Мал. 110. Піхви сухожилків долонної поверхні правої кисті

1. vagina synovialis tendinis m. flexoris pollicis longi;

2. vagina communis synovialis tendinum mm. flexorum;

3. vaginae synoviales digitorum manus.

Спільна пiхва м’язів-згиначiв iнколи сполучається з суглобовою порожниною променево-зап’ясткового суглоба, тому запалення піхви сухожилків (тендовагiнiт) мiзинця може ускладнюватися гнiйним артритом променево-зап’ясткового суглоба.

Пiхва сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi) проксимально виступає на 1-2 см вище від тримача м'язів-згиначiв, дистально досягає основи кінцевої фаланги великого пальця. Можливе сполучення мiж спільною пiхвою м'язів – згиначiв та пiхвою сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця. У таких випадках при тендовагiнiті I чи V пальця може виникнути так звана У-подiбна флегмона.

Вiд середини п’ясткових кiсток до п'ястково-фалангових суглобів сухожилки поверхневого та глибокого м'язів – згиначiв II - IV пальцiв не мають синовiальної пiхви.

На долонній поверхні ІІ-ІV пальців розміщуються синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus). У кожній піхві розташовуються два сухожилки: один сухожилок поверхневого м'яза – згинача пальців, другий – глибокого м'яза – згинача пальців. Ці піхви продовжуються від п’ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг ІІ-ІV пальців.

На тильнiй поверхнi кистi є шість піхов сухожилків м’язів (мал. 111):

а) пiхва сухожилкiв довгого вiдвідного м’яза великого пальця та короткого м’яза – розгинача великого пальця (vagina tendinum musculi abductoris longi et extensoris pollicis brеvis);

Мал. 111. Піхви сухожилків тильної поверхні правої кисті.

1. vagina synovialis tendinum musculi abductoris longi et extensoris pollicis brevis;

2. vagina synovialis tendinum musculi extensorum carpi radialium;

3. vagina synovialis tendinis musculi extensoris pollicis longi;

4. vagina synovialis tendinum musculi extensoris digitorum et extensoris indicis;

5. vagina synovialis tendinis musculi extensoris digiti minimi;

6. vagina synovialis tendinis musculi extensoris carpi ulnaris.

б) пiхва сухожилкiв променевих довгого та короткого м'язів – розгиначiв зап’ястка (vagina tendinum musculi extensorum carpi radialium);

в) пiхва сухожилка довгого м’яза – розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);

г) пiхва сухожилкiв м’язів – розгиначiв пальцiв та розгинача вказiвного пальця (vagina tendinum musculi extensoris digitorum et extensoris indicis);

д) пiхва сухожилка м’яза – розгинача мiзинця (vagina tendinis m.usculi extensoris digiti minimi);

е) пiхва сухожилка лiктьового м’яза – розгинача зап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

М’язи нижньої кiнцiвки

(musculi membri іnferioris)

До м’язів сідничної ділянки належать: великий сiдничний м’яз , середнiй сiдничний м’яз, малий сiдничний м’яз, м’яз – натягувач широкої фасцiї, квадратний м’яз стегна, близнюковi м’язи (верхнiй та нижнiй), зовнiшнiй затульний м’яз.

Великий сiдничний м’яз (m. gluteus maximus). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки, клубовий гребiнь, задня сiднична лiнiя, грудо-поперекова фасцiя, задня поверхня крижової та куприкової кісток, крижово-горбова зв’язка. Прикрiплення: сiднична горбистiсть стегнової кiстки, м'яз переходить у клубово-гомiлкове пасмо (tractus iliotibialis), яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, зовнішня ротація стегна; якщо нижня кiнцiвка зафіксована, розгинає тулуб, пiдтримує рiвновагу тiла, не даючи тулубовi нахилятися вперед; утримує тулуб у вертикальному положеннi; напружуючи клубово-гомiлкове пасмо утримує колiннi суглоби в розiгнутому положеннi (мал. 112, 113).

Середнiй сiдничний м’яз (m. gluteus medius). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки (мiж передньою i задньою сiдничними лiнiями). Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдведення стегна; його медіальна ротація (якщо скорочується передня частина м’яза); обертає стегно назовнi (якщо скорочується задня частина м’яза). За умови фiксованої нижньої кiнцiвки нахиляє таз у свiй бiк.

Малий сiдничний м’яз (m. gluteus minimus). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки. Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдводить стегно; внутрішня ротація стегна (якщо скорочується передня частина м’яза); зовнішня ротація стегна (якщо скорочується задня частина м’яза).

М'яз – натягач широкої фасцiї (m. tensor fasciae latae). Початок: верхня передня клубова ость. Прикрiплення: вплiтається в широку фасцiю стегна, переходячи в клубово-гомiлкове пасмо. Функцiя: натягує широку фасцiю стегна, згиння в кульшовому суглобі та вiдведення. Згинання в колінному суглобі та обертання кінцівки назовнi.

Квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris). Початок: сiдничий горб тазової кiстки. Прикрiплення: мiжвертлюговий гребiнь стегнової кiстки. Функцiя: зовнішня ротація стегна (мал. 115).

Зовнiшнiй затульний м’яз (m. obturatorius externus). Початок: зовнiшня поверхня тазової кiстки навколо затульного отвору, затульна пертинка. Прикрiплення: вертлюгова ямка, капсула кульшового суглоба. Функцiя: зовнішня ротація стегна.

Мал. 113. М’язи правої нижньої кінцівки:

а - вигляд збоку, б - вигляд ззаду:

1. m. gluteus maximus; 2. m. tensor fasciae latae; 3. m. vastus lateralis (m. quadriceps femoris); 4. m. biceps femoris; 5. m. gastrocnemius; 6. m. peroneus longus; 7. m. peroneus brevis; 8. m. tibialis anterior;

9. m. extensor digitorum longus; 10. m. extensor hallucis longus; 11. m. gluteus maximus; 12. m. semitendinosus; 13. m. semimembranosus; 14. m. biceps femoris; 15. m. vastus lateralis (m. quadriceps femoris); 16. m. gastrocnemius.

Верхнiй близнюковий м’яз (m. gemellus superior). Початок: сiднича ость. Прикрiплення: вертлюгова ямка стегнової кiстки.

Нижнiй близнюковий м’яз (m. gemellus inferior). Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: вертлюгова ямка. Функцiя: обидва близнюкові м’язи здійснюють зовнішню ротацію стегна.

М’язи таза, які розташовані в тазовій порожнині, - клубово-поперековий м’яз, малий поперековий м’яз, грушоподiбний м’яз, внутрiшнiй затульний м’яз.

Клубово-поперековий м’яз (m. iliopsoas)має двi головки: одна головка – це великий поперековий м’яз, друга головка – клубовий м’яз (мал. 114 а).

Великий поперековий м’яз (m. psoas major). Початок: тiла ХII грудного та чотирьох верхнiх поперекових хребцiв, поперечнi вiдростки поперекових хребцiв.