Завдання 3. Заповнити таблицю. Диференціальна діагностика стенозу гортані Захворювання Ознаки Дифтерія гортані Несправжній круп при ГРВІ Чужорідне тіло гортані
Диференціальна діагностика стенозу гортані
| Захворювання Ознаки | Дифтерія гортані | Несправжній круп при ГРВІ | Чужорідне тіло гортані |
| Розвиток симптомів: - поступово - раптово | |||
| Температура | |||
| Інтоксикація | |||
| Кашель: - грубий, сухий - грубий вологий - сухий,приступом | |||
| Нежить | |||
| Колір шкіри обличчя: - блідість, ціаноз - гіперемія, ціаноз - ціаноз | |||
| Набряк слизових | |||
| Гіперемія слизових | |||
| Нальоти |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на дифтерію
· Провести курацію хворого на дифтерію
· Диференційна діагностика дифтерії та бактерійного фарингіту
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на дифтерію
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого дифтерію
· Розпізнати ускладнення дифтерії
· Скласти план лікування хворого на дифтерію
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Дифтерія”
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики дифтерії.
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на дифтерію | I. З‘ясувати скарги хворого. | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації; - органних уражень; - додаткових уражень; |
| . | Провести курацію хворого | II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби | Звернути увагу на початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - неприємних відчуттів в горлі; - змін у ротоглотці; - набряку; - інших симптомів: порушення дихання, зміни голосу, порушення ковтання та ін. |
| 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез | Виявити перенесені хвороби, шкідливі звички. Виявити дані стосовно реалізації крапельного механізму передачі, звернути увагу на можливий контакт хворого (реалізація побутового шляху), дані вакцинації; | ||
| III. Провести об‘єктивне обстеження. | Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології; | ||
| 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - слизові ротоглотки, - підщелепні лімфатичні вузли; - голос; | Звернути увагу на: - температуру тіла; - свідомість; - положення (активне, вимушене) - блідість шкіри (можливий акроціаноз, ціаноз); - наявність, локалізацію, характер нальоту; - наявність, локалізацію набряку; Звернути увагу на: - набряк слизової ротоглотки значно виражений порівняно з місцевою гіперемією; - нашарування мають характерний вигляд (щільні, блискучі, сіруватого кольору, важко знімаються – можлива кровоточивість); - тяжкість інтоксикації часто не корелює з характером місцевого процесу; - підщелепні лімфовузли помірно збільшені і нерідко болісні; - гучність, ясність, сиплість, гугнявість; | ||
| 2. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця; | Звернути увагу на: - лабільний пульс (залежить від тяжкості перебігу), схильність до тахікардії при ускладненнях (ранніх та пізніх міокардитів), може бути стійка брадикардія; - помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!); - глухість тонів серця, ритм. | ||
| 3. Дихальна система: - аускультація легень. | - наявність ознак зумовлених приєднанням або активацією вторинної мікрофлори та порушенням дихання на фоні невриту чи обтурації; характер дихання – везикулярне, жорстке, бронхіальне; послаблене, посилене; | ||
| 4. Нервова система 5. Видільна система: | Звернути увагу на: - можливість (ранніх та пізніх) уражень черепних нервів, що перебігають за типом моно- або поліневритів; - виявити наявність патологічних ознак при розвитку ускладнень зі сторони нирок (токсичного нефрит); | ||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпрета-ція результатів. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. Біохімічні методи: 4.Специфічна діагностика: - бактеріоскопія секрету ротоглотки і носових ходів чи інших місць уражень. - бактеріологічний посів секрету ротоглотки, носових ходів чи інших місць ураження. 5. Серологічні методи: - РНГА (в динаміці) 6. Додаткові методи: - ЕКГ – дослідження. - рентгенографія легень. 7. Консультації: - оториноларинголога; - кардіолога; - невропатолога. | Звернути увагу на типові зміни: помірний нейтрофільний лейкоцитоз (у разі тяжкого перебігу виражений) зі зсувом формули вліво, ШОЕ помірно збільшена; Відсутність значних змін за типового перебігу, при ускладненнях – підвищений вміст білка, висока питома густина, виявляються циліндри, поодинокі змінені еритроцити; - зміни активності АсАТ, ЛДГ, КФК, ниркових тестів, електролітів, коагулограми при відповідних ускладненнях; Призначається незалежно від терміну хвороби бактеріоскопія та бакпосів секрету ротоглотки та носових ходів для виділення культури; Попередня відповідь про наявність чи відсутність бактерій, морфологічно подібних до C. d., може бути отримана через 1-2 год. Позитивний результат є підтвердженням діагнозу, а негативний не повинен бути підставою для його виключення за типового перебігу хвороби. Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 7-10 діб. Забір крові для першого дослідження проводиться до введення ПДС. - ЕКГ- дослідження (у динаміці), - рентгенографія легень - за наявності ознак пневмонії або порушення прохідності дихальних шляхів. - обов’язкова з проведенням непрямої ларингоскопії. - для уточнення наявності і глибини ураження міокарду. - для уточнення характеру неврологічних розладів. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Патогенетична та морфологічна характеристика токсичного нефриту при дифтерії.
· Морфо-патогенетична характеристика уражень серцево-судинної системи при дифтерії.
· Морфо-патогенетична характеристика уражень вегетативної і периферичної нервової систем при дифтерії.
· Морфологічна та патогенетична характеристика метатонзилярних уражень при бактерійному фарингіті.
Герпесвірусні інфекції. Інфекції, обумовлені вірусами простого герпесу.
Вітряна віспа і оперізувальний герпес.
EBV-інфекція. Цитомегаловірусна інфекція
1. Мета:
1.1.Студент повинен знати:
· етіологію простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції, фактори патогенності збудників;
· епідеміологію простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
· патогенез простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· клінічні прояви простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального герпесу залежно від збудника та форми;
· ускладнення простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· лабораторну діагностику простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· лікування простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· принципи профілактики простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· показання до госпіталізації при простому герпесі, вітряній віспі, оперізувальному герпесі, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів;
· прогноз захворювання залежно від тяжкості та форми простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
· термін заразності при простому герпесі, вітряній віспі, оперізувальному герпесі, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції.
1.2. Студент повинен вміти:
1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну інфекцію, ВЕБ-інфекцію;
2. Зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції;
4. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної інфекції і ВЕБ-інфекції, невідкладні стани;
5. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «Герпетична інфекція», «Вітряна віспа», «Оперізувальний герпес», «Цитомегаловірусна інфекція», «ВЕБ-інфекція» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);
6. Скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворого;
7. Інтерпретувати результати лабораторно-інструментального обстеження;
8. Аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від матеріалу і терміну хвороби;
9. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
10. Скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | ||
| Мікробіологія | Властивості збудників HSV1, HSV2, VZV, CMV особливості серологічної відповіді залежно від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики. | Проводити забір матеріалу для вірусологічного (матеріал з носоглотки, кров) та серологічного дослідження, інтерпретувати результати отриманих даних | ||
| Анатомія, гістологія, патанатомія | Будову шкіри, дихальної та центральної нервової систем, патоморфологічні зміни при їх ураженні герпесвірусами | Визначити патоморфологічні зміни слизової оболонки дихальних шляхів, шкіри, слизових, ЦНС | ||
| Епідеміологія | Шляхи передачі, механізм зараження при герпесвірусних інфекціях | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заході у вогнищі інфекції | ||
| Нервові хвороби | Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки ураження нервової системи | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС. | ||
| Дерматологія | Характеристику різних видів екзантеми та енантеми | Розпізнавати характер висипань на шкірі та слизових оболонках при HSV1/2, та VZV-інфекціях | ||
| Внутрішня медицина | Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого | Проаналізувати дані клінічного обстеження хворого в тому числі лабораторні. | ||
| Фармакологія | Побічні ефекти противірусних препаратів, засобів патогенетичної терапії | Виписати рецепти | ||
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ННГМ · мозкова кома | Надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах | ||
| Наступні дисципліни | ||||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення при герпесвірусних інфекціях. Особливості клінічного перебігу герпесвірусних інфекцій. Принципи профілактики і лікування на амбулаторному етапі. | Розпізнати герпесвірусні інфекції, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно за необхідності госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення у разі вперше встановленого діагнозу. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності. Призначити лікування на амбулаторному етапі | ||
| Внутрішньопредметна інтеграція | ||||
| Інфекційні хвороби | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення HSV1/2 та VZV-інфекцій, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції. Особливості клінічного перебігу простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального лишаю, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнавати різні клінічні форми герпесвірусних інфекцій, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | ||
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби: за ред. О.А. Голубовської, «Медицина», 2012. – 728 с.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2008. – Т.1 – С. 157-179.
Допоміжна:
Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант,
2011. – 1036 с.
Питання для теоретичного опрацювання
1. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належить простий герпес, вітряна віспа, оперізувальний герпес, цитомегаловірусна та ВЕБ-інфекція?
2. Шляхи передачі простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
3. Стадії патогенезу простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції
4. Клінічна класифікація простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції за МКХ-10.
5. Основні прояви простого герпесу.
6. Основні прояви вітряної віспи.
7. Основні прояви оперізувального герпесу.
8. Особливості перебігу простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції у хворих на ВІЛ-інфекцію.
9. Ускладнення простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
10. Особливості перебігу інфекційного мононуклеозу спричиненого ВЕБ-інфекцією.
11. План обстеження хворого на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію.
12. Методи специфічної діагностики вітряної віспи. Інтерпретація результатів залежно від терміну хвороби і матеріалу дослідження.
13. Методи специфічної діагностики оперізувального герпесу. Інтерпретація результатів залежно від терміну хвороби і матеріалу дослідження.
14. Методи специфічної діагностики простого герпесу. Інтерпретація результатів залежно від терміну хвороби і матеріалу дослідження.
15. Етіотропна терапія оперізувального герпесу: дози, шлях введення, тривалість лікування.
16. Принципи патогенетичної терапії вітряної віспи та оперізувального герпесу.
17. Період ізоляції хворих вітряною віспою.
18. Карантин для контактних по вiтрянiй вiспi, оперізувальному герпесу.
19. Лікування простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
20. Профілактика простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
4. Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати вірну відповідь:
Віруси простого герпесу 1-го та 2-го типів відносять до:
А. Alphaherpesviruses,
Б. Betaherpesviruses,
В. Gammaherpesviruses,
Г. Orthomyxoviridae,
Д. Adenoviridae
ВІРНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Вирішити задачу.
Задача 1
У хворої Н., 28 років, захворювання почалося гостро з підвищення температури до 39°С, сильного головного болю, слабкості, парестезій шкіри голови, до якої неможливо доторкнутися. Самостійно приймала колдрекс, полівітаміни. На волосистій частині голови, обличчі та тулубі помітила висипку у вигляді плям на інфільтрованій шкірі, які швидко змінилися на пухирці. На 2-й день хвороби кількість везикул збільшилась.
Об’єктивно: пульс 80 ударів, температура тіла 38,20 С. Тони серця звучні, АТ 120/70. Живіт м’який, безболісний.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування
Завдання 3. Заповнити таблицю:
Препарати, які застосовують при лікуванні інфекцій простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції
| Препарати | Простий герпес | Вітряна віспа | Оперізувальний герпес | Цитомегаловірусна інфекція | ВЕБ-інфекція |
| Ганцикловір | |||||
| Ацикловір | |||||
| Фамцикловір | |||||
| Лаферон | |||||
| Преднізолон | |||||
| Нестероїдні протизапальні | |||||
| Ципрофлоксацин | |||||
| Специфічна імуноглобулінотерапія (в/м, в/в) | |||||
| Ампіцилін |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію.
· Провести курацію хворого на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію.
· Скласти план лабораторного обстеження
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворих на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію.
· Розпізнати ускладнення простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
· Скласти план лікування хворому на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію.
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, цитомегаловірусної та ВЕБ-інфекції.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики на просту герпетичні інфекцію, вітряну віспу та оперізувальний герпес:
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на простий герпес, вітряну віспу, оперізувальний герпес, цитомегаловірусну та ВЕБ-інфекцію Провести курацію хворого | I. З‘ясувати скарги хворого. II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез IIІ. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові ротоглотки; 2. Травна система: - перкусія та пальпація живота. 3. Серцево - судинна система: - пульс; - аускультація серця. 4. Дихальна система: - аускультація легень. 5. Нервова система | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - екзантеми - органних уражень - додаткових уражень Звернути увагу на початок хвороби; термін, послідовність виникнення екзантеми, її характер, динаміку - гарячки; - головного болю; - порушень сну; - інших симптомів Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень. Виявити дані стосовно реалізації крапельного механізму передачі Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів, зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - млявість, адинамію, загальмованість хворого; - температуру тіла; - гіперемію шкіри на уражених ділянках; - наявність, локалізацію, характер висипу; - наявність енантеми. Звернути увагу на: - гепатолієнальний синдром при генералізованих інфекціях Звернути увагу на: - тахікардію - приглушеність серцевих тонів Звернути увагу на: - наявність ознак бронхіту, пневмонії у хворих на вітряну віспу За тяжкого перебігу можливий розвиток менінгоенцефаліту |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. УЗД ОЧП 4. ПЛР 5. РІФ 6. ІФА | Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія, лімфомоноцитоз, (лейкоцитоз, анемія, прискорення ШОЕ виникають в разі розвитку ускладнень). Відсутність значних змін за типового перебігу. Гепатолієнальний синдром при генералізованих формах Призначається незалежно від терміну хвороби Призначається в ранні періоди хвороби Стає позитивною з кінця першого тижня хвороби. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Особливості перебігу герпесвірусних інфекцій у ВІЛ-інфікованих
· Сучасні погляди на ураження, що спричиняються герпесвірусами 6-8 типів (більше, ніж у підручнику)
Тема 6: «Менінгококова інфекція. Диференційна діагностика серозних (в т.ч. туберкульозного) і гнійних менінгітів. Особливості перебігу, діагностики, лікування захворювань з переважанням повітряно-краплинного механізму передачі в осіб похилого та старечого віку.»
МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ.
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МЕНІНГІТІВ
1. Мета:
1.1.Студент повинен знати:
1. Етіологію захворювання, морфологічні особливості збудника, основні фактори патогенності Neisseria meningitidis .
2. Епідеміологію менінгококової інфекції, а саме: механізм передачі, сезонність, джерела інфекції.
3. Основні етапи патогенезу, можливі шляхи генералізації менінгококової інфекції.
4. Класифікацію менінгококової інфекції згідно МКХ-10.
5. Основні клінічні прояви менінгококового назофарингіту
6. Клінічні особливості менінгококового менінгіту.
7. Клінічні ознаки менінгіту, менінгоенцефаліту.
8. Основні клінічні ознаки менінгококцемії.
9. Диференційну діагностику різних видів менінгітів.
10. Клінічні прояви синдрому Уотергауса-Фрідеріксена.
11. Методи специфічної діагностики різних форм менінгококової інфекції.
12. Особливості змін у СМР при менінгококовому менінгіті, менінгоенцефаліті, інших менінгітах.
13. Зміни у загальноклінічному, біохімічному аналізах крові при менінгококовій інфекції.
14. Лікування менінгококової інфекції, гострого назофарингіту, пневмонії.
15. Лікування та особливості антибактеріальної терапії менінгококцемії.
16. Особливості патогенетичної терапії менінгококового менінгіту.
17. Критерії припинення антибактеріальної терапії при менінгококовому менінгіті.
18. Тактика ведення хворих з ускладненнями (ІТШ, ДВЗ-синдрому, ННГМ, синдромом Уотергауса-Фрідеріксена).
19. Тактика ведення на догоспітальному етапі хворих на менінгококцемію, менінгококовий менінгіт, менінгоенцефаліт.
20. Принципи профілактики менінгококової інфекції.
21. Прогноз при різних формах менінгококової інфекції.
1.2. Студент повинен вміти:
1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.
2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних.
3. Обстежити хворого і виявити основні прояви менінгококової інфекції, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар .
4. На основі клінічних симптомів розпізнати форми перебігу менінгококової інфекції, зокрема генералізованих форм.
5. Призначити необхідний об`єм лабораторних досліджень при різних клінічних формах менінгококової інфекції.
6. На підставі клініко-лабораторного обстеження обґрунтувати діагноз менінгококової інфекції.
7. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення менінгококової інфекції, невідкладні стани.
8. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу менінгококової інфекції, (екстрене повідомлення у СЕС).
9. Скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого залежно від клінічної форми менінгококової інфекції.
10. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження.
11. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням клінічної форми, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу.
12. Скласти план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.
13. Провести диференційну діагностику різних видів менінгітів, менінгізму.
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
2.1.Базові знання, вміння ,навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметне інтегрування):
| Дисципліна | Знати | Вміти |
| Попередні дисципліни | ||
| Мікробіологія | Властивості Neіsserіa menіngіtіdіs; методи специфічної діагностики | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики МІ. |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. |
| Фармакологія. | Фамакокінетику та фармакодинаміку, побічні ефекти пеніциліну, ампіциліну, левоміцетину сукцинату, цефотаксиму, цефтриаксону, засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. |
| Епідеміологія | Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шлях передачі), поширеність в Україні і в світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції. |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки уражень нервової систем при менінгококовій інфекції. | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи (діагностувати наявність, менінгеального синдрому, вогнищевої неврологічної симптоматики). |
| Дерматологія | Патогенез, клінічну характеристику екзантем | Розпізнати висип у хворого на менінгококцемію |
| Внутрішня медицина | Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані. |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ІТШ · Синдром Уотергауса-Фрідеріксена · ГНН · ДВЗ-синдром | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах: · ІТШ · ННГМ · Синдром Уотергауса-Фрідеріксена · ГНН · ДВЗ-синдром |
| Наступні дисципліни | ||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, класифікацію, динаміку клінічних проявів, ускладнення, лабораторну діагностику менінгококової інфекції. | Розпізнати менінгококову інфекцію, її ускладнення, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. У разі виникнення невідкладних станів надати допомогу на догоспітальному етапі. |
| Внутрішньопредметна інтеграція | ||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, лікування, профілактику та ускладнення менінгококової інфекції. | Проводити диференціальну діагностику менінгітів. Розпізнати менінгококову інфекцію, її ускладнення, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування в разі виникнення невідкладних станів. |
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби: Підручник / За ред. О.А. Голубовської. — К.: ВСВ "Медицина", 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл., пал. тв.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1-3.
Додаткова:
Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант, 2011.- 1036 с.
Питання для теоретичного опрацювання.
1. Стан захворюваності на менінгококову інфекцію в Україні, в світі?
2. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належить менінгококова інфекція?
3. Властивості і фактори патогенності Neisseria meningitidіs?
4. Особливості епідпроцесу при менінгококовій інфекції.
5. Стадії патогенезу менінгококової інфекції, шляхи генералізації збудника.
6. Класифікація менінгококової інфекції згідно МКХ-10.
7. Основні клінічні прояви менінгококового назофарингіту.
8. Опорні клінічні симптоми менінгококового менінгіту, менінгоенцефаліту.
9. Поняття серозного, гнійного, первинного, вторинного менінгітів.
10. Поняття менінгізму.
11. Ускладнення менінгококового менінгоенцефаліту.
12. Опорні клінічні симптоми менінгококцемії.
13. Характер, локалізація, термін виникнення і динаміка висипу у хворого на менінгококцемію.
14. Ускладнення менінгококцемії, клінічні прояви синдрому Уотергауса-Фрідеріксена.
15. Гемограма хворого на менінгококовий менінгоенцефаліт, менінгококцемію..
16. Зміни СМР у розпалі менінгококового менінгіту, менінгоенцефаліту.
17. Специфічна діагностика менінгококового назофарингіту, менінгіту, менінгококцемії.
18. Особливості специфічної діагностики менінгококцемії, менінгіту, методи, матеріали для дослідження.
19. Тактика лікаря при підозрі на менінгококцемію, менінгококовий менінгоенцефаліт на дошпитальному етапі.
20. Етіотропне лікування менінгококового назофарингіту.
21. Етіотропне лікування менінгококового менінгоенцефаліту.
22. Особливості етіотропної терапії менінгококцемії.
23. Патогенетична терапія форм менінгококової інфекції.
24. Особливості лікування хворого з ІТШ, ДВЗ-синдромом, ННГМ, синдромом Уотергауса-Фрідеріксена.
25. Критерії оцінки ефективності лікування менінгококової інфекції, тривалість етіотропної терапії.
26. Заходи специфічної профілактики менінгококової інфекції.
27. Заходи неспецифічної профілактики менінгококової інфекції.
- Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати вірну відповідь:
1. Характер ліквору при менінгококовому менінгіті:
А. Серозний, з високим рівнем цитозу, білків
Б. Серозний, з низьким рівнем цитозу
В. Гнійний, з високим рівнем цитозу
Г. Гнійний, з низьким рівнем цитозу
Д. Геморагічний
Вірна відповідь:
Завдання 2. Вирішити задачу.
Ситуаційна задача № 1.
Хворий 18 років госпіталізований у інфекційне відділення на 4 день хвороби. Захворювання почалося гостро з нежитю, пирхотіння та помірного болю в горлі під час ковтання, підвищення температури тіла до 38 ˚С, помірного головного болю.
Об-но: температура тіла 38˚С. Обличчя бліде. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована, мигдалики набряклі, на задній стінці глотки - гіперплазія лімфоїдних фолікулів, слизово-гнійні нашарування. Пальпуються помірно збільшені підщелепні та шийні лімфатичні вузли. Легені без змін. Пульс 78 за хвилину, АТ 110/70 мм рт. ст., тони серця звучні. Живіт м`який, печінка та селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.
Завдання 3. Заповнити таблицю:
Клінічні симптоми захворювань ЦНС, що перебігають з ураженням ротоглотки
| Захворювання Ознаки | Менінгізм | Серозний вірусний менінгіт | Серозний туберкульозний менінгіт | Менінгококовий менінгіт) | Субарахноїдальний крововилив |
| Колір, прозорість лікворної рідини: - безбарвна, прозора | |||||
| - безбарвна опалесцентна | |||||
| - білувата чи зеленувата, каламутна | |||||
| - кров’яниста | |||||
| Тиск ліквору: | |||||
| Цитоз: - норма | |||||
| -лімфоцитарний | |||||
| -нейтрофільний | |||||
| Білок: | |||||
| Глюкоза: | |||||
| Дисоціація: - немає | |||||
| - клітинно-білкова | |||||
| - білково-клітинна | |||||
| Реакція Панді | |||||
| Реакція Нонне-Апельта | |||||
| Фібринозна плівка |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· оволодіти методикою обстеження хворого з урахуванням клінічних форм менінгококової інфекції;
· провести курацію хворого на менінгококову інфекцію;
· провести диференціальну діагностику менінгітів;
· скласти план лабораторного обстеження хворого на менінгококову інфекцію;
· інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на менінгококову інфекцію;
· розпізнати ускладнення менінгококової інфекції;
· скласти план лікування хворого на менінгококову інфекцію;
· визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу “менінгококова інфекція”.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики менінгококової інфекції
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на менінгококову інфекцію Провести курацію хворого | І.З‘ясувати скарги хворого. ІІ. З‘ясувати анамнези: 1.Анамнез хвороби. | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації; - загальномозковий; - менінгеальний; - ураження носоглотки; - інших органних уражень. Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку і вираженість: - гарячки; - головного болю; - блювання; - висипки; - болю в горлі; - утруднення носового дихання та виділень з носу; - слабкості; - інших симптомів. |
| 2. Анамнез життя. 3.Епідеміологічний анамнез ІІІ. Провести об‘єктивне обстеження хворого. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра; - слизова ротоглотки; - лімфовузли. 2. Дихальна система. 3.Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - перкусія серця; - аускультація серця. 4.Травна система: пальпація живота; 5.Нервова система. | Виявити перенесені хвороби. З’ясувати можливе джерело інфекції та шляхи інфікування, звернути увагу на перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження. Пам’ятати: наявність, виразність, динаміка симптомів зумовлені клінічною формою захворювання, важкістю перебігу і характером ускладнень, супутніх захворювань і вторинної інфекції. Звернути увагу на: - слабкість; - температуру тіла; - блідість шкіри (можливий акроціаноз, ціаноз); - геморагічний висип від петехій до екхимозів, що локалізуються на шкірі дистальних відділів (кисті, передпліччя, стопи, гомілки, сідниці), з’являється в перші 5-15 год. захворювання); - гіперемія слизової оболонки задньої стінки глотки з гіпертрофією фолікулів, гнійною “доріжкою”; - можливе збільшення та помірна болючість підщелепних лімфовузлів. Відсутність змін за типового перебігу або наявність ознак менінгококової пневмонії. У разі важкого перебігу та розвитку менінгококового міокардиту, перикардиту: - тахікардія; - знижений артеріальний тиск; - розширення меж серця; - помірна глухість тонів серця, порушення ритму. Відсутність змін за типового перебігу менінгокової інфекції. Помірне збільшення печінки за тяжкого перебігу. Наявність ознак загальномозкового, менінгеального синдромів, вогнищевих симптомів та ураження черепних нервів. | ||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1.Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. Біохімічні методи дослідження. 4. Бактеріоскопія секрету носоглотки, ліквору, товстої краплі крові. 5. Бактеріологічне дослідження секрету носоглотки, ліквору, крові. 6.Серологічні методи (РНГА). 7. ЕКГ- дослідження. 8.Рентгенографія легень. 9. Консультації: - невропатолога; - оториноларинголога; - окуліста; - кардіолога. | Звернути увагу на зміни: помірний (в разі тяжкої форми – виражений) нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво до юних форм. анеозинофілія, ШОЕ збільшена. Ознаки токсичного ураження нирок: сліди білка, виявляються поодинокі циліндри і еритроцити. Враховуючи поліорганність уражень при менінгококцемії визначати показники згортальної системи крові, ниркові тести, КОС, електролітний склад плазми. Виявлення внутрішньоклітинно і позаклітинно розміщених грамнегативних диплококів. Позитивний результат є підтвердженням діагнозу. Досліджуваний матеріал беруть до початку етіотропної терапії. Зберігають в термостаті за температури 37°С не більше 2-3 год. Використовують для ретроспективної діагностики. Проводиться за тяжкого перебігу неодноразово (в динаміці). За наявності ознак пневмонії. Для уточнення характеру неврологічних уражень. Обов’язковий огляд за наявності менінгіту (менінгоенцефаліту). Обов’язкова консультація за наявності менінгіту (менінгоенцефаліту) з оглядом очного дна. За наявності ознак ураження міокарду. |
Професійний алгоритм щодо диференційної діагностики менінгітів
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти диференційною діагностикою | 1. Оцінити клінічні симптоми. 2. Оцінити зміни ліквору. | Звернути увагу на симптоми, що свідчать про менінгеальний синдром. Звернути увагу на серозний або гнійний характер цитозу, тиск ліквору, зміни кольору та інше. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Клініко-патогенетичні особливості синдрому Уотергауса – Фредеріксена.
· Особливості перебігу хронічної менінгококцемії, органних форм уражень
Тема 7: «Вірусні гепатити з фекально-оральним механізмом передачі. Вірусні гепатити з гемоконтактниим механізмом передачі. Поняття про фульмінантний перебіг вірусного гепатиту. Лабораторна діагностика та лікувальна тактика при вірусних гепатитах. Особливості вірусного гепатиту С. Показання до трансплантації печінки. Особливості перебігу, діагностики, лікування вірусних гепатитів у осіб похилого та старечого віку.»
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
- поняття про маніфестні та латентні форми, персистенцію, рецидив та загострення;
- визначення понять „вірусний гепатит ”, „фульмінантна форма ВГ”, „конфекція при ВГ”, „суперінфекція при ВГ, „гострий ВГ”, „затяжний ВГ”, „хронічний ВГ;”
- сучасні погляди на етіологію, патогенез найважливіших ВГ;
- класифікації вірусних гепатитів згідно МКХ-10;
- особливості клінічних симптомів та варіанти перебігу ВГ;
- частоту і характер ускладнень, прогноз при різних ВГ;
- принципи клінічної діагностики найважливіших ВГ;
- критерії тяжкості ВГ;
- особливості клінічного перебігу ВГ у разі ко- та суперінфекції (на прикладі ВГD та ВГВ);
- характер біохімічних змін крові при гострих ВГ;
- сучасну специфічну діагностику гострих ВГ;
- діагностичну цінність ультразвукового дослідження при гострих ВГ;
- принципи лікування гострих ВГ;
- клінічні та лабораторні прояви фульмінантної форми ВГ та ГПЕ, що при цьому виникає;
- основи лікування ВГ, фульмінантної форми;
- правила виписки зі стаціонару хворих на ВГ, особливості диспансерного нагляду.
1.2.Студент повинен вміти: а-3
11. Дотримуватися основних правил особистої профілактики ВГ при роботі біля ліжка хворого, на амбулаторному прийомі.
12. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних.
13. Обстежити хворого і виявити основні симптоми, особливості патологічних проявів і терміни їх зникнення.
14. Сформулювати попередній діагноз відповідно до існуючих класифікацій, обґрунтувати його з урахуванням епіданамнезу, анамнезу захворювання, об’єктивного огляду.
15. Скласти план обстеження та лікування залежно від виду ВГ, клінічної форми, особливостей перебігу та ускладнень, що виникли, преморбідного фону.
16. Призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження, дати інтерпретацію отриманих результатів для обґрунтування заключного клінічного діагнозу згідно класифікації.
17. Скласти план лікування з урахуванням етіології, патогенезу, віку хворого, тяжкості, періоду хвороби, наявності невідкладних станів.
18. Дати рекомендації по нагляду, режимі та дієті в періоді реконвалесценції.
2. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи.
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Мікробіологія | Етіологію ВГ | Вміти оцінити дані досліджень на віруси та їх антигени, антитіла | |
| Анатомія, патанатомія, гістологія | Будову печінки, гістологічні зміни при її ураженні вірусами гепатитів А, Е, В, С, D. | Визначити гістологічні зміни печінки (мікроскопічне дослідження) | |
| Епідеміологія | Шляхи передавання, механізм зараження при ВГ | Проведення протиепідемічних та профілактичних заходів у вогнищі інфекції. | |
| Нервові хвороби | Семіотику ураження нервової системи при гострій печінковій енцефалопатії | Визначити клінічні прояви при гострій печінковій енцефалопатії | |
| Внутрішня медицина | Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого | Проаналізувати дані клінічного обстеження хворого, в тому числі лабораторні. | |
| Фармакологія | Основні фармакологічні групи базової та детоксикаційної терапії. Знати вікові дози препаратів. | Вміти виписати рецепти на основні препарати базової та детоксикаційної терапії | |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: - гостра печінкова недостатність | Надавати невідкладну допомогу при ГПЕ | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення ВГ. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати ВГ, можливі ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності на догоспітальному етапі | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення, особливості клінічного перебігу ВГ. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати ВГ, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | |
2.2. Рекомендована література
Основна
Інфекційні хвороби/ За редакцією О.А.Голубовської. – Київ: «Медицина», 2012. – 728 с.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1 –с. 322-380.
Додаткова:
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург:
Фолиант, 2011.- 1236 c.
Питання для теоретичного опрацювання.
77. Джерело інфекції та шляхи зараження при ВГ.
78. Класифікація ВГ згідно МКХ-10.
79. Особливості патогенезу ВГА, ВГЕ.
80. Особливості патогенезу ВГВ, ВГВ+D.
81. Особливості патогенезу ВГС.
82. Критерії тяжкості ВГ.
83. Варіанти перебігу дожовтяничного періоду ВГА, ВГЕ,ВГВ.
84. Охарактеризувати клінічний перебіг ВГС.
85. Варіанти перебігу ВГD, клінічні прояви, ускладнення та наслідки ВГВ, ВГС.
86. Ускладнення та наслідки гострих ВГА, ВГЕ.
87. Характер лабораторних змін при ВГ.
88. Специфічна діагностика ВГ.
89. Основні етапи патогенезу гострої печінкової енцефалопатії.
90. Основні клінічні прояви гострої печінкової енцефалопатії.
91. Характер лабораторних змін при гострій печінковій енцефалопатії.
92. Принципи лікування гострих ВГ.
93. Принципи лікування хронічних ВГС, ВГВ.
94. Принципи лікування гострої печінкової енцефалопатії.
95. Неспецифічна та специфічна профілактика ВГ.
96. Правила виписки зі стаціонару хворих на ВГ.
4. Завдання для самостійного опрацювання.
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь
Які з біологічних рідин інфікованої людини становлять найбільшу епідемічну небезпеку як чинник передачі HBV?
А. материнське молоко, слина
Б. слина, сеча
В. кров, вагінальний секрет та сперма
Г. фекалії, сеча, слина, піт
Д. кров, ліквор, слина
ЕТАЛОН ВІРНОЇ ВІДПОВІДІ
Завдання 4. Вирішити задачу.
Задача 1
Хворий З., 42 років, був госпіталізований в інфекційне відділення на 23-й день хвороби із скаргами на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні позиви на блювання.
Хвороба розпочалась поступово із загальної слабкості, нудоти, погіршення апетиту, болю у суглобах. Через кілька днів - позиви на блювання, особливо, під впливом кулінарних запахів, почуття тяжкості в надчеревній ділянці, на 16-й день хвороби помітив темну сечу, в наступні дні – жовтяницю. 3 місяці назад був оперований з приводу інвагінації товстої кишки, в післяопераційному періоді – гемотрансфузія.
Об'єктивно: контактний, адекватний. Температура тіла 36,80С. Значна жовтяниця. Пульс 68 уд/хв. Тони серця ледь приглушені. АТ 130/80 мм рт. ст. Метеоризм. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. Пальпується нижній полюс селезінки. Кал світлий, сеча темна.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження
3. Лікування.