Побічні ефекти антидеприсантів
Тема: Клінічна фармакологія засобів, що стимулюють ЦНС
Антидепресанти, психомоторні стимулятори, аналептики, ноотропи, адаптогени, актопротектори.
Депресія - одне з найбільш поширених психопатологічних станів. Її частота серед населення досягає не менше 15%, ризик розвитку впродовж життя — 30%. Тяжкість функціональних порушень, що викликаються депресією, еквівалентна або навіть перевищує відповідні показники при ревматоїдному артриті, артеріальній гіпертонії і цукровому діабеті.
ДЕПРЕСІЯ – це психічний розлад, основними ознаками якого є: зниження настрою (гіпотимія), негативна, песимістична оцінка самого себе, свого положення у суспільстві, свого майбутнього.
Біологічних складові патогенезу депресії:
- пониження активності біогенних амінів (серотоніна, норадреналіну, допаміну),
- гіперактивність системи гіпоталамус - гіпофіз - надниркові залози з підвищенням секреції кортизолу,
- генетичні чинники.
Класифікація депресій згідно Американської асоціації психіаторів:
1. Реактивні (вторинні) — виникають у відповідь на реальні чинники (горе, хвороба, очікування болю) - 60%.
2. “Ендогенні”(великі депресії) — виникають внаслідок ендогнообумовлених порушень біохімічних процесів у ЦНС і прявляються нездатністю впоратися зі звичайним стресом - 25 %.
3. Маніакально-депресивні психози - 10-15 %.
Антидепресанти – це ЛЗ, які здатні усувати прояви депресії, тобто психічного розладу, який характеризується пригніченим настроєм, відчуттям туги, страху, байдужості, безнадійності і часто поєднується з розладами мислення та сомато-вегетативними порушеннями.
Класифікація антидеприсантів
| І. Інгібітори МАО: Незворотньої дії: • ніаламід. Зворотньої дії: • піразидол; • тетриндол; • інказан; • моклобемід; • бефол; • сиднофен. ІІ. Інгібітори зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів: Невибіркові інгібітори зворотного нейронального захоплення нейромедіаторів (трициклічні антидепресанти): • іміпрамін; • кломіпрамін; • амітриптилін; • дамілену малеїнат; • азафен; • фторацизин. | Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення норадреналіну: • мапротилін; • доксепін; • ребоксетин. Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення серотоніну: • флуоксетин; • флувоксамін; • сертралін; • пароксетин; Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення серотоніну і норадреналіну: • мілнаципран; • венлафаксин;. ІІІ. Селективні стимулятори зворотнього захоплення серотоніну: • тіанептин. ІV. Різні антидепресанти: • міртазапін; • тіанептин; • міансерин; • негрустин; • деприм. |
Фармакодинаміка
Моноамінооксидаза (МАО) — фермент, що здійснює катаболізм моноамінів (ендогенних — нейромедіаторів, гормонів, екзогенні — надходять з їжею ібо ліками).
МАО існує у двох формах:
- МАО типу А — локалізована в печінки, ШКТ; забезпечує дезамінування норадреналіну, адреналіну, дофаміну, серотоніну і тираміну.
- МАО типу В - локалізована в тромбоцитах; забезпечує дезамінування фенілетиламіну і дофаміну.
Залежно від цього, серед антидепресантів – інгібіторів МАО виявлена група засобів невибіркової дії, тобто таких, які пригнічують МАО обох типів, внаслідок чого відбувається накопичення нейромедіаторних моноамінів у синаптичній щілині і активація синаптичної передачі, а також засобів, які вибірково, зворотньо і короткочасно інгібують лише МАО-А, що також сприяє накопиченню нейромедіаторних моноамінів та зниження виникнення побічних реакцій.
• Трициклічні антидепресанти– неселективні антидепресанти, оскільки вони не лише невибірково інгібують зворотнє захоплення норадреналіну, дофаміну, серотоніну, збільшуючи їх концентрацію в синаптичній щілині, а також володіють високою спорідненістю до мускаринових холінергічних рецепторів, Н1-гістамінових рецепторів.
• Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення норадреналіну, серотоніну, серотоніну і норадреналіну– вибірково інгібують зворотнє нейрональне захоплення норадреналіну, серотоніну, серотоніну і норадреналіну відповідно у синаптичній щілині, що призводить до їх накопичення в ній і до посилення їхньої дії.
• Селективні стимулятори зворотнього захоплення серотоніну вибірково стимулюють зворотнє нейрональне захоплення серотоніну нейронами кори головного мозку та гіпокампу.
• Міртазапін селективно блокує центральні пресинаптичні α2-адренорецептори і постсинаптичні 5-НТ2- і 5-НТ3-серотонінові рецептори, внаслідок чого покращується адренергічна і серотонінергічна передача.
• Міансерин підвищує звільнення норадреналіну в синаптичну щілину внаслідок блокади пресинаптичних α2-адренорецепторів; блокує також 5-НТ2 -серотонінові рецептори.
• Негрустин і деприм – рослинні препарати, що містять екстракт звіробою. Вважають, що активним компонентом екстракту звіробоя є гіперфорин, який інгібує зворотній захватсеротоніну, дофаміну, норадреналіну, ГАМК і глютамінової кислоти.
Фармакологічний ефект
Ø антидепресивний (всі препарати);
Ø холінолітичний (амітриптилін, доксепін, іміпрамін);
Ø антигістамінний (флуоксетин);
Ø антидіуретичний (мітразапін, сертралін);
Ø седативний (міансерин, амітриптилін, доксепін, аміксид);
Ø стимулюючий (ніаламід, піразидол, бефол);
Ø анксіолітичний (міансерин, доксепін, тіанептин);
Ø тимолептичний (всі препарати);
Ø анальгетичний (амітриптилін, іміпрамін);
Ø покращення «когнітивних» функцій (піразидол).
Показання до застосування
• Депресивні стани різної етіології (всі препарати).
• Посттравматичні стресові та панічні розлади (сертралін).
• Психопатії, неврози, клімактеричні та реактивні депресії (іміпрамін, амітриптилін, бефол, доксепін, флуоксетин).
• Невралгія трійчастого нерва (ніаламід).
• Маніакально-депресивний психоз, алкоголізм в період абстиненції (піразидол).
• Стареча деменція (хвороба Альцгеймера) (піразидол).
• Енурез у дітей (амітриптилін, іміпрамін).
• Нервова булімія (амітриптилін, флуоксетин).
• Хронічний больовий синдром (амітриптилін, іміпрамін).
Побічні ефекти антидеприсантів
Трициклічні антидепресанти (ТЦА):
• Холіноблокуючі (порушення акомодації, сухість у роті, затримка сечовиділення).
• Симпатоміметичні: порушення сну, посилення тривоги, серцеві аритмії, гіпертензія, у великих дозах – ортостатична гіпотензія, тремор.
• Підвищення апетиту, порушення статевої функції.
• Судоми, загострення психозу, синдром “відміни”, порушення мислення.
• Місцевий подразнюючий ефект.
Інгибітори МАО:
• “Серотоніновий синдром”: гіпертензія, гіпертермія, судоми.
• Диспепсія.
• Головний біль, запаморочення, порушення сну, тривога, сексуальні дисфункції.
• Підвищення маси тіла.
Інгібітори оборотного захоплення серотоніну
• Диспепсія.
• Головний біль, безсоння, тривога, тремор.
• Сексуальні дисфункції.
При використанні інгибіторів зворотнього захоплення серотоніну із трициклічними антидепресантами може розвинутися “серотоніновий синдром”: гіпертермія, м‘язева ригідність, ознаки інтоксикації, швидка зміна у стані психіки та фізіологічних функцій.
Протипоказання
• Порушення функції печінки та нирок, запальні захворювання, хвороби кровотворної системи, некомпенсована серцева недостатність, вагітність, порушення мозкового кровообігу, артеріальна гіпотензія, індивідуальна непереносимість (всі препарати).
• Трициклічні антидепресанти протипоказані при глаукомі, гіпертрофії передміхурової залози, атонії сечового міхура, вираженому атеросклерозі, інфекційних захворюваннях, активній фазі туберкульозу.
• Тіанептин не застосовувати дітям до 15років.
• Флуоксетин протипоказаний при глаукомі, атонії сечового міхура, важких порушеннях функції нирок, гіпертрофії передміхурової залози, судомному синдромі, при епілепсії.