IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни Знати Вміти
I.Попередні (забеспечуючі) дисципліни 1.Нормальна анатомія     2.Мікробіологія   3.Нормальна фізіологія   4.Патанатомія     5.Пропедевтика дитячих хвороб       -будова шлунково-кишкового тракту   -особливості біоценозу кишківника дітей раннього віку; -функцію органів травлення -координацію роботи різних органів травлення; -стан регуляції ентеральної нервової системи -клінічні особливості травлення у дітей     -визначати місце проекції органу на передню черевну стінку -проводити лабораторні методи дослідження -визначати нормальну функцію травлення -патологоанатомічні зміни в органах при органічних ураженнях органів ШКТ; -визначати симптоми порушення функції органів травлення
I. Наступні дисципліни, ті що забезпечуються
  1. Дитяча хірургія
    2. Генетика
    -клінічні особливості перебігу порушень функції органів травлення     - клінічні особливості перебігу порушень функції органів травлення при вроджених та спадкових ураженнях органів травного тракту     -виставити діагноз за клінічними ознаками та призначити лікування -визначити показання для хірургічного лікування -призначити медико-генетичне обстеження
III.Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни) 1.ФГР.     2.Профілактичні та лікувальні заходи при ФГР     -етіопатогенез та клінічні особливості перебігу   - режимні заходи.     -визначати основні клінічні симптоми та принципи терапії -профілактики, заходи

V. Зміст теми заняття може бути представленим:

ФГР) – це різноманітна комбінація гастроінтестинальних симптомів без структурних та біохімічних порушень..

Етіологія– анатомічна та функціональна незрілість органів травлення; нескоординованість роботи різноманітних органів системи травлення; порушення регуляції внаслідок незрілості ентеральної нервової системи; несформований біоценоз кишківника.

Патогенез:

  1. Стимуляція хеморецептоної триггерної зони з наступною передачею імпульсів у центр блювання у довгуватому мізку; або подразнення блювотними стимулами з боку ШКТ центру блювання зі зворотною спрямованістю відповіді.
  2. Рефлекторний акт зі скороченням м’язів шлунка, стравохода, діафрагми, передньої брюшної стінки, синхронне підвищення тиску у шлунку (синдром циклічного блювання), що призводить до виникнення летаргії, вгететивних порушень, діареї, анорексії, а також може спричинити гіповолемію, гіпокаліемію та розвиток метаболічного алкалозу.
  3. Виникнення пасивного закидання їжі до ротової порожнини та зовні (регургітації); рефлекторного акту з автономними скороченнями м’язів шлунка, стравохода, діафрагми, передньої брюшної стінки (блювання); закидання кислого вмісту шлунка до стравохода (гастроезофагальний рефлюкс - ГЕР); скорочення передньої брюшної стінки, синхронне підвищення тиску у шлунку в результаті виникнення r-хвиль, затримка вивільнення шлунка (понад 4 год.) (синдром румінації).
  4. Анатомічна та функціональна незрілість органів травлення; нескоординованість роботи різноманітних органів системи травлення; порушення регуляції внаслідок незрілості ентеральної нервової системи; несформований біоценоз кишківника, інколи незбалансоване харчування – функціональна діарея, кольки, дишезія, функціональний закреп.
  5. Втрата попередньо вжитої їжі може сприяти затримці фізичного, психомоторного розвитків та прогресуванню виснаження та смерті.

Класифікація ФГР

За типом
G1 – малюкова регургітація; G2 – синдром румінації у малюків; G3 – синдром циклічної блювоти; G4 – кольки у немовлят; G5 – функціональна діарея; G6 – дишезія у немовлят; G7 – функціональний закреп.

Клінічні критерії ФГР:

– Румінація – це постійна регургітація недавно з’їденої страви, яку дитина знову пережовує і повторно ковтає, але при цьому відсутні ознаки будь-якого явного органічного захворювання. Найчастіше виникає у немовлят віком 3-8 міс. Не спостерігається під час сну чи спілкування немовляти з оточуючим. Характеризується відсутністю ефекта від заходів антирефлюксної чи антхолінергічної терапії, змін характеру харчування, годування через соску чи гастростому.

– Регургітація немовлят (збльовування) - пасивне; самовільне закидання їжі до ротової порожнини та зовні. Це норма для дітей першого року життя (зустрічається у 85% дітей). Неускладнені збльовування у здорової дитини є станом певного етапу розвитку дитини, а не захворювнням.

– Кольки у немовлят- спричиняються нападоподібними інтенсивними скороченнями стінок кишківника, що супроводжується нападами збудження у немовляти

– Функціональна діарея – збільшення об’єму калу, рідкі випорожнення, можуть бути з ознаками стеатореї, чи бродіння, чи гниття; може бути зумовлена як переліченими вище особливостями травної системи у немовлят, так і незбалансованим харчуванням. Характеризується відсутністю симптомів токсикозу, зневоднення; не впливає негативно на загальний стан дитини.

– Дишезія у немовлят –функціональнийрозлад дії м’язів, що відповідають за акт дефікації;

– Функціональний закреп –затримка дефекацій, що здебільшого потребує втручання зовні.

Особливості перебігу ФГР у немовлят:

  1. Симптоми поєднані з нормальним розвитком дитини.
  2. Найчастіше перебігають без нудоти та інших ознак дискомфорту.
  3. Синдром румінації може спричиняти затримку росту, темпів психічного, мовного та моторного розвитків дитини, особливо у другому півріччі життя.
  4. Втрта попередньо проковнутої їжі може сприяти прогрсуванню виснаження та навіть смерті.
  5. Румінація не спостерігається протягом сна або під час спілкування немовляти з оточуючими.
  6. Синдром циклічного блювання у немовлят – досить рідке явище, але швидше та частіше, ніж у підлітків, призводить до зневоднення, електролітних та дисметаболічних порушень.
  7. Дишезія – стани, які можуть виникати у дітей частіше другого року життя, пов’язані з порушенням акту дефікації внаслідок розладу дії м’язів, що зумовлюють цей процес.

Лабораторні та інструментальні методи підтвердження:

- Гастродуоденальна манометрія.

- Рентнологічні методи обстеження ШКТ.

– Бактеріологічний метод (виділення збудника із випорожнень для виключення ГКІ);

– Допоміжні: копрологічне дослідження - переважають над запальним змінами ферментативні розлади.

УСКЛАДНЕННЯ:

– затримка росту, темпів психічного, мовного та моторного розвитків дитини, особливо у другому півріччі життя;

– диселектролітні порушення;

– дисметаболічні порушення;

– езофагіти;

– інвагінація кишечника;

– тріщини заднього проходу;

– ерозії заднього проходу;

– парез кишечника;

– дисбіоз кишківника

ЛІКУВАННЯ

Режимні заходи:.

1. Режим харчування;

2. Вікове сбалансоване харчування;

3. Забеспечення дитині сприятливого довкілля і заспокійливий режим.

2. Медикаментозна терапія (лише у випадках загрозливих для життя та розвитку станів):

– анксіолітики (транквілізатори);

– антиеметики з легким нейролептичним ефектом (етаперазин, тіетилперазин);

анальгетик;

- симптоматична терапія (лактульоза, дуфалак, ректалні свічки з гліцерином);

– лікування ускладнеь.

Наши рекомендации