Теоретичні проблеми польового археологічного джерелознавства
МЕТОДИКА ПОЛЬОВИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Чернігів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Методика польових археологічних досліджень посідає чільне місце в системі фахової підготовки істориків з спеціалізації «археологія». Разом з історіографією, спеціальними історичними дисциплінами та джерелознавством методика польових археологічних досліджень утворює пізнавальну систему історичної науки, оволодіння якою є одним з пріоритетних завдань у справі виховання кваліфікованого науковця і педагога.
Методика польових археологічних досліджень як начальна дисципліна була включена до навчальних планів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації спеціальності ”Історія” лише після здобуття Україною незалежності 1991 р.
Викладання методики польових археологічних досліджень як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах передбачає знайомство з методами польових досліджень: археологічною розвідкою, проведенням розкопок, польовою фіксацією археологічних матеріалів, основами ведення польової документації. Вивчаючи методи охоронних та рятівних робіт у зонах руйнації археологічних пам’яток, як під впливом антропогенних факторів (новобудови), так і природних, передбачається знайомство з методами їх реставрації та реконструкції.
У підсумку студенти повинні:
Ø знати основні теоретико-методологічні засади польових археологічних досліджень;
Ø оволодіти практичними навичками роботи з речовими джерелами і науковою літературою;
Ø опанувати необхідні знання, пов’язані з виявленням археологічних пам’яток під час археологічних розвідок;
Ø засвоїти методику проведення археологічних розкопок могильників та поселень;
Ø ознайомитись з основами фіксації археологічних матеріалів;
Ø набути навички ведення польової документації;
Ø знати основні етапи роботи з речовим джерелом в ході історичного дослідження.
Навчальний посібник включає в себе програму курсу, плани лекцій і семінарських занять, методичні рекомендації та літературу до них, теми рефератів, завдання і запитання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи, питання до підсумкового контролю (заліку).
Програма повинна дати студенту уявлення про загальні проблеми методики польових археологічних досліджень як наукової дисципліни, а також інформацію про корпус речових джерел з вітчизняної історії.
До переліку джерел та літератури внесено лише основні підручники та навчальні посібники з методики польових археологічних досліджень, найбільш важливі публікації з методики, а також монографічні дослідження та статті у фаховій періодиці.
”МЕТОДИКА ПОЛЬОВИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”
| Курс | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| Кількість кредитів ECTS: 1 Змістових модулів: 5 Загальна кількість годин:36 Тижневих годин:2 | Шифр та назва напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки Шифр та назва спеціальності 6.020302 Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр | Нормативна 1-й рік підготовки 2-й семестр Лекцій (теоретична підготовка): 10 годин Семінарів: 10 годин Самостійна робота: 16 годин Вид підсумкового контролю: залік |
Мета:
Викладання цієї дисципліни має на меті ознайомити студентів з методикою отримання речових джерел історії України, а також забезпечити формування основних навичок роботи з речовими джерелами. Курс ”Методики польових археологічних досліджень” повинен дати знання з теорії та методики археологічних досліджень, інформацію про комплекси речових історичних джерел та методи роботи з ними.
Студент повинен знати:
Ø Основні теоретико-методологічні засади методики польових археологічних досліджень як спеціальної галузі історичної науки;
Ø Предмет, завдання, функції та структуру методики польових археологічних досліджень;
Ø Методику археологічного дослідження;
Ø Інформаційний потенціал речових джерел з археології України.
Студент повинен вміти:
Ø Застосовувати методику пошуку, виявлення та критики речового джерела;
Ø систематизувати і класифікувати археологічні пам’ятки;
Ø описувати археологічну пам’ятку і вести польову документацію;
Ø формувати джерельну базу дослідження;
Ø інтерпретувати інформацію речового джерела.
СЛОВНИК
Кредитно-модульна система організації навчального процесу– це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).
Заліковий кредит–це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).
Змістовий модуль–це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.
Поточний контроль–оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Модульний контроль–форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля.
Екзамен (залік)– форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.
Лекція–основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.
Семінарське заняття–форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
ПРОГРАМА КУРСУ
”МЕТОДИКИ ПОЛЬОВИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ”
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОЛЬОВОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
Вступ до курсу. Зародження польової археології. Вивчення археологічних пам’яток у ХVІІІ-ХІХ ст. на Україні та Чернігівщині. Перші археологічні товариства. М.Ф.Берлінський, Є.Болховитінов, К.Лохвицький, О.Анненков. Зародження київської археологічної школи. В.Б.Антонович, М.Ф. Біляшівський, Ф.К.Вовк, В.Г.Ляскоронський, Д.Я.Самоквасов, О.О.Спіцин, Д.І.Яворницький. Розвиток польової археології в ХХ ст. археологічні пам’ятки. Відкриті листи. Система охорони археологічних пам’яток. Методи археології. Археологічні установи. Предмет польової археології. Археологічні пам’ятки та їх класифікація. Материк. Культурний шар. Археологічна стратиграфія. Одношарові та багатошарові пам’ятки. Закриті комплекси. Перекопи. Профілі. Стратиграфічні яруси. Споруди. Датування споруд. Будівельні періоди. Давні поховання. Могильні ями і споруди. Поховальний обряд. Кострища. Питання, які вивчають за залишками давніх поселень та поховань. археологічні комплекси. Вивчення місцевості. Випадкові знахідки та скарби.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2