Покажемо, що М-абелева група відносно операції додавання. 1 страница
a. Операція додавання матриць замкнена, тобто для .
Нехай , , де
Тоді
Оскільки , то
b. Операція додавання матриць асоціативна, тобто
Дійсно, , ,
Оскільки – дійсні числа, то і тому .
c. У множині матриць M є матриця N, яка є нейтральним елементом відносно операції додавання матриць (нульовим елементом), тобто
.
Такою матрицею є нульова матриця, тобто
d. У множині матриць M існує для кожної матриці А протилежна матриця , тому .
Протилежною матрицею для даної матриці А є матриця
e. Операція додавання матриць комутативна.
Тоді для
Дійсно:
Оскільки для додавання дійсних чисел справедливий комутативний закон, то тобто
Покажемо тепер, що для множини М виконуються аксіоми векторного простору.
7. Для будь-якої матриці і чисел k,l, виконується рівність
[kl]
За означенням множення матриці на число
Оскільки дійсні числа, то тому
7.Для будь-якої матриці і дійсного числа 1.
Це випливає з означення множення матриці на число.
8. Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання матриць, тобто
Дійсно, ,
.
Оскільки – дійсні числа, то , тому .
9. Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання чисел, тобто
Справді, якщо , , то за означенням множення матриці на число ,
.
Оскільки – дійсні числа, то ., тому .
Усі аксіоми векторного простору виконуються. Отже М – векторний простір над полем дійсних чисел .
II. Довести, що вектори ; ; утворюють базис та знайти координати вектора в цьому базисі.
Розв’язання. Оскільки розглядуваний простір має розмірність 3 (це ми визначили з кількості координат у заданих векторах), то досить довести, що система векторів лінійно незалежна. Обчислимо ранг матриці, складеної з координат цих векторів:
Легко бачити, що ранг цієї матриці дорівнює 3. Отже, система векторів лінійно незалежна і утворює базис.
Отже, кожний вектор можна розкласти за векторами цього базису, тобто , тоді числа будуть шуканими координатами вектора в базисі .
Запишемо цю рівність в координатній формі: , тоді
. Звідси
отже, вектор в базисі е має координати (1, -3, 3), тобто .
III. Довести, що кожна з двох даних систем векторів є базисом і знайти зв’язок між координатами того самого вектора в цих двох базисах.
Розв’язання. Нехай В і В1 – задані системи векторів. , де ; ; , , де ; ; .
Розглядуваний простір має розмірність 3.
Доведемо, що системи векторів В і В1 лінійно незалежні. Обчислимо ранги матриць, складених відповідно з координат векторів
; ;
|
|
Отже В і В1 – базиси.
Знайдемо зв’язок між ними.
Кожний вектор простору однозначно лінійно виражається через вектори базису В.
Нехай (*)
Матриця , рядками якої є координатні рядки векторів базису В1 в базисі В, і є матрицею переходу від базису В1. знайдемо її. Запишемо рівності (*) в координатній формі:
Звідси,
Розв’язуючи ці системи лінійних рівнянь, дістаємо:
отже матриця
для знаходження матриці ТI переходу від базису В1 до базису В можна було б скористатися тим же прийомом. Відомо проте, що . Знайдемо . , отже
Звідси одержуємо:
IV. Знайти базиси суми і перетину векторних підпросторів V i U, заданих як лінійні оболонки векторів і відповідно.
Розв’язання. Нехай V=L ; U=L’ . Базисом В суми S=V+U є кожна максимальна лінійно незалежна підсистема системи векторів .
Знайдемо спочатку базиси підпросторів V і U.
Нехай за умовою , , , , , .
Складаємо матриці А і С з координат заданих векторів та обчислюємо їх ранги.
,
,
Отже, базисом простору V є система векторів , а базисом простору U є система векторів . Знайдемо базис В простору V+U.
Складаємо матрицю В з координат векторів і знаходимо її ранг:
за базис простору S можна взяти такі вектори: .
Знайдемо тепер базис перетину .
Оскільки ; ; , то очевидно .
Отже базис простору Р складається з двох векторів. Знайдемо їх.
Оскільки простір Р складається з тих і тільки тих векторів , які належать як до простору V так і до простору U, то (1)
Ця рівність еквівалентна системі чотирьох лінійних однорідних рівнянь з невідомими рангу 4.
|
Знаходимо фундаментальну систему розв’язків цієї системи.
Оскільки перші чотири стовпчики матриці цієї системи лінійно незалежні (вони є координатами векторів , то за вільні невідомі можна взяти останні і . Тоді
звідси дістаємо загальний розв’язок системи:
, , , .
Узявши послідовно, ; і ; , дістаємо фундаментальну систему розв’язків
;
базис простору Р дістанемо, якщо в рівності (1) замість (або замість ) підставимо їх значення з і . Одержуємо:
і остаточно:
V. На вектори натягнута лінійна оболонка L.
а) побудувати ортонормований базис підпростору L;
б) знайти ортогональне доповнення ;
в) знайти відповідно проекції y i z вектора х на підпростори і ;
г) знайти кут між вектором х і підпростором ;
д) знайти відстань між вектором і підпростором .
Розв’язання.
а) знаходимо розмірність і базис підпростору . Складаємо матрицю із координат векторів і обчислюємо її ранг.
|
|
отже, , і вектори утворюють лінійно незалежну систему, тобто є базисом підпростору .
Застосуємо до векторів процес ортогоналізації. За перший вектор візьмемо вектор :
.
Вектор шукаємо у формі лінійної комбінації векторів і :
= + .
Оскільки повинен бути ортогональним до ,
;
звідки ;
отже, .
Вектор шукаємо у формі лінійної комбінації векторів і .
;
оскільки ортогональний до і до , то
звідки
.
Отже, =(9, -3, -5, 3).
Побудували нову систему попарно ортогональних ненульових векторів:
=(1, 2, 3, 4)
=(-1, 3, -3, 1)
=(9, -3, -5, 3), яка є лінійно незалежною, отже, ортогональним базисом підпростору .
Побудуємо ортогоналізований базис підпростору . Знаходимо норми векторів .
;
отже, ортонормованим базисом є система векторів:
=
= .
б) Щоб знайти ортогональне доповнення підпростору , що є лінійною оболонкою векторів достатньо знайти базис .
Відомо, що вектор ортогональний до будь-якого вектора з підпростору тоді і тільки тоді, коли він ортогональний до кожного вектора деякого базису цього простору.
Вектори лінійно незалежні (доведено вище), тому утворюють базис .
Нехай вектор – довільний вектор з ортогонального доповнення підпростору .
і .
Тоді мають місце співвідношення:
; ; .
Запишемо ці рівності у вигляді системи однорідних рівнянь:
всі розв’язки цієї системи утворюють підпростір. Знайдемо його базис, тобто фундаментальну систему розв’язків. Ранг матриці цієї системи дорівнює 3, отже фундаментальна система розв’язків складається з 4-1=3 вектора.
Нехай . Тоді маємо:
|
|
отже, вектор є базис ортогонального доповнення підпростору .