Міждисциплінарна інтеграція
Практичне заняття № 8
Тема: Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини. Одношаровий епітелій.
Актуальність теми:Приступаючи до вивчення загальної гістології необхідно чітко знати визначення поняття “тканина”, знати загальні закономірності розвитку, їхню класифікацію і взаємозв’язок, регенерацію та мінливість тканин.
Епітеліальні тканини широко представлені в організмі людини. Вони вкривають поверхню тіла, вистилають порожнини та входять до складу багатьох внутрішніх органів. Покривний епітелій знаходиться в організмі на межі внутрішнього та зовнішнього середовища, виконує захисну функцію, бере участь в обміні речовин між організмом і середовищем, виконуючи функції всмоктування і виділення продуктів обміну. В нормі епітеліальна тканина має характерні морфологічні ознаки. При деяких захворюваннях структура і функція епітелію може значно змінюватися. Для того, щоб визначити характер і ступінь змін (запалення, дисплазія, дистрофія, деструкція, метаплазія і т.д.) та вірно поставити діагноз, необхідно добре знати структуру епітеліальної тканини в нормі.
Кількість годин: 2.
Місце проведення: навчальна аудиторія.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Будова клітини. Міжклітинні контакти. Ультраструктура мікроворсинок, війок, міжклітинних контактів (цитологія).
2. Ембріональні джерела розвитку епітелію (ембріологія).
Навчальна мета:
Студент повинензнати визначення та задачі загальної гістології, поняття тканин та їх класифікацію, загальну морфофункціональну характеристику епітеліальної тканини та її видів, ембріогенез, гістологічну будову та функції одношарового епітелію.
Студент повинен уміти визначати ембріональні зачатки, з яких розвивається епітелій, ідентифікувати у мікропрепаратах структури одношарового епітелію, пояснювати їх функціональне значення, визначати конкретні структури одношарового епітелію на основі їх морфофункціональних особливостей та пояснювати особливості їх мікроскопічної будови, а також процес фізіологічної регенерації.
Виховна мета:
Навчити студента уважності та послідовності при роботі з наочним матеріалом, відповідального ставлення до роботи, що виконує, виховання прагнення до поглиблення знань та професійного самовдосконалення.
Міждисциплінарна інтеграція
№ | Дисципліна | Знати | Уміти |
1. | Нормальна анатомія людини. | Будову шкіри та її похідних, епітелію різних органів, залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. | Визначити локалізацію покривного епітелію різних органів та залоз зовнішньої та внутрішньої секреції, пояснити особливості їх будови. |
2. | Нормальна фізіологія. | Функції шкіри та її похідних, епітелію слизових оболонок та залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. | Пояснити фізіологічні механізми функцій шкіри та її похідних, епітелію слизових оболонок та залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. |
3. | Медична хімія. | Хімічний склад епітеліальних тканин та залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. | Пояснити біохімічну специфіку функцій епітеліальних тканин та залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. |
4. | Патоморфологія. | Патологічні зміни структур епітеліальних тканин при різних захворюваннях. | Пояснити механізми розвитку різних патологічних змін структур епітеліальних тканин при різних захворюваннях. |
5. | Патофізіологія. | Механізми порушення функцій епітеліальних тканин при різних захворюваннях та патологічних станах, та розвитку їх клінічних проявів. | Пояснити механізми розвитку патології епітеліальних тканин при різних захворюваннях та патологічних станах, та розвитку їх клінічних проявів. |
6. | Фармакологія з рецептурою. | Механізм дії, показання та протипоказання до застосування лікарських засобів, що впливають на епітеліальні структури. | Обирати препарати, що впливають на епітеліальні структури та виписувати рецепти. |
7. | Клінічні дисципліни. | Етіопатогенез, клініку, діагностику, методи лікування та принципи профілактики різних захворювань. | Провести обстеження хворого, виявляти клінічні симптоми та зміни даних додаткових методів обстеження, сформулювати та обґрунтувати клінічний діагноз, призначити лікування при різних захворюваннях та їх ускладненнях, проводити заходи первинної та вторинної профілактики. |
Зміст теми
Поняття про тканину. Системний підхід при визначенні поняття тканини, як багатоклітинного організму. Клітини та клітинні похідні як елементи тканини.
Утворення тканин на основі диференціювання клітин ембріональних зачатків. Механізми гістогенезу. Закономірності виникнення та еволюції тканин, теорії паралелізму та дивергентної еволюції. Поняття про клітинні популяції. Стовбурові клітини, їх властивості. Детермінація та диференціювання клітин, їх молекулярно-генетичні основи. Поняття про гістогенетичний ряд (диферон).
Класифікація тканин. Типи фізіологічної регенерації. Поняття про репаративну регенерацію та метаплазію.
Загальна морфофункціональна характеристика епітелію. Організація епітеліального пласта. Цитокератини як маркери різних видів епітеліальних тканин. Сучасні уявлення про будову, походження та функції базальної мембрани. Живлення епітелію. Гістогенез епітеліальних тканин. Генетична та морфофункціональна класифікації.
Будова різних видів покривного епітелію.
Методичне забезпечення заняття :
1. Таблиці: Класифікація тканин. Одношаровий епітелій.
2. Мікропрепарати.
3. Електронні мікрофотографії.
4. Атласи з гістології, цитології та ембріології.