Призначення і види вентиляції

ЛЕКЦІЯ №5

ВЕНТИЛЯЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

ПЛАН

1. Вентиляція виробничих приміщень

2. Призначення і види вентиляції.

3. Розрахунок необхідного повітрообміну.

4. Природна та штучна вентиляція.

ВЕНТИЛЯЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Одним ефективних засобів нормалізації повітря у приміщенні є вентиляція.

Вентиляція (ventilation) - повітрообмін, завдяки якому забруднене повітря виводиться з приміщення, а замість нього вводиться свіже зовнішнє або очищене повітря.

(Вентиляція - організований повітрообмін у виробничому приміщенні, що створюється з метою забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних і пожежовибухобезпечних умов праці. Вентиляція досягається видаленням забрудненого чи нагрітого повітря із приміщення і подачею в нього свіжого повітря).

Завдання вентиляції - забезпечення чистоти повітря та заданих мікрокліматичних умов.

Вентиляція класифiкується :

За засобами переміщення повітря розрізнюють системи природної, штучної (механічної) та змішаної вентиляції.

За напрямком руху повітря - підрозділяються на припливну (повітря подається у приміщення), витяжну (забруднене повітря видаляється з приміщення) та припливно-витяжну.

В залежності від місця дії вентиляція може бути загальнообмінною (використовується, коли шкідливі речовини рівномірно розміщуються у робочій зоні), місцевою (шкідливі речовин виділяються на декількох робочих місцях), локалізованою (шкідливі речовин виділяються на робочих місцях, розташованих одне біля одного) та комбiнованою.

Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони. При місцевій вентиляції шкідливі речовини виводяться (або розчинюються шляхом подачі чистого повітря) безпосередньо від місць їх створення.

За призначенням вентиляція може бути робочою (використовується при нормальному режимі роботи технологічних процесів) та аварійною (використовується у випадку, якщо стався викид шкідливих речовин у результаті аварії).

Вимоги до вентиляції :

1. Кiлькiсть припливного повітря за одиницю часу повинна відповідати кiлькості витяжного повітря.

2. Правильне розташування припливних та витяжних завіс. Свіже повітря подається туди, де концентрація шкідливих речовин менша, а видаляється звідти, де концентрація більша.

3. Вентиляція не повинна створювати перегрівання або охолодження працюючих.

4. Вентиляція має бути пожежовибухонебезпечною.

ПРИЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ВЕНТИЛЯЦІЇ

За способом переміщенняповітря вентиляція буває природною і механічною. Можлива також комбінація природної і механічної вентиляції (змішана вентиляція) в різних варіантах.

Залежно від того, для чого служить вентиляція, - для подачі (притоку) чи видалення (витяжки) повітря із приміщення чи для того та іншого одночасно - вона називається припливною, витяжною чи припливно-витяжною.

За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.

Дія загальнообмінної вентиляціїґрунтується на розбавленні шкідливих речовин, що виділяються, свіжим повітрям до гранично-допустимих концентрацій чи температур. Цю систему вентиляції застосовують найчастіше у тих випадках, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню. При такій вентиляції забезпечується підтримування необхідних параметрів повітряного середовища у всьому його об’ємі.

Повітрообмін в приміщенні можна значно скоротити, якщо вловлювати шкідливі речовини в місцях їх виділення, не допускаючи розповсюдження по всьому приміщенню. З цією метою технологічне обладнання, яке являється джерелом виділення шкідливих речовин, обладнують спеціальними пристроями, якими створюється відсмоктування забрудненого повітря. Така вентиляція називається місцевою витяжною чи локалізуючою.

У виробничих приміщеннях, де можлива раптове попадання в повітря робочої зони великої кількості шкідливих парів і газів, передбачається влаштування аварійноївентиляції.

На виробництві часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінну з місцевою, загальнообмінну з аварійною).

Для успішної роботи системи вентиляціїважливо, щоб ще на стадії проектування були виконані такі технічні і санітарно-гігієнічні вимоги:

1. Об’єм притоку повітря в приміщення Lпр повинен відповідати об’єму витяжки Lвит; різниця між цими об’ємами не повинна перевищувати 10-15 %.

2. Припливні і витяжні системи в приміщенні повинні бути правильно розміщені.

Свіже повітря необхідно подавати в ті частини приміщення, де кількість шкідливих виділень мінімальна (чи їх немає зовсім), а видаляти в місцях, де виділення максимальні.

3. Система вентиляції не повинна викликати переохолодження чи перегрівання працюючих.

4. Система вентиляції не повинна створювати шум на робочих місцях, який би перевищував гранично допустимі рівні.

5. Система вентиляції повинна бути пожежо- і вибухобезпечною, простою по влаштуванню, надійною в експлуатації і економічною.