Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
Факультет комп'ютеризованих технологій машинобудування
Кафедра комп'ютеризованих технологій машинобудування
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання»
для студентів напрямку «Інженерна механіка»
Частина 1
Укладачі: Ю.Г. Нестеренко
Л.О. Клинковська
Рецензент: А.І.Боровик
Черкаси 2010
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання» для студентів напрямку «Інженерна механіка» / Укладачі Ю.Г.Нестеренко, Л.О.Клинковська – Черкаси: ЧГТУ, 2010 – 75 стор.
Завдання для розрахунково-графічної роботи складені із ста варіантів і містять задачі по основним розділам курсу. В кінці кожного завдання надані методичні рекомендації до їх виконання. В додатках методичних вказівок приведена вся довідкова інформація, що необхідна для вирішення задач.
ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………..5
1.Завдання……………………………………………………………………...6
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи ……8
2.1 Рекомендації до задачі 1…………………………………………………..8
2.2 Рекомендації до задачі 2………………………………………………….10
2.3 Рекомендації до задачі 3………………………………………………….13
2.4 Рекомендації до задачі 4………………………………………………….16
2.5 Рекомендації до задачі 5………………………………………………….17
2.6 Рекомендації до задачі 6………………………………………………….19
Додатки
Додаток А Вихідні дані для розв’язування завдання 1……………….…….21
Додаток БВихідні дані для розв’язування завдання 2……………………..22
Додаток ВВихідні дані для розв’язування завдання 4…………………..…23
Додаток ГВихідні дані для розв’язування завдання 5. Ескізи валів………24
Додаток ДВихідні дані для розв’язування завдання 5.
Розміри діаметрів валів, мм………………………………………28
Додаток ЕВихідні дані для розв’язування завдання 5. Позиції допусків
форми, розташування та шорсткості для обґрунтування………29
Додаток ЖВихідні дані для розв’язування завдання 6
Розміри для контролю валів, мм………………………………..30
Додаток ЗГраничні відхилення полів допусків валів та отворів
1 – 500 мм (по ГОСТ 25347-82), мкм……………………..……31
Додаток ІДопуски розмірів (по ГОСТ 25346-82), мкм………………..……44
Додаток КПоля допусків, що рекомендуються для установки
підшипників кочення в корпус (під зовнішнє кільце).
СТ СЄВ 773-77…………………………………………………… 45
Додаток ЛПоля допусків, що рекомендуються для установки
підшипників кочення в корпусі (під внутрішнє кільце).
СТ СЄВ 773-77……………………………………………………47
Додаток МПідшипники шарикові і роликові радіальні і шарикові.
радіально-упорні. Кільця зовнішні. СТ СЄВ 774-77…………..49
Додаток НПідшипники шарикові і роликові радіальні та шарикові
радіально упорні. Кільця внутрішні. СТ СЄВ 774-77…………50
Додаток ОДопуски і відхилення калібрів, мкм. СТ СЄВ 157-75……….….53
Додаток ППоширені конструкції граничних калібрів……………………...57
Додаток РОсновні розміри з’єднань з призматичними шпонками, мм.
ГОСТ 23360-78………………………………………………….....61
Додаток СГраничні відхилення по ширині b шпонкових з’єднань з
призматичними шпонками (по ГОСТ 26360-78) і
вибір посадок……………………………………………………...62
Додаток ТУмовне позначення допусків форми, допусків
розташування та сумарних допусків…………………………….63
Допуски площинності і прямолінійності………………………..64
Допуски циліндричності, круглості, профілю повздовжнього
перетину…………………………………………………………...65
Допуски паралельності , перпендикулярності, нахилу,
торцевого биття і повного торцевого биття…………………….66
Допуски радіального биття і повного радіального биття, співвісності симетричності і перетинання осей
в діаметральному виразі…………………………………………67
Додаток УШорсткість поверхонь і квалітети до різних
видів обробки деталей різанням………………………………..68
Додаток ФСтупені точності форми циліндричних поверхонь в
залежності від квалітету допуску діаметру
і відносної геометричної точності (по ГОСТ 24643-81)……..71
Додаток ЧПохибки вимірювальних інструментів……………………...…72
Список використаної літератури…………………………………………..…75
ВСТУП
По курсу "Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання" крім засвоєння лекційного курсу та виконання лабораторних робіт, студент повинен виконати розрахунково-графічну роботу (РГР), в яку включені питання і задачі по основних розділах вищезгаданої дисципліни.
В методичних вказівках завдання складені в ста варіантах. При цьому:
1. Студенти вирішують шість задач згідно свого варіанта, який вибирається
по двох останніх цифрах шифру залікової книжки.
2. РГР виконують на аркушах формату А4. На титульній сторінці РГР крім
назви кафедри та дисципліни, що викладається, слід написати ПІБ
студента та викладача, варіант, номер групи, спеціальність, шифр залікової
книжки.
3. У відповідних місцях тексту повинні бути зроблені в квадратних дужках
посилання на літературні джерела, якими студент користувався при
виконанні РГР (наприклад, [3, стор.52]).
Список використаної літератури приводиться в кінці роботи, в ньому
повинні бути вказані прізвище автора, назва книги, місто, видавництво і
рік видання.
4. При оформленні РГР для зауважень викладача слід обов'язково залишати
на листах формату А4 поля, перед кожним рішенням задачі писати її
умову.
5. При оформленні РГР слід спочатку записувати формули, розшифровувати
їх, а вже потім підставляти числові значення, без дужок ставити
розмірність.
6. Схеми полів допусків гладких з’єднань або граничних калібрів повинні
зображуватися олівцем акуратно, без помарок, або за допомогою
графічних комп’ютерних систем. На схемах полів допусків повинні бути
вказані граничні відхилення, граничні розміри, допуски розмірів,
допуски посадок та виконавчі розміри калібрів.
7. Креслення вузла підшипника кочення, вала і граничних калібрів
рекомендується виконувати на окремих листах формату А4 та розміщати в
додатку звіту.
8. Заголовки таблиць в РГР повинні підписуватися зверху, а назви рисунків
знизу. Нумерація таблиць і рисунків може бути наскрізна, або по розділам.
ЗАВДАННЯ
1. Для посадки, приведеній в додатку А графічно зобразити з’єднання та схему полів допусків. Визначити параметри з’єднання: допуски отворів і вала, граничні розміри, значення зазорів та натягів, допуск посадки. Показати їх на графічному зображенні з’єднання та на схемі полів допусків (див. рисунок 1).
2. Зобразити схеми полів допусків з’єднань радіального підшипника поз.3 (див. рисунок 2) з валом поз.1 і стаканом поз.5. Дані для задачі приведені в додатку Б. Призначити та обґрунтувати посадки для гладких циліндричних з’єднань вал-втулка (поз.1 - поз.2), корпус-стакан (поз.4 - поз.5), стакан-кришка (поз.5 - поз.6). Намалювати до них схеми полів допусків, вказати систему та тип посадки. Зовнішній посадочний діаметр стакана прийняти на 20% більше діаметра внутрішнього ( ). На всіх схемах вкажіть найбільший та найменший натяги та зазори і поясніть, чому для внутрішнього кільця підшипника кочення прийнято інакше розташування полів допусків, яке відрізняється від гладких циліндричних з’єднань. Відхилення для кілець підшипників кочення прийняти по ГОСТ 520-81 (СТ СЕВ 744-77). Порівняння зазорів (натягів) в посадках оформити в табл. 1. Поставте розміри з умовними позначеннями полів допусків на складальному кресленні вузла підшипника кочення (див. рисунок 2).
3. Для посадки, що задана в задачі №1 побудувати схему розташування полів допусків всіх калібрів. На кресленнях граничних калібрів поставте виконавчі розміри та шорсткість робочих поверхонь калібрів, що контролюють розміри виробів. Допуски калібрів виберіть згідно ГОСТ 24851-81 (СТ СЕВ 157-75) (додаток О). Приведіть під ескізами марку матеріалу та твердість робочих поверхонь граничних калібрів.
4. Для заданого діаметра вала і виду з’єднання (додаток В) знайдіть номінальне значення елементів шпонкового з’єднання (шпонка призматична). Визначити допуски і граничні розміри всіх елементів з’єднання (додаток Р). Надайте схему розташування полів допусків по ширині шпонки b. Приведіть ескізи поперечного перетину вала і втулки з позначкою граничних розмірів шпонкових пазів.
5. Для заданого вала (додатки Г,Д) вибрати по довідковій інформації допуски форми та розташування (додаток Т), а також шорсткість заданих поверхонь вала (додаток У). На кресленні вала показати позначення допусків та шорсткості, в пояснювальній записці обґрунтувати допуски форми та розташування, шорсткість. Робочі креслення деталей повинні бути виконані з додержанням всіх вимог ЄСКД. На кресленнях необхідно проставити всі розміри з граничними відхиленнями. Використовуючи [5, стор.492-503] на кресленні повинні бути передбачені канавки для посадки підшипників кочення на вал, канавки для виходу різьбового різця при нарізанні зовнішньої різьби, а також канавки для виходу шліфувального круга.
Креслення вала та калібрів повинно супроводжуватися відповідними технічними вимогами, мати штамп (основний напис) із всіма заповненими графами.
6. Для вала, що заданий в завданні №5, згідно додатка Ж, виберіть та
обґрунтуйте засоби вимірювання для двох поверхонь. Накресліть схеми
вимірювання.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
Рекомендації до задачі 1
Для заданої посадки знайдіть по ГОСТ 25347-82 (див. додаток З) верхні ES, es та нижні EI, ei граничні відхилення та побудуйте схему полів допусків, як показано на рисунку 1. Розміри та граничні відхилення слід вказувати в міліметрах.
Визначте граничні розміри та допуски отвору і вала:
,
де - максимальний граничний діаметр отвору, мм ;
- діаметр номінального з’єднання отвору, мм;
- верхне граничне відхилення отвору, мм.
,
де - мінімальний граничний діаметр отвору, мм ;
- нижне граничне відхилення отвору, мм.
,
де - максимальний граничний діаметр вала, мм ;
- діаметр номінального з’єднання вала, мм;
- верхне граничне відхилення вала, мм.
,
де - мінімальний граничний діаметр вала, мм ;
- нижне граничне відхилення вала, мм.
,
де - допуск отвору, мм;
,
де - допуск вала, мм;
Згідно ГОСТ 25346-82 допуски розмірів можна визначати також в залежності від квалітетів та номінальних розмірів [додаток І].
Визначте величини зазорів та натягів :
,
де - максимальний зазор з’єднання, мм.
,
де - мінімальний зазор з’єднання, мм.
,
де - максимальний натяг з’єднання, мм.
,
де - мінімальний зазор з’єднання, мм.
Визначте допуски посадок з зазором , з натягом , або допуск перехідної посадки :
;
;
.
Зробіть перевірку допуску відповідної посадки по формулам:
;
.
[1, с.13-19]
Рисунок 1 – Схема розміщення полів допусків з’єднання 106
Рекомендації до задачі 2
При рішенні цієї задачі зверніть увагу на те, що посадки на зовнішнє кільце підшипника кочення приймаються в системі вала (додаток К), а на внутрішнє – в системі отвору (додаток Л).
Для позначення посадок на підшипники кочення введені спеціальні умовні позначення. В якості символу основного відхилення прийнята буква L (від нім. das Lager - підшипник). В сполученні з цифрою класу точності підшипника отримані зручні позначення для полів допусків приєднувальних діаметрів зовнішніх кілець (l0-l6) та внутрішніх кілець (L0-L6) [4, c. 125]. Для визначення систем посадок при з’єднанні деталей машин із підшипниками кочення слід орієнтуватися на умовне позначення посадки, а саме, якщо L в чисельнику, то це відповідає системі отвору, а якщо l в знаменнику – системі вала.
На відміну від посадок циліндричних з’єднань, посадки на з’єднання із підшипниками кочення позначаються на складальному кресленні наступним чином. Наприклад, з’єднання внутрішнього кільця підшипника нульового класу точності з валом Æ50js6 позначається Æ (див. рисунок 3), а з’єднання того ж підшипника зі стаканом Æ110N6 позначається на складальному кресленні Æ (див. рисунок 4).
Таблиця 1
Розміри і граничні відхилення для підшипників кочення та гладких циліндричних з’єднань
В міліметрах
Параметри* | З’єднання підшипника | Для гладких циліндричних з’єднань | ||||
Діаметр з’єднання та умовні позначення посадок | з валом | зі стаканом | вал-втулка | кришка-стакан | стакан-корпус | |
Æ… | Æ… | Æ… | Æ… | Æ… | ||
Відхилення вала | верхне | |||||
нижнє | ||||||
Відхилення отвору | верхне | |||||
нижнє | ||||||
Натяг | верхне | |||||
нижнє | ||||||
Зазор | верхне | |||||
нижнє |
*Примітка: В таблиці надано рекомендовані посадки на з’єднання, але більш точно поля допусків для посадок слід вибирати використовуючи додатки К, Л.
Допуски на кільця підшипників кочення по ГОСТ 520-71
(СТ СЕВ 774-77) необхідно брати на середній діаметр внутрішнього (зовнішнього) кільця ( ). Допуски для зовнішніх кілець підшипників - з додатку М, а для внутрішніх - з додатку Н.
При виборі посадок для гладких циліндричних з’єднань вал-втулка і стакан-кришка треба враховувати рекомендації [3,с.92-93]. Граничні відхилення з’єднань деталей, що контактують з поверхнями підшипників кочення залежать від характеру з’єднання кілець підшипника із спряженими деталями.
На складальному кресленні вузла підшипника поставте всі посадки на спряжені з’єднання. Вкажіть номінальні діаметри, квалітети, відхилення. Для визначення числових значень посадок використовуйте формули, що наведені в рекомендаціях до завдання 1. При обґрунтуванні вибору посадок користуйтесь [1, с.297-346] , [3, с 92-93].
Рисунок 2 – Фрагмент складального креслення. З’єднання деталей редуктора.
Рисунок 3 – Схема розміщення полів допусків з’єднання внутрішнього кільця
підшипника з валом Æ
Рисунок 4 – Схема розміщення полів допусків з’єднання зовнішнього кільця
підшипника зі стаканом Æ
Рекомендації до задачі 3
Для визначення граничних розмірів калібрів слід побудувати схему розташування полів допусків розмірів виробу, що підлягають контролю, а потім побудувати поля допусків калібрів з постановкою всіх розмірів згідно свого варіанта (див. рисунок 5).
Рисунок 5 – Загальний вид схеми розміщення полів допусків граничних
калібрів: а – для отвору; б – для вала
Визначте граничні розміри та допуски отвору і вала ( ) та
( ).
Формули для розрахунку калібрів наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Формули для розрахунку калібрів
в міліметрах
Назва калібру | Сторона калібру | Формула |
Калібр- пробка | Прохідна | |
Непрохідна | ||
Прохідна зношена | ||
Калібр-скоба | Прохідна | |
Непрохідна | ||
Прохідна зношена |
де ( 1) – допуск на виготовлення калібра-пробки (калібра-скоби);
( 1) – відхилення середини поля допуску на виготовлення
прохідного калібра-пробки (калібра-скоби);
( 1) – величина для компенсації похибки контролю непрохідної
сторони калібра-пробки (калібра-скоби);
( 1) – допустимий вихід розміру зношеного прохідного калібра-
пробки (калібра-скоби).
Для граничних калібрів, що контролюють розміри до 180 мм ( 1) дорівнюють 0. Для квалітетів з 9 по 14 y та у1 дорівнюють нулю.
Згідно ГОСТ 25346-82 (СТ СЄВ 157-75) допуски калібрів приведені в додатку О.
Виконавчими розмірами, які ставляться на робочих поверхнях калібрів на складальному кресленні, для калібра-пробки є та розміри з допусками в мінус (в тіло калібру), а для калібра-скоби – це та з допусками в плюс .
При виборі конструкцій калібрів необхідно насамперед користуватися
ГОСТ 16780-71, ГОСТ 14820-69, ГОСТ 14821-69, ГОСТ 18360-93, ГОСТ 18365-69 та ін. Калібр-пробки, що контролюють розміри до 50 мм виконують двосторонніми. Найбільш розповсюджені конструкції калібрів наведені в додатку П.
Для постановки шорсткості на робочих поверхнях калібрів по рекомендаціям вище приведених ГОСТ слід вибирати:
для 6 квалітету Ra <0,08 мкм
для 7-12 квалітетів Ra <0,16 мкм.
Для прикладу зробимо розрахунок виконавчих розмірів калібра-скоби , що контролює вал діаметром мм з допуском f7.
Згідно з ГОСТ 25347-89 (додаток З) знаходимо граничні відхилення виробу: мм; мм.
Граничні розміри вала, мм:
;
.
Згідно з ГОСТ 24851-81 (додаток О) визначаємо допуски і інші параметри калібру. Для інтервалу з розмірами 50 - 80 мм і 7-го квалітету маємо: ; ; ; .
Граничні розміри нової калібра-скоби будуть наступними:
- прохідна сторона:
;
;
- непрохідна сторона:
;
.
При експлуатації допустимий найбільший розмір калібра-скоби буде:
мм.
Виконавчі розміри калібра-скоби:
2.4 Рекомендації до задачі 4
В залежності від заданого діаметра вала (додаток В) визначте по
ГОСТ 23360-78 (СТ СЄВ 189-75) поперечні розміри призматичної шпонки і
шпоночного паза (додаток Р). Згідно заданому з’єднанню виберіть посадки для спряження шпонки з пазом вала та втулки по розміру b (ширини шпонки) (додаток С) .
Побудуйте схеми полів допусків цих посадок. Граничні відхилення слід підрахувати по ГОСТ 25347-82.
Зробіть ескізи поперечного перерізу вала і втулки, як показано на рисунку 6 та поставте на них розміри з умовними позначеннями полів допусків по розміру b, а в дужках – числові значення граничних відхилень. Граничні відхилення на не спряжені розміри та поставте у вигляді числових значень. Поставте посадки на з’єднання шпонка – вал, шпонка – ступиця зубчастого колеса [2, с.235-236].
Рисунок 6 – Ескіз поперечного перетину вала і втулки з пазом під
призматичну шпонку
Рекомендації до задачі 5
Вибрати та обґрунтувати допуски форми та розташування, а також шорсткість заданих поверхонь вала. Накреслити вал (додаток Г) з заданими розмірами (додаток Д) та умовними позначеннями допусків та шорсткості (додаток Е). Згідно додатка Т обґрунтувати допуски форми та розташування, а згідно додатка У - шорсткість поверхонь.
При призначенні ступенів точності на допуски форми та розташування для поверхонь циліндричної форми слід користуватися таблицею, що наведена в додатку Ф. Як правило, ступінь точності поверхонь, яка залежить від точності виготовлення деталей, менше квалітету на 1 або 2 [1, стор. 395].
ГОСТ 24643-81 установлює такі рівні відносної геометричної точності: А - нормальна (допуск форми або розміщення складає 60% від допуску розміру); В - підвищена (допуск форми або розміщення складає 40% від допуску розміру); С - висока (допуск форми або розміщення становить 25% від допуску розміру).
Для циліндричності, круглості і профілю поздовжнього перерізу відносна геометрична точність для А, В і С складає відповідно 30, 20 і 12% від допуску розміру.
Для прикладу обґрунтуємо призначення допуску співвісності і шорсткості на ті відповідальні поверхні вала, де установлюються підшипники кочення. Для підшипників нормальної точності (0 або 6 клас) посадочні поверхні оброблюються круглим чистовим шліфуванням (див. додаток У), тому параметр шорсткості Ra дорівнює близько 0,8 мкм, а квалітет точності IT6. Як альтернативний шлях обробки даної зовнішньої циліндричної поверхні вала може розглядатися чистове точіння, а саме чистове обточування на повздовжній подачі (додаток У).
Ступінь точності допуску розташування (допуску співвісності) приймемо 5 (див. додаток Ф). Для номінального діаметра вала d1=20 мм допуск співвісності не повинен перевищувати 10 мкм (див. додаток Т). У випадку, якщо допуск залежний, його величина є змінною, мінімальне значення якої вказується на кресленні. Залежний допуск дозволяється перевищувати на величину , яка відповідає відхиленню дійсного розміру поверхні, що вимірюється. Для діаметра вала d1=20 мм і квалітету точності IT6 допуск на розмір ( ) складає 13 мкм (див. додаток І). Тоді залежний допуск співвісності:
мкм = 0,026 мм
Залежний допуск співвісності на кресленні умовно позначається символом à. Умовні позначення шорсткості та допуску співвісності на кресленні вала повинні проставлятися наступним чином (див. рисунок 7)
Рисунок 7 – Умовне позначення шорсткості та залежного допуску
співвісності на фрагменті вала
При усній відповіді на розшифрування умовних позначень допусків форми та розташування правильно казати, наприклад, так: «Допуск паралельності відносно бази А (або заданої поверхні) не перевищує 0,01 мм. Він є незалежним допуском розташування». Тобто неправильно казати: «Допуск непаралельності … ». Технічно грамотно говорити: «Допуск паралельності … не перевищує …».
Розшифрування умовного позначення допуску співвісності на рисунку 7 наступне: «Допуск співвісності відносно баз А та Б не перевищує 0,01 мм. Допуск залежний. Відноситься до групи допусків розташування».
Рекомендації до задачі 6
Вибір приладів для вимірювання розмірів визначається економічною ефективністю, тобто точністю вимірювання, розмірами деталі, продуктивністю праці. Не слід вибирати надмірно точні (це дорого) і не досить точні (це приведе до браку вимірювання) вимірювальні засоби.
Треба знати, що будь-які вимірювання не дають абсолютно точних значень.
В залежності від засобу вимірювання, ми одержуємо похибки малі або великі. Ці похибки вимірювання залежать від багатьох причин. Головними причинами є ціна поділки шкали приладу і величина розміру, що вимірюється. Чим більше ціна поділки шкали, тим більше похибка вимірювання і чим більше розмір, що вимірюється, тим похибка вимірювання теж більша.
При вимірюванні деталей існують наступні позначення похибок:
- похибка вимірювання приладу,
- допустима (гранична) похибка розміру деталі.
Похибка вимірювання приладу визначається згідно паспортних даних, або РД50-98-86 (РД – "руководящие документы" [рос.]) (додаток Ч).
Похибки вимірювання ще називаються табличними похибками.
Похибка допустима визначається по формулі:
,
де К – коефіцієнт згідно ГОСТ 8.051-81,
- допуск розміру отвору або вала, мм.
Отже К – коефіцієнт, який залежить від квалітету розміру:
для квалітетів IT2-IT5 він дорівнює 0,31 - 0,35 ,
для квалітетів IT6-IT9 він дорівнює 0,26 - 0,30 ,
для квалітетів IT10-IT18 він дорівнює 0,20 - 0,25.
Для визначення придатності приладу до вимірювання слід зрівняти похибку вимірювання з похибкою допустимою. Якщо похибка вимірювання приладу менше допустимої похибки, то прилад придатний до вимірювання, а якщо більше, то непридатний.
Наприклад, треба визначити придатність штангенциркуля ШЦ-І при контролі вала Æ 50, що виконаний по 7 квалітету точності (IT7). Для штангенциркуля ШЦ-І мм (див. додаток Ч).
Допуск вала складає =0,025 мм (див. додаток І).
мм.
В зв'язку з тим, що > штангенциркуль ШЦ-І вважається непридатним для вимірювання розміру з заданою точністю .
Припустимо, що треба визначити придатність штангенциркуля ШЦ-І при контролі вала Æ 50, що виконаний по 14 квалітету точності (IT14). Для штангенциркуля ШЦ-І . Допуск вала складає =0,620 мм.
мм.
В зв'язку з тим, що < штангенциркуль ШЦ-І вважається придатним для вимірювання даної поверхні вала з заданою точністю.
Метрологічну характеристику засобів вимірювання занесіть в таблицю 3.
Таблиця 3
Метрологічну характеристику засобів вимірювання
В міліметрах
Розмір вимірювання | Граничні відхилення розміру | Засіб вимірю-вання | Ціна поділки шкали | Діапазон вимірю-вання | Похибка інстру-мента | Похибка допус-тима | Висновок про придатність |
Схеми вимірювання для контролю наведені в літературі [1], а саме:
- для контролю допуска циліндричності [1, стор. 397-398];
- для контролю допуска паралельності [1, стор. 418 - 419];
- для контролю допуска перпендикулярності [1, стор. 427 - 429];
- для контролю допусків симетричності і співвісності [1, стор. 450 - 454];
Крім того, креслення контрольних пристроїв для вимірювання різних деталей машин приведені в літературі [11].
Додаток А
Вихідні дані для розв’язування завдання 1
Номер варіанта за перед останньою цифрою | Номер варіанта за останньою цифрою залікової книжки | |||||||||
Додаток Б
Вихідні дані для розв’язування завдання 2
Номер варіанта за перед останньою цифрою | Номер варіанта за останньою цифрою залікової книжки | |||||||||
10n4 30Js5 | 12n5 37Js6 | 15m6 35Js6 | 17n6 40Js7 | 20m6 47Js7 | 25m6 52Js6 | 30n5 62Js6 | 35m5 72Js6 | 40n4 80Js5 | 45n6 85Js7 | |
50k6 90H7 | 55k6 100H7 | 60k5 110H6 | 65k5 120H6 | 70k4 125H5 | 75m5 130H6 | 80k5 140H7 | 85m6 150H7 | 90m6 160H7 | 100k4 180H5 | |
100k5 150Js6 | 10k5 35Js6 | 12js6 37Js7 | 15k4 42Js5 | 17k6 47G7 | 20k5 52Js6 | 25k5 62H6 | 30m4 72Js5 | 35k6 80G7 | 40k6 90H8 | |
45js4 100N5 | 50js5 110N6 | 55js5 120M6 | 60js6 130N7 | 65js6 140M7 | 70js6 150M7 | 75js5 160N6 | 80js5 170N6 | 85js4 180N5 | 90js6 190N7 | |
90h6 140K7 | 90h4 190K5 | 17h5 62M6 | 20h5 52K6 | 25h6 47M7 | 30h4 72K5 | 35h5 80N6 | 40n5 68Js6 | 45g6 100K7 | 5g5 16Js6 | |
55js5 140K6 | 70js5 180K6 | 75js6 130Js7 | 85js4 150K5 | 90g6 160K7 | 30js5 62K6 | 85h5 180K6 | 90js4 190M5 | 70g6 110K7 | 75h6 160K7 | |
85k6 150H7 | 90k6 160H7 | 100k6 180H7 | 10k5 30H6 | 12k5 32H6 | 17m6 62H7 | 15m6 35H7 | 20k5 47H6 | 25k4 52H5 | 30m6 90H6 | |
35k6 72H7 | 40k6 110H7 | 17h5 62H6 | 20k5 47H6 | 25k4 80H5 | 30m6 72H6 | 35k5 80H6 | 40m6 90H7 | 45m6 100H7 | 50k4 110H5 | |
35js5 62M6 | 60js5 95N6 | 65js6 140N7 | 70js6 150M6 | 75js6 160M7 | 80js6 170N7 | 85js5 180N6 | 90js5 190N6 | 100js4 215N5 | 90js6 190N7 | |
85h4 180K5 | 80h6 170K7 | 75h6 115M7 | 10h5 30K6 | 65h5 100K6 | 60h6 130K7 | 55h6 90M7 | 50js5 110M6 | 45js5 100N6 | 40h4 90M5 |
Примітка:
верхня цифра – клас точності підшипника кочення;
середня – номінальний діаметр, мм та поле допуску вала;
нижня – номінальний внутрішній діаметр, мм та поле допуску стакана.
Додаток В
Вихідні дані для розв’язування завдання 4
Номер варіанта за перед останньою цифрою | Номер варіанта за останньою цифрою залікової книжки | |||||||||
норм | вільн | норм | вільн | вільн | норм | щільн | вільн | норм | щільн | |
вільн | щільн | вільн | щільн | норм | вільн | норм | щільн | вільн | норм | |
щільн | норм | щільн | норм | щільн | щільн | вільн | вільн | щільн | вільн | |
норм | вільн | норм | вільн | вільн | норм | щільн | вільн | норм | щільн | |
вільн | щільн | вільн | щільн | норм | вільн | норм | щільн | вільн | норм | |
щільн | вільн | щільн | норм | щільн | щільн | норм | норм | щільн | вільн | |
норм | щільн | вільн | щільн | вільн | норм | вільн | норм | вільн | щільн | |
вільн | щільн | норм | вільн | норм | вільн | щільн | вільн | щільн | норм | |
щільн | норм | щільн | норм | щільн | норм | норм | щільн | норм | вільн | |
норм | вільн | вільн | щільн | вільн | норм | вільн | норм | щільн | щільн |
Примітка: норм – нормальне з’єднання призматичної шпонки;
вільн – вільне з’єднання призматичної шпонки;
щільн – щільне з’єднання призматичної шпонки.
Додаток Г
Вихідні дані для розв’язування завдання 5
Ескізи валів
Ескіз вала 1
Ескіз вала 2
Ескіз вала 3
Ескіз вала 4
Додаток Д
Вихідні дані для розв’язування завдання 5
Розміри діаметрів валів, мм