А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу. А.4.1.Кухоль Есмарха, стерильний наконечник (в упаковці), вазелін, шпатель, туалетний папір, таз, судно (якщо процедура виконується в постелі)

Оснащення:

А.4.1.Кухоль Есмарха, стерильний наконечник (в упаковці), вазелін, шпатель, туалетний папір, таз, судно (якщо процедура виконується в постелі), рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, штатив (у лікувальному закладі), ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті), водонепроникний мішок.

А.4.2. Грушоподібний балон або шприц Жане, стерильна газовивідна трубка (в упаковці), шпатель, вазелін, 100 мл 10% розчину натрію хлориду або 50 мл 20% розчину магнію сульфату (за призначенням лікаря),водяна баня, туалетний папір, рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, судно, лоток, ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті), водонепроникний мішок.

А.4.3. Шприц Жане, стерильна газовивідна трубка (в упаковці), вазелін, шпатель, олія (вазелінова, рослинна) 50-100 мл (за призначенням лікаря), водяна баня рукавички, водонепроникний фартух, маска, туалетний папір, клейонка, пелюшка, ширма (якщо процедура виконується в палаті), лоток, водонепроникний мішок.

А.4.4. Система для сифонної клізми: два стерильні товсті шлункові зонди (діаметром 0,8-1 см), сполучених скляною трубкою (закруглений кінець одного зонда зрізаний); скляна лійка 0,5-1 л, вода кімнатної температури або підігріта до 37-38°С, кухоль, відро для промивних вод, рукавички, гумовий фартух, маска, вазелін, шпатель, туалетний папір, клейонка, пелюшка, таз, водонепроникний мішок.

А.4.5. Грушоподібний балон або шприц Жане, газовивідна трубка, шпатель, вазелін, лікарський препарат (50-100 мл), підігрітий до 37-380 С, туалетний папір, рукавички, водонепроникний фартух, маска, клейонка, пелюшка, ширма, водонепроникний мішок.

СПИСОК ЛіТЕРАТУРи

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010101 «Лікувальна справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».

2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010102 «Сестринська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».

3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010105 «Акушерська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».

4. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. – К.: Здоров’я, 2001. – 208с.

5. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч.посібник. – К.: Медицина, 2008. – 304с.

6. Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. – К.: Медицина, 2009.

7. Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : підручник. – К.: Медицина, 2008. – 424 с.

8. Ковальова О.М., Лісовий В.М., Шевченко С.І., Фролова Т.В. та ін. Догляд за хворими: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 488 с.

9. Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. Основи медсестринства: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 560 с.

10. Савка Л.С., Разінкова Л.І., Коплик А.Ф., Коцар О.І., Аленіч О.І. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука, О.В. Кононова. – К.: Медицина, 2009. – 480 с.

11. DeLaune S.C., Ladner P.C., Fundamentals of Nursing: standarts & practice. – N.Y.: Delmar Pablishers, 1998. – 1267 p.

12. Taylor C., Lillis C., Lemore P. Fundamentals of Nursing. – Philadelphia: J.B. Lippincott Company, 2003. – 1000 p.


  ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я ___________ № _____  

1.14. ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ (ФЕЛЬДШЕРА, АКУШЕРКИ) З ОКСИГЕНОТЕРАПІЇ

А.1. Паспортна частина

А.1.1. Проблема, пов‘язана із здоров‘ям:Необхідність проведення оксигенотерапії.

А.1.2. Код за МКХ-10:Не визначається.

А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера, акушерки).

А.1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення проведення оксигенотерапії медичною сестрою (фельдшером, акушеркою).

А.1.5. Дата складання протоколу: квітень 2013 р.

А.1.6. Дата перегляду протоколу: квітень 2016 р.

А.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі Установи-розробники
Хобзей М. К. (голова) Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України
Донченко Т.М. Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України
Губенко І.Я., Бразалій Л.П., Шевченко О.Т., Апшай В.Г. Черкаський медичний коледж
Чернишенко Т.І. Державна установа «Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів» МОЗ України
Івашко Г. М. Асоціація медичних сестер України
Ліщишина О.М., Горох Є.Л. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Рецензенти:   В.Й.Шатило, доктор мед. наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри «Загальна практика-сімейна медицина»;  
  М.Б.Шегедин, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського

А.1.8. Актуальність проблеми: необхідність уніфікації проведення оксигенотерапії.

А.2. Загальна частина.

А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров‘я

А.2.1.1. Оксигенотерапія через носову канюлю.

А.2.1.2. Оксигенотерапія через носовий катетер.

А.2.1.1. Оксигенотерапія через носову канюлю

Необхідні дії Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Виявити у пацієнта ознаки і симптоми, пов'язані з гіпоксією, і наявність мокротиння в дихальних шляхах Гіпоксія може призвести до тахіаритмії, брадіаритмії та смерті. Наявність мокротиння в дихальних шляхах знижує ефективність оксигенотерапії
2.Пояснити пацієнту хід процедури і отримати згоду на її проведення Забезпечується право пацієнта на інформацію
3. Вимити і висушити руки. Одягнути маску та рукавички Дотримується інфекційна безпека
4. Виконання процедури Вставити кінці канюлі в ніздрі пацієнта Забезпечується надходження кисню у верхні дихальні шляхи
5. За допомогою еластичної пов'язки (фіксатора) зафіксувати канюлю так, щоб вона не викликала у пацієнта відчуття незручності Забезпечується комфортний стан пацієнта
6.З'єднати носову канюлю з джерелом зволоженого кисню з потрібною концентрацією і швидкістю подачі кисню Виключається висихання слизових оболонок носа, рота та дихальних шляхів і забезпечується необхідна швидкість
7. Забезпечити достатню свободу рухів кисневих трубок і прикріпити їх до одягу Змен­шується тиск на слизову обо­лонку в ділянці носових отворів
8. Вимити і висушити руки. Зняти рукавички та маску, покласти їх у водонепроникний мішок Забезпечується інфекційна безпека
9. При тривалій подачі кисню через 1-3 год. Потрібно робити перерву на 20-30 хв. Попереджається гіпервентиляція та токсична дія високої концентрації
10. Перевіряти стан канюлі через кожні 8 год Забезпечується впевненість у прохідності канюлі та можливості надходження кисню
11. Спостерігати за тим, щоб посудина з дистильованою водою була достатньо заповненою Забезпечується вдихання зволоженого кисню. Попереджаються ускладнення оксигенотерапії
12. Оглядати слизову оболонку носа і вушні раковини пацієнта для виявлення можливих подразнень Оксигенотерапія може призвести до висихання слизової оболонки носа. Тиск трубки канюлі або еластичної стрічки на вушні раковини може викликати подразнення шкіри
13. Закінчення процедури Провести підсумкову оцінку стану пацієнта Забезпечується динамічне спостереження та послідовність догляду
14. Зазначити спосіб подачі кисню, концентрацію, швидкість його подачі, реакцію пацієнта й оцінити результати процедури (чи задоволена потреба пацієнта в нормальному диханні) у відповідній документації Забезпечується документування процедури

А.2.1.2. Оксигенотерапія через носовий катетер

Необхідні дії Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Виявити у пацієнта ознаки та симптоми, пов'язані з гіпоксією, і наявність мокротиння в дихальних шляхах Гіпоксія може призвести до тахіаритмії, брадіаритмії та смерті. Наявність мокротиння в дихальних шляхах знижує ефективність оксигенотерапії
2. Пояснити пацієнту (коли це можливо) чи його близьким мету оксигенотерапії, наслідки процедури і отримати згоду на її проведення Забезпечується право пацієнта на інформацію
3. Вимити і висушити руки. Одягнути маску, рукавички Дотримується інфекційна безпека
4. Виконати процедуру Відкрити упаковку, вийняти катетер і змочити його стерильним гліцерином Запобігається травмування слизової оболонки носа
5. Увести катетер у нижній носовий хід на глибину, рівну відстані від мочки вуха до крил носа Забезпечується надходження кисню у верхні дихальні шляхи
6. Зафіксувати катетер лейкопластирем так, щоб він не випав з носа і водночас не спричиняв незручностей Забезпечується комфортний стан пацієнта
7. Прикріпити катетер до джерела зволожування кисню із заданими концентрацією та швидкістю подачі кисню Виключається висихання слизових оболонок носа і дихальних шляхів
8. Забезпечити достатню свободу руху катетера і кисневих трубок та прикріпити їх до одягу безпечною шпилькою Зменшується тиск на слизову оболонку носа. Пацієнт може повертати голову, не ризикуючи видалити катетер
9. Закінчити процедуру Вимити і висушити руки. Зняти рукавички та маску, покласти їх у водонепроникний мішок Дотримується інфекційна безпека
10. Змінювати положення катетера через кожні 30-60 хв.: з правого носового ходу в лівий і навпаки Запобігання утворенню пролежнів та висушування слизової оболонки носа
11. Спостерігати за тим, щоб посудина з дистильованою водою була достатньо заповненою Забезпечується вдихання зволоженого кисню. Попереджаються ускладнення оксигенотерапії
12. При тривалій подачі кисню через 1-3 год. Потрібно робити перерву на 20-30 хв. Попереджається гіпервентиляція та токсична дія високої концентрації кисню
13. Кожні 8 год перевіряти швидкість подачі кисню і його концентрацію Забезпечується призначена лікарем швидкість подачі кисню і його концентрація
14. Закінчення процедури Провести підсумкову оцінку стану пацієнта для виявлення зменшення симптомів, пов'язаних з гіпоксією Підтверджується позитивна динаміка, тобто ознаки зменшення гіпоксії
15.Зазначити спосіб подачі кисню, концентрацію, швидкість його подачі, реакцію пацієнта й оцінити результати процедури (чи задоволена потреба пацієнта в нормальному диханні) у відповідній документації Забезпечується документування процедури

А.3. Симптоми та ситуації, при виникненні яких необхідно негайно повідомити лікаря:

А.З.1. Різке погіршення стану пацієнта.

А.3.2.Відмова пацієнта від проведення процедури.

Наши рекомендации