Особливості освоєння нафтогазоносних басейнів. Закон статистичного розподілу Парето

Відкриття основних за запасами родовищ відбувається на ранній і середній стадіях вивчення та освоєння басейнів.

В світі відкрито біля 20 тисяч родовищ природного газу, з них з запасами понад 30 умовних одиниць палива біля 300, що складає менше 2 % від загальної кількості.

За В.І. Старосельським, 256 найбільших родовищ світу з сумарними початковими видобувними запасами газу понад 80 трлн. м³ розміщені таким чином:

- молоді платформи 121 (54,9 % запасів газу)

- дaвні платформи 116 ( 41,9 % запасів)

- міжгірські западини альпійського типу 19 (3,2 % запасів).

Найбільші родовища зосереджені в колекторах різного типу:

- в піщаних 69,7%,

- в карбонатних 30,3 %.

Соленосні покришки контролюють 36,7 % покладів газу.

По глибинах :

85 % зосереджені на глибинах до 3 км;

13,9 % на глибинах 3 – 5 км;

3,2 % на глибинах більше 5 км

12. Природні гази вугленосних розрізів. Склад газів, вертикальна зональність. Форми знаходження газів.

Донедавна кількості метана, згенерованого у вугільних басейнах СНД, оцінювались В.Є. Єрмаковим та В.О. Скоробогатовим в 1231 трлн. м³ (таблиця 3.14 [1]).Зараз ці оцінки принаймні удвічі більші.

Газ знаходиться у трьох формах – вільному у порах та тріщинах вугілля та порід; у сорбованому стані та у водорозчиненому стані в пластових водах вугленосних розрізів.

Термінологія:

Природна газоносність – об`єм газу, який вміщує одиниця маси вугілля в природних умовах м³ /тгм (на тонну горючої маси). Якщо мається на увазі лише метан, говорять про природну метаноносність.

Газоємність вугілля – здатність вугільної речовини поглинати газ у певних термодинамічних умовах, м³ / тгм.

Абсолютна газообільність – об`єм газу, який повільно або імпульсно виділяється в об`єм підземної виробки, м³/добу, м³/ хвилину.

Газоносність вугільних пластів підвищується від 6-8 до 30-40 м³ /тгм з глибиною та зі збільшенням ступеня метаморфізму. Однак метаноносність антрацитів не перевищує 2-3 м³/тгм незалежно від глибин залягання.

На глибинах 50-700 метрів газозбагаченість шахт може сягати 40-50 м³/т,

на більших глибинах 50-90 м³/т.

Склад газів представлений метаномі гомологами, азотом, вуглекислим газом, воднем, СО, сірчистим газом, гелієм, аргоном, криптоном, ксеноном (В останні роки з`явились дані про наявність в породах і вугільній речовині ацетилену С₂Н₂.

Вміст метану і гомологів зростає з глибиною, як і азоту. Азот (виходячі з вмістів атмосферного аргону і кисню) має переважно атмосферне походження. Його більше на вугленосних площах з антрацитовим складом вугілля. Вуглекислий газ в кількостях до 4 % найбільше поширений в зоні газового вивітрювання. Водень зустрінутий в окремих пробах.