Схема «холодного» запалювання з ЗП на множувачі напруги

Призначена для запалювання ОП з одною ЛЛ потужністю 20, 30, 40 або 80 Вт тривалого терміну служби.

Принципова електрична схема запалювання з БЗЖ (блок запалювання та живлення) представлена на рисунку 27.

Рисунок 27 - Принципова електрична схема запалювання ЛЛ з БЗЖ:

БЗЖ - блок запалення та живлення; VD-C - діодно-конденсаторна схема множення; L - дросель; R - розрядний резистор.

БЗЖ являє собою діод-конденсаторну схему множення, що дає на виході імпульс напруги постійного струму 630 В, стартерного виконання.

Принцип дії: при підключенні схеми до мережі (1-220 В, 50 Гц) на будь-якій півхвилі заряджаються конденсатори С1 і С2 до 630 В. При напрузі 630 В постійного струму здійснюється електричний розряд у парах ртуті й атмосфері аргону в лампі. Утворюється сильне ультрафіолетове випромінювання (УФВ). Невидиме УФВ перетворюється люмінофором у видиме випромінювання (світло).

Особливості:

1) БЗЖ забезпечує роботу ЛЛ з перегорілою (обірваною) спіраллю.

2) Відновлюється робота ЛЛ, якщо почався «миготливий режим», чи вона згасла. Для цього досить у лампотримачі лампу повернути на 180˚ або блок-стартер (БЗЖ) в стартеротримачі.

3) Резистор R забезпечує зняття надмірної напруги з конденсаторів С1 і С2.

4) Призначені для заміни стартерів тліючого розряду і виконані у тих же габаритах.

Схеми «холодного» безстартерного запалювання ЛЛ

а) трансформаторна (рисунок 28). Найбільш проста і розповсюджена з безстартерних схем швидкого запалювання. Призначена для застосування у важкодоступних для обслуговування місцях і при температурі навколишнього середовища нижче 5˚С.

Рисунок 28 - Трансформаторна схема запалювання ЛЛ:

НТ - накальний трансформатор; W - первинна обмотка НТ; 1W_нак, 2W_нак - вторинні обмотки НТ, для нагріву електродів ЛЛ, Др - дросель.

При нормальній роботі ЛЛ електроди не відключаються від накальних обмоток накального трансформатора (НТ), здійснюється частковий підігрів.

При включенні в мережу ЛЛ з холодними (без попереднього підігріву) електродами на 1W_нак та 2W_нак виникає підвищена напруга.

Електроди нагріваються, емісія посилюється, ЛЛ запалюється.

УФВ перетворюється на світло люмінофором.

б) резонансна (рисунок 29). Призначена для роботи у важкодоступних для обслуговування місцях і при низьких температурах навколишнього середовища (нижче 5˚С).

Рисунок 29 - Резонансна схема швидкого запалювання ЛЛ

При включенні в мережу ЛЛ утворюється резонансний контур. При резонансі електроди швидко розігріваються, а напруга на електродах зростає в 1,5 - 2 рази (по відношенню до напруги мережі).

При виникненні достатньої емісії та імпульсу запалювальної напруги ЛЛ запалюється і стає провідником, умова резонансу порушується.

УФВ перетворюється на світло люмінофором, а електроди при роботі ЛЛ в режимі самонакалювання.

в) миттєвого запалювання. Призначена для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.

Особливістю таких схем є створення на холодних електродах імпульсу напруги в 6 - 7 разів більше робочого.

У цьому випадку спеціальні пристрої потрібні для створення імпульсу, а ЛЛ з посиленими електродами, так як процес запалювання більш важкий, ніж з нагрітими електродами.

Термін служби ЛЛ знижується на 30%, а висока напруга небезпечна для життя і вимагає спеціальних заходів безпеки при обслуговуванні.

Переваги:

- висока надійність запалювання і роботи лампи;

- невибагливість до низьких температур;

- збільшений термін служби.

Недоліки:

- велика вартість;

- підвищена втрата потужності;

- більші габарити, ніж у стартерних.

Схема включення ГЛВТ

Призначена для ламп високого тиску з виправленою колірністю типу ДРЛ (рисунок 30).

Принцип дії: при підключенні живлення формується ланцюг заряду С2 (мережа - Др-ОО - В - R - С2 - мережа), який забезпечує його заряд до необхідного значення напруги (200 В). При повному заряді С2 пробивається повітряний простір «Р», а ємність розряджається через «Др-ДО», створюючи імпульс високої напруги, який запалює лампу. При розряді УФВ, що виникає, перетворюється люмінофором у світло.

Для виправлення колірності в звичайних лампах типу ДРЛ застосовується спеціальний люмінофор, який додає до ртутного розряду випромінювання, якого не вистачає, в червоній області спектра.

Лампи типу ДРЛ випускаються 2-х і 4-х електродні. Перевагою 4-х електродної лампи, в порівнянні з 2-х електродною, є більш проста схема запалювання. Не потрібно спеціального запалюючого пристрою: В, С1, R, С2, P, Др-ДО, що відображений на рисунку 3.6.

Рисунок 30 - Принципова електрична схема запалювання ДРЛ:

Др (ДР - ОО, Др - ДО) - дросель з двома обмотками (основною, додатковою); B - випрямляч; R - обмежуючий реактор, C1 - конденсатор захисний випрямляча; C2 - конденсатор накопичуючий; P - розрядник; C3 - ємність придушення перешкод радіоприйому

Лампи типу ДРЛ стійкі до атмосферних впливів, їх світловий потік і процес запалення не залежать від температури навколишнього середовища. Потік номінальний встановлюється через 5 - 7 хв. після включення, а повторно - через 10 - 15 хв., тобто після повного охолодження.

3.3.5.4 Схема включення ГЛ з пристроєм імпульсним запалюючим універсальним (ПІЗУ)

Призначена для металогалогенних (типу ДРИ) і натрієвих (типу ДНаТ) ламп (рисунок 31).

ПІЗУ - це пристрій-генератор з ємнісним накопичувачем ЕЕ і напівпровідниковим ключем паралельного підпалу.

Принцип дії: при підключенні лампи до мережі ємність «С1» заряджається (по ланцюгу: мережа - Др1 - R – С2 - С1 - П - Д2 - мережа) до величини напруги стабілізації стабілітроном «D_z», що призведе до появи сигналу на управляючому електроді тиристора «Т».

Тиристор «Т» відкриється, ємність «С1» розрядиться по ланцюгу w1-Т-D, формується імпульс підвищеної напруги на електродах лампи. Процес повторюється.

При створенні умов імпульси, що надходять, забезпечать запалювання лампи і світлове випромінювання.

Рисунок 31 - Принципова електрична схема включення ГЛ з ПІЗУ:

БІТ - імпульсний трансформатор з обмотками; w1 - первинна обмотка; w2 - вторинні обмотки (регулюючі); П - перемикач; R – C2 - сформовувач імпульсів; C1 - ємність ; Т - тиристор; D - діод для захисту «Т» по зворотній напрузі; DZ - стабілітрон; C3 - ємність придушення перешкод радіоприйому

Основний недолік схем паралельного підпалу - шунтування ланцюга дросель-мережа (при запаленні), що зменшує амплітуду імпульсу (зменшується індуктивність дроселя).