Кліні іна анатомія та фізіологія глотки. Методи дослідження глотки

КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОР-ОРГАНІВ

Клінічна анатомія та фізіологія носа й навколоносових синусів.

Методи дослідження

Клітична анатомія носа Зовнішній ніс Складається з кісткового (носові кістки, лобові відростки верх­ньої щелепи) і хрящового (латеральні хрящі, великі хрящі крил носа, сесамоподібні хрящі) відділів. Виділяють: корінь носа, спинку носа, верхівку носа, крила носа, ніздрі, присінок носа
Порожни­на носа Має 4 стінки. Латеральна (бічна) - верхні, середні й нижні носові раковини, носові кістки, верхня щелепа, слізна кістка, ґратчаста кістка, перпендикулярна пластинка піднебінної кістки та крило­подібний відросток клиноподібної кістки. Нижня (дно порожнини носа) - піднебінний відросток верхньої щелепи й горизонтальна пластинка піднебінної кістки. Медіальна (перегородка носа) - хрящ перегородки носа, перпендикулярна пластинка ґратчастої кістки, сошник. Верхня (дах) - носові кістки, лобові відростки верхньої щелепи, продірявлена пластинка ґратчастої кістки, пе­редня стінка клиноподібної пазухи. Слизова оболонка порожни-1 ни носа вистелена багаторядним циліндричним миготливим епі-1 телієм.
Кровопостачання венозний відтік Зовнішній ніс Очна артерія, дорсальна носова й лицьова артерії. Венозний від-1 тік здійснюється через лицьову, кутову й частково очну вени (по-1 ширення інфекції в печеристий синус).
Порожни­на носа Кровопостачання здійснюється із системи зовнішньої та внутріш-1 ньої сонних артерій. Основно-піднебінна артерія й передні та за-1 дня решітчасті артерії. Венозний відтік здійснюється по передній лицьовій і очній венах. Венозне сплетення добре виражено в пе-1 редній третині носової перегородки (Кіссельбахово місце).
Лімфо- відтік Зовнішній ніс У підщелепні й глибокі шийні лімфовузли
Порожни­на носа У підщелепні й глибокі шийні лімфовузли
Іннерва­ція Зовнішній ніс Рухова - лицьовий нерв; чутлива - 1 та II гілки трійчастого нерва. 1
Порожни­на носа Нюхова - нюховий нерв; чутлива -1 та II гілки трійчастого нерва й 1 вегетативна - верхній шийний симпатичний вузол (відієв нерв)
Навколо- носові синуси Верхньощелепні, лобові, клітки ґратчастого лабіринту й основні пазухи. Ви-1 відні отвори лобових, верхньощелепних, передніх і середніх груп клітин ґрат­частого лабіринту відкриваються в середній іносовий хід. Задні групи клітин ґратчастого лабіринту й вивідні отвори основних пазух відкриваються у верх­ній носовий хід. У нижній носовий хід відкривається носослізний канал.
Фізіологія носа й навколоно­сових синусів Порожнина носа функціонально поділяється на дихальну ділянку (від дна порожнини носа до нижнього краю середньої носової раковини) та нюхову ділянку (від нижнього краю середньої носової раковини до склепіння (даху) порожнини носа). Косметична, дихальна, нюхова, захисна (зігрівання, очищення та зволоження повітря) і резонаторна функція.
Методи дослідження носа та навколоносових синусів Клінічні Зовнішній огляд, пальпація.
Інстру­ментальні Передня, середня й задня риноскопія.
Додаткові Рентгенографія кісток носа й навколоносових синусів, у тому чис­лі із застосуванням рентгеноконтрастних речовин, комп'ютерна і ЯМР-томографія, ехографіа зонографія, ендоскопія порожнини носа, зондування пазух через природні співустя, пункція пазух, ринопневмометрія, ольфактометрія, визначення транспортної функції миготливого епітелію, діафаноскопія, термографія, бакте­ріологічне дослідження порожнини носа та вмісту навколоносових пазух, цитологічне дослідження (мазок з носа на еозинофіли).
       

Кліні іна анатомія та фізіологія глотки. Методи дослідження глотки

Клінічна анатомія глотки: Розширений у верхньому відділі й трохи сплющений спереду назадім'язово- перетинчастий мішок, довжиною 12-14 см. Топографічно від основи черепа до СУІ. Розрізняють три відділи: верхній - носова частина (носоглотка), середній - ротова частина (ротоглотка) і нижній - гортанна частина (горта- ноглотка). Лімфоепітеліальне кільце Вальдейера-Пірогова (6 мигдаликів): у носоглотці - глотковий мигдалик та 2 трубних, у ротоглотці - 2 піднебін­них мигдалика, язиковий мигдалик.
• стінки Стінки глотки мають фіброзну основу, на якій розташовується м'язовий шар. Зовні вона покрита адвентиціальною оболонкою, внутрішня поверх­ня якої вистелена епітелієм.
• м'язи 5 пар поперечно-смугастих м'язів. 3 пари констрикторів: верхній, середній і нижній, ідуть у поперечному напрямку та сходяться позаду по середній лінії, утворюючи шов. 2 м'язи, які піднімають глотку, розташовані у поздо­вжньому напрямку: шило-глотковий й піднебінно-глотковий.
• навколо- глотковий простір Межує із бічною й задньою стінкоюіглотки. Розрізняють бічний глотковий простір і заглотковий простір. Перший виконаний пухкою сполучною тка­ниною. Бічний глотковий простір простягається від основи черепа вниз, переходить у середостіння. Заглотковий простір - містить пухку сполучну тканину, лімфовузли (у дітей) переходить у середостіння
Слизова, оболонка Носоглотка - багаторядний циліндричний миготливий епітелій. Підслизо­вого шару носоглотка не має. Середній і нижній відділи вистелені бага­тошаровим пласким епітелієм, що не ороговгває. Є слизові залози. Під­слизова основа середнього й нижнього відділів містить велику кількість лімфоїдних клітин.
Кровопос­тачання та венозний відтік Висхідна глоткова, висхідна та спадна піднебінна артерії кровопостача- ють верхні й середні відділи глотки, нижня щитоподібна артерія - нижні відділи глотки. Кров збирається у венозні сплетення: переднє (у м'якому піднебінні) і заднє (на зовнішній поверхні задньої та бічної стінок глотки), потім - у внутрішню яремну вену.
Лімфатич­ний відтік Капілярні сплетення, заглоткові лімфатичні вузли (у дітей), глибокі шийні лімфатичні вузли. Анастомози з мережею лімфовузлів порожнини носа, гортані, верхнього відділу стравоходу.

Наши рекомендации