Сільськогосподарська травма

Під час виконання сільськогосподарських робіт можуть виникати травми, які призводять до стійкої втрати працез­датності або смерті. У цих випадках дуже важливо встано­вити не тільки ступінь тяжкості тілесних пошкоджень або причину смерті, а й для профілактики цього травматизму визначити механізм травми та причини її виникнення. Основними причинами сільськогосподарського травма­тизму є порушення правил техніки безпеки, конструктивні недоліки машин і механізмів, а також недоліки організації праці, залучення до роботи неспеціалістів, відсутність відпо­відних інструкцій, порушення режиму праці й відпочинку, нетверезий стан робітників тощо (А.Х.Завальнюк, 1971-1996).

Під час сільськогосподарських робіт найчастіше спос­терігається тракторна травма, яка може бути спричинена гусеничним і колісним трактором. Остання нагадує авто­мобільну травму.

Травма гусеничним трактором має специфічні особ­ливості, які дозволяють установити не тільки її наявність і вид, а іноді й марку трактора. Характер пошкоджень, що виникають при цій травмі, залежить від будови гусениць та особливостей їх руху через тіло потерпілого. На шкірі утворюються садна, синці і рани, що відтворюють форму трахів (окремих ланок) гусениць. Вони мають вигляд смуг або прямокутників, розташованих паралельно і на одній відстані, що відповідає відстані між шпорами гусениць


Г

Судово-медична травматологія



(рис. 26). Масивні пошкодження частин тіла призводять звичайно до смерті на місці події.

сільськогосподарська травма - student2.ru

Рис. 26. Відбитім грунтозачепів гусениці трактора при переїзді вздовж тіла. (За А.Х.Завальнюком)

Виникнення травми можливе під час роботи ґрунтооб­робних машин (плуги, культиватори, лущильники, боро­ни), комбайнів (кукурудзо і бурякозбиральних), косарок, кормоготувальних машин (соломорізка, силосорізка, кор­модробарка тощо).

У випадках травмування ґрунтообробною машиною часто спостерігаються характерні сліди від волочіння тіла:

зміщення і значні пошкодження одягу, великі ділянки саден із паралельною посмугованістю, своєрідні за фор­мою садна, синці, рани, які відбивають дію конкретних деталей.

У конструкції збиральних машин передбачені ско-шувальні, подрібнювальні механізми, рами (корпуси) і ходові частини, для яких характерна розминаюча і різаль­на дія. Тому пошкодження м'яких тканин мають вигляд рваних, розміжчених і різаних ран. Відокремлення ступні чи гомілки пов'язане з розташуванням різального апарата,


Т

Судово-медична травматологія



і може вважатися специфічним пошкодженням для дії збиральних машин. У загиблих від стиснення рамою (кор­пусом) збиральної машини спостерігалися множинні пере­ломи кісток скелета пошкодження внутрішніх органів, навіть з переміщенням останніх в іншу порожнину при незначних зовнішніх пошкодженнях (Н.Д.Тополянський, 1972).

Вальцями і ножами кормоготувальних машин частіше пошкоджується одна верхня кінцівка, рідше дві, коли по­терпілий намагається визволити втягнуту руку. Поста­чальні вальці спричиняють рвані розміжчені рани не менш як трьох пальців руки, найчастіше нігтьових і середніх фаланг. При подальшому втягненні руки вальцями можли­ве пошкодження її до передпліччя, навіть до повної ампу­тації.

Шахтна травма

Серед різноманітних умов шахтного виробництватрап-ляються випадки завалів, що призводить до травмування шахтарів. У механізмі шахтної травми найчастіше має місце стискання важкими тупими твердими предмета­ми, що діють на тіло людини з величезною силою. Внасл­ідок цього в м 'яких тканинах і внутрішніх органах виника­ють глибокі великі розриви, клиноподібні і збиті переломи кісток.

В умовах шахтних завалів у потерпілих найчастіше спостерігаються пошкодження голови предметами з нео­бмеженою поверхнею. Це багатоосколкові переломи чере­па (переважно його основи, рідше склепіння), що поширю­ються на всі черепні ямки. Іноді форма пошкоджень голови дозволяє встановити форму предмета, що спричинив трав­му.


Г

Судово-медична травматологія



Шахтна травма найчастіше є комбінованою, і поряд з пошкодженнями голови спостерігаються пошкодження внутрішніх органів, хребта, таза і кінцівок.

Крім того, в шахтному виробництві можуть спостеріга­тися пошкодження від дії потужних машин, агрегатів чи їх деталей, котрі обертаються або рухаються. Це глибокі рвані і клаптеві рани, відкриті переломи кінцівок, ампута­ція їх (проф. Б.М.Зорин та співробітники).

Наши рекомендации