Представлення процесу складання деталей і вузлів у виріб

У сучасному машинобудуванні складання ділиться на загальне і вузлове. Об'єктом загального складання є машина, об'єктом вузлового складання є її складальні одиниці (вузли і підвузли). Побудова процесів загальної і вузлової зборки може бути наочно представлене за допомогою технологічних схем. Ці схеми відображають структуру і послідовність комплектування виробів і вузлів. Як приклад на рис.1 показано складальне креслення циліндричного редуктора, а на рис.2 показані технологічні схеми його загального і вузлового складання. На цих схемах кожен елемент виробу позначається прямокутником, розділеним на три частини. У верхній частині прямокутника вказується найменування елемента; у лівій нижній частині його індекс, а в правої нижній — кількість елементів, що входять у дане з'єднання.

Індексація елементів машини виробляється відповідно до номерів, проставлених на складальних кресленнях і в специфікаціях.

Елемент, з якого починається зборка, називається базовим. Процес комплектування об'єкта складання зображений горизонтальною прямою лінією. Її проводять у напрямку від базового елемента виробу до зібраного об'єкта. Зверху умовно зображуються в порядку послідовності зборки всі безпосередньо вхідні у виріб деталі, а знизу — усі безпосередньо вхідні у виріб вузли. На технологічних схемах вузлової зборки ці вузли розчленовуються на підвузли і деталі.

Технологічні схеми складання забезпечуються написами-виносками, що визначають характер складальних з'єднань і контролю (запресовування, клепка, пайка, регулювання, вивірка, спільна обробка та ін.), коли вони не ясні із самої схеми. Окремі вузли піддаються за умовами загального складання частковому чи повному розбиранню при їхній остаточній установці в машину, що збирається. Наприклад, поршень із шатуном у зборі попередньо збирають і перевіряють на контрольному пристосуванні, а при складанні машини (у даному випадку компресора) кришку шатуна знімають для з'єднання його з шатунною шийкою колінчатого вала. Цей вид додаткових робіт також відображається пояснювальним написом на технологічній схемі загального складання.

Рис. 1 Складальне креслення виробу – циліндричного редуктора

Технологічні схеми спрощують проектування процесів складання і дозволяють оцінити конструкцію виробу з технологічної точки зору. Краща та конструкція виробу, при якій можливе його складання з попередньо зібраних взаємозамінних вузлів; у цьому випадку зібраний вузол встановлюється на виріб, що збирається, після технічного контролю якості його складання; це дозволяє швидше виявляти дефекти загальної зборки, що у цьому випадку варто шукати в з'єднаннях вузлів, а не усередині них. Крім того, конструкція виробу, складання якого можна робити з попередньо зібраних вузлів, дозволяє виконувати складальні роботи широким фронтом, шляхом паралельної зборки вузлів і виробу, що значно скорочує тривалість циклу складання. Технологічні схеми складання наочно відображають ступінь дотримання перерахованих умов вузлової зборки; при побудові технологічних схем можна знайти також можливі конструктивні непогодженості виробу, що збирається.

Складання технологічних схем загальної і вузлової зборки на той самий виріб часто можливо в декількох варіантах, що відрізняються за структурою, і послідовності комплектування складальних елементів. Вибір варіанта виконується з урахуванням зручностей виконання процесів складання і контролю. Обраний варіант технологічного процесу складання, зафіксований складеною схемою, повинний забезпечувати задану якість виробів і бути найбільш рентабельним і продуктивними для даних умов виробництва (одиничного, серійного, масового).

З викладеного випливає, що при створенні нових машин потрібно їх складання здійснювати з взаємозамінних вузлів (принцип вузлової зборки). Це забезпечує великі переваги не тільки при їх виробництві, але також при обслуговуванні, експлуатації і ремонті.