Перелік практичних навичок
КОНКРЕТНІ ЦІЛІ
1 Описати і продемонструвати особливості будови шийних хребців.
2 Описати і продемонструвати з’єднання між шийними хребцями, між І шийним хребцем та черепом.
3 Описати і продемонструвати м’язи і фасції шиї.
4 Описати і продемонструвати будову глотки та стравоходу.
5 Описати і продемонструвати будову гортані та трахеї.
6 Описати та продемонструвати будову органів імунної системи (тимус, лімфатичні вузли шиї).
7 Описати та продемонструвати будову ендокринних органів (щитоподібної та прищитоподібних залоз).
8 Описати та продемонструвати будову Х, ХІ та ХІІ пар черепних нервів.
9 Описати та продемонструвати артеріальні судини шиї.
10 Описати та продемонструвати вени шиї.
11 Визначити лімфатичні судини і вузли шиї.
12 Аналізувати джерела кровопостачання та інервації органів шиї.
13 Описати особливостi пошарової будови шиї в дiлянцi пiдщелепного i сонного трикутникiв.
14 На основi знань хiрургiчної анатомiї фасцiй i міжфасцiальних клiтковинних просторiв умiти обґрунтувати найбiльш рацiональнi розрiзи для дренування флегмон i абсцесiв шиї.
15 Засвоїти хiрургiчну анатомiю пiдщелепної слинної залози.
16 Описати топографiчну анатомiю грудинно-ключично-соскоподiбної дiлянки i топографiю латерального трикутника шиї, що необхiдно для виконання оперативних доступiв до органiв шиї, судинно-нервового пучка i грудної лiмфатичної протоки.
17 Обґрунтувати виконання ваго-симпатичної блокади за О.В.Вишневським.
18 Вивчити хiрургiчну анатомiю органiв шиї.
19 Вміти обґрунтувати колатеральний кровотік при оклюзії внутрішньої сонної артерії.
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| 1 Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла людини. Загальні ознаки хребців. Шийні і грудні хребці. | І мод. |
| 2 З’єднання кісток тулуба. З’єднання кісток черепа. | І мод. |
| 3 М’язи і фасції шиї. | І мод. |
| 4 Топографія шиї. | І мод. |
| 5 Анатомія глотки та стравоходу. | ІІ мод. |
| 6 Анатомія зовнішнього носа, носової порожнини, гортані. | ІІ мод. |
| 7 Анатомія трахеї, головних бронхів, легень. | ІІ мод. |
| 8 Анатомія органів ендокринної системи (щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, ендокринна частина підшлункової залози, яєчка та яєчника). | ІІ мод. |
| 9 Анатомія органів імунної системи (загруднинна залоза, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики). | ІІ мод. |
| 10 Х, ХІ і ХІІ пари черепних нервів. | ІV мод. |
| 11 Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна і внутрішня сонні артерії. | V мод. |
| 12 Зовнішня сонна артерія. | V мод. |
| 13 Підключична артерія. | V мод. |
| 14 Вени голови та шиї. | V мод. |
| 15 Лімфатичні вузли і судини голови та шиї. Лімфатичні стовбури і протоки. | V мод. |
| 16 Васкуляризація та інервація органів шиї. | V мод. |
| 17 Топографічна анатомія шиї. Межі, фасції, клітковинні простори, поділ на трикутники. Топографічна анатомія підщелепного і сонного трикутників шиї. Хірургічна анатомія підщелепної слинної залози. | I мод. з опер. хірургії |
| 18 Топографічна анатомія грудинно-ключично-соскоподібної ділянки і латерального трикутника шиї. Анатомо-фізіологічне обґрунтування і техніка ваго-симпатичної блокади за О.В.Вишневським. | I мод. з опер. хірургії |
| 19 Хірургічна анатомія органів шиї. Оперативні втручання на органах шиї. | I мод. з опер. хірургії |
| 20 Підсумкове заняття за модулем "Топографічна анатомія і оперативна хірургія шиї". | I мод. з опер. хірургії |
Перелік практичних навичок
Шийні хребці
Передня дуга атланта
Ямка зуба
Борозна хребтової артерії
Задня дуга атланта
Бічна маса атланта
Зуб осьового хребця
Сонний горбок (VІ шийного хребця)
Поперечний отвір
Передній горбик
Задній горбик
Борозна спинномозкового нерва
Міжхребцевий диск
Волокнисте кільце
Підшкірний м’яз шиї
Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз
Двочеревцевий м’яз
Переднє черевце
Заднє черевце
Шило-під’язиковий м’яз
Щелепно-під’язиковий м’яз
Груднинно- під’язиковий м’яз
Лопатково- під’язиковий м’яз
Груднинно-щитоподібний м’яз
Щито- під’язиковий м’яз
Передній драбинчастий м’яз
Середній драбинчастий м’яз
Задній драбинчастий м’яз
Стравохід
Шийна частина
Грудна частина
Черевна частина
Слизова оболонка
Гортань
Гортань (на трупі)
Щитоподібний хрящ
Верхній ріг щитоподібного хряща
Нижній ріг щитоподібного хряща
Перснеподібний хрящ
Дуга перснеподібного хряща
Пластинка перснеподібного хряща
Черпакуватий хрящ
Основа черпакуватого хряща
М’язовий відросток черпакуватого хряща
Голосовий відросток черпакуватого хряща
Верхівка черпакуватого хряща
Надгортанник
Персне-щитоподібний суглоб
Персне-черпакуватий суглоб
Щито-під’язикова перетинка
Серединна персне-щитоподібна зв’язка
Персне-трахейна зв’язка
Порожнина гортані
Вхід до гортані
Присінок гортані
Присінкова складка
Присінкова щілина
Голосник
Голосова складка
Шлуночок гортані
Голосова щілина
Міжперетинкова частина голосової щілини
Міжхрящова частина голосової щілини
Підголосникова порожнина
Слизова оболонка
Еластичний конус гортані
Голосова зв’язка
Чотирикутна пластинка
Присінкова зв’язка
М’язи гортані
Персне-щитоподібний м’яз
Бічний персне-черпакуватий м’яз
Задній персне-черпакуватий м’яз
Міжчерпакуватий поперечний м’яз
Косий міжчерпакуватий м’яз
Трахея
Шийна частина
Грудна частина
Роздвоєння трахеї
Трахейні хрящі
Кільцеві (трахейні) зв’язки
Перетинчаста стінка
Щитоподібна залоза
Частка щитоподібної залози
Перешийок щитоподібної залози
Пірамідальна частка щитоподібної залози
Прищитоподібні залози
Загруднинна залоза (тимус)
Блукаючий нерв (Х пара)
Поворотний гортанний нерв
Передній і задній блукаючі стовбури
Додатковий нерв (ХІ пара)
Під’язиковий нерв (ХІІ пара)
Шийна петля під’язикового нерва
Верхня гілка
Нижня гілка
Плечо-головний стовбур
Права загальна сонна артерія
Права підключична артерія
Загальна сонна артерія (права, ліва)
Зовнішня сонна артерія
Верхня щитоподібна артерія
Внутрішня сонна артерія
Шийна частина
Підключична артерія (права, ліва)
Хребтова артерія
Внутрішня грудна артерія
Щито-шийний стовбур
Нижня щитоподібна артерія
Реброво-шийний стовбур
Поперечна артерія шиї
Надлопаткова артерія
Нижня гортанна артерія
Внутрішня яремна вена
Лицева вена
Занижньощелепна вена
Зовнішня яремна вена
Передня яремна вена
Трикутники шиї i м’язи, що їх утворюють
Мiсця розміщення мiжфасцiальних клiтковинних просторiв шиї
Лiнiї розрiзiв на шиї для дренування мiжфасцiальних флегмон
Вартонева протока
Язиковий і під’язиковий нерви
Межi трикутника Пирогова
Гiлки зовнішньої сонної артерiї
Шийна петля i зона її iнервацiї
Елементи основного судинно-нервового пучка шиї
Гiлки шийного сплетення
Верхній, середній, проміжний і зірчастий вузли шийного відділу симпатичного стовбура
Гiлки першого вiддiлу пiдключичної артерiї
Елементи переддрабинчастого промiжку
Структури мiждрабинчастого простору
Технiка блокади плечового сплетення за Куленкампфом
Блокада шийного сплетення
Вагосимпатична блокада за О.В.Вишневським
Артерiї, що кровопостачають щитоподібну залозу
Верхній і поворотний гортанні нерви
Шийний відділ стравоходу
Шийний вiддiл трахеї
Верхня i нижня трахеотомiя
Конiкотомiя і конікоцентез
Здійснити доступ до стравоходу
Оголити і перев’язати зовнішню сонну артерію.
Показати на трупі:
- лицьову артерію та вену;
- вивідну протоку привушної залози та її проекцію в трикутнику Цакадзе;
- гілки лицьового нерва;
- судини та нерви, які проходять у товщі привушної залози;
- проекцію виходу підорбітального і підборідного судинно-нервових пучків;
- верхньощелепну артерію і її гілки;
- гілки нижньощелепного нерва.
Виконати розріз при гнійному паротиті.
Виконати розріз для дренування навкологлоткового клітковинного простору.
Провести екстраоральну анестезію верхньо- та нижньощелепних нервів за С. Н. Вайсблатом.
Виконати на групі розтин лобової пазухи за методом Ріттера-Янсена.
Виконати на групі розтин верхньощелепної пазухи за Колдуеллом-Люком.
НОРМАЛЬНА АНАТОМІЯ
Шийні хребці (vertebrae cervicales) мають такі особливості:
1 На поперечних відростках є поперечні отвори (foramen transversarium).
2 Остисті відростки роздвоєні (крім VII хребця).
3 Поперечні відростки мають передні горбки (tuberculum anterius) і задні горбки (tuberculum posterius), які знаходяться відповідно на ребровому (передньому) відросткy (processus costalis) і власне поперечному (задньому) відросткy (processus transversus).
4 Суглобові поверхні лежать у горизонтальній площині.
5 Тіло хребця вгорі скошене в поперечній площині, а знизу – в сагітальній площині.
Особливості атланта (першого шийного хребця) (atlas)
1 Відсутнє тіло.
2 Замість тіла залишилися бічні маси (massa lateralis atlantis).
3 Бічні маси з’єднані передньою дугою (arcus anterior atlantis) і задньою дугою (arcus posterior atlantis).
4 На передній дузі є передній горбок (tuberculum anterius), а на задній – задній (tuberculum posterius).
5 Замість суглобових відростків є відповідні верхні суглобові поверхні (facies articularis superior) і нижні суглобові поверхні (facies articularis inferior).
6 На задній поверхні передньої дуги є ямка зуба (fovea dentis) для з’єднання із зубом осьового хребця.
Другий шийний хребець (axis) – осьовий хребець. Він має зуб осьового хребця (dens axis), який складається з верхівки зуба (apex dentis) і основи зуба (basis dentis). На зубі міститься передня суглобова поверхня (facies articularis anterior) та задня суглобова поверхня (facies articularis posterior). На хребці виникає нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior).
III-VI шийні хребці – типові. Передній горбок VI хребця добре виражений і називається сонним горбком (tuberculum caroticum), тому що до нього притискується загальна сонна артерія при кровотечах у ділянці лицевого черепа.
VII шийний хребець називається виступним хребцем (vertebra prominens), тому що він має довгий нероздвоєний остистий відросток, яким користуються лікарі для відрахування хребців при пункції спинномозкової рідини.
Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)
1 Атланто-осьовий суглоб (art. atlantoaxialis) складається з:
1) серединного атланто-осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) – циліндричний, комбінований, одновісний, вертикальна вісь; суглобові поверхні: зубна ямка на атланті, передня суглобова поверхня зуба, задня суглобова поверхня зуба, поперечна зв’язка атланта; рухи: обертання (rotatio) голови вправо і вліво;
2) бічного атланто-осьового суглоба (art. atlantoaxialis lateralis) – плоский, комбінований, багатовісний, вертикальна вісь; суглобові поверхні: нижні суглобові поверхні атланта і верхні суглобові відростки II шийного хребця; рухи: обертання (rotatio) голови вправо і вліво; допоміжний апарат спільний: крилоподібні зв’язки (ligg. alaria), зв’язка верхівки зуба (lig. apicis dentis), хрестоподібна зв’язка атланта (lig. cruciforme atlantis), поперечна зв’язка атланта (lig. transversum atlantis), покривна перетинка (membrana tectoria).
2 Дуговідросткові (міжхребцеві) суглоби (art. zygapophysiales) – плоский, комбінований, тривісний, вертикальна, сагітальна, фронтальна вісі; суглобові поверхні: нижні суглобові відростки вище лежачого і верхні суглобові відростки нижче лежачого хребців; рухи: малорухомий (amphiarthrosis); допоміжний апарат: міжхребцеві диски (disci intervertebrales), жовта зв’язка (lig. flava), міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia), надостьова зв’язка (lig. supraspinale), каркова зв’язка (lig. nuchae) – в ділянці шийних хребців; передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius), задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius).
М’ЯЗИ ШИЇ (musculi colli) поділяються на поверхневі та глибокі.
Доповерхневих м’язів належать:
1 Підшкірний м’яз шиї (platysma)–(мімічний м’яз) тягне кут рота униз, відтягує шкіру шиї.
2 Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз (musculus sternocleidomastoideus)–при односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік і повертає обличчя в протилежний; при двосторонньому скороченні – закидає голову назад.
3 Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei):
- двочеревцевий м’яз (musculus digastricus);
- шило-під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus)– формує дно ротової порожнини.
- щелепно-під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus);
- підборідно-під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus).
Надпід’язикові м’язи підіймають під’язикову кістку, а при фіксованій під’язиковій кістці – опускають нижню щелепу, беручи участь у ковтанні.
4 Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei):
- груднинно-під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus);
- груднинно-щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus)– опускає гортань;
- щито-під’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus) – при фіксованій під’язиковій кістці підіймає гортань;
- лопатково-під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus).
Підпід’язикові м’язи тягнуть під’язикову кістку донизу і фіксують її.
Глибокі м’язи шиї,у свою чергу, поділяються на бічні, присередні та задні.
До бічної групи відносять:
– передній драбинчастий м’яз (musculus scalenus anterior), середній драбинчастий м’яз (musculus scalenus medius)та задній драбинчастий м’яз (musculus scalenus posterior).
При фіксованій шиї вони піднімають І-ІІ ребра, беручи участь в акті вдиху, при двосторонньому скороченні згинають шию і при односторонньому – відводять у свій бік.
До присередньої групи (передхребтові м’язи) відносять:
- довгий м’яз шиї (musculus longus colli) – згинає шийну частину хребтового стовбура, при односторонньому скороченні – нахиляє шию в бік;
- довгий м’яз голови (musculus longus capitis) – нахиляє голову і шийну частину хребта вперед;
До задньої групи (підпотиличні м’язи) відносять:
- передній прямий м’яз голови (musculus rectus capitis anterior);
- бічний прямий м’яз голови (musculus rectus capitis lateralis);
- задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior major);
- задній малий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior minor);
- верхній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis superior);
- нижній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis inferior).
М’язи задньої групи діють на атланто-потиличний суглоб і при двосторонньому скороченні розгинають голову, а при односторонньому скороченні – відводять та обертають голову у свій бік.
ТОПОГРАФІЯ ШИЇ
Шия поділяється на такі ділянки:
Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) – обмежована вгорі нижнім краєм нижньої щелепи, знизу – грудниною, з боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних м’язів. Серединною лінією шиї передня шийна ділянка поділяється на правий передній трикутник (trigonum anterior dexter) та лівий передній трикутник (trigonum anterior sinister). У кожному такому трикутнику розрізняють:
1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) – обмежований нижнім краєм нижньої щелепи і переднім та заднім черевцями двочеревцевого м’яза.
2 У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який обмежований заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза, сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза і під’язиковим нервом. У ньому проходить язикова артерія.
3 Сонний трикутник (trigonum caroticum) – обмежений заднім черевцем двочеревцевого м’яза, верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза.
4 М’язовий трикутник (лопатково-трахейний трикутник) (trigonum musculare) – обмежений верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і білою лінією шиї.
5 Підборідний трикутник (trigonum submentale) – обмежений передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів, під’язиковою кісткою та нижньою щелепою.
Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoideus) –відповідає проекції груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. У межах цієї ділянки між головками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза над ключицею розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).
Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis)складається з правого і лівого бічних трикутників, обмежених заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, переднім краєм трапецієподібного м’яза і верхнім краєм ключиці. У цьому трикутнику розрізняють:
1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежований заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і переднім краем трапецієподібного м’яза.
2 Велику надключичну ямку (foss supraclavicularis major) (лопатково-ключичний трикутник) (trigonum omoclaviculare), яка обмежована заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і верхнім краєм ключиці.
Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior),каркова ділянка (regio nuchae) – відповідає проекції трапецієподібного м’яза на шиї.
ШИЙНА ФАСЦІЯ (fascia cervicalis)
За В. М. Шевкуненком розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну, внутрішню і передхребтову), які мають 5 фасціальних листків.
І – поверхнева шийна фасція (fascia colli superficialis), яка охоплює всю шию як комірець і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза.
Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки – поверхневий та глибокий.
II – поверхневий листок власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae) . Він починається від передньої поверхні груднини і ключиці знизу, а вгорі – від нижнього краю нижньої щелепи, охоплює всю шию і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців. Утворює піхву для груднино-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м’язів. Проходячи над поперечними відростками шийних хребців, він віддає до них фронтальну пластинку, яка відділяє передню шийну ділянку від задньої.
III – глибокий листок власної шийної фасції (lamina profunda fasciae colli propriae). Він починається від задньої поверхні груднини та ключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки, а з боків обмежовується лопатково-під’язиковим м’язом. Фасція утворює піхви для м’язів, що лежать нижче під’язикової кістки і, зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції, утворює білу лінію шиї (linea alba colli). Між II і III фасціями шиї над грудниною утворюється надгруднинний простір (spatium suprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis). Цей простір сполучається з бічними кишенями (recessus lateralis), які знаходяться позаду нижньої частини груднинно-ключично-соскоподібних м’язів.
IV – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis), яка поділяється на парієтальний листок (lamina parietalis) та вісцеральний листок (lamina visceralis). Парієтальний листок охоплює всі органи шиї разом, а вісцеральний – кожний орган шиї окремо. Між парієтальним та вісцеральним листками спереду трахеї міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).
V – передхребтова фасція (fascia prevertebralis), яка охоплює всі глибокі м’язи шиї, утворюючи для кожного з них окремі піхви. Між V фасцією і парієтальним листком IV фасції утворюється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale) .
За Міжнародною анатомічною номенклатурою розрізняють три пластинки шийної фасції.
1 Поверхнева пластинка (lamina superficialis), яка відповідає поверхневому листку власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком) і містить надгрудинний простір.
2 Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis), яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком) і формує сонну піхву (vagina carotica).
3 Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis), яка відповідає аналогічній фасції шиї (за В. М. Шевкуненком).
Між переднім і середнім драбинчастими м’язами знаходиться міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія. Спереду від драбинчастих м’язів знаходиться переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена.
Глибокий листок власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком), об’єднуючи підпід’язикові м’язи, формує лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclaviculare), або шийний парус (Рише), що сприяє відтоку крові по поверхневих венах шиї, зрощених з цим апоневрозом.
Між поверхневим та глибоким листками власної фасції шиї за (В.М.Шевкуненком) є щілиноподібний надгрудинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale), де розміщені жирова тканина, поверхневі вени шиї та яремна венозна дуга.
Між листками внутрішньої шийної фасції (за В.М.Шевкуненком) спереду розміщується переднутряний простір (spatium previscerale) , який містить жирову тканину, лімфовузли, нерви і сполучається з верхнім і переднім середостінням.
Між внутрішньою шийною фасцією та передхребтовою (за В.М.Шевкуненком) міститься занутряний простір (spatium retroviscerale), який містить жирову тканину і продовжується у верхнє і заднє середостіння.
ГЛОТКА (pharynx) – це орган, який простягається від основи черепа до рівня VI шийного хребця і має порожнину глотки (cavitas pharyngis), яка поділяється на носову частину глотки (pars nasalis pharyngis), ротову частину глотки (pars oralis pharyngis) та гортанну частину глотки (pars laryngea pharyngis). Носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) – чисто дихальна частина, вона через хоани сполучається з носовою порожниною. На її бічних стінках з обох сторін знаходяться глоткові отвори слухових труб (ostium pharyngeum tubae auditivae), які сполучають глотку з барабанною порожниною. Ці отвори обмежовані ззаду і угорі трубними валками (torus tubarius). Між останніми і м’яким піднебінням знаходиться парне скупчення лімфоїдної тканини, яке називається трубним мигдаликом (tonsilla tubaria). На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки (fornix pharyngis)) розміщений непарний глотковий мигдалик (tonsilla pharyngealis) (аденоїд). Підслизовий шар носової частини глотки відсутній, замість нього є фіброзна оболонка, яка зростається із слизовою оболонкою, а угорі вона прикріплюється до зовнішньої основи черепа. Внаслідок цього стінки носової частини глотки не спадаються. Глотка складається з верхньої стінки (склепіння глотки (fornix pharyngis)), передньої, задньої та бічної (парної) стінок.
Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis) за допомогою зіва (fauces) сполучається з ротовою порожниною. Зів обмежований піднебінною завіскою, коренем язика і піднебінно-глотковими дужками. Має серединну язиково-надгортанну складку (plica glossoepiglottica mediana) та бічну (парну) язиково-надгортанну складку (plicae glossoepiglottica lateralis). В місці переходу глотки в стравохід розміщене глотково-стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis).
Гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis) за допомогою входу в гортань сполучається з порожниною гортані. По боках від входу в гортань знаходяться грушоподібні закутки (recessus piriformis).
Голотопія глотки – лежить у порожнині шиї, скелетотопіяглотки – від основи черепа до проекції VI шийного хребця, синтопія глотки – спереду горла розміщена носова і ротова порожнини, гортань; позаду – глибокі м’язи шиї; збоку – середнє вухо.
Глотка має такі сполучення: з носовою порожниною (через хоани – парне), з ротовою порожниною (через зів), з гортанню (через вхід до гортані), з барабанною порожниною (через глотковий отвір слухової труби) і продовжуєься в стравохід.
Стінка глотки складається з трьох шарів: слизової, м’язової і сполучнотканинної (адвентиції) оболонок. Підслизовий прошарок відсутній, замість нього є глотково-основна фасція (fascia pharyngobasilaris). Навколо глотки міститься навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), який складається із заглоткового простору (spatium retropharyngeum) – з’єднується із верхнім та заднім середостінням та бічноглоткового простору (spatium lateropharyngeum), або він ще називається як бічний глотковий простір (spatium pharyngeum laterale), або приглотковий простір (spatium parapharyngeum). М’язова оболонка побудована із поздовжніх і колових поперечносмугастих волокон.
Допоздовжніх м’язівглотки відносять:
• шило-глотковий м’яз (musculus stylopharyngeus) – піднімає глотку та гортань догори;
• піднебінно-глотковий м’яз (musculus palatopharyngeus) – опускає піднебінну занавіску і зменшує отвір зіва;
• трубно-глотковий м’яз (musculus salpingopharyngeus)– піднімає глотку і запобігає зсуванню вперед хряща слухової труби.
Доколових м’язівглотки належать:
• верхній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis superior);
• середній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis medius);
• нижній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis inferior).
Ці м’язи-звужувачі скорочуються послідовно згори донизу, активно проштовхуючи травну грудочку до стравоходу.
Функція глотки – проведення їжі (через ротову частину глотки та гортанну частину глотки) та проведення повітря (через носову частину глотки та ротову частину глотки).
Гортань (larynx) – розміщена в передній ділянці шиї на рівні IV-VI
шийних хребців. Спереду її вкривають м’язи шиї, які лежать нижче під’язикової кістки. По боках від гортані розміщені судинно-нервові пучки шиї і частки щитоподібної залози. Ззаду до гортані прилягає гортанна частина глотки.
Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.
До непарних хрящів відносять:
• щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea), який складається з правої та лівої пластинок (lamina dextra/sinistra), а також з верхніх рогів (cornu superius) і нижніх рогів (cornu inferius); пластинки сходяться під кутом, утворюючи гортанний виступ (prominentia laryngea) (Адамове яблуко);
• перснеподібний хрящ (cartilago cricoidea), який має спереду дугу перснеподібного хряща (arcus cartilaginis cricoideae), ззаду – пластинку перснеподібного хряща (lamina cartilaginis cricoideae);
• надгортанний хрящ (cartilago epiglottica) є складовим надгортанника (epiglottis), який має надгортанне стебло (petiolus epiglottidis) .
До парних хрящів гортані належать:
• черпакуваті хрящі (cartilago arytenoidea), які мають основу черпакуватого хряща (basis cartilaginis arytenoideae), верхівку черпакуватого хряща (apex cartilaginis arytenoideae), м’язовий відросток (processus muscularis) та голосовий відросток (processus vocalis). Ці хрящі лежать на пластинці перснеподібного хряща;
•ріжкуваті хрящі (cartilago corniculata) – лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки (plica aryepiglottica) на верхівці черпакуватих хрящів;
•клиноподібні хрящі (cartilago cuneiformis) – лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки спереду від ріжкуватих.
У гортані розрізняють такісуглоби:
• персне-щитоподібний суглоб (articulatio cricothyroidea) – між нижніми ріжками щитоподібного хряща і дугою перснеподібного хряща; у цьому суглобі відбуваються рухи навколо поперечної осі;
• персне-черпакуватий суглоб (articulatio cricoarytenoidea)–знаходиться між основою черпакуватих хрящів і пластинкою перснеподібного хряща. У цьому суглобі відбуваються рухи навколо вертикальної осі (обертання); крім цього, черпакуваті хрящі можуть ковзати назустріч один одному.
Дозв’язок гортані належать:
• щито-під’язикова перетинка (membrana thyrohyoidea), яка підвішує гортань до під’язикової кістки;
• персне-щитоподібна зв’язка (lig. cricothyroideum);
• щито-надгортанна зв’язка (lig. thyroepiglotticum);
• під’язиково-надгортанна зв’язка (lig. hyoepiglotticum);
• голосові зв’язки (lig. vocale), які натягуються між внутрішньою поверхнею кута щитоподібного хряща і голосовими відростками черпакуватих хрящів;
• присінкові зв’язки (lig. vestibulare), які містяться над голосовими.
Доволокнисто-еластичної перетинки гортані (фіброеластичних структур) належать:
•еластичний конус (conus elasticus), який є розширенням щито-під’язикової зв’язки і у своєму верхньому краї містить голосову зв’язку;
•чотирикутна перетинка (membrana quadrangularis), яка розміщена над еластичним конусом і у своєму нижньому краї містить присінкову зв’язку.
Волокнисто-еластичні перетинки гортані разом з хрящами гортані утворюють скелет гортані.
М’язи гортані поділяються на м’язи, що звужують голосову щілину, розширюють її і м’язи, що змінюють напруження голосових зв’язок.
Дозвужувачів голосової щілини відносять:
•бічний персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus lateralis);
•щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus);
•поперечний черпакуватий м’яз (m. arytenoideus transversus);
• косі черпакуваті м’язи (m. arytenoideus obliquus).
Дом’язів-розширювачів голосової щілини належать:
• щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus), який має щито-надгортанну частину (pars thyroepiglottica), його функція: піднімає надгортанник та розширює вхід у гортань і присінок гортані.
•задній персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus posterior).
До м’язів, щозмінюють напруження голосових зв’язок:
•персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus) натягує голосову зв’язку.
•голосовий м’яз (m. vocalis) розміщений у товщі голосової складки та змінює ступінь напруження голосової зв’язки.
Порожнина гортані (cavitas laryngis) має вхід до гортані (aditus laryngis), присінок гортані (vestibulum laryngis), шлуночок гортані (ventriculus laryngis), голосник (glottis) і підголосникову порожнину (cavitas infraglottica).
Голосник має голосову складку (plica vocalis) і голосову щілину (rima glottidis) та починається входом у гортань (aditus laryngis), який обмежований спереду надгортанним хрящем, ззаду – черпакуватими хрящами, а з боків – черпакувато-надгортанною складкою, в якій знаходиться клиноподібний та ріжкоподібний горбики (місця знаходження однойменних парних хрящів). Голосова щілина (rima glottidis) – найвужче місце порожнини гортані; вона розміщена між правою та лівою голосовою зв’язками. Між голосовою та присінковою зв’язками на кожній половині гортані розміщена щілина, яка називається шлуночком гортанi (ventriculus laryngis).
Підголосникова порожнина (cavitas infraglottica) – це нижня розширена частина гортані, яка переходить у трахею.
Щитоподібна залоза (glandula thyroidea) міститься в передній ділянці шиї на рівні IV-VI шийних хребців і складається з часток – lobus (правої та лівої), а також перешийка щито-подібної залози (isthmus glandulae thyroideae), який продовжується угору у вигляді пірамідної частки (lobus pyramidalis). Щитоподібна залоза побудована із паренхіми, яка перегородками поділяється на часточки (lobuli). Всередині часточок розміщені фолікули, де містяться гормони щитоподібної залози: тироксин, трийодтиронін, тиреокальцитонін. Вони впливають на усі види обміну речовин.
Прищитоподібна залоза (glandula parathyroidea) – має парні верхню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea superior) та нижню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea inferior), які містяться на задній поверхні щитоподібної залози. Можуть бути додаткові прищитоподібні залози (glandulae parathyroideae accessoriae). Прищитоподібна залоза виділяє паратгормон, який регулює фосфорно-кальцієвий обмін.
Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) лежить позаду груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, проходить угору попереду поперечних відростків шийних хребців, не віддаючи ніяких гілок. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія поділяється на зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa) і внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna). Це місце називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis). У цій ділянці міститься сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).
Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa) відходить від загальної сонної артерії в сонному трикутнику на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. На рівні шийки нижньої щелепи ця артерія ділиться на свої дві кінцеві гілки. На довжині зовнішня сонна артерія віддає передню, задню, присередню і кінцеву групи гілок.
До передньої групи гілок відносять:
• верхню щитоподібну артерію (a. thyroidea superior) – кровопостачає щитоподібну залозу і віддає верхню гортанну артерію (laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані;
• язикову артерію (a. lingualis) – кровопостачає під’язикову слинну залозу і віддає спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову язика;
• лицьову артерію (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника віддає гілки до піднижньощелепної слинної залози, висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння і мигдаликову гілку (r. tonsilaris) до піднебінного мигдалика. Перегинаючись через край нижньої щелепи попереду жувального м’яза, вона віддає на обличчі верхню губну артерію (a. labialis superior) та нижню губну артерію (a. labialis inferior); Кінцевою гілкою лицевої артерії є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії, а саме від очної артерії.
До задньої групи належать:
• груднинно-ключично-соскоподібна гілка (a. sternocleidomastoideus) йде до одноіменного м’яза і може відходити від верхньої щитоподібної артерії, або від потиличної артерії;
• потилична артерія (a. occipitalis) – кровопостачає шкіру потилиці і тверду мозкову оболону;
• задня вушна артерія (a. auricularis posterior) – кровопостачає шкіру вушної раковини, шкіру потилиці, слизову оболонку барабанної порожнини і черепну тверду оболону.
До присередньої групи гілок відносять висхідну глоткову артерію (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає м’язи глотки, глибокі м’язи шиї, черепну тверду оболонну і барабанну порожнину.
До кінцевих гілок відносять:
• поверхневу скроневу артерію (a. temporalis superficialis), яка є продовженням зовнішньої сонної артерії, проходить попереду вушної раковини у скроневу ділянку і на рівні надочноямкового краю лобової кістки поділяється на лобову гілку (r. frontalis) та тім’яну гілку (r. parietalis), які живлять м’язи і шкіру лобової і тім’яної ділянок. На своєму шляху поверхнева скронева артерія віддає гілки до привушної слинної залози (привушна гілка – r.parotideus), м’язів лиця (поперечна артерія лиця – a.transversa faciei), вушної раковини (передні вушні гілки – rr.auriculares anteriores) і скроневого м’яза (середня скронева артерія – a.temporalis media);
• верхньощелепну артерію (a. maxillaris) – найбільша гілка зовнішньої сонної артерії. Відповідно до топографії в ній виділяють щелеповий відділ (pars mandibularis), крилоподібний відділ (pars pterygoidea) і крило-піднебінний відділ (pars pterygopalatina). Від першого відділу артерії відходять гілки до скронево-нижньощелепного суглоба, барабанної перетинки, барабанної порожнини, до зубів і ясен нижньої щелепи (нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior)), до шкіри і м’язів підборіддя та черепної твердої оболони (середня оболонна артерія (a. meningea media)). В межах другого відділу від верхньощелепної артерії відходять гілки до жувальних та щічного м’язів. Від третього відділу відходять підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) (до м’язів лиця, зубів і ясен верхньої щелепи), низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens)(до твердого і м’якого піднебіння) і клинопіднебінна артерія (a. sphenopalatina) (до слизової оболонки носа).
ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ
До входу в міждрабинчастий простір від підключичної артерії відходять такі гілки:
• хребтова артерія (a. vertebralis) – найбільша гілка підключичної артерії, проходить в отворах поперечних відростків шийних хребців, пронизує атланто-потиличну перетинку і тверду мозкову оболону спинного мозку і через великий (потиличний) отвір заходить в порожнину черепа. Позаду моста ця артерія сполучається з аналогічною артерією протилежного боку і утворює основну артерію (a. basilaris). Від хребтової артерії відходять передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) та задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) і задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli). Від основної артерії відходять: передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), артерія лабіринту (a. labyrinthi),артерії моста (aa. pontis) і середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae). Хребтова артерія разом з передніми спинномозковими артеріями утворює навколо довгастого мозку коло Захарченка;
• основна артерія (a. basilaris), на рівні переднього краю моста розгалужується на дві задні мозкові артерії (a. cerebri posterior), які кровопостачають потиличні частки головного мозку. Задні мозкові артерії разом із задніми сполучними, внутрішніми сонними артеріями, передніми мозковими артеріями і передньою сполучною артерією утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) (коло Вілізія).
• внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) – відходить від нижньої поверхні підключичної артерії і проходить уздовж хрящів І-VII ребер біля груднини, де розпадається на дві кінцеві гілки – м’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica) та верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior). Від внутрішньої грудної артерії відходять гілочки до загруднинної залози, бронхів, осердя і груднини. Крім того, від цієї артерії відходить 5 передніх міжребрових гілок (rr. intercostales anteriores), які кровопостачають міжреброві м’язи. П’ять нижніх передніх міжребрових гілок відходять від м’язово-діафрагмової артерії. Верхня надчеревна артерія заходить у піхву прямого м’яза живота, кровопостачає цей м’яз і анастомозує з нижньою надчеревною артерією на рівні пупка;
• щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і поділяється на чотири гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior) (кровопостачає щитоподібну залозу, шийний відділ стравоходу, шийний відділ трахеї та слизову гортані), висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens) (до м’язів шиї), поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis) (до трапецієподібного, ромбоподібного та інших м’язів шиї) і надлопаткову артерію (a. suprascapularis) (до над- і підостьового м’язів).
У міждрабинчастому просторі від підключичної артерії відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка кровопостачає півостисті м’язи голови та шиї і найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових проміжках, кровопостачаючи міжреброві м’язи.
При виході з міждрабинчастого простору від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка кровопостачає м’язи і шкіру верхньої частини спини.
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) – найбільша судина, яка збирає кров від голови та шиї. Внутрішня яремна вена є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої мозкової оболони, де на рівні яремного отвору вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає позаду внутрішньої сонної артерії та блукаючого нерва. Перед злиттям з підключичною веною розміщена нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) має такі позачерепні притоки:
• глоткові вени (vv. pharyngeae);
• язикова вена (v. lingualis) ;
• верхня щитоподібна вена (v. thyroidea superior);
• лицева вена (v. facialis).
• занижньощелепна вена (v. retromandibularis)впадає у лицеву вену, або у внутрішню яремну вену.
Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa) утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis posterior), які супроводжують одноіменні артерії. У зовнішню яремну вену впадають передні яремні вени (v. jugularis anterior), які збирають кров від передньої ділянки шиї і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).
На шиї є дві групи лімфатичних вузлів – передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) та бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales), які в свою чергу поділяються на поверхневі та глибокі. Передні глибокі лімфатичні вузли: передгортанні вузли (nodi prelaryngei), щитоподібні вузли (nodi thyroidei), передтрахейні вузли (nodi pretracheales), притрахейні вузли (nodi paratracheales). Поверхневі бічні вузли лежать уздовж зовнішньої яремної вени, а глибокі – уздовж внутрішньої яремної вени.
Шийне сплетення (plexus cervicalis). Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів. Це сплетення залягає під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. З цього сплетення відходять м’язові (рухові), шкірні (чутливі) та мішаний нерви.
М’язові гілки шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї і беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis). Від останньої іннервуються м’язи, які лежать нижче під’язикової кістки.
Шкірні гілки відходять з-під бічного краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза:
• шийний поперечний нерв (n. transversus colli) – іннервує шкіру передньої ділянки шиї;
• великий вушний нерв (n. auricularis magnus) – іннервує шкіру вушної раковини і зовнішнього слухового проходу;
• малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) – іннервує шкіру потиличної ділянки;
• надключичні нерви (nn. supraclaviculares) – іннервують шкіру надключичної ділянки, бічного трикутника шиї і шкіру над дельтоподібним м’язом.
Від шийного сплетення відходить мішаний діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину, лягає під осердя і своїми чутливими гілками іннервує плевру та осердя, а потім (правий) проходить через діафрагму й іннервує нутрощевий листок очеревини, який вкриває печінку та жовчний міхур. Рухові гілки цього нерва іннервують діафрагму.
Від під’язикового нерва відходить низхідна гілка (ramus descendens). Вона складається з рухових волокон першого і частково другого шийного спинномозкових нервів, які заходять у верхню його частину. Ця гілка з’єднується з висхідною гілкою (ramus ascendens) від шийного сплетення, в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis). Від останньої відходять гілки, що іннервують м’язи: груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-щитоподібний та щито-під’язиковий.
Від шийної частини блукаючого нерва відходять:
• глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико-глоткового нерва і симпатичного стовбура утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus), що іннервує слизову оболонку глотки, м’язи-звужувачі глотки і м’язи м’якого піднебіння, за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски;
• верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), який відходить від нижнього вузла і у своєму складі має чутливі, рухові та парасимпатичні передвузлові волокна. Рухові волокна іннервують персне-щитоподібний м’яз та нижній м’яз-звужувач глотки; чутливі волокна іннервують слизову гортані над голосовою складкою, слизову кореня язика та надгортанника; парасимпатичні з чутливими волокнами прямують до серця;
• верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores) – опускаються уздовж загальної сонної артерії і, з’єднуючись з гілками симпатичного стовбура, входять у серцеве сплетення.
Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) – найбільший вузол симпатичного стовбура, міститься попереду поперечних відростків II-III шийних хребців.
Від верхнього шийного вузла відходять наступні гілки, що містять післявузлові волокна:
• сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) – з’єднують вузол з I-IV шийними спинномозковими нервами;
• внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) – спрямовується до одноіменної артерiї i по її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із внутрішньою сонною артерією входить в порожнину черепа. Від внутрішнього сонного сплетення відділяється симпатичний корінець крило-піднебінного вузла – radix sympathica ganglii pterygopalatini (глибокий кам’янистий нерв– n.petrosus profundus), який у складі нерва крилоподібного каналу через крилоподібний канал заходить у крило-піднебінну ямку, проходячи транзитом через крило-піднебінний вузол. Симпатичні волокна по крило-піднебінних нервах здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз слизової оболонки порожнини носа і рота, кон’юктиви нижньої повіки і шкіри лиця;
• зовнішні сонні нерви (n. caroticus externus) – направляються до зовнішньої сонної артерії і формують одноіменне симпатичне сплетення, яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії;
• яремний нерв (n. jugularis) – іде по стінці внутрішньої яремної вени до яремного отвору, де ділиться на гілки, що проходять у складі IX, X, XII пар черепних нервів;
• гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) – беруть участь в утворенні гортанно-глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку та судини глотки i гортані;
• верхній шийний серцевий нерв(n.cardiacus cervicalis superior) – опускається паралельно до симпатичного стовбура, до глибокої частини серцевого сплетення.
Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium), непостійний, міститься спереду від поперечного відростка VI шийного хребця. Цей вузол з’єднаний з верхнім вузлом однією міжвузловою гілкою, а з нижнім – двома міжвузловими гілками, які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії.
Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:
• cipi сполучні гілки до V-VI шийних спинномозкових нервів;
• сонні зовнішні нерви (nn. carotici externi), які беруть участь в утворенні зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus) i сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus thyroideus inferior);
• середній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis medius) – проходить збоку від верхнього шийного серцевого нерва i вступає в глибоку частину серцевого сплетення.
Нижній шийний вузол(ganglion cervicaleinferioris) часто зливається з першим грудним вузлом i утворює шийно-грудний вузол (ganglion cervicothoracicum)(зірчастий вузол – ganglion stellatum). Biн лежить на piвнi шийки першого ребра, позаду підключичноі артерії у місці відходження від неї хребтової apтepiї.
Від вузла відходять такі гілки:
• сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до VII-VIII шийних спинномозкових нервів;
• підключичні нерви (nn. subclavii), які утворюють підключичне сплетення (plexus subclavius), що розгалужується по гілках підключичної apтepiї;
гілки до блукаючого i діафрагмового нервів;
• хребтовий нерв (n. vertebralis), який утворює навколо хребтової apтepiї хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення розповсюджується з гілками хребтової apтepiї до головного i спинного мозку та їx оболонок;
• нижній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis inferior) – проходить до глибокої частини серцевого сплетення.
ДОДАТОК А