Загальні теоретичні відомості. до виконання лабораторних робіт з дисципліни

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

«Стаціонарні машини»

для студентів напряму підготовки

6.050301 «Гірництво»

усіх форм навчання

Кривий Ріг

Укладачі: Кривенко О.Ю., канд. техн. наук, доцент

Бондар Н.В., ст. викладач.

Відповідальний за випуск: Замицький О.В., д-р техн. наук, професор

Рецензент: Літовко Б.М., к.т.н., доцент

У методичних вказівках вказано порядок виконання лабораторних робіт з курсу «Стаціонарні машини». Наведено опис конструкцій насосів, вентиляторів, компресорів та підйомних установок, що характерні для гірничорудних підприємств Криворізького басейну. Методичні вказівки містять схеми, рисунки, контрольні питання з кожної лабораторної роботи та список рекомендованої літератури.

Розглянуто на засіданні кафедри теплоенергетики

Протокол № 4 від 21.02.2014 р.

Схвалено на вченій раді електротехнічного факультету

Протокол № 4 від 25.02.2014 р.

ВСТУП

Курс «Стаціонарні машини» є одним зі складових циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів напряму підготовки 6.050301 «Гірництво» та пропонує підготовку майбутніх спеціалістів до практичної діяльності при експлуатації гірничого обладнання.

Основна мета лабораторних робіт з даного курсу полягає в закріпленні та поглибленні у студентів необхідних для їх фаху знань з устрою, експлуатації, конструювання і розрахунку стаціонарних установок гірничорудних підприємств.

Кожна лабораторна робота повинна виконуватися в два етапи. Протягом першого етапу студенти вивчають теоретичний матеріал даних методичних вказівок, розбирають кожен малюнок, специфікацію до нього, детально розглядають конструкційні схеми стаціонарних установок, що вивчаються. Впродовж другого етапу студенти закріплюють вивчене та складають звіт.

Звіт з лабораторної роботи повинен оформлюватися на листах формату А4 (297х210 мм) та містити наступне:

- титульний лист, на якому вказується назва роботи, прізвище та ініціали студента, номер групи;

- теоретичні відомості про класифікацію, призначення, галузь застосування, конструкції й принцип дії стаціонарних установок;

- схеми конструкцій;

- підпис студента.

Лабораторна робота № 1

конструкція відцентрового секційного

насосу типу ЦНС-38-100

Мета роботи:вивчення конструкції та принципу дії відцентрового секційного насосу.

Загальні теоретичні відомості

Насос типу ЦНС-38-100 призначений для відкачування нейтральної води з температурою до 80 0С зі змістом механічних домішок не більше 0,5% по масі при розмірі твердих часток до 0,2 мм

Технічна характеристика

Подача, м3/год
Напір, м.
ККД, %
Число робочих коліс
Потужність електродвигуна, кВт
Припустима вакуумметрична висота усмоктування при температурі +25 °С, м
Частота обертання вала насоса, об/хв
Маса, кг

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 10407-80 у позначення типорозмірів насосів входять: букви ЦНС - відцентровий насос секційний; цифри після букв -номінальна подача [м3/год]; цифри після дефіса - напір у розрахунковому режимі [ м ] .

На рис. 1.1 показана індивідуальна характеристика насоса на одну ступінь.

Загальні теоретичні відомості. до виконання лабораторних робіт з дисципліни - student2.ru

Рисунок 1.1 - Характеристичні криві на одну ступінь

Загальні теоретичні відомості. до виконання лабораторних робіт з дисципліни - student2.ru

Рисунок 1.2 - Насос ЦНС 38-100

Пристрій насоса. Насос ЦНС 38-100 (рис. 1.2) складається з усмоктувальної 4 і нагнітальної 1 кришок, секцій 2 з напрямними апаратами 3, кронштейнів 13 і 7, ротора, що включає вал 14, робочі колеса 11 (на рис 1.2 зображене одне колесо), розвантажувальний диск 15. Усмоктувальні й нагнітальні кришки й секції стягаються шпильками.

Опорами ротора служать два радіальних роликопідшипники. Ротор насоса з'єднується з електродвигуном муфтою 8.

Рідина, що надходить через зазор між дистанційною втулкою 16 і розвантажувальною втулкою 12, давить на диск 15 із зусиллям рівним сумі зусиль, що діють на ротор насоса, але спрямованих у протилежну сторону. Рівність цих зусиль установлюється автоматично. Рідина, що виходить із розвантажувального пристрою, подається по обвідній трубці через отвір в усмоктувальній кришці в порожнину 9 гідрозатвора, створюючи при роботі насоса рідинне кільце, що запобігає підсмоктування повітря в сальникову набивку. При цьому частина рідини з порожнини гідрозатвора просмоктується по рубашці 6 вала й прохолоджує сальник, інша рідина через зазор між втулками 9 і 5 надходить у порожнину усмоктувальної кришки на вхід у перше колесо.

Патрубки усмоктувальної 4 і нагнітальної 1 кришок виконані відповідно у вигляді конфузора й дифузора для зміни швидкості входу рідини на робоче колесо й виходу з нього. На рис.1.2 усмоктувальний патрубок не показаний, тому що він перебуває позаду.

Експлуатація насоса. Насос і електродвигун установлюють на фундаменті, що не повинен виступати менш ніж на 200 мм убік по ширині й на 300 мм по довжині від кожного фундаментного болта.

Температура нагрівання підшипників при роботі насоса не повинна перевищувати +60 °С. Для змащення підшипників застосовують консистентне змащення або солідоли жирові.

Перед запуском насос необхідно заповнити водою.

Наши рекомендации