Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування

Для отримання високих врожаїв зростає використання азотних добрив (аміачної, натрієвої і калієвої селітри, сечовини, аміаку). При сприятливих умовах - оптимальній температурі, вологості, сонячному світлі, наявності мікро і макроелементів, нітрати всмоктуються кореневою системою рослин та використовуються для синтезу амінокислот. Порушення оптимального співвідношення перелічених факторів веде до накопичення нітратів у рослинах та масових отруєнь.

До найбільших природних накопичувачів нітратів належать: кавуни, горох, капуста, овес, огірки, просо, сорго, молочай, спориш, лобода, щириця і ін. Рівень накопичення нітратів залежить від вмісту азоту в грунті, кліматичних умов, виду рослин, періоду вегетації. Нестача в грунті металів, тривала посуха, заморозки, перемерзання, запарювання приводить до накопичення нітратів у кормах.

Патогенез — нітрати при парентеральному введенні малотоксичні. В шлунковокишковому тракті вони відновлююються до аміаку по схемі: нітрати, нітрити, гіпонітрити, гідроксиламін, аміак. Попадання великих кількостей веде до поступового накопичення проміжних продуктів, особливо нітритів і гідроксиламіну, які при всмоктуванні в кров викликають цілий комплекс патологічних явищ.

Ведучим фактором є гемічна гіпоксія, яка настає в результаті перетворення гемоглобіну і міоглобіну в метгемоглобін і метміоглобін, які втрачають здатність зв язувати кисень, так як їх залізо стає трьохвалентним. Розвивається кисневе голодування тканин. Критичною є концентрація метгемоглобіну 70%. При цьому різко порушуються окисно-відновні процеси, що приводить до порушення функцій нервової системи. Нітрати діють судинорозширююче, викликають пониження тиску, послаблення серцевої діяльності.

Тривале попадання нітратів викликає хронічне отруєння, що виражається порушенням рубцьового травлення і мінерального обміну, що приводить до порушення продуктивності, зниження приросту маси, порушення відтворювальної функції. Доведена гонадотоксична, ембріотоксична і тератогенна дія нітратів.

СИМПТОМИ — спочатку відмічають незначний неспокій, далі пригнічення, відсутність апетиту, спрагу, прискорення сечевиведення, виділення із рота і ніздрів. Видимі слизові оболонки поступово стають синьо-коричневі, пульс прискорюється , знижується кров яний тиск, дихання прискорене із явищами задухи. Смерть настає від зупинки дихання в приступах клоніко-тонічних судом.

ПАТЗМІНИ - буро-коричневий колір артеріальної і венозної крові, неприродньочервоне забарвлення скелетних м язів, запалення слизової оболонки кишечника, чисельні крапкові і смугасті крововиливи на слизових і серозних оболонках.

При гістологічному дослідженні виявляють кровонаповнення внутрішніх органів, дистрофію клітин печінки, нирок, наднирників, некробіотичні зміни міокарда.

Лікування і профілактика отруєння нітратами і нітритами.

Найбільш ефективний при нітратно - нітритному токсикозі є 1% розчин метеленового синього , приготовлений на ізотонічному розчині натрію хлориду або глюкози , який вводять внутрішньовенно у дозі 0,2 – 0,3 мл/ кг маси.

За необхідності через 5-6 год. введення повторяють.

Хромосмон –( 1% -ний розчин метиленового синього на 25% -ному розчині глюкози в/в.)

5% -ний водний розчин аскорбінової кислоти ( внутрішньовенно в дозі 0,1 мл/кг маси тварини ) або 1% розчин на 40% розчині глюкози в тій же дозі , 30% -ний водний розчин натрію тіосульфату внутрішньовенно у дозах : свиням – 10 – 20 мл, телятам – 30 мл, дорослій врх – до 100 мл ,або 10% -ний розчин у дозі 0,5 мл/кг маси тіла.

Для прискорення відновлення нітратів до аміаку жуйним необхідно ввести всередину 10% -ний розчин меляси або цукру у дозах : вівцям – 1 л, врх – 3л.

При тяжкому перебігу на початку лікування парентерально вводять 5% -ний розчин ефедрину гідрохлориду в дозі 0,02 лм на 1 кг маси тіла , або 0,03 мл/кг цититону ( 0, 15 %-ний розчин цитизину ) ,або 0,02 мл 10% -ного розчину коразолу , а після цього слід ввести один із вище названих антидотів.

При хронічних інтоксикаціях до раціону тварини включають препарати магнію , фосфорно-кальцієві мінеральні добавки, вітамін А і корми , багаті на каротин.

Профілактикаотруєння тварин нітратами і нітритами передбачає виконання інструкції щодо зберігання , транспортування та використання азотних добрив. При внесенні добрив, особливо під кормові культури , слід враховувати вміст азоту у грунті. Перед згодовуванням зеленої маси та коренеплодів з нових площ бажано ставити біопробу на кількох тваринах.

Проводять лабораторне дослідження кормів і води на вміст нітратів з метою нормування раціонів з таким розрахунком , щоб добова доза нітрат-іона не перевищувала для врх -0,2г; коней і овець – 0,4; свиней – 0,6; кролів – 1,0; птиці – 1,5г на 1 кг маси тіла .

Усувають чинники , під дією яких нітрати відновлюються до нітритів у кормах. Для напування тварин і приготування кормів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯвикористовувати воду з водойм та джерел , які містять більш 1мг/л нітритів та 45 мг/л нітратів.

Питання для самоконтролю

1. Які причини отруєння тварин нітратами і нітритами?

2. Які обставини сприяють накопиченню нітратів і нітритів в рослинах?

3. Який патогенез при отруєнні нітратами та нітритами?

4.Які клінічні ознаки при отруєнні нітритами, нітратами?

5. Які пат зміни при отруєнні нітритами, нітратами?

6. Які заходи профілактики отруєнь нітратами, нітритами?

7. Як лікують тварин при отруєнні нітратами, нітритами?

ТЕМА: МІКОТОКСИКОЗИ

План

1. Аспергілотоксикоз.

2. Клавіцептотоксикоз.

3.Фузаріотоксикоз.

Література:Малінін О. А. ст. 329-378

1. Аспергілотоксикоз - захворювання, що викликається токсинами грибів із роду Аспергілюс. Вони виділяють афлатоксини, найбільш сприятливими умовами для накопичення є температура від 18 до 35 і наявність вологи.

Патогенез - проникнувши в організм тварини, афлатоксини порушують функціональний стан печінки, пригнічують активність ферментів, порушують синтез білків, зумовлюють білкову і жирову дистрофію, викликають некроз гепатоцитів, володіють канцерегенною, тератогенною і мутагенною дією.

Клін. Ознаки - проявляються гострим, підгострим і хронічним перебігом.

Після короткочасного збудження у тварини спостерігають пригнічення, втрату апетиту, спрагу. Слизова оболонка ротової порожнини гіперемована, перистальтика кишечника посилена, калові маси покриті слизом.Температура тіла в межах норми або дещо підвищена, пульс і дихання прискорені, координація рухів порушена, відзначають м язове дрижання. Тварини більше лежать, появляється судомне скорочення м язів кінцівок. Видимі слизові оболонки жовтушні, салівація, витіки із носа, болючий кашель, можливі аборти.

Пат. Зміни - катаральне запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з некрозом окремих ділянок, печінка збільшена, чисельні крововиливи в області серця, гіперемія і набряк легень, кровонаповнення судин мозку, дистрофічні зміни в паренхіматозних органах. Вбронхах і бронхіолах кров яниста піниста рідина.

Лікування - заміна корму, адсорбенти, обволікаючі, слизові відвари, заспокійливі, протисудомні, глюкоза, обробка кормів 15% аміаком.

Клавіцептотоксикоз.

Гриби клавіцепс паразитують на культурних і диких злаках. Найчастіше

зустрічають ерготизм і клавіцепспаспалітоксикоз.

Ерготизм — отруєння алкалоїдами спориш, що паразитують на хлібних

злаках.

Симптоми - отруєння прходить в нервовій чи гангренозній формі.У втарин виражені загальне пригнічення, послаблення дихання, судоми, наречи, паралічі. Прихронічному перебігу відмічають гангрену кінцівок, втрату рогового башмака, враженням шкіряного покриву, некрозом ділянок шкіри на вухах, голові, кінцівках. Зіниці розширені, салівація, судомне скорочення окремих груп м язів.

Пат. Зміни- гемодинамічні розлади та вражені ділянки шкіри.

Лікування - адсорбенти, обволікаючі, блювотні, послаблюючі, в якості протисудомного засобу - 30% розчин магнію сульфату.

КЛАВІЦЕПСПАСПАЛІТОКСИКОЗ - характеризується загальним пригніченням, в ялістю , розладами рухів, далі появляються тремор і судоми. Видимі слизові оболонки почервонілі, пуль частий , температура в межах норми. У тварин підвищена чутливість, маятникоподібні рухи, порушення обміну речовин, втрата продуктивності, схуднення. Пат. Зміни - застіні явища в паренхіматозних органах, легені і печінка кровонаповнені, лімфовузли збільшені, слизова оболонка шлунку набухла,покрита слизом, зкрововиливами. Вмістиме шлунку і кишечника з червоним відтінком.

Лікування—заміна корму, послаблюючі, адсорбенти, обволікаючі, пртисудомні, глюкоза.

Фузаріотоксикоз.

Аліментарно-токсична алейкія - виникає при поїданні кормів, що перезимували в полі, вражених грибами із роду фузаріум.Сприяють захворюванню - наявність в раціоні кислих кормів.

Симптоми - у тварин спостерігають загальне пригнічення, втрату апетиту, проноси, схуднення, м язове дрижання, підвищення температури, стоматит, виразки на губах, збільшення лімфовузлів, парези , паралічі, лейкоцитоз, аборти.

Патзміни - характеризуються вираженим геморагічним діатезом, катаральним і геморагічним запаленням слизової оболонки органів травленн,виразково-некротичним стоматитом, дистрофічними змінами у внутрішніх органах.

Лікування - натрію тіосульфат, глюкоза, уротропін, дієтичні корми.

Ф-2 токсикоз - отруєння отрутою зеараленон, що виділяється деякими штамами грибів фузаріум.

Клінічні ознаки проявляються набряком вульви, враженням матки, піхви, абортами, безпліддям, атрофією тестікулів у самців.

Патзміни характеризуються атрофією яєчників, враження слизової оболонки статевих органів, збільщенням матки і молочної залози. Т - 2 токсикоз характеризується пригніченням , втратою апетиту, частим сечовиділенням, м язовим дрижанням, зниження больової чутливості, посиленням перистальтики кишечника, гіпотонією рубця, набряками в області голови, виразки на слизовій ротової порожнини.

Патзміни- потовщення стінки шлунку, крововиливи і виразки в шлунку, слизова оболонка тонкого кишечника набрякла, почервоніла, покрита слизом,Печінка збільшена, темио-червона, дряблалшрки дряблі, поверхня

зморщена.

Лікування - кофеїн, глюкоза, віт.С, випоювання 0,1- 0,5% натрію гідрокарбонату, 10% кальцію хлорид в,в, гіпертонічний розчин, глауберов сіль.

Питання для самоконтролю

1Який механізм дії афлатоксину на організм тварин

2 Які фактори сприяють накопиченню афлатоксину в кормах

3 Які клінічні ознаки спостерігають при отруєнні афлатоксином

4 Яке лікування призначають при аспергілотоксикозі

5 Які причини виникнення аліментарно-токсичної алейкії

6 Які паталого-анатомічні зміни при Ф-2 токсикозі

7 Яке лікування призначають при Ф-2 токсикозі