Методика оцінки рівня патогенної дії

Завдання 1.

Визначити рівень патогенності погоди та її подраз­нювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

Роботу необхідно виконувати у такій послідовності

2.1. Записати у табл. 2.1 дані про погодно-метеорологічні фактори, які зачитує викладач.

Таблиця 2.1

Погодно-метеорологічні фактори

Найменування фактора	Значення фактора	Міждобова різниця
За попередній день _________________ (дата)	Середньодобове	На день експерименту _________________ (дата)	Середньодобове
Виміри	Виміри
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с									–
Вологість повітря, %									–
Атмосферний тиск, мм.рт.ст.

2.2. Розрахувати значення середньої добової температури, волого­сті, швидкості вітру, атмосферного тиску.

2.3. Розрахувати значення міждобової зміни атмосферного тиску і температури.

2.4. Розрахувати за формулами (2.2 – 2.7) складові індекси патоген­ності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури.

при t≤18°, (2.2)

при t≥18°. (2.3)

. (2.4)

. (2.5)

. (2.7)

2.5. Розрахувати на підставі складових індексів патогенності загальний індекс патогенності погоди.

2.6. Виконати на підставі значень загального індексу патогенності оцінку патогенної дії погоди на організм людини за шкалою (табл. 2.1).

2.7. Визначити за формулою (2.8) ступінь подразнювальної дії погоди.

. (2.8)

2.8. Розрахувати за формулою (2.9) коефіцієнт жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

. (2.9)

2.9. Результати занести до табл. 2.3.

Складові індекси патогенності	Загальний індекс патогенності погоди, J	Ступінь подразнювальної дії погоди, R	Рівень патогенності погоди (оптимальна подразнювальна або гостра)	Коефіцієнт жорсткості погоди, S
Температури повітря, іl	Вологості повітря, ih	Швидкості вітру, iv	Зміни температури повітря, iΔt	Зміни атмосферного тиску , iΔp

Висновок:_____________________________, погода виявляє__ ______________________дію

(рівень патогенності)

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів

Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

методика оцінки рівня патогенної дії

Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також під­стеляючої поверхні. Погода – цілісне утворення природи, комплекс­на взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

До погодно-метеорологічних факторів належать температура по­вітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери. Особливе місце займають змі­ни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі.

Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею темпера­тур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця темпера­тур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. За­лежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.

Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Несприятливу дію погоди на організм людини оцінюють на під­ставі таких показників.

Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає пору­шення нормального стану людини встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складо­вих індексів патогенності за окремими показниками:

, (2.1)

де J – загальний індекс патогенності; і_l– індекс патогенності температури повітря; і_h – індекс патогенності вологості; і_v – індекс патогенності швидкості вітру; і_Δp – індекс патогенності зміни атмосферного тиску; і_Δt– індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими фор­мулами.

Індекс патогенності температури повітря:

при t≤18°, (2.2)

при t≥18°, (2.3)

де t – середня добова температура повітря в °С.

Індекс патогенності вологості:

, (2.4)

де h – середня добова відносна вологість повітря у %.

Індекс патогенності швидкості вітру:

, (2.5)

де v – середня добова швидкість вітру в м/с.

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

, (2.6)

де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.

Індекс патогенності зміни температури повітря:

, (2.7)

де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.

Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Шкала патогенності погоди

Значення J	Оцінка патогенності погоди
0 – 9	Оптимальна
10 – 24	Подразнювальна
25 і більше	Гостра

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідно­шення:

, (2.8)

де R – ступінь подразнювальної дії погоди; J – загальний індекс патогенності.

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S). Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:

(2.9)

де S – жорсткість погоди за добу, бали; t – середня добова температура повітря, °С; К_в– коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60%; 0,95 для 61–70%; 1,0 – для 71–80%, 1,05 – для 81–90% і 1,1 – для вологості біль­шої ніж 90%; К_а– коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4°С – 0,85, від 4,1° до 6° – 0,90, від 6,1° до 8° – 0,95, від 8,1° до 10° – 1,00, від 10,1° до 12° – 1,05, від 12,1° до 14° – 1,1, від 14,1° до 16° – 1,15, від 16,1° до 18° – 1,20, більше ніж 18°С – 1,25, v – середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значні­ші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.