ЗАХОДИ безпеки на рудниковому транспорті та підйомі

1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.

Безпечне пересування людей по горизонтальних і похилих виробках забезпечується перш за все пристроєм проходів шириною не менше 0,7 м на висоті 1,8 м по одній сторони виробок на всьому їх протязі. У місцях установки меневрових лебідок повинен передбачатися такий же прохід для людей.

Після виходу з кліті (людської вагонетки) робочий повинен слідувати до робочого місця по передбаченому маршруту, не затримуючись в при ствольному дворі і інших виробках. Забороняється заходити в захищені гратами виробках, а також у виробки, робота в яких не була доручена нарядом.

Забороняється переходити через підйомне відділення стволів; переходити дозволяється тільки по обхідної виробки, або через сходове відділення.

Пересуватися в шахті необхідно тільки по виробках, по яких ходити дозволено. Забороняється проходити між вагонетками потягу або перелазити через них. Переходити через стрічкові або інші конвеєри дозволяється тільки по перехідних містках. Ширина такого містка повинна бути не менше 0,6 м. Містки встановлюють в місцях перетину виробок і споруджуються з негорючих матеріалів.

Пересуваючись по відкотних виробках, робочий не повинен слідувати по рейковим шляхам, а повинен пересуватися по стороні виробки, призначеної для проходу людей.

При наближенні потягу робочий повинен зупинитися у стінки виробки з боку проходу для людей і пропустити потяг.

При необхідності зупинки потягу робочий повинен дати сигнал машиністу повторними рухами світильника упоперек виробки.

Забороняється ходити по похилих виробках, по яких проводиться відкатка вагонетками або іншими відкатувальними судинами, а також знаходитися в вантажному відділенні виробок, по яких проводиться доставка вугілля (породи) самопливом (окрім випадків проведення ремонту за умови виконання спеціальних заходів).

Пересування по похилих виробках, по яких проводиться відкатка вагонетками або іншими відкатувальними судинами, дозволяється тільки при зупинення руху вагонеток.

Забороняється під час дії підйомних пристроїв в похилих виробках вхід на майданчики, на яких проводиться зчеплення і розчіплення вагонеток, особам, що не беруть участь в цій роботі.

Не дозволяється проїзд людей на локомотивах, у вагонетках, на платформах , в скіпах, на конвеєрах і інших транспортних засобах, яки не призначені для перевезення людей.

При пересуванні по вертикальних і похилих виробках робочий повинен надійно прикріпити інструмент і інші предмети, щоб вони не могли впасти і травмувати людей, що знаходяться нижче.

2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.

Перевезення людей по горизонтальних виробках обов'язкове при видаленні місця роботи від ствола шахти на відстань більше 1 км., а по вертикальних та похилих підготовчих виробках – якщо різниця між помітками кінцевих пунктів виробок перевищує 25м. Для перевезення людей повинні застосовуватися пасажирські вагонетки типу ВП і ВПГ, розраховані на 12, 18 і 24 чоловік. Допускається перевезення людей у вантажних вагонетках з глухим кузовом, що мають знімні сидіння. Такі сидіння звичайно виготовляються з дошок завтовшки 40-50 мм. Сидіння упираються в стінки кузова по ширині на початку закруглення днища.

Швидкість руху пасажирських поїздах не повинна перевищувати 20 км/год, а при перевезенню людей в спеціально обладнаних вантажних вагонетках 12 км/год. Гальмівний шлях електровоза при перевезенні людей не повинен перевищувати 20 м. При перевезенні по похилих виробках - не більше 5 м/с.

У потягах з людьми дозволяється перевезення інструментів і запасних частин, не виступаючих за борти вагонеток. Перевезення в цих поїздах вибухових і займистих матеріалів категорично заборонене.

Пасажирські вагонетки оглядаються машиністом локомотива що змінно, при цьому особлива увага приділяється зчіпним, сигнальним і гальмівним пристроям. Сигнальні і гальмівні засоби перевіряються шляхом включення їх в роботу, а зчіпні пристрої - шляхом ретельного огляду.

У разі виявлення несправностей, загрозливих безпеці людей, експлуатація вагонеток забороняється.

Дозвіл на перевезення людей записується диспетчером в шляховий лист машиніста.

Місця посадки повинні бути освітлені, ділянка контактного дроту в цих місцях на період посадки і виходу людей повинна бути відключена машиністом електровоза. Якщо контактний дріт має захисну огорожу, що не допускає випадкового дотику, то він може не відключатися.

У похилих виробках перевезення людей повинне здійснюватися в спеціальних вагонетках. В даний час для цієї мети застосовують вагонетки типу ВЛН на 6, 10 і 15 місць. Відмітна особливість цих вагонеток - наявність парашутних пристроїв, що зупиняють потяг без різкого поштовху і відцентрового обмежувача швидкості, що автоматично включає гальмівну систему при перевищенні встановленої швидкості на 25%.

Парашути можуть бути приведені в дію і від ручного приводу кондуктором потягу. Вони встановлюються на кожній вагонетці і зв'язані загальною тягою, що забезпечує одночасність їх дії.

Під час перевезення людей кондуктор знаходиться в першій по напряму руху вагонетці, в передній її частині, проте при перевезенні людей по виробках з кутом нахилу більш 50^о обслуговування потягу кондуктором не потрібне, оскільки при таких кутах нахилу проглядання шляху практично неможливе, а раптова поява на шляху перешкод маловірогідна. Всі потяги або окремі вагонетки повинні мати світлові сигнали, встановлені попереду.

Діючими Правилами безпеки категорично забороняється розміщення в одної виробки засобів для спуску і підйому людей і засобів рейкового транспорту для спуску (підйому) вантажів. Використання однієї підйомної установки для спуску і підйому людей і вантажів можливо тільки в тому випадку, якщо при цьому не проводиться перещепка підйомних судин.

Наказом по шахті призначаються особи, відповідальні за організацію перевезення людей і вантажів.

Устаткування для перевезення людей в похилих виробках є об'єктом постійного контролю. Щозмінної перевірці і огляду підлягають вагонетки, причіпні пристрої і запанцировка канатів. Парашутні пристрої випробуються шляхом включення ручного приводу.

Щодоби оглядаються виробки і шляхи, а перед спуском (підйомом) зміни робочих один раз пропускаються по виробках порожні вагонетки. Не рідше за один раз на 6 місяців необхідно проводити випробування парашутів.

3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.

Ручне зчеплення і розчеплення вагонів при русі поїздів забороняється. Для цього повинні застосовуватися спеціальні пристосування. Недопустиме зчеплення або розчеплення вагонеток ближче 5 м від перекидача, вентиляційних дверей і інших перешкод.

Для установки на рейки вагонеток, що зійшли з них, або електровозів категорично забороняється користуватися підручними засобами: вагамі, затягуваннями і т.д. Для цієї мети на кожному електровозі і в приствольному дворі повинні бути домкрати і самостави.

У разі потреби ручний підкатки вагонеток відстань між ними повинна бути не менше 10 м, а якщо ухил виробки більше 0,005, то не менше 30 м. При цьому на передній стінці вагонетки повинен бути встановлений світильник. При ухилах більше 0,01 ручна відкатка забороняється взагалі.

Забороняється у всіх випадках відкатка незчеплених вагонів.

Не допускається причіплювання до електровоза вагонеток, завантажених лісом або устаткуванням, виступаючим за верхній габарит кузова. При транспортуванні довгомірного матеріалу і устаткування слід застосовувати тільки жорсткі зчеплення, що забезпечують постійну відстань між платформами. Довжина такого зчеплення підбирається з такого розрахунку, щоб між вантажем на суміжних платформах витримувалася відстань, що забезпечує проходження поїздів на закругленнях шляхів, але не менше 300 мм.

При транспортуванні вантажів по похилих виробках слід мати запобіжні пристрої, що перешкоджають скачуванню вагонеток у разі обриву каната. Для цієї мети застосовуються ловці різних систем (рисунок. 1). При кінцевій відкатці знімні ловці встановлюють на останньому вагонетці, при нескінченній відкатці - вище за кожен приймальний майданчик (окрім верхнього): перший на відстані 5 м від майданчика і другий в 5 м від першого. Окрім цього, при відкатки кінцевими канатами по похилих виробках з горизонтальними заїздами на верхніх приймальних майданчиках виробок потрібно встановлювати стопори. На заїздах всіх приймальних майданчиків з похилими заїздами, а також нижче за верхніх і вище за нижні майданчики з горизонтальними заїздами повинні бути встановлені бар'єри з дистанційним або автоматичним керуванням.

Рисунок 1. Ловці вагонеток:

а - рухомих вниз; б, в, г - рухомих вгору; 1- рейки; 2 - двуплечий важіль; 3 - упор; 4 - важіль з противагою; 5- різця; 6 - пружина повернення; 7- кулака; 8 - каретка ловця; 9 - дерев'яний брус; 10- запобіжної вилки

Такі стопори і бар'єри слід відкривати тільки для пропуску вагонеток. Бар'єри з ручним управлінням допускаються на дільничних похилих виробках завдовжки менше 30 м, що служить для доставки допоміжних матеріалів і устаткування.

4. Засоби рудникового транспорту.

На кожній шахті повинна бути затвердже­на головним інженером схема транс­порту.

Для транспортування матеріалів і устаткування, а також видачі породи від ремонту та перекріплення в похилих виробках можуть застосовуватися лебідки, які відповідають таким вимогам:

а) відношення діаметра барабана (шківа) до діа­метра каната повинно бути не меншим за 20. Допус­кається багатошарове намотування каната на бара­бан;

б) швидкість руху каната на середньому радіусі намотування не повинна перевищувати 1,8 м/с;

в) лебідки повинні мати двоє гальм, одне з яких повинно діяти на барабан (шків). Кожне із гальм повинно забезпечувати в загальмованому стані при­воду не менше ніж двократне відношення величини гальмівного моменту до статичного.

На заново створюваних лебідках указаного при­значення повинно передбачатися автоматичне вклю­чення гальм під час припинення подавання енергії.

5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.

Радіуси заокруглення рейкових колій і пе­ревідних кривих у наново запроваджуваних виробках повинні бути не меншими:

для колії 600 мм - за 12 м;

для колії 900 мм - за 20 м.

На сполученні виробок, не призначених для локо­мотивної відкатки, дозволяється заокруглення колії радіусом, не меншим за чотирикратну найбільшу жорстку базу рухомого складу.

У діючих виробках дозволяється експлуатація рей­кових колій з заокругленням радіусом, не меншим за 8 м для колії 600 мм і не меншим за 12 м для колії 900 мм.

Розширення колії при укладанні дозво­ляється не більше ніж на 4 мм і звуження її не більше

ніж на 2 мм у порівнянні з номінальною шириною рейкової колії.

Розширення рейкової колії в процесі експлуатації не повинно перевищувати 15 мм на прямолінійних ділянках і 10 мм - на криволінійних, перевищення однієї рейки над іншою на прямолінійній ділянці колії - не більше 4 мм.

Недопускається експлуатація рейкових колій при:

а) зношенні головки рейки по вертикалі більше за 12 мм для рейок типу Р-24, 16 мм для рейок типу Р-33 та 20 мм для рейок типу Р-38, а також при до­тиканні ребордою колеса головок болтів, за наявності подовжніх і поперечних тріщин у рейках, викришу­ванні голівки рейок, відколюванні частини підошви рейки та інших дефектах, що можуть викликати сход­ження рухомого складу з рейок;

б) відхиленні рейок від осі колії на стиках (роз­ломах) більше ніж на 50 мм на довжині рейки мен­ше ніж 8 м.

Не допускається експлуатація стрілочних переводів при:

а) збитих, викришених і вигнутих у подовжніх і поперечних напрямках вістряках (пір'ях);

б) роз'єднаних стрілочних тягах;

в) замиканні стрілок із зазором більше ніж 4 мм між притисненим вістряком і рамною рейкою;

Рисунок 2. Пристрій рейкового стику

г) відсутності фіксації положення стрілочних пе­реводів за допомогою фіксаторів чи інших пристроїв;

ґ) відкритих канавках для тяг приводів стрілоч­них переводів.

Механічні та ручні приводи стрілочних пе­реводів відкатних колій повинні встановлюватися з боку людського проходу так, щоб забезпечити вільну відстань, не меншу за 0,7 м від найбільш виступаючий частини приводу до кромки рухомого состава поїзда.

Відстань від приводу до кріплення повинна забез­печувати зручність монтажу, огляду та ремонту. При недостатній ширині виробки приводи стрілочних переводів повинні розташовуватися в нішах.

Стрілочні переводи в приствольних дворах, на пересіченні головних відкотних виробок (між со­бою і з дільничними) повинні мати дистанційне уп­равління з кабіни локомотива, що рухається. На заїз­дах похилих відкотних виробок стрілочні переводи повинні мати дистанційне управління з пультів. Ця вимога не поширюється на стрілочні переводи, які використовуються епізодично, що встановлюються на в'їздах до гаражів, центральної підземної підстанції (далі - ЦПП), водовідливних камер, складів вибухо­вих матеріалів та ін.

Тимчасові гаражі для ремонту локомотивів на поверхні дозволяється обладнувати тільки на спе­ціальних тупикових коліях на відстані не менше за 30 м від ствола.

На рейкових коліях, що з'єднують гаражі локо­мотивів зі стволами, повинні встановлюватися по­стійно закриті бар'єри.

Колія, колійні пристрої, водовідвідні кана­ви, стрілочні переводи, колійні сигнали та знаки, за­зори і проходи на горизонтальних і похилих відкат­них виробках, а також контактна мережа електровозної відкатки повинні перевірятися начальником дільниці шахтного транспорту або його заступником (механіком) не менше одного разу на місяць і гірни­чим майстром або спеціально призначеною наказом керівника підприємства особою - не менше двох разів на місяць.

При огляді гірничим майстром або спеціально призначеною наказом керівника підприємства осо­бою повинні вимірюватись ширина рейкової колії та перевищення однієї рейки над другою. Не рідше одного разу на рік повинні провадитися перевірка зношення рейок і нівелювання профілю відкатних колій. Терміни нівелювання встановлюються голов­ним інженером шахти. Результати нівелювання фіксуються службою головного маркшейдера шахти.

6. Вимоги правил безпеки до локомотивної відкатки

Горизонтальні виробки, по яких провадить­ся відкатка локомотивами, повинні мати нахил не більше за 0,005.

У тих випадках, коли гірничо-геологічні умови не дозволяють виконати вказану вимогу, допускається, як виняток, збільшення нахилу до 0,050.

Гальмівний шлях состава поїзда на макси­мальному нахилі при перевезенні вантажів не повинен перевищувати 40 м, а при перевезенні людей - 20 м.

В окремих випадках в прямолінійних виробках з нахилом не більше ніж 0,005, що освітлюються ста­ціонарними світильниками, за спеціальним проек­том, погодженим з МакНДІ і органом Держнаглядохоронпраці, дозволяється збільшення гальмівного шляху до 80 м при перевезенні вантажів і до 40 м - при перевезенні людей.

Локомотив під час руху повинен знаходи­тися у голові поїзда. Перебування локомотива у хвості поїзда дозволяється тільки при маневрових операці­ях, виконувати які дозволяється на ділянці довжи­ною не більше за 300 м при швидкості руху не більше за 2 м/с.

Дозволяється зіштовхування складу вагонеток до вибою під час проведення одноколійних підготовчих виробок на відстань не більше за 400 м.

Для світлового позначення поїзда, що ру­хається, на останній вагонетці повинен бути встанов­лений світильник з червоним світлом. У разі пере­сування локомотива без вагонеток світильник з чер­воним світлом повинен установлюватися на задній (за ходом) частині локомотива при відсутності фари з червоним світлом.

При перебуванні локомотива у хвості состава по­їзда на передній зовнішній стінці першої за ходом руху вагонетки повинен бути підвішений включений спеціальний світильник, що блимає, або червоного кольору.

Забороняється на ділянках колії під вклю­ченим контактним проводом рух своїм ходом аку­муляторних електровозів, які не мають даху над кабі­ною, а також їх буксирування під час перебування машиніста в кабіні.

Зазор по висоті між завантажувальним при­строєм і локомотивом з кабіною без даху повинен бути не меншим за 0,4 м.

Не допускається експлуатація локомотивів при:

а) порушенні вибухобезпеки устаткування на локо­мотивах;

б) знятій кришці батарейного ящика акумулятор­ного електровоза, несправному її блокувальному при­строї і без злектроізоляційного покриття;

в) несправності електрообладнання, блокувальних пристроїв і засобів захисту;

г) несправних або невідрегульованих гальмах;

ґ) несправності пісочниць або відсутності піску в них;

д) несправності зчіпних пристроїв; є) несправності буферів;

є) зношенні більш як на 2/3 товщини колодок і більш як на 10 мм - бандажів;

ж) несправності фар або за наявності фар, що не світяться;

з) несправності сигнальних пристроїв.

Кожен локомотив, що знаходиться в екс­плуатації, повинен оглядатися з записом результатів у спеціальний журнал огляду в такі строки:

а) щозмінно машиністом під час приймання ло­комотива;

б) черговим електрослюсарем під час випуску ло­комотива на лінію;

в) щотижня начальником електровозного депо, або - механіком дільниці шахтного транспорту;

г) щомісячно начальником дільниці разом з ме­ханіком шахтного транспорту.

Щорічно повинен проводитися технічний огляд (ТО) локомотивів комісією, призначеною наказом керівника підприємства за участю представника місцевого органу Держнаглядохоронпраці.

7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.

Для відкатки контактними електровозами допускається застосування постійного струму напру­гою не вище за 600 В.

Під час контактної відкатки для зменшен­ня опору на рейкових коліях повинні встановлюва­тися електричні з'єднувачі. Відстань між місцями підвіски контактного проводу : на прямолінійних дільницях – не більше за 5м, на поворотах – не більше 3м.

Відстань від контактного проводу до верхняка кріплення повинна бути не меншою за 0,2 м.

Відстань від струмоприймача електровоза до кріплення виробки повинна бути не меншою за 0,2 м.

На час опускання і підіймання зміни пра­цівників контактний провід повинен вимикатися на ділянці від ствола до посадочного майданчика, розта­шованого в приствольному дворі.

Контактна мережа повинна бути секційована вимикачами, відстань між якими не повинна перевищувати 500 м. Секційні вимикачі повинні вста­новлюватися також на всіх розгалуженнях контакт­ного проводу.

Контактний провід у місцях ремонту ви­робок, вивантажування (навантажування) довгомірних матеріалів і устаткування та на посадочних май­данчиках повинен вимикатися на час виконання цих робіт та посадки (висадки) людей.

Заряджання акумуляторних батарей про­вадиться в зарядних камерах на зарядних столах.

Допускається провадити заряджання акумулятор­них батарей на рамі електровоза у тимчасових каме­рах під час підготовки нових горизонтів.

Під час заряджання акумуляторних батарей криш­ка батарейного ящика повинна бути знятою.

Таблиця .1 Висота підвіски контактного проводу від головки рейки

Назва виробки	Висота підвіски, м
Виробки приствольного двору на ділян­ках пересування людей до місця посадки у вагонетки Виробки приствольного двору, посадочні та вантажно-розвантажувальні майдан­чики, пересічення виробок, якими руха­ються люди, з виробками, в яких підві­шений контактний провід Усі інші виробки за наявності механізо­ваного перевезення людей або окремих виробок (відділень) для пересування людей	2,2   2,0   Допускається не менша за 1,8

Акумулятори і батарейний ящик дозволяється закривати тільки після зупинення газовиділення із акумуляторів, але не раніше ніж через годину після закінчення заряджання.

Батарейний ящик під час заряджання батареї повинен бути заземлений.

Забороняється заряджати та експлуатувати не справні або забруднені акумуляторні батареї.

Перед випуском вибухобезпечного електровоза на лінію необхідно вимірювати уміст водню в батарей­ному ящику, який не повинен перевищувати 2,5%.

У шахтах, небезпечних за газом та пилом, ремонт акумуляторних електровозів, пов'язаний з роз­криттям електроустаткування, дозволяється прова­дити тільки в гаражі.

8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.

Відповідно до Інструкції по безпечній експлуатації підземних пасажирських підвісних канатних доріг пристрій їх можливо при кутах нахилу виробок до 25 град.

Проте допускається в окремих випадках за спеціальними проектами, затвердженим керівництвом виробничого об'єднання, застосування канатних доріг, у виробленнях з кутом нахилу до 30^о.

Швидкість руху тягового каната при вугіллі нахилу вироблення до 10^о не повинна перевищувати 1,4 м/с, а при великих кутах -1,2м/с. Інтервали руху підвісних сидінь повинні бути не менше 8 с. Відстані між гілками тягового каната встановлені не менше 1 м.

У місцях посадки і висадки людей слід влаштовувати майданчики завдовжки не менше 8 м. Такі майданчики повинні вистилатися трапами, мати поручні уздовж виробки і бути освітлені. Обов'язково повинні бути освітлені виробки , по яких прокладена канатна дорога. Пуск дороги потрібно проводити з пультів, розташованих на приводній станції або в місцях посадка, тільки після подачі попереджувального сигналу тривалістю не менше 6 с. Зупинка дороги повинна здійснюватися з будь-якого місця виробки, по якому прокладена дорога.

За станом всіх елементів канатної дороги необхідно вести постійний контроль: спеціалізована бригада не рідше за один раз на 2 роки повинна проводити ревізію і випробування дороги; не рідше за один раз на рік слід проводити нівелювання траси і опорних роликів; не рідше за один раз в 6 мес комісія під головуванням головного механіка шахти повинне проводити випробування елементів захисту і управління;

головний механік шахти або його помічник проводять перевірку механічного і електричного устаткування не рідше за два рази на місяць, а детальний огляд канатів - не рідше за один раз на місяць.

9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.

Стрічкові конвеєри повинні обладнуватися:

а) датчиками бокового сходження стрічки, що ви­микають привод конвеєра під час сходження стрічки вбік більше ніж на 10% її ширини;

б) засобами пилозаглушення в місцях перевантаження;

в) пристроями для очищення стрічок та барабанів;

г) пристроями, що вловлюють вантажну вітку стрічки при її розриві, або пристроями, які контролюють цілість тросів та стикових з'єднань гумотросових стрічок у виробках з кутом нахилу більше за 10°;

ґ) засобами захисту, що забезпечують вимикання приводу конвеєра при перевищенні допустимого рівня матеріалу, що транспортується, в місцях переванта­ження, зниженні швидкості стрічки до 75% номіналь­ної (пробуксовка), перевищенні номінальної швид­кості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8%;

д) пристроєм для вимикання приводу конвеєра з будь-якої точки по його довжині;

є) гальмівними пристроями;

є) засобами автоматичного і ручного пожежога­сіння.

Апаратура автоматичного або дистанційно­го автоматизованого управління конвеєрними лінія­ми, повинна забезпечувати:

а) вмикання кожного наступного конвеєра в лінії тільки після установлення номінальної швидкості руху тягового органу попереднього конвеєра;

б) автоматичне вимикання всіх конвеєрів, що транспортують вантаж на зупинений конвеєр, а в лінії, яка складається із скребкових конвеєрів, при несправ­ності одного з них - вимикання також того, що стоїть попереду;

в) неможливість дистанційного повторного вми­кання несправного конвеєра у разі спрацювання елек­тричних захистів електродвигуна, несправності ме­ханічної частини конвеєра (обрив або заклинювання робочого або тягового органу), при спрацюванні за­хистів через затяжний пуск конвеєра, зниження швид­кості стрічки до 75% номінальної (пробуксовка) і перевищенні номінальної швидкості стрічки бремс­бергових конвеєрів на 8%;

г) місцеве блокування, яке запобігає пуску даного конвеєра з пульта управління;

ґ) вимикання електропривода при затяжному за­пускові;

д) двосторонній телефонний або гучномовний зв'я­зок між пунктами установки приводів конвеєра та пультом управління;

є) блокування запуску конвеєра за відсутності тиску води в протипожежному посаді;

є) блокування запуску конвеєра при знятому ого­родженні.

У похилих виробках, обладнаних конвеєра­ми, дозволяється настилання рейкової колії та уста­новлення лебідок, призначених для транспортування матеріалів і устаткування. Одночасна робота конвеє­ра та лебідки забороняється, що повинно забезпечу­ватися відповідними електричними блокуваннями.

Не дозволяється суміщення локомотивної відкат­ки у виробках, обладнаних конвеєрним транспортом, крім випадків доставки вантажів для обслуговуван­ня і ремонту виробок і конвеєрів.

Для закріплення у виробках приводних, на­тяжних і кінцевих станцій скребкових конвеєрів, ме­ханізованої пересувки скребкових конвеєрів в очис­них виробках, натягу ланцюга конвеєрів під час її збирання та розбирання, а також для розштибування конвеєрів повинні застосовуватися прилади завод­ського виготовлення.

Дозволяється застосування приладів, виготовлених ремонтними підприємствами.

У виробках, обладнаних конвеєрами, повинні бути безпечні переходи через конвеєри.

Забороняється:

а) ремонт, змазування деталей, що рухаються, та очищення конвеєрів під час їх роботи, робота при заштибованому конвеєрі та несправних роликах або за їх відсутності, невиконання вимог цих Правил, а також при дотику стрічкою непорушних елементів конвеєрного посаду або кріплення;

б) перевезення людей, лісу, довгомірних матеріалів і устаткування на непристосованих для цієї мети кон­веєрах.

Огляд конвеєра, апаратури управління, ро­ликів, натяжних і завантажувальних пристроїв, стрічки та її стиків, а також пристроїв, що забезпечу­ють безпечну експлуатацію конвеєра (гальмівних пристроїв, засобів уловлення стрічки та ін.), повинен проводитися щозміни гірничим майстром дільниці.

Огляд і перевірка роботи апаратури управління та захисту (датчиків сходження та пробуксовування стрічки, рівня навантаження, раптової зупинки та ін.), пристроїв, що забезпечують безпеку експлуатації кон­веєрів (гальм, уловлювачів стрічки, блокування ого­рожі та ін.), засобів протипожежного захисту та на­явності води у протипожежному посаді повинні про­вадитися один раз на-добу механіком дільниці або спеціально призначеною особою.

Щомісяця стаціонарні конвеєри повинні огляда­тися механіком дільниці із записом у журналі ог­ляду.

Перед уведенням до експлуатації та надалі один раз на рік спеціалізована налагоджувальна організа­ція повинна проводити ревізію та налагодження ма­гістральних, стрічкових стаціонарних конвеєрних ліній.

10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.

Правила безпеки допускають перевезення людей за допомогою стрічкових конвейєрів. Конвейєри 1Л100К і 2ЛЛ 100 спеціально обладнані для цієї мети. Швидкість руху стрічки при перевезенні людей не повинна перевищувати 1,6 м/с. На кожному пункті посадки повинна бути вивішена інструкція про правила перевезення людей, що включає правила їх поведінки, порядок перевезення і пояснення сигналів.

Перевезення людей повинне здійснюватися по графіку, затвердженому головним інженером шахти.

При їзді на конвеєрах люди повинні знаходитися в положенні « лежачи на ліктях». Інтервал між посадками людей - не менше 5 м. На відстані 8-10 м попереду місця посадки встановлюється попереджувальний знак, 2м за нею – кінцевий вимикач. Відстань між стрічкою та кріпленням повинна бути не менше 1,5 м.

Забороняється проїзд на завантаженій стрічці конвейєра, проїзд з вимкненими індивідуальними світильниками, перевезення гірників, що мають вибухові матеріали, а також посадка і схід людей поза призначеними для цього майданчиками.

11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.

Входити в кліть або виходити з неї можна тільки з дозволу рукоятчика-сигналіста або стволового.

Забороняється посадку в кліть або вихід з неї після подачі сигналу про відправлення.

Вихід з кліті вирішується тільки в одному напрямі після повної її зупинки.

Робочому, що знаходиться в кліті, забороняється відкривати двері кліті. Двері кліті повинен відкривати тільки стволовий або рукоятчик-сигналіст.

У кліті слід ставати уздовж довгих її сторін і триматися за поручні.

Забороняється під час руху кліті висовуватися з неї, виставляти за борти кліті предмети, що перевозяться.

Не дозволяється перевозити з собою предмети, виступаючі за габарити кліті. Забороняється заходити в кліть для спуску або підйому, якщо в кліті є вантаж (стійки, частини машин і механізмів, різні матеріали або інші вантажі).

Кліті, що служать для опускання і підійман­ня людей, повинні мати суцільні металеві дахи, що відкриваються, або дахи (міжповерхові перекриття) з люком, що відкривається, а також міцну суцільну підлогу. Підлога наново створюваних клітей не по­винна мати частин і отворів, що виступають, за винят­ком стопорів і вирізів для реборд коліс вагонетки і технологічних аварійних люків, що закриваються. Довгі боки клітей повинні обшиватися на повну висо­ту суцільними металевими листами. Уздовж довгих боків клітей повинні бути влаштовані поручні. З ко­ротких (торцевих) боків кліті повинні мати двері або інші надійно огороджувальні пристрої, що запобіга­ють можливості випадання людей із кліті. Конструк­ція дверей не повинна допускати зіскакування їх під час руху кліті. Двері повинні відкриватися усередину кліті та запиратися засувом, розташованим зовні. Висота верхньої кромки дверей або інших огорож над рівнем підлоги кліті повинна бути не меншою за 1,2 м, нижньої кромки - не більшою за 150 мм.

Кількість людей, що перебувають одночасно на кожному поверсі кліті, визначається з розрахунку 5 осіб на 1 м² корисної площі підлоги кліті, а в про­хідницьких цебрах із розрахунку 4 особи на 1 м² днища, і повинна бути позначена в місцях посадки людей у кліть.

Кліті для опускання та підіймання людей і противаги людських і вантажно-людських підйом­них установок повинні бути обладнані приладами (парашутами), призначеними для повільного гальму­вання і зупинки їх у випадку обриву підйомних канатів. Приводна пружина парашута кліті повинна захищатися запобіжним кожухом.

Уповільнення при гальмуванні порожніх клітей парашутами не повинно перевищувати 50 м/с², а при гальмуванні клітей з максимальною кількістю лю­дей повинно бути не менше за 6 м/с².

Випробування парашутів повинно проводитись не рідше одного разу за 6 місяців відповідно до інструкції для такого типу парашутів.

Парашутні пристрої повинні замінюватися нови­ми через 5 років і у випадку заміни кліті.

Забороняється спускання і підіймання людей в клітях, навантажених повністю або частково ванта­жем.

Не допускається спускання і підіймання людей в скіпах і у вантажних клітях, за винятком випадків оглядів і ремонту ствола, проведення маркшейдерсь­ких робіт і аварійних випадків.

Ремонт і огляд ствола дозволяється викону­вати з даху незавантаженої кліті, скіпа або протива­ги із спеціально обладнаного на ньому оглядового майданчика. Майданчик повинен мати площу не менше за 0,6 м² і один із лінійних розмірів не менше за 0,4 м та огорожу заввишки не менше ніж 1,2 м. При цьому люди повинні прикріплюватися до підйом­них канатів, елементів підвісного пристрою, підйомної посудини запобіжними поясами і бути захище­ними від предметів, що випадково падають, закріпле­ними захисними зонтами.

Запобіжні пояси кожні 6 місяців повинні підля­гати випробуванню на міцність відповідно до інструкції з експлуатації.

12. Вимоги правил безпеки до шахтного підйому.

Максимальні швидкості підіймання та опус­кання людей та вантажів у вертикальних і похилих виробках визначаються проектом, але не повинні пе­ревищувати величин, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

Назва виробки	Максимальна швидкість підіймання та опускання, м/с
людей	вантажів
Вертикальні виробки, обладнані:
клітями		Визначається
		проектом
скіпами	—	Визначається
		проектом
Похилі виробки, обладнані:
скіпами	—
вагонетками
Вертикальні виробки у проходці:
обладнані:
цебрами (з напрямними)
цебрами (без напрямних)
підвісним прохідницьким устаткуванням	—	0,2
рятувальними драбинами	0,35	__

Для захисту від перепідйому і перевищення швидкості шахтна підйомна установка повинна бути забезпечена такими запобіжними пристроями:

а) кожна підйомна посудина (противага) - кінце­вим вимикачем, що встановлений у виробці або на копрі та призначений для вмикання запобіжного галь­ма при підійманні посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормального стану при вивантажуванні), і дублюючим кінцевим вимикачем на покажчику глибини (або в апараті завдання та контролю ходу).

У похилих виробках кінцеві вимикачі повинні встановлюватися на верхньому приймальному май­данчику на відстані 0,5 м від нормального стану, обу­мовленого робочим процесом.

б) обмежувачем швидкості, який викликає вми­кання запобіжного гальма у випадку:

перевищення в період уповільнення швидкості за­хисної тахограми, величина якої в кожній точці

шляху уповільнення визначається за умови запобі­гання аварійному перепідйому скіпів і кліті (швидкість більша за 1 м/с);

перевищення швидкості рівномірного ходу на 15%;

наближення посудини до верхнього та нижнього приймального майданчика, а також до жорстких на­прямних при канатному армуванні ствола зі швид­кістю більшою за 1 м/с при опусканні-підійманні лю­дей і 1,5 м/с - при опусканні-підійманні вантажу.

в) амортизаційними пристроями, що встановлю­ються на копрі та в зумпфі ствола з багатоканатною підйомною установкою, крім установок, що реконст­руюються, з підйомними машинами, які встановлені на землі.

Шахтні підйомні установки повинні бути обладнані такими захисними та блокувальними при­строями:

а) пристроєм блокування від надмірного зношен­ня гальмівних колодок, який спрацьовує при збільшенні зазору між ободом барабана і гальмів­ною колодкою більше ніж на 2 мм. Ця вимога не поширюється на вантажні підземні та прохідницькі лебідки;

б) максимальним та нульовим захистом;

в) захистами від провисання струни та напуску каната у ствол;

г) захистом від жорсткої посадки клітей людсь­кого та вантажно-людського підйомів;

ґ) пристроєм блокування запобіжних ґрат, який унеможливлює їх відкривання до приходу підіймаль­ної посудини на приймальний майданчик і вмикає сигнал "стоп" у машиніста при відкритих ґратах. Дозволяється відкривання запобіжних ґрат при роз­міщенні підйомних посудин поза приймальними май­данчиками при опусканні-підійманні негабаритних вантажів у режимі "Обладнання" та при огляді підйомного комплексу в режимі "Ревізія";

д) пристроєм блокування, який дозволяє вмикати двигун після перепідйому посудини тільки в бік ліквідації перепідйому;

є) пристроєм блокування, який не допускає знят­тя запобіжного гальма, якщо рукоятка робочого галь­ма не знаходиться у стані "загальмовано", а рукоят­ка апарата управління (контролера) - в нульовому стані;

є) пристроєм блокування, який забезпечує зупин­ку цебра при підході її до нульового майданчика з закритими лядами, а також пристроєм блокування, який забезпечує при проходженні ствола зупинку цебра за 5 м до підходу її робочого помосту і при підході до вибою ствола;

ж) пристроєм, що подає сигнали машиністу й ство­ловому при висмикуванні гальмівних канатів у місці їх кріплення в зумпфі;

з) пристроєм, що подає сигнал машиністу при не­допустимому піднятті петлі врівноважувального ка­ната;

и) дублюючим обмежувачем швидкості або при­строєм, що забезпечує контроль цілісності передачі від вала підйомної машини до покажчика глибини, якщо обмежувач швидкості не має повного самокон­тролю;

і) пристроєм, що сигналізує машиністу про поло­ження майданчиків, які гойдаються, і посадочних кулаків;

ї) автоматичним дзвінком, що сигналізує про по­чаток періоду уповільнення (за винятком вантаж­них підйомних установок, що працюють в автоматич­ному режимі).

У разі поломки підйомної машини або за­стрявання підйомних посудин у стволі повинні бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.

За наявності в одному стволі двох підйомних ус­тановок або однієї підйомної установки і драбинного відділення додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.

На всіх горизонтах шахти перед стволами повинні бути встановлені запобіжні ґрати для попередження переходу людей через підйомні відділення. На про­міжних горизонтах забороняється застосування по­садочних кулаків.

При підійманні та опусканні людей, а також при роботі підйому в режимі "Ревізія' механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майдан­чиках ствола повинні автоматично вимикатися.

13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.

Кожна підйомна установка вертикальних стволів повинна бути споряджена пристроєм для подачі сигналу від стволового до рукоятника і від рукоятника до машиніста, а також ремонтною сигналізацією, радіозв'язком, що використовується під час огляду та ремонту ствола, підйомних посудин і еле­ментів копрового верстата.

На людських і вантажно-людських верти­кальних і похилих підйомних установках (з кутом нахилу виробки понад 50°), крім робочої та ремонтної сигналізації, повинна передбачатися також і ре­зервна з відокремленим живленням за окремим кабелем (каналом).

Якщо установка обслуговує декілька гори­зонтів, то повинен бути пристрій, що показує, з якого горизонту подано сигнал, а також пристрій, що пере­шкоджає одночасному надходженню сигналів з різних пунктів.

Вагонетки для перевезення людей у гори­зонтальних виробках повинні облаштовуватися при­строями для подавання машиністу локомотива сиг­налу "стоп".

На людських підйомах із пасажирськими ваго­нетками у виробках з кутом нахилу до 50° повинна бути передбачена сигналізація, що забезпечує подавання сигналів машиністу підйому гірником (кон­дуктором) із поїзда. Ця сигналізація може викорис­товуватися при огляді та ремонті виробок і рейкової колії, а також для подавання сигналу "стоп" в авар­ійних випадках.

Якщо поїзд для доставки людей складається більше ніж із трьох вагонеток, то повинна передбача­тися сигналізація гірникові (кондуктору) поїзда, дос­тупна всім пасажирам, що перебувають у вагонет­ках.

Усі приймальні майданчики цих виробок повинні бути забезпечені телефонним або виробничим гучномовним зв'язком з машиністом підйому.

Схема стволової сигналізації всіх підйом­них установок повинна передбачати можливість по­давання сигналу "стоп" з будь-якого горизонту без­посередньо машиністу. Кожен незрозумілий сигнал повинен сприйматися рукоятником і машиністом як сигнал "стоп". Поновлення роботи підйомної уста новки дозволяється тільки після особистого з'ясуван­ня причин подавання незрозумілого сигналу.

Забороняється передавати сигнал із приствольного двору безпосередньо машиністу, минаючи рукоятника. Зазначена заборона не поширюється:

а) на сигнальні пристрої, які мають блокування, що перешкоджає пуску машини до одержання доз­вільного сигналу від рукоятника;

б) на одноклітьові підйомні установки з подачею сигналу з кліті;

в) на скіпові підйомні установки;

г) на установки з перекидними клітями під час підіймання тільки вантажу;

ґ) на ремонтну сигналізацію.

Подавання сигналу на роботу підйому дозволяєть­ся тільки після закриття дверей кліті та стволових ґрат.

Між машиністом підйомної машини і рукоятником, а також між рукоятником і стволовим повинен бути налагоджений прямий телефонний зв'я­зок.

14. Вимоги правил безпеки до шахтних канатів

Канати, що застосовуються на підйомно-транспортних установках вугільних шахт, повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів України (далі - ДСТУ) або технічних умов (далі -ТУ), погоджених з МакНДІ і НДІГМ.

Застосування канатів з горючою оболонкою в шах­тних стволах не дозволяється.

Конструкції канатів повинні обиратися відповід­но до вимог з експлуатації стальних канатів на підйомно-транспортних установках.

Канати шахтних підйомних установок повинні мати при навішуванні запас міцності, не ниж­чий від значень, наведених у табл.3.

Таблиця 3 Запас міцності канатів шахтних підйомних

установок при навішуванні

Призначення канатів і установок, тип підйомної машини	Запас міцності
а) підйомні людських і аварійно-ремонтних установок з машинами барабанного типу, двоканатних зі шківами тертя (при розрахунку за кількістю людей), не обладнаних парашутами	9,0
б) підйомні людських, вантажно-людських і вантажних одноканатних та людських і вантажно людських багатоканатних установок зі шківами тертя	8,0
в) підйомні вантажно-людських установок з машинами барабанного типу та вантажно-людських триканатних зі шківами тертя, не обладнаних парашутами, канатами для підвішування навантажувачів (грейферів) у стволі і прохідницьких люльок	7,5
г) підйомні вантажних багатоканатних установок	7,0
ґ) підйомні вантажних установок з машинами барабанного типу	6,5
д) підйомні пересувних аварійних установок, канатні провідники в стволах шахти, що перебувають в експлуатації, канати для підвішування помостів при проходженні стволів глибиною до 600 м, для підвішування рятівних драбин, насосів, труб водовідливу, прохідницьких агрегатів	6,0

Підйомні канати для вертикальних стволів при максимальній довжині виска понад 600 м можуть навішуватися, якщо відповідають вимогам щодо величини відношення сумарного розривного зусилля усіх дротів каната до кінцевого вантажу (без урахування маси підйомного каната). Зазначене відно­шення повинно бути не меншим від значень, наведе­них у табл.4.7.

Таблиця 4. Відношення сумарного розривного зусилля усіх дротів підйомного канату до кінцевого вантажу

Тип підйомних машин і призначення підйомних установок	Відношення
Машини барабанного типу:
людські
вантажно-людські
вантажні	8,5
Підйомні машини зі шківами тертя:
одноканатні людські, вантажно-людські та вантажні, багатоканатні людські та вантажно-людські установки, крім дво- і триканатних, не обладнаних парашутами	11,5
багатоканатні вантажні	9,5

Шахтні канати повинні випробовувати­ся згідно з Інструкцією з випробування шахтних канатів на канатно-випробувальних станціях, зареє­строваних у МакНДІ.

Резервний випробуваний канат перед навішуванням може вдруге не випробовуватися, якщо термін зберігання його не перевищує 12 місяців.

Усі підйомні канати вертикальних і по­хилих шахтних підйомів (за винятком канатів на вантажних похилих підйомах з кутом нахилу мен­ше ніж 30°), канати для підвішування помостів, ряту­вальних драбин і прохідницьких люльок повинні випробовуватися перед навішуванням.

Канати підйомних установок і про­хідницькі, що випробувані до навішування, повинні - повторно випробуватися :

а) через кожні 6 місяців на людських і вантажно-людських підйомних установках, а також для про­хідницьких люльок;

б) через 12 місяців після навішування і згодом через кожні б місяців на вантажних, аварійно-ремон­тних і пересувних підйомних установках, а також для рятувальних драбин;

в) через 6 місяців після навішування, а згодом через кожні 3 місяці - підйомні багатосталкові неоцинковані канати, які мало крутяться (вантажні та вантажно-людські).

Термін повторного випробовування канатів обчис­люється від моменту їх навішування.

Тягові та натяжні канати підземних па­сажирських канатних доріг, тягові канати монорей­кових і наґрунтових доріг повинні бути випробувані перед навішуванням.

Повторно через кожні 6 місяців повинні випробо­вуватися тільки тягові канати монорейкових і на­ґрунтових доріг.

Канат при повторному випробовуванні по­винен бути знятий і замінений іншим, якщо сумарна площа поперечного перерізу дротів, що не витримали випробовування на розрив і перегин, досягає 25% за­гальної площі поперечного перерізу всіх дротів ка­ната.

Забороняється навішувати або продовжу­вати роботу стальними канатами з порваними, вип­нутими або запалими сталками, з вузлами, "жучка­ми" та іншими пошкодженнями, а також із занурен­ням понад 10% номінального діаметра.

Для випробування каната відрізують його кінець завдовжки не менше 1,5 м. Для повторних випробувань відрізують шматок також 1,5 м, але над останнім жімком запанцировки або клиновим регульованим коушем. Канат вважається забракованим, якщо при випробуванні перед навішуванням сумарна площа поперечного перетину проволікав, що не витримали випробування на перегин і розрив, складає для канатів людських підйомів 6 % і для вантажних 10%.

кожен під'ємний канат повинен щодоби оглядатися спеціально виділеною особою. При такому огляді визначається загальне число обірваних проволікав по всій довжині каната, а також підраховується число обривів на одному кроці звивання в найбільш пошкоджених місцях.

Якщо число обривів на одному кроці перевищують 2 % загального числа проволікав, то ця ділянка наголошується в Книзі огляду підйомних канатів і їх витрати. Якщо число обірваних проволікав підйомного каната 5 %, а що нижнього врівноважує 10 %, то канат повинен бути замінений. Кінці, що стирчать, проволікав необхідно видалити.

Щотижневий огляд канатів за участю механіка підйому повинен включати не тільки визначення обривів проволікав, але і стоншування каната. Забороняється експлуатація прядених канатів, стоншування яких складає більше 10 % номінального діаметру.

Рис.3. Вимірювання кроку звивання шості пряденого канату.

Детальний огляд канатів за участю головного механіка шахти або його помічника повинен проводитися щомісячно. При цьому поверхню каната очищають від затверділого мастила, особливу увагу приділяючи місцям, де пошкодження найбільш вірогідні. Ці місця слід оглядати тоді, коли канат знаходиться в нерухомому стані. Огляд канатів по всій їх довжині повинен проводитися при швидкості руху не більше 0,3 м/с.

Для визначення кроку звивання каната можна нанести на поверхню якого-небудь пасма мітку (мал.3), потім від неї уздовж осі каната відлічити стільки пасм, скільки їх є в перетині каната, і на наступній після відліку пасма нанести другу мітку. Відстань між крапками А і В береться за крок звивання .

упроваджуються засоби повного контролю канатів, до яких можна віднести вимірників зносу сталевого каната, дефектоскопи для сталевих канатів і т.д. Основним засобом, застережливим знос канатів, є їх мастило. Її проводять при виготовленні канатів, а потім щонеділі в період їх експлуатації. Перед мастилом канат слід очистити від грязі і старого мастила і потім покрити новою, не залишаючи жодного незмащеного місця, оскільки це місце з часом стане вогнищем корозії.

15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.

Кріплення клітей або скіпів до канатів здійснюється за допомогою підвісних пристроїв. Такі пристрої бувають декількох типів: нерегульовані із запобіжними ланцюгами, регульовані із запобіжними ланцюгами, шатрові, П- образні шарнірні і ін. Безпосереднє приєднання підвісного пристрою до каната здійснюється через коуш.

Незалежно від конструкції підвісні пристрої людських, вантажолюдських і допоміжних підйомів повинні мати 13-кратний запас міцності по відношенню до максимального статичного навантаження, для вантажних підйомів досить 10-кратного запасу міцності. Загальний термін експлуатації підвісних пристроїв встановлений 5 років, після чого вони повинні бути замінені. Міцність кріплення каната за допомогою підвісного пристрою повинна відповідати 85 % його агрегатної міцності. Запас міцності для провідникових і відбійних канатів повинен бути не менш 6-кратного.

Прикріплення кінця каната до барабана підйомної машини проводиться через щілину в циліндрі барабана до бобіни, розташованої усередині нього. Для ослаблення натягнення каната на барабанах, футерованних деревом або масою пресу, роблять не менше трьох витків тертя, а на нефутерованних барабанах - не менше п'яти витків.

Для того, щоб мати запас канатів, що витрачаються на періодичні випробування, окрім витків тертя слід передбачити додаткові витки.

Підйом і спуск людей вирішується тільки після попереднього прогону клітей вхолосту. Під час підйому і спуску зміни робочих, окрім змінного машиніста повинен знаходитися другою для спостереження за роботою підйому і вживання заходів у разі порушення його нормальної роботи.