Обертальний – рух тіла, при якому всі точки тіла рухаються по колу

- коливальний – рух тіла, при якому система періодично повертається в положення рівноваги, наприклад коливання листків на дереві під дією вітру) (рис.2.1.4а, б, в).

Поступальний і обертальний рухи – найпростіші приклади механічного руху тіл.

Наприклад, при русі автомобіля по дорозі його кузов рухається поступально, а колеса – обертальний відносно осей.

Особливості поступального руху (рух пасажирів разом з ескалатором, рух різця токарного станка тощо):

1) довільна пряма у тілі лишається паралельною собі;

2) усі точки мають однакові траєкторії, швидкості, прискорення.

Ці умови не виконуються для обертального руху тіла (рух колеса автомобіля, колеса огляду, Землі навколо Сонця і своєї осі тощо).

Через складність фізичного світу, вивчаючи реальне явище, його завжди доводиться спрощувати і замість самого явища розглядати ідеалізовану модель. Так, для спрощення в умовах певних задач розмірами тіл можна знехтувати.

Матеріальна точка – це тіло, розмірами якого за даних умов можна знехтувати.

Наприклад, хлопця, що біжить по дорозі можна вважати матеріальною точкою, бо його розміри замалі порівняно з дорогою. Але того ж хлопця не можна вважати матеріальною точкою, коли хлопець робить вправи.

Положення тіла або точки можна задати тільки відносно будь-якого іншого тіла/

Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядають положення даного тіла. Тіло відліку модна обирати довільно.

Коли тіло відліку обрано, через будь-яку його точку проводять вісі координат, і положення будь-якої точки в просторі описують її координати.

Тіло відліку і система координат, що пов’язана з ним, дозволяють задати положення тіла в просторі. Але при русі тіла його положення змінюється з часом. Тоді необхідний ще і прилад для виміру часу – годинник, що пов'язаний з тілом відліку. Разом вони утворюють систему відліку.

Система відліку - це сукупність тіла відліку, пов'язаної з ним системи координат (декартової або іншої) і приладу для відліку часу (рис.2.1.5).

Систему відліку в кінематиці вибирають, керуючись лише міркуваннями зручності для математичного опису руху. Ніяких переваг однієї системи над іншою в кінематиці не існує.

кінематичні величини

- Траєкторія – це лінія в просторі, по якій рухається тіло. Траєкторія буває прямолінійною і криволінійною.

- Шлях – це довжина ділянки траєкторії

[S] = м

- Радіус-вектор - характеризує положення матеріальної точки у даній системі відліку - вектор, проведений з початку координат у точку її розміщення;

- Переміщення – це направлений відрізок, проведений з початкового положення тіла в його положення в даний момент часу. Переміщення - векторна величина.

Переміщення і шлях збігаються за значенням, якщо тіло рухається прямолінійно лише в одному напрямку.

Для опису механічного руху треба знати ще й темп руху. Він характеризується швидкістю.

- Швидкістю рівномірного прямолінійного руху називають векторну фізичну величину , що дорівнює відношенню вектора переміщення до проміжку часу, протягом якого це переміщення відбулося:

[υ] = м/с;

Середня швидкість є скалярною величиною і дорівнює відношенню пройденого шляху до часу:

.