Організація процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА

Житомир

НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА:
розглянути: організацію процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА, основні конструкційні матеріалами і їх властивості
НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС_2_ годин.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ	згідно з розкладом занять
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
Навчальна література:
1. Денисюк А.Ю. Конструювання та технологія виготовлення радіоелектронної апаратури: – Житомир: ЖВІ НАУ, 2007. с. 13-19.
Наочне та навчальне приладдя:
1. Виставка літератури
2. Зошити та письмові приладдя.
3. Кольорова крейда, ганчірка, указка.
Технічні засоби навчання:
1. Проектор.
2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

№ з/п	Навчальні питання	Час, хв.
1.	ВСТУПНА ЧАСТИНА Прийняття доповіді чергового групи. Перевірка наявності курсантів і їх готовності до заняття. Оголошення теми, рекомендованої літератури, навчальних питань заняття та порядку їх відпрацювання
2.	ОСНОВНА ЧАСТИНА
1 питання. Організація процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА.
2 питання. Основні конструкційні матеріали і їхні властивості.
3 питання. Сортамент напівфабрикатів, що постачаються.
3.	ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підведення підсумків, відповіді на запитання, завдання на самостійну роботу
Доцент кафедри електроніки, к.т.н., доцент А.Ю. ДЕНИСЮК
(посада, військове звання, підпис, ініціали прізвище викладача)

Організація процесу проектування конструкцій і вузлів РЕА

Проектування конструкцій відноситься до процесів прийняття рішень, які на всіх рівнях проектування РЕА здійснюються за схемою.

1. Постановка задачі – формулювання конкретних вимог до об'єкта проектування.

2. Пошук рішення – підбір варіантів рішення, що задовольняють сформульовані вище вимоги.

3. Ухвалення рішення – вибір і обґрунтування найкращого (оптимального) варіанта серед запропонованих на базі чітко сформульованого критерію оптимізації.

4. Виконання рішення – розробка конструкторської документації (КД) за обраним варіантом.

5. Оцінка отриманих результатів шляхом порівняння з висунутими вимогами, коректування конструкції в разі потреби.

У наведеній схемі варто підкреслити варіантність опрацювання і необхідність кількісної оцінки якості конструкції на третьому і п'ятому етапах.

За характером проектування розрізняють проектування алгоритмічне й евристичне. У першому випадку може бути заданий точний алгоритм (правило) виконання завдання (розрахунки, що виконуються за певною методикою, деталізація і складання складальних креслень по кресленнях загальних видів, складання специфікацій тощо). На відміну від цього при евристичному проектуванні алгоритм виконання завдання не може бути сформульований, і робота виконавця базується на його творчих здібностях генерувати ідеї, аналізувати аналоги, приймати рішення в складних різноманітних ситуаціях. Звичайно ці два підходи сполучаються один з одним, але обсяг евристичної праці об'єктивно спадає на заключних етапах розробки, а алгоритмічної – наростає. До цієї ж тенденції приводить уніфікація і стандартизація як РЕА, так і самого процесу проектування.

Відомий ряд методів, що дозволяють підняти ефективність евристичного пошуку конструкторських рішень.

Інверсія – метод одержання нового технічного результату шляхом відмови від традиційного погляду на задачу.

Аналогія – використання технічних рішень з інших галузей науки і техніки.

Комбінування – одержання нової якості за рахунок нових сполучень раніше відомих рішень.

Компенсація – зрівноваження небажаних факторів засобами протилежної дії.

Агрегатування – створення комплексів, що виконують різні функції шляхом зміни складу виробу або зміни структури його складових частин.

Мультиплікація – підвищення ефективності за рахунок використання декількох об'єктів, що виконують однакові функції.

Розчленовування – полягає в уявному поділі технічного об'єкта з метою спрощення розгляду його роботи.

Ідеалізація – наділення реальних об'єктів нереальними властивостями для того, щоб знайти істотні зв'язки й одержати можливість застосування математичних методів розв’язання.

Проектування проводиться в послідовності, зазначеній у табл. 1.1.

Таблиця 1.1