Нагляд за експлуатаційними дорогами і їх ремонт ведуть силами і засобами системних управлінь.

При експлуатації доріг слід постійно додержуватись глибини кюветів при гравелистих і супіщаних ґрунтах 0,3…0,4 м, при глинистих і пилуватих – 0,5…0,6 м.

Утримання доріг у справному стані для забезпечення їх нормальної роботи протягом року полягає у проведенні заходів по систематичному догляду за дорожнім покриттям, спорудами, підтримання належного порядку та чистоти і передбачає:

- систематичну очистку проїжджої частини доріг від сторонніх предметів, снігу, льоду;

- планування і коткування ґрунтових доріг і доріг з щебеневим та шлаковим покриттям, за шпарування тріщин і місць просідання на дорогах з твердим покриттям;

- планування обочин і укосів дорожнього полотна, очищення кюветів від наносів, сміття, деревинної та трав’яної рослинності;

- підтримання у справному стані дорожнього полотна, мостів і труб-переїздів;

- догляд за резервами, відвалами і закріплюючими спорудами;

- фарбування та побілення дорожніх знаків і огородження;

- очищення отворів мостів і труб, а також льодорізів від сміття, снігу та льоду і пропуск талих та дощових вод;

- періодичне проведення контрольного нівелювання дороги і дорожніх споруд.

Дороги, що постійно використовуються взимку, у небезпечних місцях обладнуються снігозатримуючими щитами і очищуються від сніжних заносів.

Поточний ремонт проводиться для усунення окремих мілких пошкоджень з метою попередження виникнення більш значних деформацій і передбачає:

- усунення окремих незначних пошкоджень земляного полотна, захисних кріплень, споруд;

- засипку ям, зашпарування тріщин, вибоїн, колій;

- встановлення недостатніх знаків і огороджень, заміну дорожніх знаків.

Середній ремонт здійснюється вибірково, один раз у декілька років при необхідності відновлення зношеного дорожнього покриття з одночасним усуненням всіх видів деформацій і пошкоджень. Він передбачає:

- суцільну очистку водовідвідних каналів;

- відновлення профілю дорожнього покриття;

- ремонт ділянок об’їзду і переїздів.

Капітальний ремонт передбачає періодичне відновлення міцності дорожнього покриття з проведенням наступних заходів:

- відновлення дорожнього покриття;

- виправлення земляного полотна з доведенням його геометричних розмірів до норм, визначених категорією дороги;

- ліквідацію пучності на окремих ділянках, влаштування дренажу;

- відновлення і перебудову діючих, а також будівництво нових водовідвідних пристроїв.

6 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ

Основне завдання при проведенні ремонтних робіт полягає у підтриманні зрошувальних мережі та споруд у робочому стані, своєчасному проведенні ремонтів, збереженні трубопроводів та споруд від передчасного зносу та аварій.

В залежності від характеру та обсягу, ремонти поділяються на такі види:

поточний ремонт, виконується щорічно в осінньо-зимовий та частково у вегетаційний період;

капітальний - в залежності від стану об'єкту, коли поточний ремонт не може забезпечити безаварійної роботи закритої зрошувальної мережи;

аварійний - виконується незалежно від планових ремонтів.

Відбудова пошкоджених об'єктів після аварії відноситься до поточного або капітального ремонту в залежності від характеру пошкоджень та обсягу робіт.

Поточний ремонт зрошувальних систем передбачає проведення профілактичних і ремонтних заходів щодо забезпечення проектних функцій системи (усунення деформацій трубопроводів, гідротехнічних споруд, ремонт доріг та ліній зв’язку, службових та житлових приміщень, тощо), викликаних впливом механічних, природних або антропогенних факторів, а також недотриманням правил експлуатації. Кошторисна вартість робіт, які виконуються при цьому, не повинна перевищувати 20 відсотків від початкової балансової вартості об’єкту ремонту.

До капітального ремонту зрошувальних систем і споруд відносяться роботи кошторисною вартістю не менше 20-50 відсотків початкової балансової вартості об’єкту ремонту. При цьому вартість повного відновлення окремих споруд, що входять в об’єкт ремонту, може перевищувати їх початкову вартість. Задачею капітального ремонту є відновлення та доведення елементів системи до проектних характеристик, повна або часткова заміна зношених її елементів.

До аварійних робіт відносяться роботи, викликані стихійними явищами або порушенням правил технічної експлуатації водогосподарських об'єктів.

Всі технічні документи і матеріали, що обґрунтовують необхідність, склад та обсяги ремонтних робіт, а також кошторисну їх вартість, складаються за встановленою формою.

Обсяги ремонтних робіт визначаються за даними інструментальних вимірів (нівелювання, лінійні проміри і т. ін.), дефектних актів і відомостей.

Черговість та строки виконання ремонтно-будівельних робіт визначаються затвердженими планами.

Ремонтно-будівельні роботи при аварійній обстановці на зрошувальній системі виконуються поза планом на основі актів спеціальних комісій, затверджених водогосподарськими органами вищого рівня у межах наданих їм повноважень. Для виконання цих робіт слід використовувати аварійні запаси матеріалів, що є на спорудах, з наступним їх відновленням.

Технічний контроль за ремонтно-будівельними роботами, що виконуються підрядним способом, керівництво ремонтно-будівельними роботами, що виконуються господарським способом, покладається на інженерно-технічних працівників, які обслуговують зрошувальні системи у відповідності з діючим порядком.

Порядок оформлення технічної документації, склад ремонтних робіт на зрошувальних системах визначається “Положенням про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд”, затвердженим наказом Держводгоспу від 1.10.99 р. № 151 та зареєстрованим у Мін’юсті України.

Для запобігання руйнувань трубопроводів і трубопровідної арматури від замерзання в холодний період всю мережу необхідно звільнити від води. Скид води здійснюється через водовипуски в колодязі і через гідранти.

Розрахунок часу спорожнення трубопроводу від води виконується за формулами гідравліки ( наприклад трубопровод 2-1Кр3 , який має довжину L=933 м, діаметр d=219 мм., на ПК 9+33 встановлений гідрант - опорожнювач діаметром 100мм).

Час спорожнення трубопроводу розраховуємо по формулі

, (6.1)

де µ - коефіцієнт витрати;

ω – площа отвору.

,

м²,

с=1,7 ч.

Об'єм злитої води розраховуємо за формулою

, (6.2)

м³.

Після повного скиду води з трубопроводу проводиться огляд всіх елементів зрошувальної мережі: арматури, приладів і споруд.

Основними ремонтними роботами на ЗЗМ під час проведення поливів є:

- ліквідація поривів трубопроводів;

- ліквідація течії з’єднань ланок труб, з’єднувальних муфт, фасонних частин, запірно-регулюючої арматури та попереджувальної арматури;

- ремонт колодязів на ЗМ;

- заміна контрольно-вимірювальних приладів.

ВИСНОВКИ

Об’єктом дослідження розрахунково-графічної роботи є об’єкти внутрішньогосподарського призначення закритої зрошувальної мережі в ТОВ «Стеблюк» Великоолександрівського району Херсонської області.

В роботі визначені правила експлуатації внутрішньогосподарської мережі в підготовчий та поливний періоди, а також правила підготовки її до зимового періоду.

На закритій зрошувальній мережі задіяні дощувальні машини ДМУ «Фрегат» модифікацій Б572-90 – 2 шт.; Б463-90 – 4 шт.; Б434-90 – 2 шт., та визначені правила експлуатації поливної техніки при підготовці до пуску; в поливний період та при консервації до зимового зберігання.

В роботі складені технологічні карти роботи ДМУ «Фрегат» на ділянці зрошення, сумісний графік поливів і технічного обслуговування, згідно відомостей про види, періодичність та трудомісткість поливної техніки. За допомогою графіку можемо відстежити трудовитрати у кожній декаді поливного періоду.

Експлуатація насосної станції підкачки відповідає правилам технічної експлуатації.

Важливим моментом обслуговування закритої зрошувальної мережі є правильна експлуатація колекторно-дренажної системи, яка дозволить провести заходи щодо поліпшення меліоративного стану земель на основі аналізу даних отриманих при систематичних вимірах. В ТОВ "Стеблюк" запроектована розгалужена колекторно-дренажна мережа.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бадаев Л.И., Донской В.И. Техническая эксплуатация гидромелиоративных систем/Л.И.Бадаев, В.И.Донской.–М.: Колос,1992.-270с.

2. Бочкарев Я.В. Эксплуатационная гидрометрия и автоматизация оросительных систем/Я.В. Бочкарев.-М.: Агропромиздат, 1987.-175 с.

3.Бочкарев Я.В., Натальчук М.Ф. Практикум по эксплуатации и автоматизации гидромелиоративных систем. -М.: Колос,1980.- 403 с.

4. Гидротехнические сооружения оросительных систем и их эксплуатация: /Южный научно-исследовательский институт гидротехники и мелиорации [отв.ред.В.И.Ольгаренко].- Новочеркасск: Ротапринт ЮжНИИГиМа, 1984.-164 с.

5. Голченко М.Г., Михайлов Г.И., Равовой П.У.Мелиорация и эксплуатация гидромелиоративных систем /М.Г.Голченко, Г.И.Михайлов, П.У. Равовой; под общ.ред. М.Г. Голченко.-Мн.:Выш.шк.,1985.-303 с.

6. Даишев Т.И., Бишоф Э.А., Циприс Д.Б. Справочник по эксплуатации мелиоративных систем Нечерноземной зоны РСФСР/ Т.И.Даишев, Э.А.Бишоф, Д.Б.Циприс и др.-Л.:Агропромиздат.Ленингр.отд-ние,1987.-263с.

7. Кавешников Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооружений/Н.Т.Кавешников.-1989.-272с.

8.Лысов К.И., Чаюк И.А., Мускевич Г.Е. Эксплуатация мелиоративных насосных станций/К.И. Лысов, И.А.Чаюк, Г.Е.Мускевич.-М.:Агропромиздат,1988.-355 с.

9. Меліоративні системи та споруди. Частина 1. Норми проектування. Частина 2. Організація виконання робіт. ДБН В.2.4.-1-99.-К.: Держбуд України, 1999.-189с.

10. М.Ф.Натальчук, Х.А. Ахмедов, В.И. Ольгаренко/ Эксплуатация гидромелиоративных систем. – М.: Колос, 19836. – 279 с.

11. Оффенгенден С.Р. Эксплуатация гидромелиоративных систем /С.Р.Оффенгенден, А.Д.Панадиади, А.Ф. Радько.-М.:Колос,1972.-608с.

12.Положення про склад, порядок розробки, експертизи та затвердження проектів ремонту водогосподарських і меліоративних об’єктів. ВНД 33-3.1-01-98/ Укрінвестбуд.-К.,1998.

13. Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд.-К., 2000.-68 с.

14.Правила технической эксплуатации оросительных систем. - М.: Колос, 1975.-42с.

15.Сапунов А.П. Механизация полива /А.П.Сапунов. - М.: Агропромиздат,1987.-336с.

16.Технологические карты на ремонт сооружений мелиоративных систем.Альбом 1…5 НДТ.К.,198920.Эксплуатация гидромелиоративных систем / под ред. Н.А.Орловой. - К.: Вища школа,1985.-368с.

17. Большаков В.А. Справочник по гидравлике: Учеб. пособие для ВУЗов.-Киев, 1979. – 336 с.