Лекція 4. Задачі лінійної алгебри

4.1 Введение. Численные методы.

Линейная алгебра – раздел алгебры, изучающий объекты линейной природы (матрицы, векторы), системы линейных уравнений (СЛАУ). Лекция посвящена изложению методов решения СЛАУ. Задачи линейной алгебры основываются на работе с матрицами. Типичными задачами являются вычисление определителя матрицы, нахождение обратной матрицы, а также задачи, связанные с решением СЛАУ. Нахождение определителя и обратной матрицы при этом являются базовыми задачами.

С линейной алгеброй тесно связаны численные методы (вычислительные методы) – методы решения математических задач в численном виде.

Численные методы направлены на:

– решение СЛАУ;

– проведение интерполирования и аппроксимации;

– численное интегрирование;

– решение задач оптимизации;

– численное решение систем нелинейных уравнений;

– численное решение ОДУ.

Использование численных методов как правило связано с построением и исследованием математических моделей систем и процессов, сопряженной с использованием аппаратных возможностей современных ЭВМ.

Этапы численного решения задачи на ЭВМ:

1) постановка задачи;

2) разработка метода или алгоритма решения задачи;

3) реализация разработанного метода или алгоритма в виде компьютерной программы (получение компьютерной модели);

4) отладка (тестирование) программы;

5) проведение вычислений и анализ результатов.

Постановка задачи заключается в построении математической модели (в получении системы уравнений).

Когда задача не может быть решена аналитическим путем, возникает необходимость разработки численных методов решения, при которых производится лишь выполнение арифметических операций сложения, вычитания, умножения и деления. Например, вычисление интеграла сводится к вычислению суммы (площадей под кривой) и т.д. Разработанный метод может быть представлен в виде алгоритма – последовательности операций (шагов), позволяющих получить требуемый результат.

4.2 Погрешность в численных методах.

При использовании численных методов (различных итерационных их реализаций) возникает погрешность вычислений.

Выделяют 4 источника погрешности результата решения вычислительной задачи [6]:

1) погрешность математической модели;

2) погрешность исходных данных;

3) погрешность численного метода;

4) погрешность округления.

Погрешность мат. модели зависит от допущений, сделанных при построении модели. Например, замена реальной зависимости линейной зависимостью (путем разложения в ряд Тейлора). Погрешность мат. модели обуславливает адекватность модели системе – чем погрешность меньше, тем модель более адекватна (в большей степени соответствует действительности).

Погрешность исходных данных обуславливается неточностью измерений или невозможностью проведения достаточно точных измерений. Такая погрешность также возникает при невозможности представления значений замеров конечной десятичной дробью. В этом случае мы вынуждены прибегать к округлению. Погрешность исходных данных также называют неустранимой погрешностью.

Погрешность численных методов связана с заменой точных операторов приближенными: интеграла – суммой, функции – полиномом, бесконечного итерационного процесса – конечным числом итераций (обусловлено вычислительными возможностями или требованиями к точности). Большая погрешность снижает ценность и достоверность получаемого результата, малая погрешность – обуславливает экспоненциальный рост объема вычислений.

Погрешность, возникнув, распространяется в процессе вычислений. При этом как правило, происходит накопление различных погрешностей, что ставит под сомнений конечный результат вычислений (уменьшается его достоверность).

Выделяют такие погрешности вычислений:

– абсолютная погрешность:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , (4.1)

где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – фактическое (точное) значение, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – оценочное (приближенное) значение, а Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – абсолютная погрешность приближенного значения.

– относительная погрешность – отношение абсолютной погрешности к приближенному значению:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.2)

Существуют утверждения, что подавляющее большинство всех расчетных математических задач приходится на решение СЛАУ – по причине осуществления дискретизации и линеаризации исследуемых явлений, систем или процессов в моделях (математических).

Поскольку ранее было отмечено, что численные методы сводятся к выполнению арифметических операций, возникает необходимость в нахождении абсолютных и относительных погрешностей операций сложения, вычитания, умножения и деления.

Для этого введем следующие обозначения:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – приближенные значения чисел Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , соответственно;

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – соответствующие абсолютные погрешности: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , а Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – результат выполнения арифметической операции.

Получим выражения для вычисления абсолютных значений погрешностей при выполнении арифметических операций.

Для операции сложения абсолютная погрешность суммы равна сумме абсолютных погрешностей слагаемых:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.3)

Для операции вычитания выражение абсолютной погрешности получают аналогичным образом:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.4)

Для операции умножения:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , где выражением Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru обычно пренебрегают. Тогда для операции произведения получим следующее выражение абсолютной погрешности:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.5)

Для вычисления погрешности операции деления выполняют разложение функции в ряд Тейлора:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Абсолютная погрешность деления:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.6)

Для относительных погрешностей получим следующие выражения:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.7)

Для операции вычитания:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.8)

Для операции умножения:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.9)

Для операции деления:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.10)

4.3 Численные методы решения СЛАУ.

Выделяют два класса методов решения СЛАУ – прямые и итерационные:

– прямые методы позволяют получить решение за конечное число арифметических операций (шагов); прямые методы также называют точными методами; распространенными прямыми методами являются метод Крамера, метод обратной матрицы и метод Гаусса;

– итерационные методы, позволяющие получить точное решение лишь за бесконечное число шагов (итераций), поэтому на практике получают приближенные решения, удовлетворяющие заданной погрешности; примеры методов – метод Якоби, метод Зейделя.

Существуют различные программные комплексы, позволяющие решать СЛАУ: MathCAD, MATLAB, Mathematica и др.

Чтобы успешно пользоваться на практике различными численными методами, важно ориентироваться в их специфике.

Решение СЛАУ есть решение систем вида

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru (4.1)

которые также представляются векторно-матричными уравнениями вида Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – вектор свободных членов, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – вектор неизвестных (вектор-решение) с вещественными координатами, а Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – вещественная Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -матрица коэффициентов системы. Эффективность различных методов решения СЛАУ во многом зависит от структуры матрицы: симметричности, заполненности, расположения ненулевых элементов.

Прямой метод Крамера – удобное средство аналитического решения СЛАУ небольшой размерности. Число Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru (размерность системы) – причина, по которой метод Крамера неприемлем на практике при достаточно больших Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . Асимптотика метода Крамера составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . Такая же асимптотика и у метода обратной матрицы. Наилучшая асимптотика у метода Гаусса – Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , что обусловило распространенность его машинных реализаций.

4.3.1 Прямые методы. Метод Крамера.

Был создан швейцарским математиком Габриелем Крамером в 1750 г.

Для системы из Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru линейных алгебраических уравнений с Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru неизвестными с определителем матрицы системы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru решение записывается в виде

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ,

где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -й столбец заменяется столбцом свободных членов.

Решение СЛАУ методом Крамера может быть представлено в виде Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . Таким образом, при решении СЛАУ методом Крамера необходимо высчитать Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru определитель размерности Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Вычислительная сложность метода Крамера составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , поскольку асимптотическая сложность вычисления определителя матрицы методом Гаусса составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . В связи с этим машинная реализация метода Крамера не пользуется широкой популярностью – поскольку альтернативный метод решения СЛАУ (метод Гаусса) имеет лучшую асимптотику – Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . В 2010 г, однако, было показано, что метод Крамера может быть реализован с асимптотической сложностью Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , что ставит его в один ряд с методом Гаусса.

Пример решения СЛАУ методом Крамера.

Пусть имеем СЛАУ вида Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

1. Представим СЛАУ в матричном виде:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ,

где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – матрица коэффициентов при неизвестных, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – вектор неизвестных и вектор свободных членов, соответственно.

2. Посчитаем определитель Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru для матрицы коэффициентов при неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ,

что свидетельствует о согласованности системы и о существовании единственного ее решения.

3. Вычислим аналогичным образом также определители матриц Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , полученных путем замещения 1-го, 2-го и 3-го столбцов матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , соответственно:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

4. Получим решение СЛАУ:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Порядок решения СЛАУ методом Крамера в MathCAD следующий:

1) ввод матрицы коэффициентов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru при неизвестных;

2) ввод вектора Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru свободных членов;

3) вычисление определителя матрицы: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

4) ввод Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru матриц, полученных на основе матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , в которых Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -е столбцы ( Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ) заменены вектором Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

5) ввод формул для вычисления элементов вектора неизвестных (корней): Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

6) вывод значений корней: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

4.3.2 Прямые методы. Метод Гаусса.

Суть метода Гаусса – последовательное исключение неизвестных.

Этот метод также называют методом Гаусса-Жордана.

Рассмотрим технологию получения вектора неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru из матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и вектора свободных членов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Говорят также, что названный алгоритм приводит матрицу Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru к единичной матрице.

В алгоритме решения СЛАУ методом Гаусса выделяют 2 этапа (прямой ход и обратный ход):

– прямой ход – систему приводят к ступенчатому или треугольному виду: сначала (на 1-м шаге прямого хода) исключается Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru из 2-го, 3-го,…, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -го уравнений системы; затем – Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – из 3-го, 4-го,…, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -го уравнений системы, и т.д.;

– обратный ход – выражение базисных переменных через небазисные: начиная с последнего уравнения, выражают

Реализация соответствующего алгоритма заключается в последовательном приведении системы вида (4.1) к треугольному виду путем исключения Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Рассмотрим реализацию прямого хода:

– на первом шаге прямого хода модифицируем 2-е, 3-е,…, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -е уравнения системы путем вычитания из них первого уравнения, умноженного на коэффициент при Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -го уравнения и деленное на коэффициент при Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru 1-го уравнения, где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– на втором шаге прямого хода вычтем из 3-го, 4-го,…, Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -го уравнений системы второе (модифицированное на 1-м шаге) уравнение, умноженное на коэффициент при Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -го уравнения и деленное на коэффициент при Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru 2-го уравнения, где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , и т.д.

Таким образом, для реализации прямого хода метода Гаусса понадобится Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru итераций, в результате чего система будет приведена к треугольному (ступенчатому) виду.

Формализуем (поясним) сказанное:

– по выполнении первого шага прямого хода система (4.1) будет приведена к следующему виду:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , (4.2)

где верхний индекс (1) есть номер шага – порядковый номер модификации уравнения. Коэффициенты при неизвестных, а также элементы вектора Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru при этом вычисляются по следующим формулам:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– по выполнении 2-го шага прямого хода получим новую систему (4.3), модифицированную относительно (4.2):

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , (4.3)

где коэффициенты при неизвестных и элементы вектора правых частей вычисляются следующим образом:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Тогда на заключительном ( Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru -м) этапе прямого хода получим систему ступенчатого вида (4.4):

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , (4.4)

Таким образом, обобщенные формулы вычисления коэффициентов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru будут иметь следующий вид:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – порядковый номер шага прямого хода алгоритма: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Вычисление значений неизвестных произведем при обратном ходе метода Гаусса:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Обобщенная формула для обратного хода метода Гаусса имеет следующий вид:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , (4.5)

где Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Алгоритм решения СЛАУ методом Гаусса, представленный в виде псевдокода, имеет следующий вид [5]:

Листинг 4.1 – Псевдокод алгоритма решения СЛАУ методом Гаусса

// прямой ход:

1. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ,

2. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

3. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

4. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

5. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

// обратный ход:

6. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

7. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

8. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Комментарии к приведенному алгоритму:

– на вход подаются квадратная матрица коэффициентов при неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , а также вектор свободных членов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– прямой ход алгоритма состоит в реализации шагов 1 – 5 алгоритма, а обратный ход – шагов 6 – 8, в результате выполнения которых получим вектор-решение Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Программная реализация рассмотренного алгоритма приведена в листинге 4.2.

Листинг 4.2 – Программный код реализации алгоритма

void g_solve(vector<vector<float> > &mx) {

int i,j,k;

float tmp; // to contain intermediate coefficient

// direct order

for(i=0; i<m; ++i) {

tmp = mx[i][i];

for(j=m; j>=i; j--) {

mx[i][j] /= tmp;

}

for(j=i+1; j<m; ++j) {

tmp = mx[j][i];

for(k=m; k>=i; k--) {

mx[j][k] -= tmp*mx[i][k];

}

}

}

// reverse order

x[m-1] = mx[m-1][m];

for(i=m-2; i>=0; i--) {

x[i] = mx[i][m];

for(j=i+1;j<m;++j) {

x[i] -= mx[i][j]*x[j];

}

}

}

На вход функции листинга 4.2 подается матрица размером Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Например, если на вход подать матрицу Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , то в результате завершения прямого хода алгоритма решения СЛАУ методом Гаусса эта матрица будет преобразованная к ступенчатому виду: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . Стоит отметить, что три вложенных цикла алгоритма задают результирующую асимптотику Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . По завершении обратного хода алгоритма получим вектор решений Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . Асимптотика обратного хода при этом составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – по причине 2-х вложенных циклов.

При оценке вычислительной асимптотической сложности алгоритмов обычно выполняют подсчет операций умножения и деления, поскольку они более ресурсоемки по сравнению с операциями сложения и вычитания. Для метода Гаусса такая оценка представляется выражением Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru [5].

Порядок решения СЛАУ методом Гаусса в MathCAD следующий:

1) формирование матрицы коэффициентов при неизвестных и вектора свободных членов:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

2) вычисление определителя матрицы: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

3) использование функции Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru для формирования расширенной матрицы – матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru : Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru

4) использование функции Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru – формирование ступенчатой матрицы: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

5) получение вектора неизвестных: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ; Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

4.3.3 Прямые методы. Вычисление определителя методом Гаусса.

Преобразования, выполняемые при прямом ходе алгоритма решения СЛАУ методом Гаусса, позволяют преобразовать матрицу Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru системы к треугольному виду. При этом определитель матрицы не изменяется. Для результирующей треугольной матицы определитель равен произведению диагональных элементов:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.6)

Модификация алгоритма для вычисления лишь определителя матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru сводится к отбрасыванию строк 6 – 8 псевдокода листинга 4.1, удалению выражения Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru из строки 3, а также к добавлению новой строки 6, в которой находится произведение диагональных элементов. Соответствующий псевдокод будет иметь следующий вид (листинг 4.3):

Листинг 4.3 – Псевдокод вычисления определителя матрицы методом Гаусса

1. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ,

2. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

3. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

4. для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

5. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

6. Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

4.3.4 Прямые методы. Метод обратной матрицы.

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

4.3.5 Прямые методы. LU-разложение.

LU-разложение есть модификация метода Гаусса.

Пусть матрица коэффициентов при неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru размером Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru является заданной. Для нее необходимо найти верхнюю и нижнюю треугольные матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , соответственно: Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.7)

Если равенство (4.7) справедливо, то матричное представление СЛАУ вида Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru можно представить эквивалентным выражением

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru . (4.8)

Путем ввода вектора вспомогательных переменных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru выражение (4.8) может быть преобразовано к системе (4.9):

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru (4.9)

Решение системы (4.9) сводится к последовательному решению 2-х систем с треугольными матрицами коэффициентов при неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Первый шаг алгоритма – вычисление элементов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru вспомогательного вектора Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Для этого запишем уравнение Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru в развернутом виде:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru (4.10)

Из выражения (4.10) видно, что Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Элементы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru вектора Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru для Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru последовательно вычисляются по формуле

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

После вычисления всех элементов вспомогательного вектора Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru развернем вторую систему Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru (4.11)

На основе системы (4.11) элементы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru вектора неизвестных Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru находятся в обратном порядке:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru

Рассмотрим алгоритм решения СЛАУ методом LU-разложения на примере:

– пусть имеем матрицу Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– алгоритм следующий:

1) создадим треугольные матрицы Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru :

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru , Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Особенности LU-разложения матрицы:

– легко вычислить определитель матрицы:

Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– единожды выполнив LU-разложение матрицы А, имеем возможность асимптотически быстрее решать СЛАУ для новых векторов Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– вычислительная асимптотическая сложность алгоритма решения СЛАУ методом LU-разложения составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru ;

– для последующих решений системы с уже вычисленными Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru и Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru матрицами асимптотика составляет Лекція 4. Задачі лінійної алгебри - student2.ru .

Литература:

1. Прасолов В.В. Задачи и теоремы линейной алгебры / В.В. Прасолов. – [2-е изд.]. – М, 2008. – 536 с.

2. Хомицкий Д.В. Сборник задач по линейной алгебре: практикум / Д.В. Хомицкий, А.С. Гаревский, А.В. Тележников. – Нижний Новгород: ННГУ им. Н.И. Лобачевского, 2010. – 51 с.

3. Habgood K. Revisiting Cramer's rule for solving dense linear systems / K. Habgood, I. Arel // Proc. 2010 Spring Simulation Multiconference (USA, FL, Orlando, April 11 – 15, 2010).

4. Реализация численных методов в системе MathCAD. Решение уравнений: метод. указания к выполнению лабораторной работы / составитель Н.Н. Цыбина; под ред. Б.М. Суховилова. – Челябинск: Издательский центр ЮУрГУ, 2011. – 8 с.

5. Вержбицкий В.М. Основы численных методов: учебник для вузов / В.М. Вержбицкий. – М.: Высш. шк., 2002. – 840 с.

6. Муха В.С. Вычислительные методы и компьютерная алгебра: учебно-метод. пособие / В.С. Муха. – Мн.: БГУИР, 2006. – 127 с.

7. Метод Гаусса решения системы линейных уравнений [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://e-maxx.ru/algo/linear_systems_gauss. – Заголовок с экрана.

8. Решение СЛАУ методом JU-разложения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://habrahabr.ru/sandbox/35982/. – Заголовок с экрана.


Наши рекомендации