Урок 19. задачі на знаходження невідомого зменшуваного. розв'язування обернених задач. самостійна робота

Мета: формувати в учнів уміння розв'язувати задачі на знаходження невідомого зменшуваного; складати і розв'язувати обернені задачі; розвивати навички швидкої лічби; виховувати інтерес до навчання.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 29, завдання 160; 161)

2. Задачі у віршах

• Вітер листя обривав

І швиденько рахував.

8 листочків дубових

Та 7 різьблених кленових

Тихо він на землю клав

І у діток запитав:

— Скільки ж я листків зірвав? (15)

• Петрик книги протирав,

На полиці їх складав.

Ось поклав він 9 книг,

Потім ще 4.

Довго думав і гадав,

Скільки всіх книжок поклав? (13)

• Ось летять до годівниці

Чотири подружки синиці.

Сім пізніше прибуло.

Скільки всіх птахів було? (11)

• Сойка сливи обривала,

Штук 13 десь зірвала.

Дві дала малим білчатам,

Три — пухнастим зайченятам.

Діти, сойці поможіть,

Решту слив ви полічіть. (8)

3. Хвилинка каліграфії

— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені.

3; 6; ... ; ... ; 15; ...

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за підручником (с. 29-30)

Завдання 162

Учні з місця коментують, як добирали числа, щоб рівності були правильними.

Завдання 163

Після цього задачі порівнюють і складають ще одну задачу, обернену до поданих.

Завдання 164. Самостійна робота

Завдання 165

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 30, завдання 167; 168.

Тема: Кругообіг води в природі
Мета: сформувати у дітей уявлення про кругообіг води в природі; ознайомити з тепловими процесами: випаровуванням і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і її властивості; розвивати спостережливість і допитливість, вчити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Розкажіть, як правильно розміщувати термометр для вимірювання температури повітря.
— Що означають значки біля чисел: 0°; +52°; –50°?
— При якій температурі буде тепліше: +10° чи –10°?
2. Р обота над загадками

Йшов довгов’яз,
В сиру землю зав’яз. (Дощ)
Білі овечки по небу блукали,
впали додолу, в річку попали. (Хмари)
— Діти, а ви знаєте, звідки береться дощ? (Він ллється з хмари.)

— А як дощик потрапляє в хмару?
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 28–30)
— Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за хмаринками на небі.
— Поясніть, чому не знайдеш на небі двох схожих хмаринок.
— Проведемо дослід.
Дослід. Заповніть дві склянки наполовину водою. Перевірте, щоб рівень
води в них був однаковий, і поз його фломастером або смужкою паперу. Одну скл щільно накрийте фольгою.
— Залиште обидві склянки в теплому місці на кілька днів. Знову перевірте рівень води. У якій зі склянок води стало менше? Що відбулося?
— Під дією тепла вода випаровувалася в обох склянках. Але кришка з фольги не дала водяній парі з однієї склянки потрапити в повітря.

— Чому в склянці з фольгою рівень води виявився вищим?
— Що називають випаровуванням?
— Що відбувається з водою на Землі під дією сонячних променів?
— Що утворюється, коли невидима водяна пара охолоджується? Як утворюються хмари?
— Розгляньте малюнок на с. 29. Чому іде дощ чи сніг?
— Що називають конденсацією?
— Куди потрапляє вода, що повернулася на землю у вигляді опадів — дощу чи снігу?
— Що називають кругообігом води в природі?
— Розгляньте макет на с. 30 і поясніть кругообіг води в природі.

Перевір себе
— Поясни, звідки береться дощ.
— Як утворюються хмари?
— Куди діваються калюжі після дощу?
— Що таке випаровування і конденсація? Що між ними спільного, а чим вони відрізняються?
Підсумок. Перехід води з рідкого стану в газоподібний (пара) називають випаровуванням. Перехід водяної пари у рідкий стан називають конденсацією. Завдяки випаровуванню і конденсації відбувається кругообіг води в природі.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Демонстрація. Модель хмари
— Діти, подивіться, як утворюються хмари й опади.
Учитель проводить дослід.
Щільно стиснути суху грудочку вати. Потім опустити її у блюдце з водою. Грудочка вати розгортатиметься і набрякатиме від води. Обережно підвести вату (пінцетом) за верхню частину над блюдцем. Якщо води вистачає, то краплі почнуть падати у блюдце.
Учитель пояснює дітям усі дії:
— Діти, уявіть, що в руках у мене маленька хмарка, вона насичується водою. Води набралося дуже багато. Наша хмарка перетворилася на хмару, крапельки не можуть утриматися в ній і починають падати. Йде дощ.
2. Д емонстрація. Виявлення води у рослинах та ґрунті
Учитель нагріває ґрунт на вогні, а зверху тримає скло. На склі осіли краплі води, отже, у ґрунті є вода. Вона випаровується. Учитель бере будь-яку кімнатну рослину. Щільно обгортає горщик водонепроникною плівкою і поміщає цю рослину під скляний ковпак. Через певний час можна побачити краплини вологи на стінках ковпака, яку випарувала рослина.
Висновок: вода є у ґрунті і у рослинах.
3. Р озв’язування природничих задач (див. Додаток на с. 14)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— З яким дивом природи ми сьогодні ознайомилися?
— Так звідки ж береться вода, яка ллється з неба? (Вода випаровується із землі, в небі остигає, випадає у вигляді опадів.)
— Чому море ніколи не переповнюється? (Постійно відбувається кругообіг води.)
— Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух повітря допомагають кругообігу води в природі.)
VII. До машнє завдання
С. 28–30.

Тема: Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду
Мета: ознайомити учнів з рослинами і тваринами, які допомагають людям передбачати погоду; вчити знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань; розвивати пам’ять, логічне мислення; формувати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
— Що таке погода?
— Які показники характеризують погоду?
— Як ви вважаєте, чи необхідно спостерігати за погодою?
— Для чого людям потрібно передбачати погоду? Що називають прогнозом погоди?
— Назвіть народні прикмети передбачення хорошої погоди; негоди.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Прогноз погоди має велике значення для сільського господарства, транспорту, людини. Але прогнозувати погоду можуть не тільки люди. Сьогодні ви дізнаєтесь, які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 146–147)
— Здавна люди помітили, що поведінку багатьох тварин можна використовувати для завбачення погоди.
Мурашки поспішають до мурашника, ховаються в ньому, буде негода — сильний дощ, вітер. Устроміть гілочку в мурашник: якщо мурашки піднімуться по ній високо — потеплішає, низько — поліпшення погоди не передбачається.
— Розгляньте фотографії на с. 147. Розкажіть, як передбачає погоду кішка. Розкажіть, як передбачає погоду курка.
— Провісниками погоди є також рослини. Перед затяжною негодою крапельки соку з’являються на листках каштанів, «плачуть» осокори. В очікуванні дощової погоди не розкривають свої бутони троянда, шипшина. А якщо рано-вранці розгортаються віночки нагідок, мальви, гвоздики — погода буде ясною.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
Повідомлення учнів про рослини — провісники погоди
— Існує близько 400 дивовижних рослин — «зелених синоптиків», спостерігаючи за якими, ніби за барометром, можна завбачити погоду.
У ч н і (по черзі)
- Кульбаба. Перед негодою квітки її закриваються, начебто ховаються від дощу. Легкі білі парашутики кульбаби розлітаються навіть від слабкого вітру в суху погоду. Перед дощем же вітер ніяк не може зірвати немов приклеєне насіння. А все тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнату кульку, як парасольку.
Квіти білих водяних лілей — латаття — полюбляють yy світло й тепло. За гарної погоди, приблизно о 8-й годині ранку, лілії розкривають свої білосніжні квіти. Якщо очікується дощова погода — квітки не розкриваються ні вранці, ні вдень. Зберігають тепло, оберігають пилок від дощу. Ну, а коли на воді і серед дня не видно білих квіток — чекай на дощ! Так само поводяться в садах троянди й шипшина: перед дощем вони не розкриваються.
- Календула лікарська (нагідки): якщо до 9 години ранку квітки не розкриються, то вдень буде дощ. Навпаки, якщо квітки розкриваються до 9 години ранку і не закриваються до 16 години дня, слід очікувати гарної погоди. Цим «барометром» можна користуватися ціле літо, оскільки нагідки цвітуть від весни до осені.
- В українських селах майже біля кожної хати у квітниках ростуть мальви. Це медоноси та лікарські рослини. За гарної погоди листки мальви ніби в’януть, квіти закриваються. Це означає, що мальви вчули підвищену вологість повітря і готуються до дощу.
Повідомлення учнів «Провісники погоди серед тварин»
— Хорошими «синоптиками» є домашні тварини, зокрема собаки й кішки.
Зміну погоди собаки відчувають значно раніше за людей. Качання собак у снігу — перша ознака наближення бурану.
Коли зимової ночі зірки оповиті туманом, а собака перекидається у снігу, буде заметіль.
Улітку собака качається по землі, багато спить і мало їсть — на дощ.
Уловлюють зміни погоди і хатні кішки.
Перед теплом кішка лягає посеред кімнати, простягається і спить.
Перед дощем і холодом обирає місце якомога вище і тепліше, а то й на піч лізе; вмивається, лиже лапу — на ясну погоду, шкребе підлогу — на вітер, заметіль, міцно спить — на тепло.
У ч н і (про черзі)
- Чудові метеорологи — павуки. Відомо, що вони не переносять вологості, тому вкрай рідко виходять на полювання ранком. Ранком вони з’являються лише тоді, коли немає роси, а відсутність роси — одна з ознак близької негоди. Спеки павуки також бояться, тому, коли павук виходить на полювання в пекучий полудень, це означає, що він передчуває сильний вітер або грозу, що, порвавши павутину, може позбавити його їжі. Увечері павуки охоче залишають своє житло, якщо не відчувають наближення дощу. Побачивши павука ввечері, можна сміло очікувати гарної погоди наступного дня.
- Блискучий «прогнозист» — жаба. Вона тонко реагує на найменші зміни в атмосфері. Люди здавна помітили: озерні жаби злазять на берег — на дощ.
- Чимало прикмет пов’язані з поводженням всюдисущих горобців. У гарну погоду вони веселі, рухливі. Якщо ж горобці збираються зграйками на землі, стають млявими, сидять настопорщившись — до дощу.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Назвіть основні показники погоди.
— Хто, крім людей, може пророкувати погоду?
— Назвіть ознаки погіршення погоди; поліпшення погоди.
VII. До машнє завдання