Класифікація і характеристика сировини
Незважаючи на величезну різноманітність видів сировини, її можна розділити за певними ознаками: походженням, запасами, хімічним складом, агрегатним станом, генезисом.
За походженням сировину поділяють на мінеральну, рослинну і тваринну, повітря та воду. Коротко охарактеризуємо кожен із видів сировини.
Мінеральна сировина – це корисні копалини, які видобувають із земних надр. У свою чергу мінеральна сировина поділяється на рудну, нерудну, горючу.
Рудна мінеральна сировина – це гірські породи, з яких економічно вигідно одержувати метали та деякі неметали у технічно чистому вигляді. Металовмісна мінеральна сировина складається з природних мінералів (переважно це оксиди та сульфіди металів (Fe2O3, Fe3O4, CuS, FeCuS2, ZnS та багато інших, або самородні чисті метали (Au)) та супутньої (пустої) породи (SiO2, Al2O3, CaCO3, Al2O3×SiO2 тощо). До складу деяких руд входять сполуки декількох металів. Такі руди називають поліметалічними, наприклад: мідно-нікелеві (CuS–NiS–FeS), свинцево-цинкові (PbS–ZnS), свинцево-молібденові, вольфрам-молібденові тощо. До рудної мінеральної сировини належать також деякі такі її види, які як головний компонент містять неметал. Наприклад, сірчана руда, що складається з вільної сірки та пустої породи.
Нерудна мінеральна сировина – це гірські породи, які використовуються для виробництва хімічних, будівельних та інших неметалевих матеріалів. Вона є дуже різноманітною за хімічним складом і може застосовуватись як у первісному вигляді (силікати (пісок, глини), азбест, слюда тощо), або зазнавати хімічних перетворень з одержанням відповідних продуктів (з фосфоритів (Са3(РО)4) – одержують фосфатну кислоту, з алюмосилікатів (Al2O3×SiO2) – алюміній, з карбонатів (СаСО3) – вапно).
Мінеральна горюча сировина (викопна) – буре та кам’яне вугілля, сланці, нафта, природний газ, утворена переважно органічними речовинами й використовується як джерело енерії (як енергетичне або технолоґічне паливо) або сировина у хімічній промисловості (переважно в органічному синтезі та металургії).
Рослинна і тваринна сировина поділяється на харчову і технічну. До харчової належать продукти сільського господарства – пшениця, соняшник, картопля, цукровий буряк, масла, жири, молоко, з яких отримують маргарин, крохмаль, цукор тощо). З технічної сировини отримують продукти побутового та технічного призначення: з деревини – папір, целюлозу, спирти; бавовника – целюлозу, вибухові речовини; рослинних олій та тваринних жирів – мила, лакофарбові матеріали; з кукурудзи, соняшникової, рисової та бавовникової лузки – кормовий білок, фурфурол, ксиліт, сорбенти; з крові – високоефективні сорбенти; з китового жиру (умбри) – парфюмерію.
Повітря та вода є найдешевшими, найпоширенішими та найдоступнішими видами сировини та реаґентів. Повітря є потужним джерелом азоту, кисню, аргону. Практично без попередьої підготовки воно використовується у паливній енергетиці, у виробництві нітратної та сульфатної кислот. Вода як сировина та розчинник застосовується у виробництві мінеральних та органічних кислот, гідрометалургії та у багатьох інших технолоґічних процесах.
За запасами сировину поділяють на:
– невідтворювану (руди, мінерали, горючі копалини, утворення яких у природних умовах є дуже тривалим геохімічним процесом, причому швидкість їх утворення є на багато порядків меншою, ніж видобуток і використання);
– відтворювану (вода, повітря, рослинна і тваринна сировина).
За агрегатним станом сировину поділяють на:
– тверду (мінеральні руди, карбонати, вугілля, сланці);
– рідку (нафта, вода, розсоли);
– газоподібну (повітря, природний газ).
За хімічним складом сировину класифікують так:
– неорганічна (руди, мінерали, повітря, вода);
– органічна (нафта, вугілля, природний і технолоґічний гази).
Крім того, сировину можна класифікувати за генезисом (утворенням) на:
– первинну (природну), яка утворюється унаслідок природних процесів, у тому числі біохімічних (мінеральна, рослинна та тваринна, горючі копалини, вода, повітря);
– штучну, яку одержують обробленням первинної (природної) сировини. Наприклад, гас як сировина для синтезу вінілхлориду є продуктом перероблення нафти як первинної сировини;
– вторинну; вона утворюється як відходи в процесах перероблення первинної (природної) та штучної сировини у цільові продукти, або є у вигляді продуктів споживання та засобів виробництва, які втратили споживчу вартість чи функціональне призначення. До них належать відходи побутові (використані речі з полімерних матеріалів, макулатура) та промислові (металева стружка), а також технічно застарілі чи невідновлювані станки, прилади, транспортні засоби тощо.