Основи організації хірургічної допомоги 2 страница

4. Прямокутний листок щільного паперу розміром 12,5 х 8 см.

5. Прямокутний листок щільного паперу розміром 12,5 х 8 см, просочений гірчичним маслом.

67. Показання до застосування гірчичників, за винятком:

1. Біль на різних ділянках тіла при міозиті, невралгії,невриті,поліартриті, мігрені.

2. Гострі та хронічні процеси верхніх дихальних шляхів (трахеїти, бронхіти).

3. Запалення легенів, плеврит.

4. Кровотеча з носа.

5. Гіпертонічний криз, напад стенокардії.

68. Типові місця накладання гірчичників, за винятком:

1. Ділянка печінки, нирок.

2. Потилична ділянка, ділянка серця.

3. Верхня половина грудної клітки спереду

4. Міжлопаткова та підлопаткова ділянки.

5. На спині, уздовж хребта, на гомілці, стопі.

69. Зігрівальний компрес складається із:

1. Двох шарів і фіксуючої пов´язки.

2. Трьох шарів і фіксуючої пов´язки.

3. 3-8 шарів марлі і вощеного паперу.

4. 3-8 шарів марлі і вощеного паперу і фіксуючої пов´язки.

5. 3-8 шарів марлі, вощеного паперу і вати.

70. Тривалість застосування зігрівального компресу:

1. 10-12 годин.

2. 24 години.

3. 8-10 годин.

4. 3-5 годин.

5. 32 години.

71. Зігрівальний компрес застосовується при:

1. Забитих місцях.

2. Початкова стадія розвитку інфільтрату.

3. Реакція на укуси комах.

4. Артрити, міозити, неврити, плеврити.

5. Носова кровотеча.

72. Протипоказання для застосування грілки:

1. Біль у животі, нез´ясованого генезу.

2. Ниркова коліка.

3. Радикуліт.

4. Початкова стадія розвитку інфільтрату.

5. Отити.

73. Міхур з льодом використовують при, за винятком:

1. Кровотечі.

2. Початкова стадія гострих запальних процесів м´яких тканин.

3. Початкова стадія гострих запальних процесів органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

4. При травмах,забитих місцях,після операції на ділянках післяопераційної рани

5. Артритах, міозитах, невритах, плевритах.

74. Методика використання міхура з льодом:

1. Гумову грілку заповнюють шматочками льоду, між міхуром і шкірою прокладають щільну тканину, тривалість процедури 1,5 -2,0 години, при цьому через кожні 20-30 хвилин необхідно знімати міхур на 10 хвилин.

2. Гумову грілку заповнюють шматочками льоду, тривалість процедури 1,5 -2,0 години, при цьому через кожні 20-30 хвилин необхідно знімати міхур на 10 хвилин.

3. Гумову грілку заповнюють водою, між міхуром і шкірою прокладають щільну тканину, тривалість процедури 1,5 -2,0 години, при цьому через кожні 20-30 хвилин необхідно знімати міхур на 20 хвилин.

4. Гумову грілку заповнюють шматочками льоду, між міхуром і шкірою прокладають щільну тканину, тривалість процедури 1 годину, при цьому через кожні 20-30 хвилин необхідно знімати міхур на 5 хвилин.

5. Гумову грілку заповнюють шматочками льоду, між міхуром і шкірою прокладають щільну тканину, тривалість процедури 1,5 -2,0 години.

75. Газовідвідна трубка – це:

1. Гумова трубка довжиною 20-30 см і діаметром 0,5-1,0 см.

2. М´яка, товстостінна гумова трубка довжиною 30 – 50см і діаметром 0,5 -1,0 см; кінець її, який вводять у кишку, навколо центрального отвору закруглений.

3. М´яка, товстостінна гумова трубка довжиною 20- 40см і діаметром 1,0 см; кінець її, який вводять у кишку, навколо центрального отвору закруглений.

4. Трубка довжиною 30 см і діаметром 2,0 см; кінець її, який вводять у кишку, навколо центрального отвору закруглений.

5. Гумова трубка довжиною 30см і діаметром 2,0 см; кінець її, який вводять у кишку, навколо центрального отвору закруглений.

76. Клізма –це:

1. Введення через задньопрохідний отвір у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини з очисною, лікувальною або діагностичною метою.

2. Введення через задньопрохідний отвір у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини з метою швидкого введення в організм хворого лікарських препаратів, при наданні допомоги у невідкладних станах.

3. Введення у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини, коли виникає необхідність у введенні значних кількостей розчинів протягом тривалого часу.

4. Введення у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини при наданні медичної допомоги при невідкладних станах, екстремальних ситуаціях.

5. Введення через задньопрохідний отвір у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини.

77. Розрізняють наступні види клізм, за винятком:

1. Очисна, масляна.

3. Гіпертонічна.

4. Сифонна.

5. Лікувальна.

6. Діагностична.

78. Показання до застосування очисної клізми:

1. Гострі запальні захворювання прямої кишки.

2. Пухлини прямої кишки.

3. Запори (затримка випорожнень більше двох діб).

4. Кишкові кровотечі, геморой, що кровоточить.

5. Підготовка хворих до планових оперативних втручань на органах грудної клітки.

79. Показання до застосування очисної клізми, за винятком:

1. Запори (затримка випорожнень більше двох діб).

2. Підготовка хворих до ендоскопічного дослідження нижніх відділів товстої кишки.

3. Підготовка хворих до рентгенологічного дослідження нирок, жовчовивідних шляхів.

4. Пухлини прямої кишки.

5. Підготовка хворих до планових оперативних втручань на органах черевної порожнини.

80. Гіпертонічна клізма заснована на:

1. Введенні в просвіт прямої кишки 150-200 мл гіпертонічного розчину.

2. Введенні в просвіт прямої кишки 15-20 мл гіпертонічного розчину.

3. Введенні через задньопрохідний отвір у пряму кишку і нижні відділи товстої кишки рідини з метою швидкого введення в організм хворого лікарських препаратів, при

наданні допомоги у невідкладних станах.

4. Введенні в просвіт прямої кишки 150-200 мл вазеліну або рослинного масла.

5. Введенні в просвіт прямої кишки розчинів медпрепаратів, екстрактів, відварів.

81. Методика виконання масляної клізми, за винятком:

1. Підігрітим вазеліном заповнюють гумову грушу або шприц Жане.

2. Гумовий наконечник змазують вазеліном, вводять у пряму кишку на глибину 8-10 см і повільно натискаючи на грушу, вводять вміст у просвіт прямої кишки.

3. Після закінчення процедури хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні протягом 10 – 15 хвилин.

4. Послаблюючий ефект масляної клізми проявляється через 8 – 10 годин.

5. Послаблюючий ефект масляної клізми проявляється через 10 – 15хвилин.

82. Показання до застосування сифонної клізми:

1. Гострий апендицит.

2. Перитонит.

3. Кишкові кровотечі.

4. Кишкова непрохідність, особливо динамічна.

5. Атонічні коліти, що супроводжуються запорами.

83. Оснащення для проведення сифонної клізми.

1. Кружка Есмарха ємкістю до 2 літрів, з´єднана з гумовим шлангом діаметром до 1см, штатив, вазелін, гумові рукавички, клейонка, таз.

2. Рідкий вазелін в кількості 150-200 мл, гумова груша або шприц Жане з гумовим наконечником.

3. Лійка ємкістю 1,5-2,0 літра, гумова трубка діаметром не менше 1 см і довжиною 1,5 метра, клейонка, відро, гумові рукавички.

4. Кружка Есмарха, штатив, вазелін, гумові рукавички, клейонка.

5. Лікувальний розчин 50-100 мл при температурі його 38-40ºС, гумова груша або шприц Жане з гумовим наконечником.

84. У передопераційну підготовку торакальних хворих входить, окрім:

1. Ввечері, напередодні операції ставлять очисну клізму, голять волосся з того боку грудей, на якому буде проводитись операція.

2. Вранці в день операції ставлять очисну клізму

3. Антибіотикопрофілактика на операційному столі під час вступного наркозу перед розтином шкіри.

4. Проведення зонду для парентерального харчування.

5. Дренаж плевральної порожнини видаляється після введення в наркоз перед обробкою операційного поля.

85. У післяопераційному періоді догляд за хворими після операцій на легенях включає наступні заходи, за винятком:

1. Догляд за операційною раною, перев´язки.

2. Контроль за випорожненнями і відходженням газів, при необхідності – газовідвідна трубка.

3. Регулярний рентгенконтроль органів грудної порожнини, починаючи з першої доби.

4. Збереження дренажів до повної відсутності виділень по дренажах середостіння.

5. Стимуляція відходження мокротиння: вібраційний масаж, транс назальна катетеризація трахеї та стимуляція кашлю.

86. У передопераційну підготовку хворих, яким необхідна операція на черевній порожнині входить, окрім:

1. Гігієнічна ванна або душ увечері напередодні операції.

2. Постановка очисної клізми ввечері напередодні і вранці у день операції.

3. Виконати катетеризацію сечового міхура.

4. Промивання шлунка ввечері напередодні операції і вранці у день операції у хворих з явищами стенозу воротаря.

5. Проведення профілактики тромбоемболічних ускладнень і профілактики ранових ускладнень антибіотиками.

87. У післяопераційному періоді догляд за хворими після операцій на органах черевної порожнини включає наступні заходи, за винятком:

1. Регулярний рентгенконтроль органів грудної порожнини, починаючи з першої доби.

2. Профілактика ускладнень з боку органів дихання (дихальна гімнастика, інгаляції, масаж грудної клітки.

3. Контроль за випорожненнями і відходженням газів, при необхідності – газовідвідна трубка.

4. Догляд за післяопераційною раною: перев´язки за показаннями, при промоканні пов´язок - обов´язкове запрошення лікаря для огляду.

5. Догляд за дренажами: обов´язковий облік кількості виділень із кожного дренажу і його характер, щоденна зміна пов´язок навколо дренажів, при необхідності – промивання дренажів розчином антисептиків.

88. Особливості догляду за хворими в передопераційному періоді в урологічних хворих:

1. Гоління волосся на ділянці операції.

2. Постановка очисної клізми ввечері напередодні операції.

3. Проведення профілактики тромбоемболічних ускладнень.

4. Антибіотикопрофілактика.

5. Катетерізацію мочового міхура.

89. Ознаки смерті, за винятком:

1. Повне припинення дихання, відсутність пульсу на сонних артеріях і серцебиття.

2. Розширення зіниць і відсутність реакції на світло.

3. Поступове охолодження тіла, поява заклякання м´язів.

4. Поява трупних плям на пологих частинах трупа.

5. Блідість шкірних покривів.

90. Десмургія – це:

1. Вчення про правила надання першой медичної допомоги.

2. Вчення про пов′язки, їх застосування та методи їх накладення.

3. Наука про застосування пов′язок при пошкодженнях і ранах

4. Процес, що забезпечує чітке виконання всіх призначень лікаря.

5. Комплекс заходів, спрямований на знищення мікробів у рані.

91. Пов′язкою називають:

1. Перев′язний матеріал, накладений і закріплений на тій чи іншій ділянці тіла.

2. Засіб закріпленння перев′язного матеріалу в ділянці його накладання.

3. Метод накладання перев′язного матеріалу.

4. Накладання бинта на рану.

5. Процес накладання перев′язного матеріалу на рану.

92. Перев′язкою називають:

1. Процес накладання пов′язки на рану

2. Заміну одної пов′язки на іншу

3. Послідовну заміну пов′язки з маніпуляціями в рані та обробкою шкіри навколо неї.

4. Метод накладання пов′язки

5. Спосіб фіксації первинної і вторинної пов′язки на пошкодженій частині тіла.

93. Вимоги до перев´язного матеріалу, за винятком:

1. Гігроскопічність.

2. Еластичність.

3. Легкість стерилізації, не змінюючи при цьому своїх властивостей.

4. Стерильність.

5. Біологічна інертність.

94. Перев′язний матеріал, який застосовується для виготовлення пов ′язок:

1. Вата, бинти, лейкопластир.

2. Хустки, джгути, крохмаль

3. Марля, вата..

4. Гіпс, шини, бинти

5. Бинти, марля, шини.

95. Вимоги до первинної пов′язки:

1. Повинна бути просоченою лікарськими засобами.

2. Вона повинна бути стерильною.

3. Повинна бути виготовлена з марлі.

4. Не повинна визивати алергічних реакцій.

5. Добре всмоктувати виділення з ран.

96. Вторинною пов′язкою називають:

1. Пов′язку, яку накладають на рану вдруге.

2. Пов′язку, яку накладають у стаціонарі.

3. Пов′язку, яку накладають після вторинної хірургічної обробки рани.

4. Пов′язку після накладення вторинних швів.

5. Частину пов′язки, яка утримує первинну пов′язку.

97. За зовнішним виглядом і формою матеріалу пов′язки ділять на:

1. Бинтові, хусткові, пращевидні, Т – подібні, контурні.

2. Бинтові, клейові, контурні.

3. Тиснучі,, контурні, клейові.

4. Бинтові, тверді, м′які.

5. Бинтові, з витяганням, іммобілізуючи.

98. За способом фіксації перевя′зного матеріалу:

1. Пращевидні, контурні лейкопластирні, бинтові.

2. Бинтові, клейові, лейкопластирні.

3. Бинтові, хусткові, клейові.

4. Лейкопластирні, пращевидні, контурні.

5. Пращевидні, контурні, клейові.

99. За призначенням пов′язки ділять на:

1. Тверді, м′які.

2. Іммобілізуючі, для витягнення, хусткові.

3. Тиснучі, Т-подібні, контурні.

4. Клейові, тверді, лейкопластирні.

5. Фіксуючі, іммобілізуючі, з витяганням, стискаючі (гемостатичні).

100. Суцільні марльові пов′язки використовують:

1. При пораненні пальців кисті.

2. При опіках тулуба.

3. Опіках кінцівок.

4. Ураженнях голови.

5. Пошкодженнях гомілки.

101. Бинт має, за винятком:

1. Головку (скатана частина бинта).

2. Початок бинта (вільна частина).

3. Хвіст.

4. Спинку (зовнішня частина бинта).

5. Черевце (внутрішня частина бинта).

102. Винятком з правил десмургії (головка бинта в лівій руці) є пов′язки

1. Дезо на праву руку.

2. На тулуб.

3. Дезо на ліву руку.

4. На праве око.

5. На культю.

103. Винятком з правил десмургії (головка бинта в лівій руці) є пов′язки

1. На ліву молочну залозу.

2. На праву молочну залозу.

3. Дезо на ліву руку.

4. На праве вухо.

5. На ліву кисть.

104. Винятком з правил десмургії (головка бинта в лівій руці) є пов′язки

1. На праве око.

2. На праву гомілку.

3. На ліве вухо.

4. Дезо на ліву руку.

5. На праву молочну залозу.

105. Винятком з правил десмургії (головка бинта в лівій руці) є пов′язки

1. На ліве око.

2. Дезо на ліву руку.

3. На праве вухо.

4. На ліву кисть.

5. На праву молочну залозу.

106. Під час накладення пов′язки потерпілий повинен знаходитися у положенні :

1. Зручному для хворого.

2. На спині.

3. На животі.

4. Стоячи.

5. Лежачі.

107. Частина тіла, на яку накладають пов′язку, повинна бути на рівні:

1. Перев′язувального столу.

2. На рівні очей медичної сестри.

3. Грудини бинтуючого, нерухомою і вільно доступною для бинтування.

4. На рівні попереку хворого.

5. На рівні голови.

108. Лікар під час накладання пов′язки повинен стояти до хворого:

1. Обличчям до хворого і слідкувати за його станом.

2. Спиною до хворого.

3. Лицем до медсестри.

4. Боком до хворого.

5. Біля вікна.

109. Бинтування виконують у напрямку зліва направо, винятком є пов′язки:

1. На праву молочну залозу, ліве око, ліве вухо, пов′язка Дезо на праву руку.

2. Колосоподібна на правий плечовий суглоб.

3. Спіралеподібна на ліву гомілку.

4. Хусткову на праву молочну залозу.

5. На ліву молочну залозу, ліве око, ліве вухо, пов′язка Дезо на праву руку.

110. В процесі бинтування приймають участь дві руки:

1. Одна розмотує бинт, інша притримує пов′язку.

2. Права розмотує бинт, ліва притримує пов′язку і розправляє ходи бинта.

3. Ліва розмотує бинт, права підтримує пов′язку.

4. Ліва підтримує пов′язку, права допомагає.

5. Ліва і права руки приймають участь у розмотуванні бинта.

111. Прийом Гоффа:

1. Засіб фіксації першого туру бинта.

2. Засіб утримання бинта в руці.

3. Засіб закріплення накладеної пов′язки.

4. Засіб накладання пов′язок на різні ділянки тіла.

5. Засіб накладання пов′язки на голову.

112. Накладена пов′язка повинна відповідати таким вимогам:

1. Повинна бути стерильною.

2. Надійно фіксувати перев′язний матеріал.

3. Міцно утримувати перев′язний матеріал, не порушувати кровопостачання, рухів.

4. Добре пропускати повітря.

5. Добре всмоктувати ввиділення з рани.

113. На голову накладають бинтові пов′язки:

1. “Очіпок”, вуздечку, шапку Гіпократа.

2. Восьмиподібну.

3. Циркулярну.

4. Колосоподібну.

5. Пращеподібну.

114. На шию накладають бинтові пов′язки:

1. Пов′язка Дезо.

2. Контурні.

3. Пращеподібні.

4. Колосоподібні.

5. Восьмиподібну, кругову.

115. Особливості накладання пов′язки Дезо на праву руку.

1. Вона накладається ззаду наперед.

2. Вона накладається всупереч правилам десмургії: справа – наліво.

3. Накладена пов′язка не спричиняє зменшення рухів у суглобах.

4. Накладається у напрямку зліва-направо.

5. Перший тур накладається навколо лівого плеча.

116. Які пов′язки накладаються на плечовий суглоб ?

1. Спіральна.

2. Пов′язка Дезо.

3. Черепашача.

4. Колосоподібна, хусткова.

5. Повертальна.

117. Перелічіть показання для накладання хусткових пов′язок на кінцівки

1. Опіки пальців.

2. Перелом пальців кисті.

3. При травмах кінцівок для надання першої медичної допомоги.

4. Рана ступні.

5. Для надійної фіксації перев′язного матеріалу.

118. На перший палець кисті накладаються пов′язки:

1. Спіральна.

2. Повертальна.

3. Пращаподібна.

4. Циркулярна.

5. Колосоподібна.

119. На які частини тіла накладаються черепашачі пов′язки ?

1. На колінний, локтьовий суглоби, п′яточну область.

2. На голову.

3. Ступню.

4. Кисть.

5. Живіт.

120. Пов′язку – рукавичку накладають на:

1. Долонну поверхню кисті

2. Перший палець кисті

3. На ступню

4. Тил і на всі пальці кисті

5. На п′ятий палець кисті

121. На 2-й і 5-й пальці кисті застосовують пов′язки:

1. Повертальну, спіральну, колосоподібну.

2. Хрестоподібну, повертальну.

3. Спіральну.

4. Колосоподібну.

5. Т- подібну.

122. Висхідна колосоподібна пов′язка на плечовий суглоб починається:

1. В середній третині плеча.

2. В нижній третині плеча.

3. Навколо грудної клітки.

4. Навколо шиї .

5. В верхній третині плеча.

123. Нисхідна колосоподібна пов′язка на плечовий суглоб починається:

1. Навколо грудної клітки.

2. З надпліччя, ближче до шиї.

3. На плечі з іншого боку.

4. В верхній третині плеча.

5. В нижній третині плеча.

124. На конічні частини тіла накладають пов′язки:

1. Спіральну з правильними і неправильними перегинами.

2. Черепашачі, що сходяться і розходяться.

3. Висхідну колосоподібну.

4. Нисхідну колосоподібну.

5. Повертальну.

125. На колінний суглоб накладають пов′язки:

1. Спіральну.

2. Колосоподібну.

3. Черепашачі, що сходяться і розходяться.

4. Циркулярну.

5. Пращоподібну.

126. Які пов′язки накладаються на куксу гомілки, стегна ?

1. Повертальну.

2. Черепашачі, що сходяться і розходяться.

3. Спіральну з правильними і неправильними перегинами.

4. Контурну.

5. Нисхідну колосоподібну.

127. На ступню накладають бинтові пов′язки:

1. Спіральну.

2. Контурну.

3. Хрестоподібну.

4. 8-подібну, колосоподібну, повертальну.

5. Черепашачу.

128. На п′яточну ділянку ступні накладають пов′язку:

1. Черепашачу.

2. 8-подібну.

3. Спіральну.

4. Контурну.

5. Колосоподібну.

129. Косинка має трикутну форму, виготовляється з різних тканин і має, за винятком:

1. Основу.

2. Верхівку.

3. Початок.

4. Кінці.

5. Середину.

130. Клеолова пов´язка, за винятком:

1. Застосовується як вторинна для фіксації первинної пов´язки.

2. Клеол складається з 45 частин каніфолі, 1 частини рослинної олії, 37 частин 95% етилового спирту і 17 частин ефіру.

3. Клеол складається з 20 частин каніфолі, 1 частини рослинної олії, 20 частин 95% етилового спирту і 17 частин ефіру.

4. Навколо накладеної на рану первинної пов´язки шкіру змазують ватним тампоном, змоченим креолом.

5. Марлеву серветку натягують над первинною пов´язкою, щільно притискають до ділянки шкіри, змазаних креолом.

131. Методика накладання пов´язок з використанням бинта "Ретеласт", за винятком:

1. Рану або зону ушкодження закривають стерильною пов´язкою.

2. Від бинта потрібного розміру відрізають шматок потрібної довжини.

3. Медичний працівник просовує кисті рук всередину приготовленого відрізка бинта зі зверненими одна до одної долонями і розтягує бинт.

4. Розтягнутий бинт натягають у вигляді "рукава" на уражену частину тіла.

5. Пов´язка потребує додаткової фіксації.

132. Асептика – це:

1. Сукупність методів і прийомів роботи, спрямованих на запобігання проникненню інфекції в рану, в організм хворого, на створення стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.

2. Комплекс організаційно –технічних заходів в хірургії.

3. Система догляду за хворими.

4. Правила дотримання внутрішнього розпорядку в хірургічному відділенні.

5. Комплекс гігієнічних заходів для профілактики розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

133. Основні шляхи розповсюдження інфекції:

1. Через шкіру.

2. Через лімфатичну систему.

3. Верхні дихальні шляхи.

4. Руки хірурга.

5. Екзогенний, ендогенний.

134. Екзогенний шлях розповсюдження інфекції:

1. Інфекція внутрішніх органів.

2. Шлунково – кишковий тракт .

3. Повітряно – краплинний, контактний, імплантаційний.

4. Верхні дихальні шляхи.

5. Сечовивідні шляхи.

135. Контактна хірургічна інфекція – це:

1. Інфекція, яка потрапила в рану через інструменти, білизну, перев′язний матеріал, руки хірурга.

2. Інфекція, яка потрапила в рану через повітря, пил, краплі рідини.

3. Інфекція, яка потрапила в рану при використанні шовного матеріалу.

4. Інфекція, яка потрапила в рану при статевому контакті.

5. Інфекція, яка потрапила в рану при укусах тварин.

136. В операційному блоці розрізняють зони, окрім:

1. Перша зона – операційні зали і стерилізаційні.

2. Друга зона – приміщення, безпосередньо зв´язані через двері з операційною (передопераційна, наркозна).

3. Третя зона – приміщення для зберігання апаратів, медичних інструментів, кімнати хірурга, медичних сестер.

4. Четверта зона – приміщення, не зв´язане з проходженням через санпропускник або спеціальний шлюз.

5. П´ята зона – приміщення для зберігання наркозного апарату, інструментів.

137. Операційний блок – це:

1. Самостійно функціонуючий підрозділ, який розміщується в декількох спеціальних приміщеннях в ізольованому крилі, або відсіці хірургічного відділення.

2. Спеціально обладнане приміщення для виконання перев′язок, огляду ран і проведення деяких процедур.

3. Підрозділ, який самостійно працює, розміщений в окремому приміщенні.

4. Кімната для виконання різноманітних маніпуляцій.

5. Кімната для роботи лікарів.

138. Операційний блок складається, за винятком:

1. Власне операційної.

2. Предопераційної.

3. Матеріальної.

4. Кімнати для персоналу.

5. Маніпуляційної.

139. Вимоги до операційної, окрім:

1. Вікна повинні бути відкритими.

2. Має бути дуже чистою.

3. Підлога покрита лінолеумом або кахелем.

4. Стіни – кахелем або олійною краскою.

5. Стеля покрита олійною фарбою.

140. Види прибирання в операційній, за винятком:

1. На початку робочого дня - попереднє, поточне

2. Вечірнє.

3. Після кожної операції.

4. В кінці робочого дня – заключне.

5. Генеральне.

141. Генеральне прибирання в операційному блоці проводиться:

1. Кожного дня.

2. 1 раз на тиждень.

3. 2 рази на тиждень.

4. Один раз на 10 днів.

5. Один раз на місяць.

142. Обов'язково носити марлеві маски треба, окрім:

1. В операційній.

2. В перев'язочній.

3. В ординаторській.

4. В палатах під час епідемії грипу.

5. При виконанні маніпуляцій, пов'язаних з пошкодженням покривних тканин.

143. В марлевій масці повинно бути:

1. 1 шар.

2. 2 шари.

3. 3 – 4 шари.

4. 5 шарів.

5. 7 шарів.

144. Стерилізація – це:

1. Повне звільнення будь-якого предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на нього фізичними або хімічними факторами.

2. Сукупність методів і прийомів роботи, спрямованих на запобігання проникненню інфекції в рану, в організм хворого, на створення стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.

3. Комплекс організаційно –технічних заходів в хірургії.

4. Правила дотримання внутрішнього розпорядку в хірургічному відділенні.

5. Комплекс гігієнічних заходів для профілактики розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

145. Розрізняють наступні методи стерилізації, за винятком:

1. Фізичні, хімічні.

2. Фізичні, хімічні, біологічні .

3. Обпалювання, кип´ятіння, парою під тиском, гарячим повітрям, променева стерилізація.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

146. Предстерилізаційна підготовка хірургічних інструментів складається з наступних моментів:

1. Знезаражування, миття, висушування, контроль якості предстерилізаційної підготовки.

2. Миття, висушування, контроль якості предстерилізаційної підготовки.