Позааудиторної роботи в клініці з загальної хірургії
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
загальна хірургія №2
протокол №21_ від 30.05.2011 р._
Завідувач кафедри
професор______________ Я.Й.Крижановський
(ПІП, підпис)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ТА САМОСТІЙНОЇ
ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ В КЛІНІЦІ З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
Навчальна дисципліна | Загальна хірургія. |
Модуль № 1 | Невідкладні хірургічні стани. Кровотеча, крововтрата, основи гемотрансфузіології. Основи анестезіології та реаніматології. Травматизм та ушкодження. |
Змістовний модуль № 3 | Травматизм та ушкодження |
Тема заняття 11 | Лікування переломів у стаціонарі. Вивихи. |
Курс | Третій |
Факультет | Медичний №1 та №4 |
Київ 2011
1. Актуальність теми:
Сучасні статистичні дані вказують, що частота переломів та вивихів кісток не перевищує 10% усіх травматичних ушкоджень. Смертність при травмах, які трапилися в результаті дорожньо-транспортних пригод (ДТП), на Україні посідає третє місце після серцево-судинних захворювань і онкозахворювань. Кожний третій в світі вмирає від травми.
Більшість вивихів припадає на самий працездатний вік – від 20 до 40 років.
Важливе місце належить наданню допомоги при вивихах на догоспітальному і ранньому госпітальному етапах. Травматичні вивихи зустрічаються в 1,5–3 % від усіх травматичних ушкоджень. Зустрічаються вивихи в 15–20 разів частіше серед чоловіків. Із суглобів верхньої кінцівки на першому місці знаходиться вивих в плечовому суглобі (55–58 % всіх вивихів), далі вивих в ліктьовому суглобі (25–27 %), в п’ястково-фалангових та міжфалангових (7–9 %), а також в ключично-акроміальном (2–3 %) суглобах. Вивихи в суглобах нижніх кінцівок зустрічаються в середньому в 5–6 % (кульшовий, гомілковостопний, колінний). Вивихи в суглобах тулуба зустрічаються в 3–8 % випадків по відношенню до всіх травматичних вивихів.
Коливання цих показників залежить від щільності населення, інтенсивності транспортного руху, віддаленість населених пунктів від транспортних артерій, характеристики і щільності промислових підприємств.
В період високого технічного прогресу, природних та техногенних катастроф, росту тероризму особливе значення має вирішення питань попередження виникнення вивихів, правильної транспортної іммобілізації потерпілих, правильного їх лікування та реабілітації.
Наведені вище факти чітко окреслюють актуальність та важливість питань вивихів в роботі лікувально-профілактичних закладів. Саме тому, вивчення і знання основ діагностики, надання першої медичної допомоги на місці пригоди, транспортування та лікування потерпілих з вивихами необхідні для медичних працівників усіх спеціальностей. Актуальність заняття диктується і тією обставиною, що питання, які стосуються зазначеної теми,будуть розглядатися і на старших курсах при навчанні на кафедрах ортопедії-травматології, медицини катастроф, невідкладних станів, загальної хірургії з курсом військово-польової хірургії та кафедрах терапевтичного та лікувально-профілактичного профілю.
2. Конкретні цілі:
· Знати визначення вивиху та переловивиху.
· Засвоїти класифікацію вивиху кісток.
· Засвоїти механізми виникнення вивихів.
· Знати методи діагностики вивихів кісток.
· Вміти здійснити диференційну діагностику перелому і вивиху.
· Засвоїти основні методи вправлення вивихів.
· Знати ускладнення лікування вивихів.
· Вміти надати першу медичну допомогу при вивихах.
· Оволодіти технікою проведення транспортної іммобілізації при вивихах.
· Вміти провести клінічне обстеження потерпілого з вивихом кістки (кісток).
· Вміти інтерпретувати данні рентгенограм з вивихами кісток.
· Вміти визначити тактику лікування при вивихах.
· Розвивати творчу активність в процесі виконання клінічних, медико-соціальних досліджень, аналізу сучасних наукових джерел та медичного простору Інтернету.
3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
Нормальна анатомія | Остеологія, міологія, синдесмологія, будова суглоба. Біомеханіка рухів у суглобах. Анатомія судин та нервів. |
Гістологія | Ембріогенез, будова кісткової та хрящової тканини і фізіологічна регенерація кісткової тканини. |
Пропедевтика терапії | Догляд за хворими. |
Біофізика | Закони передачі енергії, кінетична енергія. |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін | Визначення |
Перша долікарська допомога | Сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого |
Ауто-іммобілізація | Фіксування ушкодженої верхньої кінцівки у фізіологічному положенні до грудної клітини, нижньої кінцівки – до здорової ноги. |
Вивих (luxatio) | Повне зміщення суглобових кінців кісток з ушкодженням капсули і зв’язок суглоба, при якому втрачається стик суглобових поверхонь в ділянці суглобового з’єднання. |
Підвивих (subluxatio) | Неповне зміщення суглобових поверхонь. |
Звичний вивих | Багаторазові вивихи без надмірних фізичних зусиль |
Невправимий вивих | Свіжий вивих, який із-за різних причин не вдається усунути вивих. Причиною може бути інтерпозиція капсули, зв’язок, сухожилків. |
Іммобілізація | Створення умов повної нерухомості або зменшення рухомості однієї або кількох частин тіла. |
4.2. Теоретичні питання до заняття.
- визначення поняття, вивих, підвивих, переломовивих;
- класифікація вивихів, їх частота;
- механізми виникнення вивихів та їх види;
- клініка вивихів, їх диференційна діагностика;
- методи діагностики вивихів;
- перша допомога при вивихах, її задачі;
- принципи транспортної іммобілізації;
- засоби транспортної іммобілізації;
- надання першої долікарської допомоги потерпілому з вивихом в домашніх умовах;
- види знеболення при лікуванні вивихів;
- способи вправлення вивихів плеча, передпліччя, стегна, гомілки, пальців, надколінника;
- показання до оперативного втручання;
- особливості лікування відкритих вивихів;
- ускладнення при вивихах;
- наслідки лікування вивихів.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
– тимчасова зупинка кровотечі;
– виконання футлярних, провідникових новокаїнових блокад, внутрішньо-суглобових ін’єкцій при ушкодженні кінцівок;
– накладання асептичної пов’язки;
– накладання транспортних шин з підручних матеріалів, табельних шин;
– інтерпретування рентгенограм;
– закрите вправлення вивиху по рентгенограмі;
– підбір інструментів для скелетного витягання кінцівок;
– вправлення вивихів різними методами.
5. Зміст теми.
Вивихи, поняття.
Поняття вивиху (luxatio) – повне зміщення суглобових кінців кісток з ушкодженням капсули і зв’язок суглоба, при якому втрачається стик суглобових поверхонь в ділянці суглобового з’єднання.
Підвивих (subluxatio) – це часткове зміщення суглобових кінців кісток.
Завжди вивихується дистальний сегмент кінцівки по відношенню до проксимального. Так, якщо стався вивих в плечовому суглобі, то слід його називати вивихом плеча, вивих в ліктьовому суглобі – вивих передпліччя, вивих в кульшовому суглобі – вивих стегна, вивих в колінному суглобі – вивих гомілки та інші. Хребці вивихуються верхні по відношенню до нижніх.
Класифікація.
Розрізняють: а) вроджені вивихи, які виникають внаслідок порушення розвитку суглоба (найчастіше зустрічається вроджений вивих кульшового, ліктьового суглобів); б) травматичний вивих виникає внаслідок травми при ушкодженні елементів суглоба: капсули, зв’язок, суглобових поверхонь; в) патологічні – внаслідок руйнування елементів чи складових суглоба запальним процесом: туберкульозом, остеомієлітом, артритом, пухлинами; г) звичні вивихи, які часто повторюються при звичайних рухах без травми.
Розрізняють вивихи свіжі – до 3-х діб після травми, несвіжі – від 3-х діб до 3-х тижнів, застарілі – більше 3-х тижнів. Підставою для розподілення на різні види вивихів є вираженність рубцевих процесів в суглобі, зморщення капсули, скорочення м’язів.
Розрізняють звичні та невправні вивихи. Звичний вивих – це багаторазові вивихи без надмірних фізичних зусиль. Невправний вивих – це, як правило, свіжий вивих, який із-за різних причин не вдається усунути. Причиною може бути інтерпозиція капсули, зв’язок, сухожилків.
Механізм виникнення.
Травматичний вивих виникає внаслідок травми при ушкодженні елементів суглоба: капсули, зв’язок, суглобових поверхонь. Вид вивиху кожного суглоба залежить від механізму вивиху, тобто впливу травмуючи зусиль.
Виникнення вивиху може бути під дією непрямої сили і дуже рідко – від безпосередньо діючої сили (прямої). Вивихи також можуть виникати при раптовому некоординованому різкому скороченні м’язів (ураження електричним струмом).
При вивиху завжди розривається капсула та зв’язки суглоба, відбувається крововилив в порожнину суглоба і навколишні тканини. Виключенням є вивих нижньої щелепи, який не супроводжується розривом капсули, а також вроджені вивихи. При вивиху травмуються навколишні тканини, нерви, кровоносні і лімфатичні судини, м’язи.