Ііі. вимоги до оформлення звіту
При оформленні текстових документів (у даному випадку звіту з практики) варто керуватися ДСТУ 3008-95 «ДОКУМЕНТАЦІЯ. Звіти в сфері науки i техніки. Структура i правила оформлення».
Текст звіту повинен бути чітко і акуратно написаний чорнилом (пастою) одного кольору (чорним, однакової щільності) або надрукований через півтора міжстрокових інтервали на принтері (шрифтом 12 або 14 пт) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм).
При написанні звіту необхідно дотримувати наступні розміри полів: верхнє, ліве й нижнє – не менш 20 мм, праве – не менш 10 мм. Розмір лівого поля рекомендується встановлювати – 35-40 мм.
Помилки (описки, помилки, графічні неточності) допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тім же місці виправленого зображення. Ушкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не повністю вилученого колишнього тексту не допускаються.
Звіт можна умовно розділити на наступні частини:
- вступна частина;
- основна частина;
- додатки.
Вступна частина повинна містить наступні обов'язкові для виконання структурні елементи:
- титульний аркуш;
- зміст;
- перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів;
- вступ.
Структурні елементи звіту: «Титульний аркуш», «Зміст», «Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів», «Вступ», «Висновок», «Список використаних джерел» не нумерують, а їхнє найменування служать заголовками структурних елементів.
Титульний аркуш є першим аркушем звіту (дивіться Додаток А). На титульному аркуші звіту повинні бути зазначені:
- назва судна;
- район плавання та рейси;
- час проходження практики.
Зміст розміщують після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: перелік умовних позначок і скорочення; вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини звіту; висновок (підсумки і рекомендації); список використаних джерел; найменування додатків і номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу.
Перелік умовних позначок і скорочень повинен містити всі використані в тексті умовні позначки й скорочення. Перелік розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці. Незалежно від наявності в переліку, з першою появою цих елементів у тексті змісту наводять їхню розшифровку.
У вступі коротко викладають наступне:
- назва судна;
- основні характеристики судна;
- район плавання та рейси;
- час проходження практики;
- мета практики.
Основну частину звіту викладають, розділяючи матеріал на розділи, які, у свою чергу, можуть ділитися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, розділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Розділи і підрозділи звіту повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка і друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.
Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються. Не допускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту звіту і рівним п'яти знакам.
Нумерацію сторінок варто виконувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Допускається виконувати текстові документи без рамок, тому номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний аркуш і зміст включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на цих аркушах не проставляють. Рисунки і таблиці, що розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу – номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті.
Креслення, рисунки, схеми, які поміщені у звіті, повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» (ЕСКД) і «Єдиної системи програмної документації» (ЕСПД).
Розташовувати ілюстрації треба таким чином, щоб їх було зручно розглядати без повороту звіту або з поворотом по годинній стрілці.
Ілюстрації можуть мати назву, що поміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають дані, що її роз’яснюють. Ілюстрація позначається словом «Рисунок_», що разом з назвою ілюстрації поміщають після даних, що пояснюють, наприклад, «Рисунок 2.1 – Схема підключення приладу». Слово «Рисунок» допускається записувати як «Рис.» Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком ілюстрації, що приводять у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад, рисунок 1.2 – другий рисунок першого розділу. Якщо в розділі тільки одна ілюстрація, її нумерують.
Якщо ілюстрація не міститься на одній сторінці, її можна переносити на інші сторінки, при цьому назва ілюстрації поміщають на першій сторінці, що пояснюють дані - на кожній сторінці, і під ними вказують:
«Рисунок, сторінка ».
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті звіту. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, таблиця 2.4 – четверта таблиця другого розділу. Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують. Таблиця може мати назву, яку приводять над таблицею. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частині, поміщаючи одну частину під інший, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її «шапку». Слово «Таблиця » указують один раз – ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ____» із вказівкою номера таблиці.
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, по центру сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишене не менш одного вільного рядка.
Формули і рівняння варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Наприклад, формула (3.3) – третя формула третього розділу. Номер формули або рівняння вказують на тім же рівні в дужках у крайнім правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із абзацу: слово «де» без двокрапки.
При посиланні в тексті звіту на використані літературні джерела варто вказувати їхній порядковий номер за переліком, виділений двома квадратними дужками, наприклад,«... в [1-4] …»...
Додатки варто оформляти як продовження звіту на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком Є,З, І, Ї, ПРО, Ч, Ь.
Кожен додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першою прописною буквою симетрично щодо тексту сторінки (наприклад, «Додаток А»).
Список рекомендованої літератури
1. Документована процедура системи управління якістю «Організація практичної підготовки курсантів. СМЯ 02-09-2011» Херсонської державної морської академії.
2. Документована процедура системи управління якістю «Організація навчального процесу. СМЯ 02-09-2011» Херсонської державної морської академії.
3. Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты. – Лондон.: ИМО. «Эшфорд Пресс», 2007. – 280 с.
4. Model Course 7.04 Officer in charge of an engineering watch. – Лондон.: ИМО. «Эшфорд Пресс», 1999. – 280 с.
5. Model Course 3.04 – Survey of electrical installations. – Лондон.: ИМО. «Эшфорд Пресс», 1999. – 220 с.
6. Електрообладнання суден. Навчальний посібник з практичної підготовки на суднах кадетів-електромеханіків у двох томах для курсантів (студентів) напряму 6.050702 «Електромеханіка», спеціалізації «Експлуатація електрообладнання і автоматики суден» денної (заочної) форми навчання / Ісаєв Є.О., Миронов В.В., Колебанов О.К., Растьогіна Г.І., Корнієцький В.І., Наговський Д.А. – Херсон: ХДМА, 2011. – 450 с.
7. Пипченко А.Н., Демидов В.В, Пономаренко В.В., Сырых М.А., Путиенко А.Г. и др. Выживание и безопасность на море. – Одесса: ЦПАП, 1997. – 84 с.
8. Демидов В.В., Петраков В.Г., Абрахманов М.А. и др. под общей редакцией Пипченко А.Н. Управление борьбой с пожаром на судне. – Одесса: ЦПАГ1, 1997.
9. Яковлев Г.С. Судовые электроэнергетические системы. – Л.: Судостроение, 1980. – 285 с.
10. Баранов А.И. Судовые автоматизированные электроэнергетические системы: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1988. – 328 с.
11. Константинов В. Н. Системы и устройства автоматизации судовых электроэнергетических установок. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л.: Судостроение, 1988. -312 с. ил.
12. Пипченко А.Н., Пономаренко В.В., Романенко А.В. Эксплуатация систем дистанционного управления двигательными установками, системами и службами машинного отделения. Учебное пособие в вопросах и ответах. – Одесса: ЦПАП, 1997. – 34 с.
13. Пипченко А.Н., Пономаренко В.В., Теплов Ю.И., Романенко А.В. Электрооборудование, электронная аппаратура и системы управления. Учебное пособие.
14. Сюбаев М.А., Хайкин А.Б., Шеинцев Е.А. Аварии и неисправности в судовых электроустановках – Л.: Судостроение, 1980. – 176 с.
15. Правила технической эксплуатации судовых технических средств. – М.: ЦРИА «Морфлот», 1979. – 388 с. – В надзаг.: ММФ.
16. Положение о технической эксплуатации морского флота. – М.: ЦРИА, «Морфлот», 1979. – 140 с. – В надзаг.: ММФ.
17. Роджеро Н.И. Справочник судового электромеханика и электрика. – М.: Транспорт, 1976. – 536 с.
18. Коноваленко Л.К., Коноваленко А.В. Техника безопасности при эксплуатации электроустановок на морском транспорте. – М.: Транспорт, 1977. – 112 с.
19. Богословский А.П., Певзнер Е.М. Фрейдзон И.Р., Яуре А.Г. Судовые электроприводы. Справочник т. 1, 2. – Л.: Судостроение, 1983. – 389 с.
20. Ермаков В.Ф Спутник механика теплохода. – М.: Транспорт, 1989 – 222 с.
21. Зайцев В.И., Грицай Л.Л., Моисеев А.А Судовые паровые и газовые турбины. – М.: Транспорт, 1981 – 210с.
22. Ланчуковский В.И., Козьминых А.В. Автоматизированные системы управления судовыми дизельными и газотурбинными установками. – М.: Транспорт, 1990 – 336 с.
23. Техническая эксплуатация авторулевых. /Мордовиченко Д.Н., Панякин Л.Г., Таратин А.Ф. – М.: Транспорт, 1989. – 128 с.
24. Судовые электроустановки и их автоматизация. / Витюк К.Т., Гриценко П.И., Коробов П.К., Тихонов В.В. – М.: Транспорт, 1977. – 496 с.
Суевалов Л. Ф. Справочник по расчетам судовых автоматических систем. − 2-изд., перераб. и доп.—Л.: Судостроение, 1989.− 408 с.
| Додаток А | ||
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ | ||
| ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ | ||
| Факультет суднової енергетики | ||
| Кафедра експлуатації суднового електрообладнання і засобів автоматики | ||
| Напрям 6.050702 Електромеханіка | ||
| Спеціалізація «Експлуатація електрообладнання і автоматики суден» | ||
| ЗВІТ ПРО ВИРОБНИЧУ ПЛАВАЛЬНУ ПРАКТИКУ | ||
| Т/х «Княгиня Ольга» | ||
| (назва судна) | ||
| (район плавання та рейси) | ||
| (період проходження практики) | ||
| Виконав: курсант групи 311сп | О.О. Кадетов | |
| (підпис) | ||
| Старший механік / електромеханік | К.К. Моряченко | |
| (підпис, місце суднової печаті) | ||
| Керівник практики від кафедри, к.т.н., доцент | Г.Г. Дощенко | |
| (підпис) | ||
| Херсон 2012 |
Додаток Б