна характеристика транспорту О2 та СО2 кров’ю.
4. Групи крові та їх різноманіття.
5. Формування імунної пам’яті.
6. Активація тромбоцитів під час запуску судинно-тромбоцитарного гемостазу.
7. Участь ендотелію судин в реакціях гемостазу.
8. Взаємодія механізмів первинного та вторинного гемостазу.
9. Забезпечення атромбогенності поверхонь формених елементів та стінок судин.
10. Теорії гемопоезу, властивості стовбурових клітин.
11. Синтез гемоглобіну.
12. Зміни тисків та об’ємів плевральної порожнини та легень під час дихання.
13. Формування аеродинамічного опору дихальних шляхів.
14. Співвідношення еластичної тяги легень та грудної клітки.
15. Вентиляційно-перфузійне відношення.
16. Споживання тканинами кисню, коефіцієнт утилізації кисню.
17. Пояснити причини постійної активності дихального центру.
18. Узгоджена взаємодія дихальних центрів довгастого мозку та моста.
19. Контроль дихання збоку гіпоталамуса та кори півкуль.
20. Проаналізувати еволюційний розвиток системи рідин тіла та дихальної системи.
Таблиця переведення 100-бальної системи в 5-ти бальну
| 100-бальна шкала | Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету | |
| 91-100 | відмінно | |
| 75-90 | добре | |
| 60-74 | задовільно | |
| 1-59 | не задовільно |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. — М.: Мир, 2000. - 469 с.
2. Канаев Н.Н., Шик Л.Л., Кузнецова В.К. Руководство по клинической физиологии дыхания. – Л.: Медицина. Ленингр. отделение, 1980. - 375 с.
3. Уэст Дж. Физиология дыхания. Основы. – М.: Мир, 1988. – 198 с.
4. Чайченко, Г. М. Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. - К.: Вища школа, 2003. - 463 с.
5. Шифман Ф. Дж. Патофизиология крови. М. – СПб.: “Издательство БИНОМ” – “Невсвкий Далект”, 2000. – 448 с.
6. Шмидт Р., Тевс Г. Физиология человека. – М.: Мир, 2005 – Т.2.- 314 с.
Додаткова література
1. Панасюк Є.М., Корзюк Л.С., Федорів Я.М., Онищенко Ю.В. Фізіологія і патологія системи дихання. – Львів: Світ, 1992. – 216 с.
2. Перехрестенко П.М., Ісакова Л.М., Третяк Н.М., Лисенко Д.А., Бондарчук С.В. Лекції з гематології, К.: Нора-прінт, 2005. – 128 с.
3. Mines A.H. Respiratory Physiology. Third Edition. – New York: Raven Press, 1993. – 182 p.