Розв’язання завдань з теми «Диференціальне числення функції однієї змінної».
Завдання 1.
Знайти границі функцій, не користуючись правилом Лопіталя.
а) .
Розв’язання. При чисельник і знаменник дробу прямують до нескінченності. Маємо невизначеність . Щоб розкрити її, поділимо чисельник і знаменник дробу на найвищу степінь , що зустрічається у членів дробу, тобто на :
.
Відповідь. 0.
б) .
Розв’язання. При чисельник і знаменник дробу прямують до нуля. Отже, маємо невизначеність . Для її розкриття позбавимось ірраціональності в чисельнику: помножимо чисельник і знаменник на і скористаємось формулою . Знаменник розкладемо на множники за формулою , де і - корені квадратного тричлена. Знайдемо їх:
; ; ;
, .
Отже, . Таким чином,
.
Відповідь. .
в) .
Розв’язання. При обчисленні цієї границі маємо невизначеність . Розкриваючи її, розкладемо знаменник на множники за формулою : і перепишемо границю так:
.
До останньої границі був застосований наслідок з першої важливої границі.
Відповідь. .
г) .
Розв’язання. При вираз у дужках прямує до 1, а показник степеня до . Маємо невизначеність . Щоб розкрити її, перетворимо границю так:
.
Відповідь. .
Завдання 2.
Знайти похідні функцій.
а) .
Розв’язання. За правилом диференціювання складеної функції маємо
.
При цьому використовувались наступні формули диференціювання: , , , , .
Відповідь. .
б) .
Розв’язання. Це рівняння задає функцію неявно. Щоб знайти похідну, продиференціюємо обидві його частини, пам’ятаючи, що є функція змінної :
,
,
.
Отримане рівняння розв’яжемо відносно :
,
,
,
.
Відповідь. .
в) .
Розв’язання. Для обчислення похідної такої функції (так званої степенево-показникової) використаємо логарифмічне диференціювання: прологарифмуємо обидві частини рівності . Отримаємо
.
Тепер, продиференціювавши ліву і праву частини останньої рівності, враховуючи, що , знаходимо
,
,
.
Звідки або
.
Відповідь. .
г) ,
Розв’язання. Функція задана параметрично. Її похідна обчислюється за формулою .
Знайдемо та
. Отже,
.
Друга похідна функції, заданої параметрично, знаходиться за формулою . Диференціюємо отриману похідну за змінною :
.
За допомогою наведеної вище формули дістанемо
.
Відповідь. ; .
Завдання 3.
Визначити диференціал функції , якщо .
Розв’язання. Диференціал функції обчислюється за формулою .
.
.
Відповідь. .
Завдання 4.
Методами диференціального числення дослідити функцію і за результатами дослідження побудувати її графік.
Розв’язання. Задана функція дробово-раціональна. Отже, вона визначена при всіх , крім точок і . Дослідимо поведінку функції в їх околі. Для цього обчислимо односторонні границі при і при :
;
;
;
.
Знайдені границі говорять про те, що обидві точки є точками розриву другого роду і визначають вертикальні асимптоти, рівняння яких і .
На інтервалах , , функція неперервна.
Знайдемо точки перетину графіка з осями координат:
а) з віссю : якщо , то ;
б) з віссю : якщо , то .
Отже, графік функції перетинає координатні осі в точці , тобто проходить через початок координат.
Знайдемо інтервали знакосталості функції. Розв’яжемо нерівність : :
-- |
+ |
-- |
+ |
Таким чином, на інтервалах і ; на інтервалах і . На інтервалах і графік функції розташований вище осі , а на інтервалах і нижче осі .
Функція непарна, оскільки
, тому її графік симетричний відносно початку координат. Подальше дослідження можна проводити для .
З’ясуємо поведінку функції при :
. Отже, горизонтальна асимптота відсутня.
Похилу асимптоту будемо шукати у вигляді :
,
Отже, - рівняння похилої асимптоти.
Дослідимо функцію на монотонність та екстремум:
1) .
2) З рівняння знайдемо критичні точки першого роду:
⇔ ⇒
3) Враховуючи непарність функції, встановимо знак першої похідної на інтервалах , , .
+ |
+ |
-- |
Таким чином, функція зростає на інтервалах , ; спадає на інтервалі . В точці функція має максимум, рівний .
Знайдемо інтервали опуклості графіка функції і точки перегину:
1)
.
2) Розв’язуючи рівняння , знайдемо критичні точки другого роду:
⇔ ⇒
3) Знак другої похідної встановимо на інтервалах , .
Таким чином, на інтервалі графік функції вгнутий, а на інтервалі - опуклий.
Враховуючи непарну симетрію кривої, точка є точкою перегину. Точка - точка розриву і не може бути точкою перегину.
За результатами дослідження будуємо графік функції для . Частина графіка для відображається за принципом непарної функції (поворотом на відносно початку координат).