Мембрано-міофібрилярний зв'язок
Структурною основою для передачі сигналів від збудженої плазматичної мембрани до міофібрил служать поперечні трубочки і саркоплазматичний ретикулум, у якому депонується кальцій. Поперечні трубочки є впинанням плазматичної мембрани вглиб м'язових волокон. їх називають Т-трубочками, або Т-системою. Діаметр Т-трубочки становить 30-50 нм. їх кількість виражена сотнями тисяч. Т-трубочки оточують кожну міофібрилу на рівні Z-ліній (у жаби) або I-дисків (у вищих хребетних). Т-трубочки сполучаються з міжклітинним середовищем. Мембрана Т-трубочок за своїми властивостями наближена до поверхневої мембрани і здатна генерувати потенціали дії. Отже, поперечні трубочки служать для проведення зрудження в радіальному напрямі, тобто вглиб м 'язових волокон.
Кожен саркомер оточений сіткою саркоплазматичного ретикулуму. Саркоплазматичний ретикулум складається з системи замкнених трубочок і цистерн, які мають мембранні стінки. Розрізняють поздовжні трубочки і термінальні цистерни. Термінальні цистерни і Т-трубочки утворюють тріади. Між мембраною Т-трубочки і мембраною термінальної цистерни міститься щілина.
У мембрані саркоплазматичного ретикулуму знаходяться дві транспортні системи: кальцієва помпа (Са-АТФ-аза) і кальцієві канали. Кальцієва помпа активно транспортує кальцій з саркоплазми в ретикулум (в основному в його поздов жні трубочки), використовуючи енергію АТФ. За рахунок цього концентрація кальцію в ретикулумі досягає 10-4 моль/л, а у саркоплазмі (у спокої) становить тільки 10-8 моль/л.
Проникність мембрани ретикулуму для кальцію у спокої дуже низька. Під час збудження мембрани поперечних трубочок активується мембрана термінальних цистерн, тобто відкриваються наявні в ній кальцієві канали. Внаслідок цього кальцій "викидається" термінальними цистернами у саркоплазму. Підвищення у саркоплазмі концентрації кальцію до 10-6 моль/л (поріг) супроводжується активацією скоротливого апарату. Штучне введення у м'язове волокно кальцію також спричиняє скорочення.
Процес вивільнення кальцію з депо припиняється після закінчення піка потенціалу дії. Скорочення триває до тих пір, поки активація кальцієвої помпи ретикулуму не приведе до зниження концентрації кальцію у саркоплазмі. Внаслідок цього скорочення змінюється розслабленням. Отже, послідовність пронесім, які ведуть до скорочення, є такою: потенціал дії поверхневої мембрани → потенціал дії поперечних трубочок → активація мембрани термінальних цистерн → вихід кальцію з депо → скорочення.
Види скорочення м'язів
У природних умовах збудження і скорочення скелетних м'язів запускається нервовими імпульсами. В лабораторних умовах для цього подразнюють м'яз прямим або непрямим способом. Безпосереднє подразнення струмом м'яза називається прямим. Подразнення струмом рухового нерва, що супроводжується скороченням м'яза, називається непрямим його подразненням.
Реєстрація скорочення м'яза називається міографією. Для неї використовують важілець і кімограф. Можна застосовувати також спеціальні датчики які перетворюють механічні зміни в електричні коливання і реєструють їх
Розрізняють два режими скоротливої діяльності м'яза: ізотонічний й ізометричний. Коли м'яз вільно піднімає невеликий вантаж, він вкорочується і не змінює внутрішню напругу. Такий режим називають ізотонічним. Коли м’яз не здатний підняти великий вантаж або обидва його кінці закріплені нерухомо, він не вкорочується, а тільки розвиває внутрішню напругу. Такий режим називають ізометричним
Прямі або непряме подразнення м'яза поодиноким імпульсом супроводжується поодиноким скороченням. Розрізняють дві фази поодинокого скорочення – вкорочення і розслаблення. Перед фазою вкорочення спостерігається дуже короткий латентний період. В ізометричному режимі кравецького м’яза жаби тривалість фази вкорочення і фази розслаблення становить 0,05 с, латентного періоду 0,01 с. Водночас м'яз вкорочується на 5-10%. Якщо скороченя поодиноке, відбувається короткочасне підвищення в саркоплазмі концентрації кальцію.
Під час подразнення м'яза повторними імпульсами однакової амплітуди, тривалості і частоти (6-8 Гц, що нижче тетанізуючої частоти) спостерігається збільшення амплітуди перших кількох скорочень. Цей ефект пов'язують із поступовим збільшенням зв'язування тропоніном кальцію.
Тривале скорочення м'яза у відповідь на його ритмічне подразнення частотою >10 імп./с називається тетанічним скороченням, або тетанусом. Розрізняють два види тетанусу - зубчастий і суцільний, або гладкий. Якщо наступний імпульс діє на м'яз у фазу розслаблення, виникає зубчастий тетанус (частота подразнення 20-40 Гц). Якщо цей імпульс діє на м'яз у фазу вкорочення, розвивається гладкий тетанус (частота подразнення 50 Гц). Амплітуда тетанічних скорочень у 2-4 рази більша, ніж поодиноких. Максимальний тетанус спостерігається при оптимальній частоті подразнення (40-50 Гц) і вкорочення м'яза досягає 20 %. З підвищенням частоти подразнення розвивається розслаблення м'яза (пе-симум Введенського) внаслідок порушення нервово-м'язової передачі збудження.
Збільшення амплітуди тетанічних скорочень виникає внаслідок суперпозиції, або додавання поодиноких скорочень, що пов'язують з нагромадженням у саркоплазмі кальцію.
У природних умовах по рухових волокнах до м'яза надходять серії імпульсів, тому тетанічні скорочення для скелетних м'язів є фізіологічними.