Правила накладання гіпсових пов'язок

Існує декілька правил накладання гіпсових пов'язок: кінцівці або відповідній ділянці тіла надають середньофізіологічного або функціонально вигідного положення. Окрім пошкодженої ділянки тіла, іммобілізації підля­гають два сусідніх суглоби. Якщо гіпсова пов'язка накладається з підклад­кою, то для цієї мети краще використовувати негігроскопічну вату, яку накладають на кісткові виступи. Пов'язка не повинна стискати тканини, але і не повинна бути занадто вільною. Після накладання пов'язки не­обхідно перевірити, чи не стискає вона магістральні судини (синюшність, набряк, похолодання, відчуття повзання мурашок, оніміння, набряк нижче розташованих сегментів, наявність пульсації).

Для накладання гіпсових пов'язок є спеціальні пристосування та інстру­менти: екстензійний стіл, підставка під таз, апарат для накладання корсетів. Знімають гіпсові пов'язки за допомогою пилок для гіпсу, ножиць, скальпелів, кусачок Штиля, електричних пилок.

Накладання циркулярної пов'язки. Після підготовки гіпсових бинтів, один із них опускають у таз з водою. Після того, як гіпсовий бинт просякнув водою (припинення виділення бульбашок газу), його злегка відтискають. Для цього щільно захоплюють кінці бинта, щоб з них не витікала гіпсова кашка, і стискають бинт руками. При тугому і неправильному відтисканні з бинта витікає частина гіпсу. При бинтуванні після закріплювального ходу тури накладають, закриваючи попередній тур наполовину або на 2/3. Бин­тування проводять від периферії до центру. Пов'язку накладають рівномірно, без перегинів, надрізаючи бинт в міру необхідності. Для того, щоб пов'язка застигла рівномірно (від чого залежить її міцність), бинт необхідно наклада­ти рівномірно і швидко. До закінчення накладання першого бинта другий повинен бути промочений водою і т. д. Під час накладання циркулярної пов'язки її ретельно моделюють до анатомічних утворень даної ділянки тіла.

На верхню кінцівку і гомілку накладають 5-6 шарів бинта, на стегно і тулуб - 7-8. Для того, щоб кінці гіпсового бинта не кришились, у кінці гіпсу­вання їх підрізають, укріплюючи смужками марлі і ретельно моделюють.

Розрізну (знімну) пов'язку застосовують у тих випадках, коли необ­хідно проводити перев'язки, масаж і інші медичні заходи. Для цього наклада­ють циркулярну глуху пов'язку, а потім розрізають її до висихання з двох

протилежних боків. Для укріплення пов'язки в подальшому стулки стягу­ють бинтом.

Вікончаста пов'язка. В ділянці рани після накладання пов'язки вирі­зають вікно. При цьому виді пов'язки зберігається міцність гіпсової пов'яз­ки і в міру необхідності можна проводити перев'язки та слідкувати за ста­ном рани.

Мостоподібну пов'язку застосовують у тих випадках, коли необхідно залишити відкритою ділянку тіла по всьому периметру. З цією метою гіпсові циркулярні пов'язки накладають вище і нижче відповідної ділянки тіла. Загіпсовані ділянки з'єднують між собою містками з дерева або металу, які прикривають гіпсовим бинтом.

Лонгетну пов'язку накладають там, де для іммобілізації цілком достат­ньо фіксації лонгетом (половина циркулярної пов'язки), або для укріплення циркулярної бинтової або гіпсової пов'язки. Лонгети (декілька шарів загіп­сованого бинта відповідних розмірів) виготовляють наперед при заготовці гіпсових бинтів або з намоклого гіпсового бинта, (рис. 98).

правила накладання гіпсових пов'язок - student2.ru

Наши рекомендации