Су­к­ци­на­т­де­гі­д­ро­ге­на­за у м’я­зо­вих во­ло­к­нах.

За­ба­р­в­лен­ня за ме­то­ди­кою На­хла­са. Збі­ль­шен­ня × 400.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. Ки­їв: «Кни­га-плюс», 2003. – С. 205-219.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 105-116.

3. Гисто­ло­гия. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 1989.

– С. 252-267.

4. Ги­сто­ло­гия. Под ре­да­к­ци­ей В.Г. Е­ли­се­е­ва и со­авт. М., 1883. – С. 226- 239.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол-ков, Н.В. Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А.­ Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М., Мир, 1983, т. 3. – С. 242-270, 281-289.

2. Го­ло­ва­ць­кий А.­С­.,­ Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії, ч.І. Ужго­род, 1997.

3 Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М., 1978. – С. 184-196.

4 Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Вол-ко­вой, Ю.К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996. – С. 87-97, 103-105.

5 В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петербург, 1999. – С. 402-423, 424-430, 438-452.

6 Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных ме­ди­ци­н­с­ких за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва,
Ю.­А­.­ Че­лы­ше­ва. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 285-300, 305-324.

За­нят­тя 18

Те­ма:	Не­р­во­ва тка­ни­на. Роз­ви­ток. За­га­ль­ний план бу­до­ви. Стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти ней­ро­на. Ней­ро­г­лі­я.
Ме­та ви­вчен­ня роз­ді­лу «Не­р­во­ва тка­ни­на»: 1. Ви­вчи­ти бу­до­ву і зна­чен­ня стру­к­ту­р­них еле­ме­н­тів не­р­во­вої тка­ни­ни. 2. Вмі­ти на гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах і еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях розрізня­ти стру­к­ту­р­ні еле­ме­н­ти ней­ро­на.
Ме­та:	1. Ви­вчи­ти гі­сто­ге­нез не­р­во­вої тка­ни­ни. 2. Ви­вчи­ти бу­до­ву і зро­зу­мі­ти зна­чен­ня ос­но­в­них стру­к­ту­р­них компоне­н­тів не­р­во­вої тка­ни­ни – ней­ро­нів і ней­ро­г­лі­ї. 3. Ви­вчи­ти мі­к­ро­ско­пі­ч­ну і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­ну бу­до­ву ней­ро­на. 4. Умі­ти по­в’я­зу­ва­ти бу­до­ву ней­ро­на з йо­го фу­н­к­ці­о­на­ль­ною ак­ти­в­ні­с­тю. 5. Умі­ти на гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах роз­рі­з­ня­ти ос­но­в­ні стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти ней­ро­на. 6. Ма­ти уяв­лен­ня про фі­зі­о­ло­гі­ч­ну та ре­па­ра­ти­в­ну ре­ге­не­ра­цію нервової тка­ни­ни. 7. Умі­ти «чи­та­ти» еле­к­т­ро­но­гра­ми по те­мі за­нят­тя.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ва тка­ни­на – ви­ща, най­до­с­ко­на­лі­ша фо­р­ма ор­га­ні­за­ції жи­во­го. Во­на утво­рює не­р­во­ву си­с­те­му, яка зда­т­на сприй­ма­ти по­дра­з­нен­ня, що над­хо­дять із зо­в­ні­ш­ньо­го і вну­т­рі­ш­ньо­го се­ре­до­вищ ор­га­ні­з­му, транс­фо­р­му­ва­ти йо­го у нерво­вий ім­пульс і пе­ре­да­ва­ти на ін­ші стру­к­ту­ри, а та­кож за­без­пе­чу­ва­ти відповідь на по­дра­з­нен­ня. За­вдя­ки на­яв­но­с­ті від­ро­с­т­ків, ней­ро­ни зда­т­ні переда­ти не­р­во­вий ім­пульс до най­більш від­да­ле­них стру­к­тур ор­га­ні­з­му, тим са­мим здій­с­ню­ю­чи ко­ор­ди­ну­ван­ня та ін­те­г­ру­ван­ня фу­н­к­цій ор­га­нів у скла­ді ор­га­ні­з­му, ада­п­та­цію до змін­них умов на­вко­ли­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща та вза­є­мо­зв’я­зок з ним. Ви­вчен­ня не­р­во­вої тка­ни­ни є ду­же ва­ж­ли­вим для ро­зу­мін­ня гісто­фі­зі­о­ло­гії ін­ших ор­га­нів і си­с­тем, не­об­хід­не для за­сво­єн­ня усіх ме­ди­ч­них ди­с­ци­п­лін та фо­р­му­ван­ня у май­бу­т­ньо­го лі­ка­ря клі­ні­ч­но­го ми­с­лен­ня.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія не­р­во­вої си­с­те­ми (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра ана­то­мії лю­ди­ни).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 220-231 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти не­р­во­вої тка­ни­ни і їх фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня.

2. Дже­ре­ла роз­ви­т­ку та про­цес гі­сто­ге­не­зу не­р­во­вої тка­ни­ни.

3. Мор­фо­ло­гі­ч­на і фу­н­к­ці­о­на­ль­на кла­си­фі­ка­ції ней­ро­нів.

4. Бу­до­ва про­с­тої со­ма­ти­ч­ної ре­ф­ле­к­то­р­ної ду­ги.

5. Ци­то­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ней­ро­на. Бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не значен­ня стру­к­ту­р­них еле­ме­н­тів ней­ро­на – ті­ла (пе­ри­ка­рі­о­на), де­н­д­ри­тів і ак­со­нів.

6. Ор­га­не­ли спе­ці­а­ль­но­го при­зна­чен­ня ней­ро­на: ней­ро­фі­б­ри­ли і ба­зо­фі­ль­на ре­чо­ви­на; бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня.

7. Вну­т­рі­ш­ньо­ней­рон­ний транс­порт: де­н­д­ри­т­ний, ак­сон­ний і ре­т­ро­гра­д­ний.

8. Бу­до­ва і мор­фо­ло­гі­ч­на кла­си­фі­ка­ція си­на­п­сів; по­нят­тя про збу­джу­ва­ль­ні і га­ль­мі­в­ні си­на­п­си.

9. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка і кла­си­фі­ка­ція ней­ро­г­лі­ї.

10. Бу­до­ва, по­хо­джен­ня та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ма­к­ро­глії: епе­н­ди­м­ної, астро­ци­та­р­ної та олі­го­де­н­д­ро­г­лі­ї.

11. Ре­ге­не­ра­то­р­ні мо­ж­ли­во­с­ті не­р­во­вої тка­ни­ни.

12. Бу­до­ва, по­хо­джен­ня та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня мі­к­ро­глі­ї.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

ней­ро­цит:

· ті­ло,

· яд­ро,

· від­ро­с­ток,

· ней­ро­фі­б­ри­ли,

· ба­зо­фі­ль­на ре­чо­ви­на;

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

ней­ро­цит:

· яд­ро,

· ней­ро­пла­з­ма,

· від­ро­с­ток (де­н­д­рит),

· гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка,

· лі­зо­со­ми,

· мі­то­хо­н­д­рії,

· ней­ро­т­ру­бо­ч­ки;

ней­ро­се­к­ре­то­р­на клі­ти­на (су­п­ра­оп­ти­ч­не яд­ро гі­по­та­ла­му­са):

· яд­ро,

· ней­ро­пла­з­ма,

· ней­ро­се­к­ре­то­р­ні гра­ну­ли;

олі­го­де­н­д­ро­цит

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

ас­т­ро­цит (ко­ра ве­ли­ких пів­куль го­ло­вно­го мо­з­ку):

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· від­ро­с­ток;

епе­н­ди­мо­цит (сті­н­ка цен­т­ра­ль­но­го ка­на­лу спин­но­го мо­з­ку):

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· вій­ки на апі­ка­ль­ній по­ве­р­х­ні,

· про­світ ка­на­лу.

си­папс (між­ней­рон­ний ко­н­такт):

· пре­си­на­п­ти­ч­ний по­люс: пре­си­на­п­ти­ч­на мем­бра­на, си­на­п­ти­ч­ні пу­хи­р­ці, мі­то­хо­н­д­рія;

· си­на­п­ти­ч­на щі­ли­на,

· пост­си­на­п­ти­ч­ний по­люс: пост­си­на­п­ти­ч­на мем­бра­на;

ру­хо­ве не­р­во­ве за­кін­чен­ня (ак­со-м’я­зо­вий си­напс):

· ак­сон: си­на­п­ти­ч­ні пу­хи­р­ці, мі­то­хо­н­д­рія, ак­соле­ма;

· м’я­зо­ве во­ло­к­но: сар­ко­пла­з­ма, сар­ко­ле­ма, скла­д­ки сар­ко­ле­ми, синаптич­на щі­ли­на.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 32: ней­ро­фі­б­ри­ли у ру­хо­вих ней­ро­нах пе­ред­ніх ро­гів сі­рої речовини спин­но­го мо­з­ку.

Пре­па­рат № 33: ба­зо­фі­ль­на ре­чо­ви­на (ти­г­ро­їд) у ру­хо­вих ней­ро­нах пе­ред­ніх ро­гів сі­рої ре­чо­ви­ни спин­но­го мо­з­ку.

Пре­па­рат № 34: епе­н­ди­м­на глія цен­т­ра­ль­но­го ка­на­лу спин­но­го мо­з­ку.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посіб­ни­ко­ві, ч. І):

73. Ней­ро­цит (ко­ра ве­ли­ких пів­куль го­ло­вно­го мо­з­ку).

74. Фра­г­мент ней­ро­ци­та.

75. Ней­ро­се­к­ре­то­р­на клі­ти­на (су­п­ра­оп­ти­ч­не яд­ро гі­по­та­ла­му­са).

76. Олі­го­де­н­д­ро­цит (спин­но­мо­з­ко­вий не­р­во­вий ву­зол).

77. Ас­т­ро­цит (ко­ра ве­ли­ких пів­куль го­ло­вно­го мо­з­ку).

78. Епе­н­ди­мо­ци­ти (сті­н­ка цен­т­ра­ль­но­го ка­на­лу спин­но­го мо­з­ку).

81. Си­напс. Між­ней­ро­на­ль­ний ко­н­такт.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти: