Травма на водному транспорті

Травма на водному транспорті виникає під час експлу­атації морських і річкових суден. Така травма може утворюватись від дії гребних гвинтів, підводних крил, якорів, стискання тіла між бортами суден або між бор­том і причалом при швартуванні та ін.

Пошкодження гребними гвинтами відбувається при затягуванні людини струменем води під судно. Особли­вості цих пошкоджень залежать від багатьох умов: кількості гвинтів, їх розмірів і маси та кількості лопастей на них, швидкості їх обертання, положення тіла тощо. Від дії гребних гвинтів морських суден виникають великі тяжкі травми голови, хребта, кінцівок з їх відділенням. Гребні гвинти річкових суден спричиняють менше пошкоджен­ня. Лопасті гвинта мають досить гострі ребра ї спричиня­ють клаптеві пошкодження зі здертими краями, що дуже нагадують рани від рублячих предметів. Рани найчастіше спостерігаються на тулубі і кінцівках, розташовані близько одна від одної, паралельні, ідуть під гострим кутом до поздовжньої осі тулуба. Кількість ран часто відповідає числу лопастей і залежить також від швидкості обертання гвинта.

Пошкодження підводними крилами швидкохідних су­ден типу "Ракета" досить характерні і нагадують рубані. Це зумовлене тим, що удар завдається відносно гострим пе^ реднім краєм носового крила з великою силою. Внаслідок;

цього спостерігаються розділення тілана частини, відділен­ня кінцівок, голови від тулуба, розділення голови і самого

—————————————— 236 ——————————————

Т

Судово-медична травматологія

тулуба. Розділення відбувається в одній площині, краї пошкоджень рівні або дрібнозубчасті, без крововиливів, не здерті. На кістках, особливо губчастих, площина розділен­ня гладенька.

Під час швартування суден трапляються випадки стис­кання людини між бортами суден, або між бортом і прича­лом. При цьому виникає тяжка травма, зумовленане тільки ударом, стисканням, ай тертям. Виникають широкі, великі садна, клаптеві рани, розчавлення м'яких тканин і відша­рування їх від кісток тощо.

Авіаційна травма

Незважаючи на величезну кількість заходів, спрямова­них на безпеку в авіації, можливість виникнення пригод, пов'язаних з руйнуванням літальних апаратів і загибеллю членів екіпажів і пасажирів, все ще досить значна.

Під авіаційною травмою розуміють сукупність по­шкоджень, що виникають у членів екіпажу, пасажирів та інших осіб у процесі експлуатації або обслуговування літальних апаратів.

Кожний випадок авіаційної катастрофи підлягає ре­тельному дослідженню з обов'язковим проведенням судо­во-медичної експертизи трупів загиблих (членів екіпажу і пасажирів) для з'ясування причин і обставин пригоди. Експертиза в цих випадках має свої особливості, пов'язані з численними жертвами.

Залежно від обставин катастрофи виникають різні за ха­рактером пошкодження, які умовно можна поділити на такі:

1) травма в середині літака під час польоту;

2) при покиданні літака, що летить;

3) в середині літака під час його падіння на землю;

4) при перебуванні літака на землі.

Т

Судово-медична травматологія

Численність пошкоджень при авіаційних катастрофах зумовлена великою кількістю чинників.

Динамічні перевантаження на великих швидкостях за­лежно від напряму їх дії можуть призвести до анемії або, навпаки, гіперемії головного мозку з втратою свідомості, порушенням зору, а також спричинити крововиливи в м'які тканини, зміщення внутрішніх органів (серця, печін­ки, шлунка) з порушенням їх функцій. В аварійних ситуа­ціях при різкій посадці літака виникають ударні переванта­ження, спрямовані знизу вгору, що призводить до травму­вання поперекового відділу хребта, кісток таза, внутрішніх органів грудної клітки і черевної порожнини.

Такі пошкодження, як переломи верхніх і нижніх кінцівок, компресійні переломи хребта, переломи склепін­ня і основи черепа можуть також виникати внаслідок ударних перевантажень під час катапультування в момент різкого удару великої сили через катапультне крісло в напрямі таз — голова і навпаки.

При катапультуванні і зриві захисного шолома зустріч­ним потоком повітря, при польоті літака на великій швид­кості можуть виникнути розриви кутів рота, відшарування м'яких тканин обличчя від кісток, пошкодження очних яблук, гостре кисневе голодування. З тіла можуть бути зірвані одяг і взуття.

Внаслідок аварійної розгерметизації літака на висоті 8-10 км виникає вибухова декомпресія, що призводить до баротравми легень і ЛОР-органів, ознаками якої є розрив барабанної перетинки, крововиливи в середнє і внутрішнє вухо, які можуть бути показником можливої причини ката­строфи.

Під час польоту на значній висоті (19 км і більше) без засобів захисту виникає висотна декомпресія, характер-

Г

Судово-медична травматологія

ною ознакою якої є пухирці повітря в підшкірній жировій клітковині, судинах легень, печінки та інших органів.

Найчастішою і найрізноманітнішою за характером є травма в середині літака внаслідок падіння його на землю.

Основним пошкоджувальним чинником при цьому є тупі предмети, що розташовані в середині літака і оточують членів екіпажу і пасажирів. Ударні перевантаження знач­ної сили, що виникають при цьому, залежно від швидкості і кута падіння літака призводять до грубих руйнувань тіла з відривом окремих його частин (кінцівок, голови), розри­вами шкіри, м'яких тканин порожнин тіла, внутрішніх органів та переміщенням їх або випадінням назовні. В глибині пошкоджень можна виявити частини деталей літа­ка. Між уламками останнього бувають затиснені шматки шкіри, м'яких тканин, внутрішніх органів. У разі невели­кого за силою удару пошкодження у членів екіпажу і пасажирів мають переважно закритий характер.

Виявлення первинних пошкоджень на тілах членів ек­іпажу і пасажирів від ударів об деталі літака до його руйну­вання може допомогти у з'ясуванні питань обставин при­годи (напрям основного удару при падінні, положення і характер дій членів екіпажу і пасажирів в аварійній ситу­ації).

У пілота, що керував літаком до моменту зіткнення з землею, виникають характерні пошкодження голови від удару об дошку з приладами, кистей рук від стискання їх між штурвалом і дошкою з приладами, стоп і кісток гомілок і стегон від ударів об педалі керування. Іноді нарукавичках, підошвах взуття льотчика, що перебував в активній ро­бочій позі, утворюються відбитки рельєфу конструктив­них виступів важелів керування.

Т

Судово-медична травматологія

У пасажирів можуть виникати пошкодження прив'яза­ними ременями, що мають різний характер залежно від сили і напряму удару: смугасті садна і синці на шкірі живота і грудей, розриви шкіри і навіть відрив верхньої частини тулуба.

Сильна вибухова хвиля, що є наслідком вибуху пально­го в паливних баках, призводить до повного руйнування конструкцій літака, а також до розривів тіл членів екіпажу і пасажирів. Останки цих людей можуть бути виявлені в самій воронці, а також навколо неї на відстані від 300-500 м до кількох кілометрів.

Уразі пожежі в осіб, що перебували на борту літака, виникають різні за ступенем опіки майже до спопеління тіл. Крім того, при пожежі утворюються великі концент­рації окису вуглецю, отруйних продуктів горіння фарб, полімерних матеріалів, що призводить до гострого отрує­ння.

Зовнішні частини літака, передня кромка крила, лопасті гвинта, що обертається, можуть завдавати особам, які пе­ребувають на злітно-посадочній смузі, такі пошкодження, як ампутація голови, верхніх кінцівок, розділення тулуба на рівні грудей з руйнуванням цих частин тіла.

Пошкодження, що спостерігаються від дії коліс ша­сі, нагадують травму при переїзді вантажним автомобі­лем.

Під час роботи турбореактивного двигуна літака спере­ду виникає сильний потік повітря, що зумовлює присмок-тувальну дію. Внаслідок цього людина, що перебуває по­близу, може бути втягнута в повітрозбірник і притиснута до його переднього краю або втягнута в двигун головою вперед з утворенням пошкоджень голови, внутрішніх органів, переломів кінцівок.

Г

Судово-медична травматологія

При перебуванні людей біля сопла двигуна можуть виникнути механічні пошкодження внаслідок відкидання сильним струменем розпечених газів у поєднанні з опіка­ми різного ступеня.