Мета роботи. 1) Ознайомитись з методикою визначення життєвої ємкості легень

1) Ознайомитись з методикою визначення життєвої ємкості легень.

2) Визначити життєву ємкість легень та окремі фракції повітря у людини.

Матеріали і обладнання.Спірометри, носові зажими, вода, спирт, вата.

Життєву ємкість легень визначають за допомогою спірометра. Спірометр складається з двох металевих циліндрів: зовнішнього, в який наливається вода, і внутрішнього, вставленого догори дном у зовнішній циліндр. На внутрішньому циліндрі є шкала, яка показує об’єм повітря.

Крім водяного спірометра, для вимірювання життєвої ємкості легень можна користуватися сухим спірометром. Він являє собою повітряну турбіну, яка крутиться внаслідок дії струменю повітря, що видихається. Величину об'єму повітря визначають за шкалою приладу. Шкалу можна повертати, що дозволяє встановити стрілку на нуль перед кожним вимірюванням. Видих повітря з легень здійснюється через мундштук.

Хід роботи

а) Спірометрія у людини.

Після декількох спокійних вдихів та видихів піддослідний здійснює максимальний вдих з подальшим максимальним видихом в спірометр (життєва ємкість легень).

б) Визначення окремих фракцій життєвої ємності легень.

Дослідник після нормального вдиху робить спокійний видих у спірометр (дихальне повітря). Після нормального видиху, не роблячи вдиху, дослідник здійснює максимальний видих у спірометр (резервне або запасне повітря).

РОБОТА 9.3. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА

Постійна (в нормі) температура тіла є однією з основних фізіологічних констант. Стала температура тіла підтримується на одному рівні незалежно від умов навколишнього середовища. Постійність температури тіла називається ізотермією або теплокровним гомеостазом.

Ізотермія властива лише теплокровним (гомойотермним) тваринам. У холоднокровних (пойкілотермних) тварин у зв'язку з недосконалою системою терморегуляції температура тіла залежить від умов навколишнього середовища.

Ізотермія підтримується за рахунок рівноваги між процесами утворення тепла (хімічна терморегуляція) та віддачею його в навколишнє середовище (фізична терморегуляція). Вищий центр терморегуляції знаходиться в гіпоталамусі.

Для вимірювання температури у сільськогосподарських і лабораторних тварин використовують ртутні або електричні термометри різних типів.

Контрольні питання.

1. Яких тварин називають гомойотермними, а яких пойкілотермними?

2. Охарактеризуйте хімічну і фізичну фази терморегуляції.

3. Де знаходяться центри регуляції температурного гомеостазу?

4. Які фактори впливають на процеси теплоутворення і тепловіддачі в організмі?

5. Особливості процесів терморегуляції у різних тварин.