Епізоотологічне обстеження господарства

І СКЛАДАННЯ АКТУ

У разі проведення обстеження, спеціалісти ветеринарної медицини звертають увагу на такі основні питання: загальна характеристика господарства; дані про кількість і види тварин; стан тваринницьких приміщень; умови утримання і годівлі тварин; наявність кровосисних комах, гризунів, кліщів; стан пасовищ; водопій тварин; порядок комплектування господарства тваринами; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан господарства; благополуччя щодо інфекційних захворювань тварин сусідніх господарств і населених пунктів; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан різних ветеринарних об'єктів, розміщених навколо тваринницького господарства; можливий контакт тварин з дикими тваринами тощо.

Результати епізоотологічного обстеження тваринницького господарства оформляють відповідним актом у трьох примірниках. Один із них залишається у господарстві, а інші зберігаються у справах ветеринарної установи, представник якої проводив епізоотологічне обстеження.

Епізоотологічне обстеження господарства проводиться у наведеній нижче послідовності і включає наступні складові:

1. Характеристика господарства:

– місцезнаходження господарства, дороги, виробничий напрям, економічні, виробничі та господарські зв'язки його з іншими у районі та області;

– головні економічні показники: загальна земельна площа, дохід, piвень рентабельності галузі, продуктивність, вихід телят, поросят (у вигляді таблиць);

– кормова база, якість кормів, кількість та походження, раціон та його короткий аналіз;

– характеристика тваринництва (кількість, породність, види i стать), розміщення по фермах i відділках;

– аналіз умов утримання тварин, догляд за ними та їx використання;

– стан приміщень для тварин, каналізація та вентиляція, ступінь їx навантаження, мікроклімат тощо (схема-план розташування приміщень);

– умови комплектації господарства тваринами, дотримання правил профілактичного карантинування під час надходження тварин, розміщення карантинних приміщень.

2. Ветеринарно-санітарний стан господарства:

– огорожа та озеленення території господарства;

– наявність дезбар’єрів, чергових постів, ветсанпропускників, родильних відділень, профілакторіїв, ізолятора, параформалінової камери; їx стан i робота;

– санітарний стан водопостачання;

– стан i характеристика пасовищ;

– санітарний стан кормосховищ;

– наявність гризунів i комах, їx кількість, заходи боротьби з ними;

– способи прибирания гною, гноївки та стічних вод, система їx знезараження;

– методи прибирания трупів, зчистків, абортованих плодів, наявність санітарного транспорту для їx перевезення, розміщення біотермічних ям, ям для захоронения загиблих тварин; їx стан та робота;

– проведения профілактичної дезінфекції та дезінсекції;

– наявність пунктів для вимушеного забою тварин, способи знезараження продуктів забою;

– забезпеченість кадрами тваринництва, їx кваліфікація, організація ветеринарного обслуговування;

– безпечність цього господарства i cyciдніx щодо інфекційних хвороб.

3. Характеристика даного випадку інфекційної хвороби:

– коли вперше зареєстровано захворювання, кількість хворих тварин (показати у вигляді таблиці);

– хто i як встановив діагноз (кoпії актів експертиз);

– виявлені або наявні джерела збудника інфекції i шляхи його занесення в господарство;

– чи спостерігалося раніше це захворювання в даній місцевості;

– наявність хворих тварин, їx вік, стать, продуктивність, клінічнi ознаки перебігy хвороби;

– патологічні зміни під час розтину трупа або вимушено забитої хворої тварини;

– загальна кількість хворих, загиблих i вимушено забитих тварин під час спалаху цього захворювання (у вигляді таблиць);

– визначення ступеня тяжкості перебігу епізоотії (показники інтенсивності прояву епізоотичного процесу);

– динаміка захворюваності по видах, статі, віку (по днях, місяцях, кварталах, роках) тварин, обчислення середньої величини (М) i похибки (m).

4. Характеристика загальних i спеціальних заходів з ліквідації захворювання:

– ветеринарно-санітарні i лікувальні заходи, щеплення, система дезінфекцiї і вилучення хворих, боротьба з гризунами та комахами, ефективність проведених заходів;

– аналізу піддаються результати обстеження, встановлюється кінцевий діагноз, джерела, шляхи занесення i розповсюдження збудника інфекції.

Додаток 2

А К Т