Задача оптимального розкрою дсп
Плити розміром 350´175 см підлягають розкрою на заготовки двох типорозмірів : 200´70 і 160´90 см. Необхідно отримати не менше 300 заготовок першого і не менше 400 заготовок другого типорозмірів за умови, що сумарна кількість витрат (за площею) має бути мінімальною.
Розглянемо можливі варіанти розкрою.
Таким чином, необхідно вияснити, скільки плит необхідно розкроїти для кожного з розглянутих варіантів з умовою забезпечення вимоги геометричних розмірів заготовок, їх кількості та сумарна кількість відходів за площею має бути мінімальною.
Позначимо:
х1 – кількість плит, що розкроюються за 1-м варіантом;
х2 – за 2-м варіантом;
х3 – за 3-м варіантом.
Складаємо обмеження для випуску заготовок 1-го типу розміру
(1)
(2)
Вираз для сумарної кількості відходів характеризується мінімізацією цільової функції і має вигляд
18850х1+18450х2+18050х3 ® min (3)
Необхідно також врахувати звичайні обмеження на невід’ємність величин
х1³0; х2³0; х3³0. (4)
Сукупність рівнянь (1)-(4) є математичною моделлю даної задачі, а саме задачі лінійного програмування (ЗЛП.).
2. Загальна постановка задачі лінійного програмування
Нехай маємо n змінних х1, х2, ..., хn. Необхідно знайти такі їх значення, для яких цільова функція
. (5)
Причому змінні мають задовольняти ряду обмежень, які характеризуються наступними типами:
(6)
(7)
(8)
Також мають місце тривіальні або прості обмеження
х1³0; х2³0; ... хn³0. (9)
§ обмеження виду (8) легко зводяться до (7), або навпаки шляхом множення на ±1.
§ обмеження (6) можна звести до (7) шляхом виключення будь-якої змінної.
Приклад.
®
Якщо врахувати х3³0, то отримаємо
Сукупність значень змінних , що задовольняє всім обмеженням ЗЛП, називається її допустимим розв’язком.
Оптимальним розв’язком ЗЛП називається такий її допустимий розв’язок, для якого цільова функція досягає екстремум (max або min), залежно від умов задачі.
Приклад.
х1³0; х2³0.
Допустимі значення х1 = 0,5; х2 = 1.
W =3·0.5+2·1=3.5
Оптимальні розв’язки х1опт = 7/13; х2опт = 24/13; W =69/13.
Таким чином, ЗЛП в загальному вигляді можна записати у наступному вигляді:
. (10)
(11)
......................................................
х1³0; х2³0; ... хn³0.
4. Основна задача лінійного програмування (ОЗЛП) та її властивості
Загальний вигляд ОЗЛП записується
. (12)
(13)
......................................................
х1³0; х2³0; ... хn³0.
Всі нетривіальні обмеження мають вигляд рівностей
Теореми лінійної алгебри дають можливість вирішити питання про існування допустимого розв’язку ОЗЛП.
Нехай
r – число лінійно незалежних рівнянь (r – це ранг системи рівнянь)
r ≤ n;
Якщо r = n, тоді система (13) має єдиний розв’язок ® ОЗЛП має єдиний розв’язок ( ).
Якщо , хі³0, то ( ) є допустимим та оптимальним розв’язком ОЗЛП.
Якщо , хі<0, то ОЗЛП не має допустимих розв’язків.
Якщо r < n, тоді система рівнянь (13) має нескінченне число розв’язків. Тоді n-r-змінним можна надати довільні значення і вони називаються вільними.
Для існування допустимих розв’язків ОЗЛП необхідно, щоб серед множини розв’язків системи рівнянь були невід’ємні, які задовольняють обмеженням (13).
Задачу ЛП можна звести до ОЗЛП (ЗЛП®ОЗЛП) таким чином:
введемо додаткові змінні у1, у2, ... , уm
......................................................
з (11) витікає, що у1³0, у2³0, ... , уm³0. Отже, отримуємо ОЗЛП з більшим числом змінних, а саме n+m
.
ОДР, якщо вона існує, є випуклий багатокутник, а оптимальний розв’язок завжди досягнеться в одній з вершин цього багатокутника.
Допустимий розв’язок, що знаходиться в одній з вершин багатокутника, називається опорним розв’язком, а сама вершина – опорною точкою.
Для знаходження оптимального розв’язку можна перебрати всі опорні розв’язки, відшукати серед них цей, в якого цільова функція досягає
Лекція 4
ТРАНСПОРТНІ ЗАДАЧІ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ (ТЗЛП)
Математична модель ТЗЛП
Приклад:
Постачальник | Споживач | ||||||||
Позначення | Запас вантажу | В1 | В2 | В3 | В4 | ||||
А1 | а1=35 | х11 | х12 | х13 | х14 | ||||
А2 | а2=45 | х21 | х22 | х23 | х24 | ||||
А3 | а3=50 | х31 | х32 | х33 | х34 | ||||
Потреба у вантажі | b1=30 | b2=10 | b3=65 | b4=25 |
Запаси вантажу у 3 пунктах: а1, а2, а3. Необхідно відправити 4 заявникам В1, В2, В3, В4.
Причому : а1+а2+а3=b1+b2+b3+b4=130
Відома вартість перевезення вантажу.
Необхідно:
· визначити, скільки вантажу має отримати кожен споживач Вi від кожного виробника Aj;
· необхідно виконати заявки всіх споживачів Ві;
· вивести вантаж від усіх виробників Аj;
· забезпечити якнайменші (min) витрати на перевезення вантажу.
Позначимо: хі – кількість одиниць вантажу при перевезенні від виробника Аі до споживача Bj. Це шукані змінні.
Запишемо умову виконання заявки споживачів Ві:
B1: х12+х22+х32=10
B2: х13+х23+х33=65
B3: х14+х24+х34=25.
Запишемо обмеження: (вивести весь вантаж)
:
:
:
Для отримання цільової функції необхідно додати витрати на перевезення по всіх маршрутах:
, і=1, 2, 3; j=1, 2, 3, 4.
Математична модель транспортної задачі. Метод найменшого елемента.
; min вартість .
Найменша вартість (3,3) записуємо 40 (50-10)
Переходимо далі
Загальний вигляд
Маємо: m – постачальників;
n – споживачів
Постачальники | Споживачі | ||||||
Позначення | Запас вантажу | В1 | В2 | … | Вj | … | Вn |
А1 | а1 | c11 | c21 | … | c2ij | … | c1n |
А2 | а2 | c21 | c22 | … | c2j | … | c2n |
... | … | … | … | … | … | … | … |
Аі | аi | ci1 | ci2 | … | cij | … | cin |
... | … | … | … | … | … | … | … |
Аm | am | cm1 | cm2 | … | cmj | … | cmn |
Потреба у вантажі | b1 | b2 | … | bj | … | bn |
Умова задовільнення заявки кожного споживача Bj
. (*)
Умова вивезення вантажу від кожного Aj
. (**)
(***)
, , . (****)
Відкрита модель ТЗ
У випадку, коли сумарний запас вантажу рівний сумарній потребі у ньому, тобто , модель ТЗ є закритою (ЗТЗ). Коли ж , модель ТЗ є відкритою (ВТЗ).
Розглянемо варіанти ВТЗ.
1) не обов’язкова вимога, щоб весь запас вантажу повинен бути вивезений (запаси більші за потребу)
.
Умова на вивезення вантажу: замість (**) отримаємо
, .
Умова на потреби споживачів (*), мета (***) та умова на невід’ємні значення (****) залишаються як в ЗТЗ.
2) загальна потреба перевищує сумарний запас (запаси менші за потребу)
,
тоді умова на вивезення (**), мета (***) та умова на невід’ємні значення (****) залишаються як в ЗТЗ.
Зазначимо, що ВТЗ зводяться до ЗТЗ.
Для 1-го варіанту: вводимо m+1 фіктивний виробник Am+1 з запасом вантажу , а . Отримуємо ЗТЗ.
Для 2-го варіанту: вводимо фіктивний n+1 споживач Bn+1, зокрема з потребою , а . Отже, отримуємо ЗТЗ.
2. Приклади ТЗ в деревообробці
2.1. Задача оптимального розміщення виробництва
Нехай є m пунктів будівництва підприємств, які виробляють певну продукцію. Витрати на виробництво одиниці продукції в i-му пункті рівні аі, а максимально можливий об’єм її випуску складає bi одиниць в рік, і=1...m. Випущена продукція має бути розподілена між n споживачами.
Вартість перевезення одиниці продукції від і-го виробника до j-го споживача рівна сij, i=1...m, j=1…n. Необхідність у продукції (потреба) для j-го споживача складає dj одиниць в рік.
Необхідно скласти план випуску продукції і схему перевезення так, щоб річні витрати на виробництво і перевезення продукції були якнайменші.
Позначимо: yi – шуканий об’єм випуску продукції в і-му пункті; хij – об’єм перевезення продукції від і-го пункту виробництва до j-го споживача.
Обмеження на виробництво продукції:
, .
Вся вироблена продукція має бути вивезена:
.
Заявка кожного споживача має бути виконана:
.
Крім того, об’єми виробництва і перевезень невід’ємні:
; , , .
Річні витрати на виробництво і перевезення продукції мають бути якнайменші (функція мети) :
.