Охорона праці на автотранспорті

Техніка безпеки при технічному обслуговуванні

Та ремонті автотранспорту

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної ро­боти й унеможливлювати травматизм.

Перед початком робіт з ремонту і технічного обслуговування автомобілів, робітник повинен переодягнути робочу форму одягу. Причому рукава повинні бути застебнуті, на голову одягнений головний убір. На наги одягнені черевики, щоб ​​уникнути нанесення травми при падінні інструменту або деталей. Одяг зберігається в спеціальній шафі. Входити в цьому одязі в громадські місця та житлові приміщення забороняється.

Перед початком роботи під автомобілем, встановленому на посту технічного обслуговування, на видному місці винести табличку з написом «Двигун не пускати, працюють люди». Під колеса встановити упори, а автомобіль встановити на нижчу передачу. Необхідно перевірити немає витоку масла, палива, електроліту і охолоджуючої рідини.

За будь-яких роботах з технічного обслуговування і ремонту автомобілів-самоскидів з піднятим кузовом необхідно ставити упори, що оберігають кузов від самовільного опускання. Працювати не виконавши цієї вимоги категорично забороняється.

Під час роботи не класти інструмент і деталі на раму, підніжки та інші частини автомобіля, звідки вони можуть впасти на працюючого. Перебуваючи під автомобілем, не курить і не запалювати і не користуватися відкритим вогню.

Шиномонтажні роботи необхідно виконувати тільки у встановлених місцях, суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Накачувати змонтовану шину повітрям обов'язково в огородженні, предохраняющем від забитого місця при зриві замкового кільця.

Гальмівну систему перевіряти на спеціально відведеній площадці.

При роботі з бензином і охолоджувальною рідиною необхідно

пам'ятати, що бензин - це вогненебезпечна речовина. Особливу обережність слід дотримуватися з тарою, так як при зіткненні з відкритим вогнем, наявні в тарі пари бензину запалюються й викликають вибух. Що міститься тетраетіл свинець в бензині є сильним отрутою. У разі потрапляння етилованого бензину на шкіру необхідно це місце промити спочатку гасом, а потім теплою водою з милом.

Пролиті на підлогу паливо, масло та інші паливно - мастильні матеріали необхідно відразу прибрати на випадок виникнення пожежі, засипають піском або тирсою після чого його видаляють.

Робоче місце слюсаря з ремонту автомобілів має бути достатньо освітлене. Але освітлення має бути розташоване таким чином, щоб не засліплювало робітника.

Забороняється нарощувати ключі трубами та іншими підручними засобами. При складальних роботах забороняється перевіряти збіги отворів пальцем, для цього не обходимо використовувати спеціальні борідки, ломики або монтажні гачки. Необхідно при ремонтних роботах користуватися тільки справним інструментом. Забороняється використовувати молотки з тріщинами на рукоятках, зубила зі сколами і т.д.

Під час розбирання та складання вузлів, агрегатів слід застосовувати спеціальні ключі і знімачі. Важко відвертаються гайки потрібно спочатку змочити гасом а потім відвернути ключем.

Також необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки. Обтиральні матеріали слід прибирати у спеціально відведений металевий ящик, з щільно закривається кришкою, а по закінченню роботи виносити у відведені місця для сміття.

Приміщення повинно мати вентиляцію загальну вентиляцію.

Пожежна безпека.

У приміщеннях для стоянки, ремонту і технічного обслуговування

автомобілів повинні бути встановлені вогнегасники згідно встановлених норм. У приміщенні повинні обладнуватися пожежними щитами на якому знаходиться відро, багор, сокира. Крім того, повинні бути передбачені ящики з сухим піском, у кожного ящика повинна знаходитися лопата. При виникненні пожежі необхідно повідомити про це за телефоном 101 і приступити до гасіння пожежі.

Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлен­ня, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни , для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбиран-ня-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля то­карного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування

забороняється проводити ремонт автомобілів з двигуном, який працює. При ремонті карбюраторних двигунів вимикається запалювання, дизельних — паливоподача.

При обслуговуванні та ремонті автомобілів, зв’язаних із зняттям паливних баків, а також ремонтом паливопроводів, через які може витікати пальне з баків, баки слід повністю звільнити від пального.

Зливати пальне слід у місцях, де неможливо його займання. Зберігати злите пальне на постах обслуговування та ремонту забороняється.

Зливати відпрацьовані оливи потрібно до металевих бочок або ємностей на окремих майданчиках.

Забороняється виконувати виробничі операції на обладнанні з несправностями, які можуть призвести до пожеж, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за якими визначаються задані режими температур, тиску, концентрації горючих газів, пари та інші технічні параметри.

Для зберігання мастильних, лакофарбових, горючих і легкозаймистих матеріалів слід передбачати окремі, спеціально обладнані приміщення.

Використані обтиральні матеріали (промаслене клоччя, ганчір’я тощо) слід негайно прибирати до металевих ящиків із щільними кришками, а по закінченню робочого дня виносити з виробничих приміщень у спеціально відведені місця.

Регулювати системи живлення, запалювання, прилади газової системи живлення газобалонних автомобілів, а також ремонтувати та перевіряти газову апаратуру на герметичність дозволяється тільки в добре провітрюваному приміщенні при ввімкненій вентиляції або на відкритому майданчику.

Перед перевіркою (регулюванням) приладів електрообладнання на газобалонному автомобілі слід щільно закрити всі вентилі, перевірити герметичність газової системи живлення та старанно провітрити підкапотний простір.

При проведенні на газобалонному автомобілі ремонту, зв’язаного з виконанням зварювальних або фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газ із балонів потрібно випустити або злити на посту зливання газу, а балони слід дегазувати інертним газом.

Забороняється підтягувати різьбові з’єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури та газопроводи під тиском.

Перед ремонтом автомобілів потрібно робоче місце для вогневих робіт очистити від горючих матеріалів, а горючі конструкції на відстані менше 5 м надійно захистити металевими екранами від займання.

Паяльні лампи слід тримати справними і не рідше одного разу на місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу на рік слід проводити контрольні гідравлічні випробування тиском.

Лампи забезпечуються пружинними запобіжними клапанами, відрегульованими на заданий тиск, а лампи місткістю 3 л і більше — манометрами.

Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях. При заправці не допускати розливання пального та застосування відкритого вогню.

При зварюванні, газорізанні і паянні забороняється ставати до роботи при несправній апаратурі.

Заряджати акумуляторні батареї слід у приміщеннях, ізольованих від інших протипожежними стінками (перешкодами) з входом через тамбур-шлюзи. Виконувати інші роботи в цих приміщеннях забороняється.

Зарядні приміщення слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.

Робота акумуляторного цеху при несправній припливно-витяжній вентиляції забороняється. У приміщенні заряджання акумуляторних батарей слід передбачити механізм припинення процесу заряджання при вимкненні вентиляції.

Для освітлення приміщення зарядки слід застосовувати лампи розжарювання у вибухозахисному виконанні.

Електромережу для освітлення слід виконувати в захисній кислототривкій чи луготривкій оболонці.

Електродвигуни, випрямлювачі, запобіжники, вимикачі, розетки слід встановлювати в приміщенні, ізольованому від приміщень зарядки акумуляторних батарей.

Акумуляторні батареї, встановлені для зарядки, з’єднують між собою тісно прилеглими пружинами або затискачами для кислотних батарей чи пласкими наконечниками для лужних батарей, які мають надійний електричний контакт для запобігання іскроутворенню.

Підключення та відключення акумуляторних батарей на зарядження слід проводити тільки при вимкнутому зарядному пристрої.

Зарядження акумуляторних батарей слід проводити при відкритих пробках.

Для нагляду за акумуляторними батареями використовуються переносні лампи у вибухозахисному виконанні.

При ремонті шин роботи з приготування та нанесення гумового клею на склеювані поверхні слід проводити в ізольованому приміщенні з негорючими огороджувальними конструкціями біля зовнішньої стіни.

У приміщенні, де шини промащуються гумовим клеєм, забороняється вести роботи з вогнем або такі, що дають іскри.

Інструмент для приготування та нанесення клею має бути виконаний з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення.

Робочі столи слід обшити гладкими листами з кольорового металу, заземлити й обладнати місцевою вентиляцією.

У виробничих приміщеннях допускається зберігання бензину та клею в кількостях не більше змінної потреби. Тримати їх слід в закритому посуді, відкриваючи його за потребою.

Забороняється зберігати бензин, клей та інші легкозаймисті та горючі матеріали поблизу вулканізаційних установок.

Електрообладнання установок шиноремонту та арматура електричних світильників повинні бути у вибухозахищеному виконанні та заземлені; приміщення слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією.

Протипожежна безпека

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню , побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

Дії працівників у разі виявлення пожежі:

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов’язаний:

негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо, витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях.

Електробезпека

Широке застосування електрики на транспорті створює потенціальну загрозу ураження електричним струмом у разі безпосереднього стикання з оголеним проводом замкненого елект­ричного кола. Ураження можливе також через ґрунт, на якому ле­жать оголені проводи, й на відстані — через провідники високої на­пруги за механізмом вольтової дуги. Може бути уражена й та особа, яка надає допомогу, якщо торкатиметься потерпілого незахищеними руками.

Електричний струм уражує всі відділи організму, спричинюючи механічні ушкодження, опіки, іонізацію тканин та інші патологічні зміни. Потерпілий, як правило, не може відірватися від проводу че­рез сильне скорочення м'язів кінцівок. При цьому можливі додаткові травми (забите місце, опік тощо).

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, використовують засоби колективного й індивідуального захисту, а також засоби до­даткового захисту.

До засобів колективного захисту належать:

захисне вимикання аварійної мережі в цілому або її ділянки;

захисне заземлення, занулення електрообладнання;

застережні, заборонні, наказові, вказівні переносні щити;

ізолювальні прокладки, тимчасові переносні заземлення;

спеціальні знаки безпеки, сигналізація, блокування.

До спеціальних засобів індивідуального захисту належать:
діелектричні рукавички, боти, галоші, килимки, ізолювальні підставки;

переносні безпечні світильники напругою 12...48 В,знижувальні трансформатори напругою 220/12 або 220/42 В,захисне заземлення.

До засобів додаткового захисту належать:

діелектричні доріжки;

захисні окуляри;

спеціальні рукавички з важкозаймистої тканини;

захисні пристрої тощо.

Крім того, на працюючих накопичуються заряди статичної електрики, особливо в разі користування одягом із штучного волокна, вовни, взуттям із підошвами, що не проводять електричного струму, а також під час виконання ручних робіт із речовинами діелектриками й шліфувальною шкуркою.

Найпростіший і найнадійніший спосіб захисту від статичної електрики —

заземлення технологічного обладнання, трубопроводів тощо. Необхідно передбачати також струмопровідні підлоги, анти­статичні рукавички.

Перед початком роботи з ручним електроінструментом слід пересвідчишся в тому, що він справний і є захисне заземлення.

Для роботи з інструментом під напругою 127...220 В треба надіти захисні

окуляри, гумові рукавиці, галоші й користуватися гумовим килимком або сухим дерев'яним стелажем.

Залишаючи робоче місце навіть ненадовго, слід вимкнути електроінструмент.

У разі виявлення будь якої несправності електроінструменту, заземлювального пристрою або штепсельної розетки треба негайно припинити роботу.

У приміщеннях без підвищеної й особливої небезпеки використовуються світильники напругою 42 В. у приміщеннях з особливою и підвищеною небезпекою, в тісноті, в незручному положенні працюючого застосовуються переносні світильники місцевого освітлення напругою 12 В.

Безпека руху в кар’єрі

При прийомі зміни і під час підготовки автомобіля до виїзду перевірити:

Технічний стан (справність і комплектність автомобіля), звертаючи особливу увагу на:

Стан шин (затягання гайок, тиск, наявність в шинах сторонніх предметів).

Стан гальмівної системи, справність аварійного і стоянкового гальма.

Роботу системи рульового керування.

Роботу приладів світлової і звукової сигналізації, правильну установку дзеркал заднього виду.

Чистоту і видимість номерних, опізнавальних знаків, габаритних ліхтарів, фар.

Відсутність підтікань палива, масла, води.

Справність підніжок, площадок та перильних огорож, поручнів і їх чистоту.

Справність автомобіля підтвердити своїм підписом в шляховому листі.

Наявність і справність інструменту, засобів пожежогасіння.

Заправку автомобіля.

Наявність медаптечки і клинів-упорів.

Перед виїздом з цеху на лінію на контрольно-технічному пункті необхідно одержати підтвердження механіка про технічну справність автомобіля і дозвіл на виїзд.

На несправному або неукомплектованому автомобілі виїзд на лінію не допускається.

Рух по території цеху виконується по затвердженій схемі. Швидкість руху автомобіля не повинна перевищувати 10 км/год, а при заїзді в корпус і виїзді з нього - 5 км/год. Рух на КТП здійснюється в один ряд з дистанцією не менш 5 м, не допускається рух автомобіля заднім ходом.

При підйомі в кабіну водій повинен очистити взуття, при підйомі і спуску по сходах обома руками триматися за поручні.

При зрушенні з місця переконатися у відсутності перешкод і людей по ходу руху і подати сигнал.

Не допускається використання відкритого вогню для прогрівання вузлів і агрегатів.

При перевірці рівня рідин в системі охолоджування пробки радіаторів і бачків відкривати тільки при зниженні температури нижче 60°С.

Вимоги безпеки під час роботи

Виїзд з цеху і заїзд на територію цеху допускається тільки з дозволу механіка КТП. При цьому водій повинен переконатися у тому, що в кузові відсутні гірнича маса і металобрухт.

Водій повинен виконувати роботу, вказану в наряді. Відхилення від маршруту і виконання робіт, не передбачених завданням, не допускається.

Під час руху швидкість вибирається з урахуванням дорожніх умов, видимості, інтенсивності руху.

Максимальні швидкості руху порожнього і навантаженого автомобіля, дистанція між автомобілями при русі встановлюється з урахуванням місцевих умов.

При вимушених зупинках зупиняти автомобіль необхідно на правій стороні дороги правіше до узбіччя, з дотриманням інтервалу між транспортними засобами.

При роботі на лінії водій зобов'язаний:

Виконувати правила безпеки руху в кар’єрі, рухатися по правій стороні проїжджої частини, не перевищувати встановлену швидкість руху.

Не обганяти автомобілі, що їдуть попереду .

Поступатися дорогою транспорту, що перевозить людей; вибухові матеріали; пожежним машинам і машинам швидкої допомоги; автомобілям, їдучим на підйом з вантажем.

При проїзді мимо пішоходів, що знаходяться на проїжджій частині, або при наближенні до автомобіля, зайнятого перевезенням людей, вжити заходи до зниження швидкості і зупинки.

Перед зупинкою автомобіля подати попереджувальний сигнал.

Виходячи з кабіни автомобіля на проїжджу частину, переконатися у відсутності руху в попутному і зустрічному напрямах.

Перед виходом з кабіни вжити заходи, що виключають мимовільний рух автомобіля.

Під час руху заднім ходом не створювати перешкод для інших учасників руху. Швидкість руху заднім ходом у всіх випадках не повинна перевищувати 5 км/год.

Під час руху на схилі застосовувати динамічне гальмо.

Проїздити під повітряними ЛЕП за умови дотримання відстані між найвищою точкою автомобіля або вантажу і нижнім проводом не менш як 2 м.

Користуватися тільки встановленими для технологічних автомобілів автодорогами, переїздити через залізничні шляхи тільки на обладнаних для цих цілей переїздах.

У темний час доби здійснювати рух тільки з включеними фарами. Дальнє світло фар перемикається на ближнє не менш як 150 м від рухомого назустріч транспортного засобу. При засліпленні водій повинен, не міняючи смугу руху, зупинитися.

Для екстреної зупинки автомобіля у випадках недостатньої ефективності допоміжної гальмівної системи використовувати робочу гальмівну систему. Запасна гальмівна система використовується в аварійних ситуаціях.

При зарядці свердловин в кар’єрі проїздити від найближчої зарядженої свердловини або штабелю ВР не ближче 20 м з швидкістю не більш як 20 км/год.

При виникненні несправності, що впливає на безпеку руху, припинити роботу, зупинити і викликати тягач для буксирування машини в цех. На тягачі під час буксирування повинно бути включено ближнє світло, а на буксируваному автомобілі - габаритні вогні

При роботі на лінії водію не дозволяється:

Керувати транспортом в стані стомлення або алкогольного сп’яніння. Перевозити в кабіні або кузові сторонніх осіб або передавати їм керувати автомобілем.

Перевищувати встановлену швидкість, руху.

Розвертати транспортний засіб у постів заправки паливом, на пішохідних переходах і переїздах.

Рух з піднятим кузовом.

Підйом кузова під лінією електропередач.

Робити різке гальмування, якщо це не потрібно для забезпечення безпеки руху.

Робити зупинку і стоянку на залізничних переїздах, пішохідних переходах і ближче як 5 м перед ними.

Переїжджати кабелі, прокладені на ґрунті без спеціального укриття, а також перетягування їх за допомогою автомобіля.

Виконувати буксирування автомобіля в ожеледь.

Самовільно змінювати маршрут, вказаний в наряді, виїжджати на дорогу загального призначення без письмового дозволу ДАІ.

Виходити з кабіни при працюючому двигуні і якщо автомобіль не загальмований, покидати кабіну при піднятті або опусканні кузова.

Робота з несправною гальмівною системою, рульовим керуванням, звуковою сигналізацією, фарами і габаритними вогнями.

Спати і відпочивати в кабіні при працюючому двигуні.

Виконувати огляд і ремонт автомобіля в місцях стоянки транспорту, чекаючого навантаження, і в забої екскаватора.