Яка з наведених клінічних ознак є найбільш характерною для персистуючого (неактивного) гепатиту ?

А. Печінка помірно збільшена та чутлива при пальпації*

Б. Вираженна жовтяниця та потемніння сечі

В. Ксантоми та ксантелазми

Г. Свербіж шкіри

Д. Поява симптому «голова медузи»

25. Назвіть симптом, який не є характерними для хронічного холестатичного гепатиту:

А. Жовтяниця

Б. Свербіж шкіри

В. Тупий біль в правому підребер’ї

Г. «Печінкові долоні»

Д. Гострий нападоподібний біль в правому підребер’ї*

26. Хронічний гепатит характеризується запально-деструктивним процесом в печінці тривалістю понад:

А. 3 місяці.

Б. 6 місяців.*

В. 9 місяців.

Г. 12 місяців.

Д. 1,5-2 роки.

27. Діагностика хронічного гепатиту базується на таких критеріях, крім:

А. Визначення серологічних маркерів вірусів.

Б. Оцінки показника α-амілази (діастази) в сечі. *

В. Оцінки даних УЗД печінки.

Г. Вивчення функціональних проб печінки та даних морфології біоптатів.

Д. Оцінки показників трансамінази в крові.

28. Специфічна гуморальна відповідь (синтез антитіл) при хронічному гепатиті В здійснюється до:

А. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbsAg.

Б. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbсAg.

В. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbеAg.

Г. Печінково-специфічного ліпопротеїду.

Д. Всіх перелічених антигенів.*

29. До основних клініко-анамнестичних критеріїв хронічного гепатиту В належать:

А. Наркологічний анамнез.

Б. Вказівки на перенесені хвороби печінки.

В. Астеновегетативний і диспепсичний синдром, гіпертермія

Г. Жовтяниця, потемніння сечі.

Д. Всі вищеназвані.*

30. Який з наведених методів дозволяє точніше встановити діагноз цирозу печінки:

А. УЗД печінки

Б. Біопсія печінки *

В. Холецистохолангіографія

Г. Дослідження функції печінки за вмістом білірубіну крові

Д. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

31. Які з перерахованих препаратів відносяться до холекінетиків (стимулюють жовчовиділення):
А. Холагогум *

Б. Хофітол
В. Фламін

Г. Гепатофальк
Д. Есенціале.
32. Характерними ознаками хронічного ентериту є все, крім одного:
А. Поліфекалія

Б. Проноси
В. Амілорея, креаторея, стеаторея
Г. Підвищений апетит *

Д. Непереносимість молока, солодкого.
33. Для дисбактеріозу другої стадії характерно:
А. Поява мікрофлори в нетипових місцях (в жовчному, сечовому міхурі, у верхніх відділах травної системи)
Б. Значне збільшення нормальних симбіонтів в місцях звичайного знаходження
В. Поява представників мікрофлори, які в нормальних умовах з'являються в незначній кількості *
Г. Зміна патогенності і вірулентності окремих представників нормальних симбіонтів та їх асоціацій
Д. Розвиток імунопатологічних реакцій
34. Чим викликається напад жовчної коліки:
А. Запаленням стінки жовчного міхура
Б. Запаленням слизової оболонки жовчного міхура
В. Дискінезією жовчовивідних шляхів
Г. Спазмом сфінктера Одді
Д. Все перераховане вірно*
35. Вкажіть найбільш інформативний діагностичний критерій хронічного холециститу:
А. Болі в правому підребер'ї
Б. Гіркота в роті
В. Виявлення лейкоцитів у порції В
Г. Потовщення стінки жовчного міхура за даними УЗД
Д. Все перераховане.*
36. Що може провокувати жовчну кольку:
А. Похибка в їжі (вживання жирної їжі)
Б. Фізичне напруження
В. Тряска їзда
Г. Інфекція
Д. Все перераховане*
37. Як називається симптом, що проявляється появою болісного відчуття в момент постукування ребром долоні по нижньому краю правої реберної дуги:
А. Кера
Б. Ортнера-Грекова *
В. Мюссе-Георгієвського
Г. Мерфі
Д. Василенка.
38. В комплексну терапію хронічного панкреатиту в стадії загострення, що супроводжується підвищенням рівня амілази в крові, обов'язковим є включення препарату:
А. Блокаторів Н2-рецепторів

Б. Рідких антацидів
В. Трасілола *

Г. Фестала
Д. Но-шпи.
39. Якому методу діагностики віддають перевагу у хворих з підозрою на неспецифічний виразковий коліт:
А. Ендоскопічному *
Б. Рентгенологічному
В. Клінічному
Г. Лабораторному
Д. Ультразвуковому
40. Які ускладнення типові для неспецифічного виразкового коліту:
А. Перфорація кишки
Б. Гостра кишкова дилатація
Г. Стриктури кишковика
В. Кишкова кровотеча
Д. Всі перераховані*
41. Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінці артерій вогнищ ліпідної інфільтрації і розростанням сполучної тканини з появою:

А.Фіброзних бляшок, що звужують просвіт судин та порушують кровотік;*

Б.Некрозу судинної стінки;

В.Ішемії судинної стінки;

Г.Вазоспастичної реакції;

Д.Телеангіоектазій.

42.Судини якого типу та калібру переважно вражаються при атеросклерозі:

А.Дрібні артерії та венули;

Б.Артерії та вени середнього діаметру;

В.Аорта та її гілки;*

Г.Капіляри;

Д.Лімфатичні судини.

43. До факторів серцево-судинного ризику, що модифікуються, належать:

А.Дисліпідемії;

Б.Артеріальна гіпертензія;

В.Паління;

Г.Порушення вуглеводневого та жирового обміну (гіперглікемія, цукровий діабет, ожиріння);

Д.Все перераховане.*

44. До факторів серцево-судинного ризику, що не модифікуються, відносять:

А.Вік;

Б.Стать;

В.Підвищення артеріального тиску;

Г.Вірні варіанти відповіді А та Б;*

Д.Ожиріння.

45. Найбільш атерогенною фракцією ліпопротеїдів є:

А.Ліпопротеїди високої щільності;

Б.Ліпопротеїди низької щільності;*

В.Ліпопротеїди дуже низької щільності;

Г.Ліпопротеїди проміжної щільності;

Д.Хіломікрони.

46. Холестерин в крові транспортується, насамперед, за допомогою:

А.Ліпопротеїдів низької щільності;*

Б.Ліпопротеїдів високої щільності;

В.Ліпопротеїдів дуже низької щільності;

Г.Хіломікронів;

Д.Ліпопротеїдів проміжної щільності.

47. Норма загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності у хворих з серцево-судинними захворюваннями:

А. ≤5,0 та ≤3,0;

Б. ≤4,5 та ≤2,5; *

В. ≤5,5 та ≤3,5;

Г. ≤6,0 та ≤3,0;

Д.Норми не встановлені.

48. Неінвазивні методи діагностики атеросклерозу всі, крім одного:

А. Рентгенографія;

Б. Ангіографія;*

В. Ультразвукове дослідження судин;

Г. Комп’ютерна томографія;

Д. Магнітно-резонансна томографія.

49. Необхідна частота компресій при проведенні серцево-легеневої реанімації:

А. 100 компресій за хвилину;*

Б. 60 компресій за хвилину;

В. 120 компресій за хвилину;

Г. Понад 120 компресій за хвилину;

Д. Частота компресій не має суттєвого значення.

50. Співвідношення частоти компресій та дихань при проведенні серцево-легеневої реанімації:

А. 30:2; *

Б. 30:1;

В. 15:2;

Г. 15:1;

Д. 10:2.

51. Який з перерахованих факторів викликає звуження периферійних артерій:

A. Збудження бета-адренерічних рецепторів артерій

Б. Ренін

В. Збудження альфа—адренергічних рецепторів артерій*

Г. Аденозин

Д. Гістамін

52. Яке з перерахованих серцево-судинних захворювань є причиною симптоматичної артеріальної гіпертензії:

A. Атеросклероз вінцевих артерій серця

Б. Коарктація аорти*

В. Атероклеротичний кардіосклероз

Г. Міокардити

Д. Дефекти міжшлуночкової перетинки

53. Підвищення рівня реніна в плазмі крові свідчить про наявність:

А. Феохромоцитоми

Б. Нефрогенної гіпертензії*

В. Синдрому Кона

Г. Есенціальної гіпертензії

Д. Коарктації аорти

54. Ударний об’єм в нормі (вага 70 кг):

A. 10-20 мл

Б. 30-40 мл

В. 60-80 мл*

Г. 80-100 мл

Д. 100-120 мл

55. Який клінічний симптом дозволяє запідозрити АГ при синдромі Кона:

А. Олігурія

Б. Артеріальна гіпертензія резистентна до проведення гіпотензивної терапії

В. Гіпокаліємія*

Г. Гіперглікемія

Д. Центральне ожиріння

56. Основна причина артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі:

A. Зменшення утворення в нирках депресорних речовин

Б. Збільшення секреції адреналіну і норадреаліну*

В. Підвищення секреції реніну, збільшення утворення ангіотензіну II

Г. Збільшення об’єму циркулюючої крові

Д. Зменшення еластичності аорти.

57. Верхня межа норми систолічного АТ:

A. 119 мм.рт.ст.

Б. 139 мм.рт.ст.*

В. 154 мм.рт.ст.

Г. 159 мм.рт.ст.

Д. 179 мм.рт.ст.

58. Яка з перерахованих клінічних ознак найбільш характерна для симптоматичної артеріальної гіпертонії при коартації аорти:

A. Зникнення пульсації обох стегнових артерій*

Б. Зникнення пульсації однієї з променевих артерій

В. Систолічний шум в біляпупковій зоні

Г. Систоло- діастолічний шум і акцент II тону в II міжребер’ї зліва

Д. Різке зниження діастолічного артеріального тиску

59. Який інструментальний метод найбільш інформативний для діагностики реноваскулярної артеріальної гіпертензії:

A. Хромоцистоскопія

Б. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

В. УЗД нирок

Г. Селективна рентгеноконтрастна ангіографія*

Д. Рентгенографія турецького сідла

60. Найчастіша локалізація пухлини при хворобі Іценко-Кушинга:

A. Нирка

Б. Мозкова речовина наднирників

В. Кіркова речовина наднирників

Г. Передня частка гіпофізу *

Д. Гіпоталамус

61. Причини гострої серцевої недостатності (СН):

А. Декомпенсація наявної СН (наприклад, при кардіоміопатії).

Б.Інфаркт міокарда/нестабільна стенокардія з вираженою ішемією та ішемічною дисфункцією міокарда.

В. Інфаркт правого шлуночка (ПШ).

Г. Тяжкий гострий міокардит.

Д. Всі перераховані причини.*

62. Кардіогенний шок характеризується зниженням систолічного АТ менше рівня:

А. 90 мм рт. ст.; *

Б. 100 мм рт. ст.;

В. 110 мм рт. ст.;

Г. 120 мм рт. ст.;

Д. Вірної відповіді немає.

63. Для II класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:

А. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.

Б. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох боків.*

В. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.

Г. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції – олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.

Д. Кардіогенний шок.

64. Клінічні ознаки набряку легенів:

А. Кров’яниста піна з рота*

Б. Гіперемія шкіри обличчя

В. Харкотиння серозного характеру

Г. Брадикардія

Д. Немає вірної відповіді

65.Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:

А. Наявність подовженого видиху

Б. Дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легенів*